Пошук по сайту


ГЛАВА 13. Декларування - Закон україни

Закон україни

Сторінка9/38
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   38
ГЛАВА 13. Декларування
Стаття 98. Процедура декларування
1. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватись як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

2. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

3. В митній службі України створюється акредитований центр сертифікації ключів, який безоплатно надає митним органам послуги у сфері електронного цифрового підпису.

4. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

5. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Форми митних декларацій установлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, – центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

6. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення правильного застосування законодавства.

7. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення, вносяться наступні відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі, якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та (або) їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, який дозволяє ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торгівельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару за УКТЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг по сплаті митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації;

ґ) спосіб і особливості нарахування і сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту) та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 49 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

8. Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації відомостей, відмінних від зазначених у цій статті.

9. Перелік товарів, що не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Стаття 99. Митна декларація, заповнена у звичайному порядку
1. Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, заповнена із обсягом відомостей (даних), достатніх для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів у заявлений митний режим.

2. За рішенням митного органу митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може бути здійснено без їх пред’явлення митному органу, якому подану митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. В цьому випадку рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред’явлення митному органу або про необхідність такого пред’явлення приймається цим митним органом на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту.
Стаття 100. Попередня митна декларація
1. Декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що ввозяться на митну територію України, може бути проведене до ввезення цих товарів, транспортних засобів на митну територію України або до прибуття до митного органу, де здійснюватиметься їх митне оформлення, шляхом подання відповідному митному органу попередньої митної декларації.

2. Попередня митна декларація подається до митного органу з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.

3. Попередня митна декларація повинна містити відомості достатні для:

1) ввезення товарів на митну територію України або попереднього повідомлення митного органу про намір ввезення товарів на митну територію України; або

2) забезпечення доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного органу призначення; або

3) випуску за рішенням митного органу товарів у вільний обіг за відсутності всієї необхідної інформації для заповнення митної декларації у звичайному порядку, з наступним завершенням митних формальностей із дотриманням вимог статей 119, 374 цього Кодексу; або

4) випуску товарів у вільний обіг після завершення митних формальностей.

4. Попередня митна декларація, яка містить всю необхідну інформацію для проведення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, має статус митної декларації, заповненої у звичайному порядку, за умови пред’явлення митному органу товарів та документів, необхідних для митного оформлення.

5. За рішенням митного органу митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, може бути здійснено після переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України без його пред’явлення митному органу. В цьому випадку рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення приймається митним органом на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для проведення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

6. При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації до ввезення цих товарів на митну територію України з забезпеченням доставки їх до митного органу призначення є обов’язковим.

7. При поданні та використанні попередньої митної декларації для випуску товарів відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за відомості, наведені цій декларації, настає з моменту прийняття зазначеної декларації митним органом для митного оформлення.

8. При митному оформленні товарів за попередньою митною декларацією заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що застосовуються до цих товарів, не відрізняються від тих, що застосовувалися б до них при митному оформленні за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

9. Попередня митна декларація приймається митним органом, якщо її перевіркою встановлено, що вона містить необхідні відомості, які мають безпосереднє відношення до товару, і до неї додано необхідні документи або їх копії (у тому числі у вигляді електронного документа). У разі відсутності на момент подання попередньої митної декларації оригіналів документів дозволяється подання їх копій. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою митного органу, що її прийняла, шляхом проставляння на ній відбитку відповідного митного забезпечення та інших відміток (номеру декларації, дати та часу її прийняття тощо), в тому числі з використанням інформаційних технологій.

10. Попередня митна декларація діє до моменту:

1) подання додаткової декларації на товари з обсягом відомостей, достатніх для випуску товарів у заявлений митний режим;

2) відкликання попередньої митної декларації та подання замість неї митної декларації, заповненої в звичайному порядку;

3) завершення оформлення попередньої митної декларації, що подана з повними, передбаченими статтею 106 цього Кодексу, відомостями для випуску товарів;

4) повідомлення митного органу про відкликання попередньої митної декларації, за умови, що товар не пропущено на митну територію України,

але не довше, ніж 90 днів з моменту прийняття декларації митним органом.

11. Якщо на момент пред’явлення митному органу товарів, задекларованих у попередній митній декларації, законодавством України запроваджено заборону чи обмеження щодо переміщення цих товарів через митний кордон України, зазначені товари не можуть бути випущені митним органом на підставі такої декларації. У цьому випадку випуск товарів здійснюється митним органом на підставі поданої декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації, заповненої в звичайному порядку, з застосуванням заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинних на день подання цієї декларації.

12. Відмова митного органу в прийнятті попередньої митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини такої відмови митний орган повинен письмово повідомити декларанта або уповноважену ним особу протягом строку, встановленого цим Кодексом.

13. Якщо декларант або уповноважена ним особа під час декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення з метою їх випуску не володіє усіма відомостями, необхідними для подання декларації, заповненої у звичайному порядку, вони мають право подати митному органу попередню митну декларацію із зобов’язанням наступного, в строк не більше 30 днів, надання додаткової декларації з обсягом відомостей (даних), достатніх для завершення митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму. Цей строк може бути продовжено митним органом, але не більше, ніж на 15 днів.

14. Митний орган приймає таку попередню митну декларацію, за умови дотриманням вимог статей 118, 374 цього Кодексу.

15. Попередня митна декларація та додаткова декларація, подані відповідно до частини тринадцятої цієї статті, разом становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Стаття 101 Тимчасова та періодична митні декларації
1. Якщо декларант з поважних причин не володіє точними відомостями та документами, необхідними для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, він може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари, транспортні засоби за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації та необхідних документів у строк не більше 30 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. При цьому застосовуються законодавство та курси валют, чинні на день прийняття для оформлення тимчасової митної декларації.

2. Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), і рішення митного органу за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято в 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується митним органом, але не більше ніж на 15 днів.

3. Періодична митна декларація може оформлюватись на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів за умови подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця, у порядку та на умовах, встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

4. Норми законодавства України щодо заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності застосовуються:

а) до товарів, що вивозяться за межі митної території України за періодичною митною декларацією, – на день переміщення цих товарів через митний кордон України;

б) до товарів, що ввозяться на митну територію України за періодичною митною декларацією, – на день прийняття для оформлення додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією.

5. Оформлення митним органом тимчасової або періодичної митних декларацій передбачає необхідність виконання вимог законодавства, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу ІХ цього Кодексу. У разі виникнення спірних питань, що впливають на ставку оподаткування митними платежами, для нарахування сум митних платежів згідно з частиною четвертою цієї статті застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Стаття 102. Додаткова декларація
1. У разі подання відповідно до статей 100 та 101 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митних декларацій декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митними деклараціями, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, або додаткові точні відомості про товари, необхідні для заповнення митної декларації, що подавалася б у разі декларування товарів у звичайному порядку.

2. Крім випадку застосування періодичної митної декларації та випадків необхідності доповнення попередньої митної декларації даними, що вплинуть на нарахування митних платежів, додаткова декларація до попередньої митної декларації подається до відповідного митного органу із зазначенням точних відомостей, необхідних для заповнення митної декларації, що подавалася б у разі декларування товарів у звичайному порядку.

3. Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових чи періодичних митних декларацій, що були оформлені в межах одного зовнішньоекономічного договору за період, не більший, ніж 30 календарних днів.
Стаття 103. Місце декларування
1. Товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.

2. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3. Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України.

4. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України.
Стаття 104. Строки декларування
1. Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

2. У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

3. Товари, протягом 30 днів з дня доставлення їх у митний орган призначення не поміщені у митний режим або не розміщені на складі тимчасового зберігання чи складі митного органу, набувають статусу таких, що зберігаються на складі митного органу.

4. Строки, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, продовжуються митними органами на прохання декларанта:

1) у разі хвороби власника товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи, що настала після прибуття у місця, встановлені митними органами для здійснення митного контролю, що підтверджується документом, виданим медичним закладом;

2) коли процедура контролю, який здійснюється іншими державними органами під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу;

3) якщо виникли обставини та/або трапилися події, що перешкоджають поданню митному органу митної декларації, зокрема:

а) стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях в зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події (обставини непереборної сили);

б) протиправні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу комерційного призначення чи товарів, що підлягають декларуванню;

в) неможливість подальшого руху транспортного засобу внаслідок зсуву, пошкодження або розпакування товару, що унеможливлює пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

5. Залежно від характеру обставин і подій, зазначених у частині четвертій цієї статті, документи, що підтверджують їх наявність та тривалість дії, видаються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами, організаціями, підприємствами відповідно до їх компетенції, встановленої законодавством.

6. Для продовження строків пред’явлення або декларування митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу із письмовою заявою, в тому числі в електронному вигляді. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини та події, зазначені у частині четвертій цієї статті.

7. Митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів продовжує строк декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення на час, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати ці товари, транспортні засоби.

8. Декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути здійснено до прибуття їх на митну територію України або до митного органу призначення згідно з порядком та умовами, визначеними статтею 100 цього Кодексу.
Стаття 105. Прийняття митної декларації
1. Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

2. Митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог частини третьої статті 28 цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені підпунктами “а” – “и” частини третьої статті 49 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

3. Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

4. Митний орган зобов’язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного фіксування в електронній системі митного оформлення факту і часу подачі митному органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носії, а в разі електронного декларування – можливість одержання від митного органу повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює. Ненадання митним органом такої можливості є бездіяльністю, яка може бути оскаржена відповідно до глави 3 цього Кодексу.

5. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

6. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, що її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитку відповідного митного забезпечення та інших відміток (номеру декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі із використанням інформаційних технологій.

7. У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

8. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за достовірність відомостей, наведених у цій декларації.

9. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

10. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

11. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 49 цього Кодексу;

електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

12. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови в прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

13. Документи, відомості про які зазначені у митній декларації, повинні зберігатися декларантом або уповноваженою ним особою протягом не менше ніж 1095 днів. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за достовірність відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені у митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.
Стаття 106. Декларанти
1. Декларантами мають право виступати:

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічної угоди, укладеної резидентом - резидент, яким або від імені якого укладено цю угоду;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

2. Декларантами можуть бути тільки резиденти, за винятком випадків переміщення через митний кордон України:

1) громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності;

2) особами, які мають пільги згідно зі статтями 449 - 452, 454 - 457 цього Кодексу - товарів, у зв’язку з увезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;

3) представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, увезених для власних потреб таких представництв;

4) іноземними перевізниками – товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом;

5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.

3. Підприємства можуть бути декларантами за умови перебування їх на обліку в митних органах України.

4. Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.

5. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

6. Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноважені на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Стаття 107. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи
1. Декларант зобов’язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу ІХ цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

2. Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

3. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу ІХ цього Кодексу.

4. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил в повному обсязі несе декларант.

5. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, як і декларант.
Стаття 108. Декларування товарів значної кількості найменувань, які надійшли однією партією
1. У разі надходження товарів різних найменувань у кількості більше 10 товарних підкатегорій однією партією вони, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, можуть декларуватися для вільного обігу на митній території України за одним класифікаційним кодом згідно з УКТЗЕД за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка ввізного мита. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, відповідно до законодавства України застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта або уповноважену ним особу від додержання зазначених заходів щодо цих товарів.

2. З метою перевірки додержання декларантом умов, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган має право вимагати більш детальну інформацію щодо окремих товарів, які декларуються.

3. Положення цієї статті не поширюються на імпорт:

1) підакцизних товарів;

2) товарів, на які законами встановлені кількості обмеження імпорту;

3) товарів, що яких встановлено спеціальні види мита.
Стаття 109. Помилки у митній декларації
1. Допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправляти помилки, допущені у митних деклараціях.

3. Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені у частині першій цієї статті, митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Стаття 110. Зміна, відкликання та визнання митної декларації недійсною
1. Відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація відкликана. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

2. Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

3. Якщо після випуску у вільний обіг товарів, митний контроль яких здійснювався без проведення митного огляду, декларантом виявлені товари, переміщені через митний кордон України та не зазначені в митній декларації, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, у зв’язку з виявленням незадекларованих товарів.

4. Внесення до митної декларації змін, якi впливають на застосування до товарів заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів.

5. Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

6. Якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

8. Після відкликання або визнання недійсною митної декларації товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, повинні бути видані з-під митного контролю за заявою декларанта або уповноваженої ним особи, якщо до початку митного оформлення цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення вони перебували у вільному обігу на митній території України, або бути задекларовані протягом 10 днів до обраного митного режиму.

9. Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.

10. У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої – четвертої цієї статті.
РОЗДІЛ IV. ПЕРЕМІЩЕННЯ І ПРОПУСК ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ. МИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   38

Схожі:

П л а н
Закон України «Про освіту», Закон «Про мови в Україні», реформа освітньої галузі накреслили основні напрямки розвитку всіх ланок...

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення умов ведення бізнесу

Закон збереження маси І енергії
Основні поняття І закони хімії, періодичний закон І будова речовини. Будова молекул І хімічний зв’язок

Закон України «Про освіту»
Міністерство освіти І науки України розміщує доопрацьований робочою групою, з урахуванням отриманих зауважень І пропозицій, проект...

Закон україни
У тексті Закону слова "Державного лікувально-оздоровчого управління" замінено словами "Державного управління справами" згідно із...

Закон України "Про дошкільну освіту"
Гловацька О. В. методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення

Закон України «Про освіту»
Орієнтовний перелік загальношкільних заходів (засідань педагогічної ради, семінарів, конференцій, тощо)

Закон України «Про освіту»
Робота міської станції юних натуралістів у 2013 році проводилась відповідно затвердженого плану

Конспект уроку 19 Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння
Мета: пояснити та сформулювати закон збереження маси речовин; дати поняття про рівняння хім

Конспект уроку 16. Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння
Мета: повторити з учнями закон збереження маси речовин; поняття про схеми та рівняння хімічних



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка