Пошук по сайту


Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів - Сторінка 4

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Сторінка4/6
1   2   3   4   5   6

11 клас

175 годин (5 год на тиждень, із них 11 год – резервних)

к-ть

г-н

 Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




Розділ ІV. Організмовиий рівень організації живої природи (продовження)

28

Тема 3. Спадковість і мінливість організмів.

Гени та ознаки.

Внесок учених у вивчення молекулярної структури гена. Сучасні уявлення про структуру гена. Геном. Особливості організації генома у різних груп організмів. Регуляція активності генів.

Генетика – наука про закономірності успадкування ознак та їх мінливість в організмів. Методи генетичних досліджень. Основні етапи розвитку генетики. Генетична термінологія та символіка.

Гібридологічний метод вивчення успадкування ознак. Типи схрещувань.

Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, їх цитологічні основи. Закон чистоти гамет.

Множинний алелізм. Взаємодія генів. Зчеплене успадкування. Групи зчеплення генів. Генетичні карти хромосом.

Хромосомна теорія спадковості. Кросинговер: причини, значення.

Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю. Генетичні основи визначення статі різних груп організмів.

Генотип як цілісна система.

Множинна дія генів. Цитоплазматична спадковість.

Генетика людини. Методи та результати вивчення спадковості людини. Особливості успадкування ознак людиною. Спадкові хвороби людини, їх профілактика. Програма “Геном людини”, її результати.

Впровадження генетичних досліджень у практичну діяльність людини.

Біотехнологія. Завдання та методи генної і клітинної інженерії. Клонування.

Основні напрями та досягнення біотехнології (мікробіологічна промисловість, генетична (генна) інженерія).

Генетично модифіковані організми. Проблеми та перспективи розвитку біотехнологій.

Генотип і фенотип.

Мінливість ознак та її типи. Спадкова і неспадкова мінливість. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М. Вавилова.

Мутації, їх молекулярна основа. Типи і загальні властивості мутацій. Мутагенні чинники: фізичні, хімічні, біологічні. Значення мутацій у природі та житті людини.

Властивості модифікаційної мінливості. Поняття норми реакції, варіаційного ряду, варіаційної кривої.

Основи сучасної селекції. Завдання сучасної селекції. Поняття сорту рослин, породи тварин, штаму мікроорганізмів. Внесок вітчизняних учених у розвиток селекції. Штучний добір та його форми. Методи селекції рослин і тварин.

Селекція рослин. Сутність гетерозису, поліплоїдії, віддаленої гібридизації. Досягнення вітчизняних учених у селекції рослин. Центри різноманітності та походження культурних рослин.

Селекція тварин. Типи схрещувань і методи розведення.

Селекція мікроорганізмів.

Генетично модифіковані організми: проблеми створення і використання людиною
Узагальнення. Роль генотипу і умов середовища у розвитку та прояві ознак.



Учень (учениця):

називає:

  • методи генетичних досліджень;

  • сучасні досягнення у вивченні генетики людини; органели клітини, що мають власну ДНК;

  • домінантні та рецесивні ознаки у людини;

  • основні типи мутацій;

  • мутагенні чинники;

  • властивості хімічних мутагенів;

  • центри походження культурних рослин;

наводить приклади:

  • що дозволяють перевірити встановлені Г. Менделем і Т. Морганом закони спадковості та їхні наслідки;

  • хімічних методів дослідження молекулярної структури гена;

  • успадкування гена, зчепленого зі статтю;

  • прояву зчепленого успадкування; хромосомних перебудов;

  • ознак із вузькою і широкою нормами реакції;

  • продуктів, одержаних у результаті життєдіяльності генетично модифікованих організмів;

  • використання біотехнологій у сільському господарстві, енергетиці, харчовій промисловості, медицині, екології;

формулює:

  • означення понять “алель”, “локус гена”, “гомозигота”, “гетерозигота”;

  • закони домінування; розщеплення ознак, незалежного комбінування ознак;

  • закон чистоти гамет;

  • основні положення хромосомної теорії спадковості;

описує:

  • активні і неактивні ділянки генома, екзони, інтрони;

  • способи отримання клону;

  • види хромосомних мутацій;

  • методи діагностики, профілактики та лікування спадкових хвороб людини;

  • використання біотехнологій у різних галузях господарства;

характеризує:

  • методи генетичних досліджень;

  • типи схрещувань;

  • будову та функції генів;

  • форми взаємодії неалельних генів;

  • сучасні напрями досліджень молекулярної генетики;

  • типи успадкування у людини;

  • закономірності цитоплазматичної спадковості;

  • норму реакції як межу адаптацій організму;

  • можливості сучасної біотехнології;

  • особливості селекції рослин;

  • селекцію як науку і галузь сільського господарства;

  • сутність гібридологічного методу дослідження;

  • статистичний характер законів спадковості Г. Менделя;

  • причини відхилень від встановлених Г. Менделем кількісних співвідношень при розщепленні;

  • закони Г. Менделя з позицій хромосомної теорії;

  • необхідність медико-генетичного консультування;

  • регуляцію генної активності;

  • механізми визначення статі;

  • основні методи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів;

пояснює:

  • використання закономірностей генетики у практиці сільського господарства, мікробіологічному синтезі, біотехнології;

  • значення поліплоїдії в селекції рослин;

  • механізми збільшення генетичного матеріалу;

  • реалізацію генетичної інформації у формуванні ознак;

  • біологічні антимутаційні механізми;

порівнює:

  • вплив різних чинників на частоту кросинговеру;

  • організацію генома прокаріотів і еукаріотів;

  • повне зчеплення і неповне;

  • методи селекції рослин, тварин і мікроорганізмів;

аналізує:

  • вплив середовища на прояв генів у фенотипі;

  • молекулярні основи спадкової мінливості.

  • можливості різних методів селекції у створенні організмів з новими комбінаціями спадкових ознак;

обґрунтовує:

  • молекулярні та цитологічні основи спадковості;

  • роль спадковості в еволюції організмів;

  • генетичні основи селекції рослин, тварин і мікроорганізмів.

розкриває:

  • значення взаємодії генів, мутацій у природі та життєдіяльності людини, спадкової мінливості для селекції, знань законів спадковості для практичної діяльності;

  • сутність і значення штучного мутагенезу;

оцінює:

  • генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків;

  • роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб;

  • наслідки застосування біотехнологій;

  • перспективи створення генетично модифікованих організмів і наслідки їх використання;

  • морально-етичні аспекти клонування;

висловлює судження:

  • диплоїдність є запорукою генетичної стабільності організмів;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки:

  • між мутаціями, новими варіантами генів і резервом спадкової мінливості;

застосовує знання:

  • для запису схем схрещування;

  • визначення фенотипу і генотипу батьків і нащадків, домінантних та рецесивних ознак;

розв’язує задачі:

  • з генетики;

робить висновок:

  • генетична неоднорідність людства – основа його біологічного і соціального прогресу.




Демонстрації:

Породи і сорти, поліплоїдні та мутантні форми, міжвидові гібриди.

Екскурсії. Методи вивчення спадковості людини (медико-генетична консультація). Виведення нових сортів культурних рослин і порід тварин (селекційна станція, племінна ферма, сільськогосподарська виставка).

Лабораторні роботи:

№ 1. Виявлення та опис нормальних і мутантних форм дрозофіли.

№ 2.Вивчення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Практичні роботи:

№ 1. Складання родоводів.

№ 2. Розв’язування типових задач з генетики.

№ 3. Розв'язування типових задач на визначення типу мутацій

№ 4. Порівняльна характеристика порід тварин (сортів рослин).




ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ № 4

1. Виявлення спадковості та мінливості організмів.

2. Проведення аналізу розщеплення за забарвленням і формою насінин культурної рослини.

3. Виявлення домінантних і рецесивних ознак у культурних рослин і домашніх тварин.

4. Вивчення модифікацій рослин, що зростали у контрастних умовах.

5. Виявлення джерел мутагенів у навколишньому середовищі та оцінка можливих наслідків їх впливу на організми.

16

Тема 4. Організм і середовище його існування

Принципи єдності організму і середовища.

Параметри середовища. Класифікація екологічних чинників: абіотичні, біотичні, антропогенні. Закон оптимуму.

Основні середовища життя і адаптації (морфологічні та фізіологічні) до них організмів.

Вода як середовище існування і регулятор температури. Вміст води в організмах. Екологічні групи організмів за відношенням до вологості.

Ґрунт як середовище існування організмів.

Екологічні групи організмів за відношенням до освітленості. Тварини гомойотермні і пойкілотермні. Життєві форми організмів.

Циклічність фізіологічних функцій організмів.

Фотоперіодизм.

Взаємозв’язки між організмами: позитивні, негативні, нейтральні. Мутуалістичні мікроорганізми. Вірулентність мікроорга­нізмів і стійкість людей до захворювань.

Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища.

Фізіологічні основи загартовування людини як пристосування до несприятливих умов середовища.

Узагальнення. Єдність організму і середовища його існування.


Учень (учениця):

наводить приклади:

  • життєвих форм організмів;

  • геліофітів, сціофітів, гідрофітів, ксерофітів, гідатофітів;

  • мутуалістичних мікроорганізмів у кишківнику людини;

називає:

  • морфологічні та фізіологічні пристосування організмів;

  • джерела енергії для організмів; фізико-хімічні характеристики середовища існування;

  • типи відносин між організмами; форми симбіозу;

  • проблеми адаптації людини до умов середовища;

формулює:

  • принципи єдності організму і середовища (за І. Сєченовим);

описує:

  • особин виду за морфологічним критерієм;

  • вплив вологості на наземні організми;

  • морфофізіологічні особливості паразитичних організмів;

  • форми подразливості організмів;

  • механізми захисту організмів від біотичного стресу;

характеризує:

  • морфологічні та фізіологічні пристосування організмів до умов середовища існування;

  • різноманітність організмів як прояв адаптації до умов існування;

  • принципи температурних адаптацій організмів;

  • час як екологічний чинник в існуванні рослин і тварин;

  • воду і ґрунт як середовища існування організмів;

  • біологічний та соціальний аспекти адаптації людини до природних умов;

пояснює:

  • взаємодію організму із середовищем через обмін речовин, енергії, інформації;

  • механізми терморегуляції у різних організмів;

  • межі застосування закону оптимуму;

  • значення циклічності фізіологічних функцій організмів;

  • біологічне значення симбіозу, антибіозу, нейтралізму;

порівнює

  • адаптаційні механізми організмів різних груп (теплообмін гомойотермних і пойкілотермних тварин; хижацтво та паразитизм);

  • життєві форми організмів;

класифікує:

  • екологічні чинники;

аналізує:

  • пристосування організмів до умов середовища;

  • хімічну та фізичну терморегуляцію;

  • інформаційні та харчові зв’язки людини;

  • способи підтримання теплового балансу організмів різних екологічних груп;

робить висновок:

  • про єдність організму і середовища його існування;

застосовує знання:

  • для відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я нащадків;

  • усвідомлення особливості харчових та інформаційних зв’язків людини в процесі адаптації до середовища існування;

дотримує правил поведінки:

  • під час виконання експериментальної роботи в кабінеті (лабораторії).




Демонстрації:

Організми різних екологічних груп.

Лабораторні роботи:

№ 3.* Дослідження впливу етилену на геотропічну реакцію проростків гороху.

Практичні роботи:

№ 5. Вивчення пристосованості тварин до існування у ґрунті.

№ 6. Вивчення життєвих форм організмів.

№ 7. Вивчення екологічних груп гідробіонтів та їх пристосованості до існування у водоймах




Лабораторний практикум № 5

1. Виявлення і опис екологічних груп рослин за відношенням до освітлення.

2. Виявлення і опис екологічних груп рослин за відношенням до вологості.

3. Вивчення взаємного впливу рослин.

4. Дослідження динаміки умов мінерального живлення рослин (виключення окремих мікроелементів).

5. Спостереження та оцінка вибіркової дії гербіцидів вкорінення паростків.


84

Розділ V. Надорганізмові рівні організації живої природи

24

Тема 1. Популяційно-видовий рівень організації живої природи

Структура популяційно-видового рівня та методи його вивчення.

Популяція. Характеристика популяції. Генофонд популяції. Популяційна генетика та її значення для розвитку еволюційного вчення.

Генетична стабільність популяцій. Рушійний та стабілізуючий добір. Принцип популяційної рівноваги. Хвилі життя. Закон Харді-Вайнберга. Дрейф генів. Поняття мікроеволюції.

Популяції та еволюційний процес. Популяція людини: склад, структура, основні процеси.

Вид. Критерії виду. Популяційна структура виду. Екологічна валентність видів.

Видоутворення: основні способи і значення.

Узагальнення. Популяція – форма існування виду, компонент екосистеми й одиниця еволюції.


Учень (учениця):

називає

  • науки, що вивчають життя на популяційно-видовому рівні;

  • чинники видоутворення;

  • результати мікроеволюції;

  • складності під час визначення видової належності організму;

  • механізми запобігання надмірній чисельності популяцій;

формулює:

  • закон Харді-Вайнберга;

описує :

  • алопатричне видоутворення;

  • симпатричне видоутворення;

  • хромосомне видоутворення;

  • зміну генофонду популяцій у результаті стабілізуючого і рушійного добору;

складає

  • схеми структури виду і популяції;

  • характеристику популяції людини як біосистеми;

характеризує:

  • популяцію як надорганізмову форму життя;

  • вид як рівень організації життя і етап еволюції;

  • пристосованість організмів до середовища існування як результат мікроеволюції;

  • чинники, що зумовлюють зміну генетичного складу популяцій: мутації, міграції, популяційні хвилі, ізоляція, природний добір;

  • дрейф генів як випадковий процес у популяції;

  • мутації як основу видоутворення;

  • популяцію як структурну одиницю виду;

пояснює:

  • генетичну мінливість у природних популяціях;

  • динаміку чисель­ності особин у популяціях;

  • сутність екологічної валентності видів;

аналізує:

  • біологічні механізми запобігання обміну генами між видами;

  • криві виживання;

  • вид як цілісну систему;

  • видовий склад біоценозів;

оцінює:

  • зміни популяцій у ході природного добору;

  • дивергентний характер мікроеволюції;

застосовує знання:

  • про видоутворення для пояснення утворення нових видів організмів;

робить висновок:

  • щодо видоутворення як умови біорізноманітності.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Вступ. Програма призначена для вивчення біології на рівні стандарту у класах суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного,...

Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Вступ. Програма призначена для навчання біології на академічному рівні у класах універсального, спортивного, математичного, фізичного,...

Календарно-тематичне планування уроків з інформатики для 7-х класів
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство...
У 2012-2013 навчальному році вивчення біології, екології, природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься...

Програма природознавств о 5 к л а с для загальноосвітніх навчальних закладів
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програмою передбачено вивчення хімії металічних І неметалічних елементів І їхніх сполук (10-й клас) І основних класів органічних...

Програма з хімії для 10-11 класів
Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень...

Програма з хімії для 10-11 класів
Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерства освіти І науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка