Пошук по сайту


ГЛАВА 8. Митні експертизи - Закон україни

Закон україни

Сторінка7/38
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   38
ГЛАВА 8. Митні експертизи
Стаття 70. Взяття проб (зразків) товарів
1. Взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

1) класифікації товарів за УКТЗЕД;

2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;

3) встановлення країни походження товарів;

4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність;

6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об’єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

2. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або особи, яка його заміщує.

3. У разі проведення огляду і переогляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи взяття проб (зразків) повинне здійснюватися у присутності двох понятих.

4. З дозволу митного органу можуть також братися проби (зразки) товарів, що зберігаються на митному складі, складі тимчасового зберігання.

5. При вивезенні товарів з митної території України взяття проб (зразків) товарів може здійснюватись тільки в митному органі відправлення. При цьому проби (зразки) можуть братися до завантаження товарів у транспортний засіб за умови забезпечення надійної ідентифікації всіх товарів, призначених для завантаження.

6. Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного митного органу.

7. Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами митного органу та інших державних органів.

8. Митні органи повинні бути ознайомлені з результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів, взятих іншими державними органами, декларантами або уповноваженими ними особами, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання зазначеними органами та особами, а також отримати примірники результатів таких досліджень (аналізів, експертиз).

9. Декларанти або уповноважені ними особи сприяють посадовим особам митних органів під час взяття проб (зразків) товарів і здійснюють вантажні та інші необхідні операції.

10. Окрема митна декларація на проби (зразки) товарів не подається за умови, що відомості про них будуть наведені в митній декларації, яка подається щодо всіх товарів, які переміщуються через митний кордон України.

11. Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо) митні органи можуть вимагати від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності надання тільки техніко-технологічної документації.

12. Достовірною техніко-технологічною документацією вважаються офіційно видані книги, державні та галузеві стандарти, технічні умови, специфікації, каталоги, креслення і паспортні дані на виріб виробника.

13. Проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості, у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.

14. У разі, коли взяття контрольних проб (зразків) товарів з об’єктивних причин не видається можливим (одиничний товар, обмежена кількість, вміст поштового відправлення, тощо), проби (зразки) товарів беруться в одному примірнику (досліджуваному).

15. Нормативи взяття проб (зразків) товарів установлюються центральним органом виконавчої влади сфері митної справи.

16. Взяття проб (зразків) здійснюється з обов'язковим додержанням правил техніки безпеки та пожежної безпеки.

17. Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

18. На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.

19. Декларанти або уповноважені ними особи повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів та отримати від митного органу, який призначив таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після після проведення дослідження (аналізу, експертизи) митним органом або отримання ним примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів.

20. Митні органи не відшкодовують витрат, понесених декларантом або уповноваженою ним особою в результаті взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, понесені митними органами, не відшкодовуються декларантом або уповноваженою ним особою, крім випадків, коли таке дослідження (аналіз, експертиза) проводиться з ініціативи зазначених осіб.

21. За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи та за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму товари, проби (зразки) яких взято для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються митним органом до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертизи), якщо такі товари не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

22. З метою встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, запросити від підприємств-виробників, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян надання, за наявності у них, техніко-технологічної документації, матеріалів про склад, фізико-хімічні властивості, інформації про основні технологічні стадії виробництва та призначення товарів.
Стаття 71. Операції із взятими пробами (зразками) товарів
1. Взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою митного органу до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертизи).

2. Дослідження здійснюються експертами спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або інших експертних установ (організацій), які призначаються митним органом.

3. Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення експертизи спеціалізованим митним органом з питань експертного забезпечення.

4. Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після надходження таких проб (зразків) до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або відповідної експертної установи (організації), але не більше, ніж на 20 днів.

5. Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, здійснюється невідкладно.

6. Строк проведення досліджень проб (зразків) призупиняється у випадку наявності клопотання експерта перед митним органом, який призначив дослідження (аналіз, експертизу), про надання йому додаткових матеріалів. Додаткові матеріали повинні бути надані у строк, що не перевищує 10 днів з дня отримання такого клопотання. У разі ненадання додаткових матеріалів у зазначений строк керівник спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або відповідної експертної установи (організації) приймає рішення про проведення часткового дослідження (аналізу, експертизи) або про відмову від проведення дослідження (аналізу, експертизи).

7. В разі порушення встановлених цією статтею строків проведення досліджень (аналізів, експертиз) або у разі неможливості їх проведення митний орган зобов’язаний повідомити про це декларанта або уповноважену ним особу. Збитки, понесені декларантом або уповноваженою ним особою внаслідок порушення встановлених цією статтею строків проведення досліджень (аналізів, експертиз) відшкодовуються митними органами в установленому законом порядку.

8. За результатами проведених досліджень (аналізу, експертизи) експерт готує висновок за формою, установленою центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

9. У висновку повинно бути зазначено місце та дата проведення дослідження (аналізу, експертизи), ким і на підставі якого документа проводилось дослідження (аналіз, експертиза), питання, які поставлені перед експертом, об’єкти дослідження (аналізу, експертизи), матеріали і документи, надані експерту, зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення, оцінку результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.

10. Якщо експерт під час проведення дослідження (аналізу, експертизи) виявить істотні обставини, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він може включити їх до висновку.

11. У разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначене додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові.

12. У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів в його правильності може бути призначене повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.

13. Додаткові та повторні дослідження (аналізи, експертизи) призначаються на загальних підставах.

14. Контрольні проби (зразки), а також залишки досліджених проб та пошкоджені під час проведення досліджень зразки зберігаються в спеціалізованому митному органі з питань експертного забезпечення протягом 60 днів з дня їх надходження. Протягом цього строку декларант або уповноважена ними особа мають право оскаржити рішення митного органу, прийняте на підставі результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи), в установленому цим Кодексом порядку.

15. Проби (зразки) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, зберігаються протягом строку їх зберігання.

16. Проби (зразки) товарів, в результаті проведення досліджень яких у їх складі виявлено наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, сильнодіючі або отруйні речовини, а також проби (зразки) товарів, взяті в одному примірнику, одразу після проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) та надання висновку передаються митному органу, який призначив таке дослідження (аналіз, експертизу), за актом, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

17. Проби (зразки) товарів, в тому числі пошкоджені, та техніко-технологічна документація належать їх власникам. Після закінчення дослідження (аналізу, експертизи) проби (зразки) з урахуванням встановленого частиною чотирнадцятою цієї статті строку зберігання повертаються декларанту або уповноваженій ним особі на їх письмову вимогу з оформленням відповідного акта, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

18. Проби (зразки) товарів, не затребувані власником або уповноваженою ним особою протягом встановленого частиною чотирнадцятою цієї статті строку зберігання, знищуються з оформленням відповідного акта, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи. При цьому вартість зазначених проб (зразків) власникові або уповноваженій ним особі не відшкодовується.

19. Техніко-технологічна документація та інші документи з інформацією про характеристики товару, проби (зразки) якого відбирались для проведення досліджень (аналізу, експертизи), повертається власнику товарів або уповноваженій ним особі після закінчення митного оформлення цих товарів або після надання митному органу засвідчених в установленому порядку копій зазначених документів, які залишаються в справах митного органу.

20. Оплата проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
ГЛАВА 9. Особливі процедури митного контролю
Стаття 72. Звільнення від окремих форм митного контролю
1. Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Незастосування окремих форм митного контролю не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Стаття 73. Звільнення від митного огляду
1. Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр - міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їх сімей, які прямують разом з ними.

2. Митному огляду не підлягають засоби залізничного та повітряного транспорту, які перевозять офіційні державні делегації. Підставою для звільнення транспортного засобу від митного огляду є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України.
Стаття 74. Здійснення митного контролю деяких видів товарів у першочерговому порядку
1. У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, товарів військового призначення, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються за процедурою МДП, митний контроль таких товарів здійснюється першочергово.

2. Огляд (переогляд) товарів, зазначених у частині першій цієї статті, а також взяття проб та зразків таких товарів здійснюються тільки за виключних обставин.

3. Законодавством можуть визначатись інші категорії товарів, митний контроль яких здійснюється у першочерговому порядку.
ГЛАВА 10. Уповноважений економічний оператор
Стаття 76. Надання статусу уповноваженого економічного оператора
1. Уповноважений економічний оператор – це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим статтею 79 цього Кодексу, та має право користуватися спрощеннями у порядку, встановленому статтею 80 цього Кодексу.

2. Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митницею шляхом видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора та включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів.

3. Підприємству може бути видано сертифікати уповноваженого економічного оператора таких видів:

1) на спрощення митних процедур;

2) щодо надійності і безпеки;

3) на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.

4. Статус уповноваженого економічного оператора визнається на всій митній території України.
Стаття 77. Подання заяви та видача сертифіката уповноваженого економічного оператора
1. З метою отримання статусу уповноваженого економічного оператора підприємство подає до митниці за місцем своєї державної реєстрації заяву, підписану керівником і завірену печаткою підприємства. Вид сертифіката уповноваженого економічного оператора заявник обирає самостійно.

2. До заяви додається анкета з результатами самооцінки, проведеної заявником за критеріями:

1) дотримання положень законодавства, в тому числі, законодавства з питань митної справи;

2) система звітності та обліку товарів, транспортних засобів;

3) платоспроможність;

4) відповідність стандартам безпеки.

3. В анкеті повинні бути зазначені такі відомості:

1) правовий статус заявника, дату його створення, юридичні та банківські реквізити;

2) організаційну та матеріальну характеристику підприємства: кількість працюючих, види зовнішньоекономічної діяльності, річний прибуток;

3) зарубіжні торговельні партнери;

4) система обліку товарів, яка дозволяє порівнювати відомості, надані митним органам при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з відомостями про проведення господарської діяльності;

5) наявність автоматизованої системи декларування, контролю та обліку митних декларацій, в тому числі з обов’язковим використанням програмного продукту, сумісного з програмними продуктами, які використовуються митними органами;

6) обсяги експорту/імпорту в кількісному та грошовому виразі;

7) залучення посередників при здійсненні зовнішньоторговельних операцій;

8) відповідність результатів діяльності вимогам законодавства, в тому числі, законодавства з питань митної справи: кількість та види порушень, заходи, вжиті для їх усунення;

9) ступінь ризику товарів, що імпортуються/експортуються;

10) система ведення бухгалтерського обліку;

11) ступінь безпеки та захисту інформації;

12) наявність/відсутність внутрішньої системи контролю безпеки, система доступу до інформації;

13) проведення аудиту та контроль ступеня безпеки інформації;

14) наявність/відсутність посередника при взаємодії з митними органами;

15) наявність/відсутність програм захисту у користувачів електронної системи обміну даними, особливих заходів безпеки;

16) розробник програмного забезпечення;

17) наявність/відсутність інструкцій щодо безпеки, в тому числі, діловодства в паперовому та електронному вигляді;

18) ступінь фізичної безпеки підприємства: порядок допуску на територію та в приміщення, ступінь їх захисту, наявність/відсутність системи сигналізації та відеоспостереження;

19) наявність/відсутність навантажувальної техніки, ступінь її безпеки;

20) наявність/відсутність власних/орендованих місць зберігання товарів під митним контролем, система безпеки цих місць, система доступу персоналу до них.

4. Форми заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора та анкети з результатами самооцінки, проведеної заявником, визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

5. Крім зазначених обов’язкових відомостей, заявник може надавати митному органу додаткові відомості, зумовлені специфікою тих видів зовнішньоекономічної діяльності, що ним здійснюються.

6. Митниця проводить попередню (фізичну та документальну) перевірку відомостей, наданих заявником, і передає центральному органу виконавчої влади у сфері митної справи заяву, анкету та свій висновок про можливість/неможливість надання заявникові статусу уповноваженого економічного оператора. Якщо протягом 3 років, що передують даті подання заяви, цим підприємством здійснювалось митне оформлення товарів, транспортних засобів в іншому митному органі, то митниця, до якої була подана заява, надсилає до такого митного органу запит про перевірку наданих в анкеті відомостей. Перевірка (фізична та документальна) проводиться у тритижневий строк з дня отримання запиту. Результати перевірки надсилаються до митниці – відправника запиту в електронному вигляді. По закінченні перевірки митниця передає центральному органу виконавчої влади у сфері митної справи заяву, анкету та свій висновок про можливість/неможливість надання заявникові статусу уповноваженого економічного оператора.

7. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи в двотижневий строк з дня надходження до нього висновку, зазначеного у частині шостій цієї статті, приймає рішення про підтвердження можливості/неможливості надання заявнику статусу уповноваженого економічного оператора та повідомляє про прийняте рішення митницю. У разі прийняття рішення про неможливість надання заявнику статусу уповноваженого економічного оператора, зазначає причини такого рішення.

8. До проведення перевірки відповідності зовнішньоекономічної діяльності заявника на отримання статусу уповноваженого економічного оператора стандартам безпеки можуть бути залучені посадові особи спеціалізованих митних органів, спеціалісти та експерти галузевих міністерств та відомств за погодженням між їх керівниками та керівником центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи.

9. Рішення щодо надання/ненадання статусу уповноваженого економічного оператора приймається митницею протягом 90 календарних днів від дня отримання нею заяви. Цей строк, в разі необхідності, може бути продовжений на 30 календарних днів. У разі відмови у наданні статусу уповноваженого економічного оператора митниця письмово повідомляє заявника про причини такої відмови в межах строку, встановленого цією частиною.

10. Форма і порядок видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

11. У разі прийняття рішення про надання підприємству статусу уповноваженого економічного оператора таке підприємство включається до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів, про що йому протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення видається відповідний сертифікат.

12. Підприємство зобов’язане інформувати відповідний митний орган про зміну відомостей, заявлених ним для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора, протягом п’яти робочих днів від дня зміни таких відомостей.
Стаття 79. Умови отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора
1. Для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора підприємство повинне відповідати таким умовам:

1) здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом не менше трьох років до дня звернення до митниці з заявою про надання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності;

2) відсутність на день звернення до митниці невиконаного обов’язку зі сплати митних платежів та пені;

3) відсутність на день звернення до митниці заборгованості відповідно до податкового законодавства;

4) відсутність протягом трьох років до звернення до митниці фактів притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтями 492, 502 – 505 цього Кодексу.

6) наявність такої системи обліку товарів, яка дозволяє проводити звіряння документів і відомостей, що надаються митним органам суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності і є необхідними для здійснення митного контролю, з документами і відомостями про проведення господарської діяльності відповідно до вимог законодавства України;

7) відсутність на день звернення до митниці суми непогашеного грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

2. У разі, якщо підприємство на момент подання ним заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора не перебувало протягом трьох років на обліку в митних органах, воно додає до заяви письмову згоду про проведення щодо нього митними органами протягом шести місяців з дня отримання ним сертифіката уповноваженого економічного оператора позапланових перевірок обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем, безпосереднім отримувачем, відправником або перевізником яких є зазначене підприємство.
Стаття 80. Спеціальні спрощення, що надаються уповноваженому економічному оператору
1. Уповноваженому економічному оператору, якому надано дозвіл на спрощення митного контролю щодо надійності і безпеки, можуть бути надані такі спеціальні спрощення:

1) зменшений обсяг відомостей, що необхідно надати митному органу до прибуття на митну територію України та/або вибуття за межі митної території України товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

2) тимчасове зберігання товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у приміщеннях, на відкритих та критих площадках уповноваженого оператора економічної діяльності;

3) зняття митного забезпечення без отримання дозволу митниці;

4) відправка товарів з приміщень, відкритих та критих площадок уповноваженого оператора економічної діяльності без пред’явлення митному органу відправлення.

2. Уповноваженому економічному оператору, який отримав дозвіл на спрощення митних процедур, можуть бути надані такі спеціальні спрощення:

1) здійснення митного контролю в першочерговому порядку;

2) розміщення товарів на склад тимчасового зберігання закритого типу без отримання дозволу митного органу;

3) звільнення від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту товарів (крім підакцизних), якщо декларантом є уповноважений економічний оператор;

4) митне оформлення товарів на об’єктах уповноваженого оператора економічної діяльності;

5) подання однієї митної декларації, якщо протягом певного часу, погодженого з митним органом, товари неодноразово ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією й тією ж особою за одним й тим же зовнішньоекономічним договором. Спеціальні спрощення, передбачені цією статтею, застосовуються як у випадку, коли уповноважений економічний оператор здійснює декларування товарів самостійно, так і у випадку, коли уповноважений економічний оператор доручає у встановленому законодавством порядку здійснити декларування товарів від свого імені іншій особі.

3. Уповноваженому економічному оператору, який отримав дозвіл на спрощення митних процедур і митного контролю щодо надійності і безпеки, можуть бути надані одночасно спеціальні спрощення, визначені частинами першою та другою цієї статті.

4. Спеціальні спрощення, передбачені цією статтею, застосовуються як у випадку, коли уповноважений економічний оператор здійснює декларування товарів самостійно, так і у випадку, коли уповноважений економічний оператор доручає у встановленому законодавством порядку здійснити декларування товарів від свого імені іншій особі.

5. Отримання дозволу на спрощення митного контролю надає відповідній особі право на провадження видів діяльності, зазначених у статті 172 цього Кодексу.

6. Порядок застосування спеціальних спрощень, передбачених цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 81. Призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора
1. Дія сертифіката уповноваженого економічного оператора призупиняється митницею за наявності таких фактів (випадків):

1) виявлення митним органом достовірних фактів та відомостей, які спростовують відомості, надані за результатами самооцінки;

2) подання підприємством заяви про призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора;

3) заборгованості зі сплати митних платежів та пені;

4) притягнення керівників заявника, його засновників, акціонерів – фізичних осіб, що володіють контрольним пакетом акцій, до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності;

5) порушення справи про порушення заявником митних правил за статтями 492, 502 – 505 цього Кодексу;

6) невиконання вимог частини одинадцятої статті 77 цього Кодексу;

7) наявність непогашеного грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

2. Строк призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора становить:

1) у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті - до трьох місяців;

2) у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті - згідно з заявою, але не більше трьох місяців;

3) у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті - до усунення заборгованості;

4) у випадках, передбачених пунктами 4 та 5 частини першої цієї статті, – до набрання законної сили вироком у кримінальній справі, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил або постановою (ухвалою) про закриття справи;

5) у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті - до одного місяця;

6) у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті - до погашення грошового зобов’язання.

3. Митниця протягом п’яти робочих днів з дати призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора письмово інформує уповноваженого економічного оператора про це.
Стаття 82. Анулювання сертифіката уповноваженого економічного оператора
1. Сертифікат уповноваженого економічного оператора анулюється у разі:

1) подання підприємством заяви про виключення його з Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів;

2) припинення юридичної особи – уповноваженого економічного оператора згідно з законодавством України;

3) набрання щодо керівників уповноваженого економічного оператора, його засновників, акціонерів, що володіють контрольним пакетом акцій, законної сили обвинувальним вироком суду за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності;

4) притягнення більше двох разів протягом року посадових осіб уповноваженого економічного оператора до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтями 492, 502 – 505 цього Кодексу;

5) неподання підприємством відомостей, передбачених частиною дванадцятою статті 77 цього Кодексу, протягом строку призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора.

2. Рішення про анулювання сертифіката уповноваженого економічного оператора оформлюється наказом митниці і набуває чинності з дня видання зазначеного наказу. Належним чином завірена копія цього наказу не пізніше першого робочого дня, наступного за днем його видання, вручається під розписку керівникові відповідного підприємства або надсилається цьому підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Стаття 78. Єдиний реєстр уповноважених економічних операторів
1. Єдиний реєстр уповноважених економічних операторів складається з трьох розділів відповідно до видів отриманих підприємствами сертифікатів уповноваженого економічного оператора.

2. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи веде Єдиний реєстр уповноважених економічних операторів та забезпечує його оприлюднення на своєму офіційному сайті.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   38

Схожі:

П л а н
Закон України «Про освіту», Закон «Про мови в Україні», реформа освітньої галузі накреслили основні напрямки розвитку всіх ланок...

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення умов ведення бізнесу

Закон збереження маси І енергії
Основні поняття І закони хімії, періодичний закон І будова речовини. Будова молекул І хімічний зв’язок

Закон України «Про освіту»
Міністерство освіти І науки України розміщує доопрацьований робочою групою, з урахуванням отриманих зауважень І пропозицій, проект...

Закон україни
У тексті Закону слова "Державного лікувально-оздоровчого управління" замінено словами "Державного управління справами" згідно із...

Закон України "Про дошкільну освіту"
Гловацька О. В. методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення

Закон України «Про освіту»
Орієнтовний перелік загальношкільних заходів (засідань педагогічної ради, семінарів, конференцій, тощо)

Закон України «Про освіту»
Робота міської станції юних натуралістів у 2013 році проводилась відповідно затвердженого плану

Конспект уроку 19 Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння
Мета: пояснити та сформулювати закон збереження маси речовин; дати поняття про рівняння хім

Конспект уроку 16. Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння
Мета: повторити з учнями закон збереження маси речовин; поняття про схеми та рівняння хімічних



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка