Пошук по сайту


ГЛАВА 2. Інформування та консультування з питань митної справи - Закон україни

Закон україни

Сторінка2/38
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
ГЛАВА 2. Інформування та консультування з питань митної справи
Стаття 12. Інформування про митні правила
1. Митні органи інформують заінтересованих осіб про митні правила у встановленому законом порядку.

2. Для спрощення доступу заінтересованих осіб до такої інформації митні органи застосовують інформаційні технології.
Стаття 13. Інформація щодо митного законодавства
1. Інформація щодо митного законодавства надається у встановленому законом порядку.

2. Митні органи надають не тільки інформацію, яку запитувала заінтересована особа, але й будь-яку іншу інформацію, яка стосується запиту, якщо її доведення до відома заінтересованої особи вважається митним органом доцільним.

3. Стислі довідки щодо основних положень митного законодавства, у тому числі щодо пільг, які надаються при переміщенні товарів через митний кордон України, розміщуються для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів. Довідки друкуються українською мовою, офіційними мовами відповідних суміжних країн, а також іншими іноземними мовами, які є мовами міжнародного спілкування.
Стаття 14. Консультування з питань митної справи
1. За зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на митні органи, (заінтересованих осіб) митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи.

2. Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи надаються митницями місцем розташування підприємств (місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення.

3. Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію.

4. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи періодично проводить узагальнення консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, які стосуються значної кількості осіб або значних сум митних платежів, та затверджує своїми наказами узагальнені консультації, які підлягають оприлюдненню.

5. Не може бути притягнуто до відповідальності особу, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальненої консультації, зокрема, на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані.

6. Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи може бути оскаржена до органу вищого рівня в порядку, визначеному главою 3 цього Кодексу, або до суду як правовий акт індивідуальної дії, якщо вона, на думку заінтересованої особи, суперечить нормам відповідного законодавчого акта. Визнання судом такої консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.
Стаття 15. Відповідальність за порушення порядку надання інформації
1. За надання недостовірної інформації, а також за необґрунтовану відмову від надання відповідної інформації, несвоєчасне надання інформації та інші правопорушення у сфері інформаційних відносин посадові особи митної служби України несуть відповідальність, передбачену законом.
ГЛАВА 3. Оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів, організацій та їх посадових осіб та відповідальність за них
Стаття 20. Право на оскарження
1. Кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

2. Предметом оскарження є:

1) рішення - окремі акти, якими митні органи, організації або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених митним законодавством, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб чи відмовляють у їх задоволенні;

2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, організацій, пов’язані з виконанням ними обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

3) бездіяльність - невиконання митними органами, організаціями, їх посадовими особами та іншими працівниками обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх компетенції, протягом строку, визначеного законодавством.

3. Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій та їх посадових осіб за винятком оскарження постанов по справах про порушення митних правил, а також випадків, коли законодавством України встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

4. У випадках, встановлених законом, із скаргами або заявами про захист прав, свобод чи інтересів інших осіб мають право звертатися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та підприємства.

5. Оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Стаття 21. Порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня
1. Посадовими особами вищого рівня по відношенню до посадових осіб та інших працівників митних органів, організацій є керівники цих органів, організацій.

2. Органами вищого рівня є:

1) по відношенню до митних постів – митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости;

2) по відношенню до митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій - центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи;

3) по відношенню до центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи - міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність зазначеного органу.

3. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність посадової особи чи іншого працівника митного органу, організації (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.

4. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.

5. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи.

6. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність керівника центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи подається до міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність зазначеного органу, якщо інше не передбачено законом.

7. Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю або в певній частині посадовою особою або органом, які розглядають скаргу. Орган або посадова особа, які розглядають скаргу, зобов'язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначені законом строки. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Стаття 22. Вимоги до форми та змісту скарги, строки її подання, порядок та строки її розгляду
1. Вимоги до форми та змісту скарги фізичної особи, строки її подання, порядок і строки її розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, вчинені у зв’язку з поданням скарги, визначаються Законом України “Про звернення громадян”.

2. Скарга підприємства повинна містити всі необхідні реквізити цього підприємства та бути підписана керівником зазначеного підприємства або особою, яка його заміщує. Якщо інше не передбачено законодавством, скарги підприємств подаються і розглядаються у тому ж порядку і в ті ж строки, що й скарги громадян”.

3. Скарга повинна містити конкретну інформацію про предмет оскарження і бути належним чином аргументованою. У разі, якщо особа при поданні скарги не може надати відповідних доказів, такі докази можуть бути представлені пізніше, але в межах строку, відведеного законом на розгляд скарги.
Стаття 23. Особливості задоволення скарг на рішення, дії чи бездіяльність митних органів та їх посадових осіб
1. Якщо задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами Державної казначейської служби України на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Стаття 24. Перевірка законності та обґрунтованості рішень, дій або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб у порядку контролю
1. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи має право в порядку контролю за діяльністю підпорядкованих митних органів та їх посадових осіб скасовувати або змінювати їх неправомірні рішення, а також вживати передбачених законом заходів за фактами неправомірних рішень, дій чи бездіяльності зазначених органів та осіб.
Стаття 25. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб у судовому порядку
1. Рішення, дії чи бездіяльність митних органів чи їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

2. Якщо рішення, дії чи бездіяльність митного органу чи його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.
Стаття 19. Відповідальність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників
1. Посадові особи та інші працівники митних органів, організацій, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

2. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов’язків, відшкодовується цими органами, організаціями в порядку, визначеному законом.
ГЛАВА 4. Інформаційні технології та інформаційні ресурси в митній справі
Стаття 26. Застосування інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення
1. Проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, а також засобів їх забезпечення.

2. Впровадження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем здійснюється у відповідності з міжнародними стандартами та стандартами України. Під час їх впровадження митні органи проводять консультації із всіма безпосередньо заінтересованими сторонами.

3. У митній справі можуть застосовуватися інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення розроблені, виготовлені й придбані митними органами.

4. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи, а також засоби їх забезпечення розроблені, виготовлені або придбані митними органами є державною власністю і закріплюються за відповідними митними органами.

5. Можливість використання для здійснення митної справи інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
Стаття 27. Вимоги щодо відповідності національним стандартам інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення
1. Відповідність національним стандартам інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, а також засобів їх забезпечення повинна бути підтверджена відповідно до законодавства.
Стаття 28. Інформаційні ресурси митних органів
1. Інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, що надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документів.

2. Інформаційні ресурси митних органів - це сукупність електронної інформації, що включає в себе електроні дані, створені, оброблені і накопичені в інформаційних системах митних органів.

3. Документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, у тому числі митна декларація, надаються за допомогою електронних засобів передачі інформації із застосуванням засобів електронного цифрового підпису. Порядок надання таких документів за допомогою електронних засобів передачі інформації визначається Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках, визначених центральним органу виконавчої влади у сфері митної справи, такі документи можуть надаватися в паперовому вигляді, зокрема за умови:

1) тимчасового виходу з ладу інформаційних і телекомунікаційних систем митних органів або декларантів чи уповноважених ними осіб;

2) подання документів на паперових носіях передбачено міжнародними договорами України;

3) подання інформації пасажирами, що не володіють прямим доступом до інформаційних і телекомунікаційних систем;

4) цим Кодексом передбачено здійснення декларування в усній формі або шляхом вчинення дій.

4. Порядок використання інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні митних органів, визначається цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 29. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності
1. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи встановлює вимоги, яким повинні відповідати інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються:

1) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні спеціальних спрощених процедур;

2) утримувачами складів тимчасового зберігання, митних складів, митними брокерами, іншими суб’єктами господарювання за їх бажанням для представлення документів і відомостей, передбачених цим Кодексом.

2. Використання для митних цілей зазначених систем допускається тільки після перевірки їх відповідності установленим стандартам (вимогам) та проведених консультацій за участі усіх безпосередньо заінтересованих сторін. Перевірка здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

3. Митні органи та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть обмінюватися будь-якою інформацією, обмін якою окремо не вимагається згідно з митним законодавством, зокрема, з метою взаємного співробітництва в ідентифікації та протидії ризикам. Такий обмін може відбуватися на основі письмової угоди та може включати доступ митних органів до електронних інформаційних систем суб’єкта господарювання. Будь-яка інформація, що надається однією стороною іншій в ході співробітництва є конфіденційною, якщо обидві сторони не домовилися про інше.
Стаття 30. Захист електронної інформації в системах митних органів та суб’єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах
1. Захист електронної інформації в інформаційних системах митних органів та суб’єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах, здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

2. Контроль за здійсненням захисту митної електронної інформації в системах митних органів, а також за дотриманням правил користування засобами захисту інформації здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи та інші уповноважені державні органи.
РОЗДІЛ ІІ. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38

Схожі:

П л а н
Закон України «Про освіту», Закон «Про мови в Україні», реформа освітньої галузі накреслили основні напрямки розвитку всіх ланок...

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення умов ведення бізнесу

Закон збереження маси І енергії
Основні поняття І закони хімії, періодичний закон І будова речовини. Будова молекул І хімічний зв’язок

Закон України «Про освіту»
Міністерство освіти І науки України розміщує доопрацьований робочою групою, з урахуванням отриманих зауважень І пропозицій, проект...

Закон україни
У тексті Закону слова "Державного лікувально-оздоровчого управління" замінено словами "Державного управління справами" згідно із...

Закон України "Про дошкільну освіту"
Гловацька О. В. методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення

Закон України «Про освіту»
Орієнтовний перелік загальношкільних заходів (засідань педагогічної ради, семінарів, конференцій, тощо)

Закон України «Про освіту»
Робота міської станції юних натуралістів у 2013 році проводилась відповідно затвердженого плану

Конспект уроку 19 Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння
Мета: пояснити та сформулювати закон збереження маси речовин; дати поняття про рівняння хім

Конспект уроку 16. Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння
Мета: повторити з учнями закон збереження маси речовин; поняття про схеми та рівняння хімічних



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка