Пошук по сайту


Вода джерело життя

Вода джерело життя

Сторінка1/3
  1   2   3


Навчально-методичний центр цивільного захисту

та безпеки життєдіяльності Вінницької області
Методичний кабінет

ВОДА – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ


НАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК



м. Вінниця

Рекомендовано Управлінням цивільного захисту Вінницької облдержадміністрації

(лист від 17.06.2013 р. № 04-02-4-997).

Рецензенти:

Вовченко С.Д. – начальник Управління питань цивільного захисту Вінницької облдержадміністрації;

полковник сл. ЦЗ Степанов С.М. – начальник Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Вінницької області .

Автор-укладач Чагайда М.О.

Навчально-методичний посібник – Вінниця,2012. – 27с.

В навчально-методичному посібнику розглядаються наступні питання: значення води в житті людини; гігієнічне та епідеміологічне значення води; контроль за якістю води та її властивостями, тощо

Посібник розрахований на широкий загал читачів


Навчально-методичний посібник розглянутий на методичній нараді Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Вінницької області (протокол № 9 від 30.10.2012 р.)


Зміст



  1. Вступ

  2. Значення води в житті людини

  3. Гігієнічне та епідеміологічне значення води

  4. Контроль якості води – важлива вимога сьогодення

  5. Властивості води

  6. Яка вода корисна для організму людини

  7. 10 причин пити більше води

  8. Висновок


В С Т У П
Вода є унікальним елементом зимної поверхні, і саме через наявність великої кількості води нашу Землю також називають «Блакитною планетою». Незважаючи на таку кількість води, більша її частина міститься в океанах і морях, тільки 0,6% загальної кількості живильної вологи придатні для споживання. Вже сьогодні існує загроза виникнення та загострення проблем із питною водою на кшталт проблем з використанням енергоносіїв таких, як нафта, газ та вугілля.

За ступенем водопостачання Україна посідає одне з останніх місць у Європі. Водні ресурси України використовуються, а отже, і забруднюються, у декілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах.

Відомо, що 2/3 поверхні нашої планети покрито водою. Вона, в більшій або меншій кількості, містить все, що оточує нас. Що вже говорити про людей! Значення води в житті людини важко переоцінити. Недарма ще Дюбуа дав влучне визначення: «Живий організм – це одухотворена вода». Дійсно, наше тіло на 3/4 складається саме з цієї речовини. Цікаво, що воду містять навіть такі його «деталі», як кістки.

Причому вода не просто присутня в нашому організмі, а грає одну з найважливіших ролей практично у всіх процесах життєдіяльності. Вона входить до складу крові, бере участь в роботі кровоносної системи, доставляючи до органів поживні речовини і кисень. Без води ми не могли б перетравлювати їжу. Вона захищає від перегріву і виводить відходи життєдіяльності. І якщо без їжі людина ще може «протриматися» місяць-другий, то без води вона помирає протягом тижня.

Чому ж так відбувається? Давайте розглянемо більш докладніше.

Значення води в житті людини
Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без неї неможливе життя людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених -77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі становить лише 60 %. Основна маса води (70 %) зосереджена всередині клітин: 30 % - позаклітинна вода, яка розподілена в організмі неоднаково: 7 % - кров і лімфа, 23 % - вода, що омиває клітини.



Вода є добрим розчинником. Усі біохімічні реакції, що проходять в організмі людини і пов'язані з процесами травлення та засвоєння поживних речовин, перебігають у водному середовищі. Разом із солями вода бере участь у підтримці найважливішої фізіологічної константи організму - величини осмотичного тиску. За рахунок малої в'язкості, здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв'язки вода, що є основною частиною крові, відіграє роль транспортного засобу. Крім того, вона є основою кислотно-лужною рівновагою в організмі, оскільки проявляє властивості як кислот, так і основ. Усі процеси засвоєння і виділення в організмі також перебігають у водному середовищі.

Для задоволення фізіологічних потреб людині необхідно 2,5-3,0 л води на добу. Вона в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами. З водою потрапляє багато фізїологічно необхідних солей, таких як макро- і мікроелементів, кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор тощо.
Скільки води надходить в організм людини, стільки ж її і виділяється. У стані спокою вода з організму людини виводиться через нирки із сечею —1,5 л/добу, через легені у вигляді водяної пари - приблизно 0,4 л, через кишечник з калом - близько 0,2 л. Ще 0,6 л води виділяється через пори шкіри, що пов'язано з терморегуляцією організму. Таким чином, щодоби з організму людини в стані спокою виводиться приблизно 3 л води. При важкій роботі, в гарячих цехах, влітку в полі, при патологічних станах тощо її виводиться до 8-10 л.

Організм людини погано переносить зневоднення. Втрата 1,0-1,5 л води вже викликає відчуття спраги. Воно пов'язано із збудженням певних відділів центральної нервової системи ("питного" центру), які беруть участь у регуляції і поповненні водних ресурсів організму. Якщо втрата води не відновлюється, тоді погіршується самопочуття, знижується працездатність, порушуються водно-сольовий обмін, терморегуляція і може настати перегрівання організму. Недостатнє споживання води негативно впливає на всмоктування поживних речовин у кишках. Втрата води в кількості 15-20 % маси тіла при температурі повітря понад 30 °С є смертельною, а 25 % -є смертельною і при нижчій температурі. Це так зване фізіологічне значення води.
Гігієнічне та епідеміологічне значення води


Гігієнічне значення води полягає у підтримці чистоти тіла, приготування їжі й миття посуду, прання білизни, прибирання житла, громадських приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулиць а також зелених насаджень. Вода сприяє покращенню умов проживання населення. Створення озер, ставків, водосховищ, фонтанів покращують мікроклімат місцевості. Це особливо важливо в південних районах, де висока середньорічна температура і низька вологість повітря.

Епідеміологічне значення води і його знання надзвичайно важливі в роботі медичних працівників різних ланок. Воно значною мірою залежить від умов водопостачання, санітарної очистки населених місць, рівня санітарної освіти населення. Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захворювань. В першу чергу до них відносяться гострі кишкові інфекції (холера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерії, гострі ентерити інфекційного характеру).

Збудники кишкових інфекційних хвороб передаються фекально-оральним шляхом. Потрапляючи у воду з випорожненнями людей і побутовими стічними водами населених пунктів, вони заражають воду. Особливо небезпечні щодо цього стічні води інфекційних лікарень. Причиною зараження води можуть бути також судноплавство з викидом фекалій у водойми, забруднення нечистотами берегів, місця масового купання, прання білизни, просочування в підземні води нечистот з вигребів убиралень, занесення забрудненими відрами в колодязі патогенні мікроорганізми.

Причиною захворювань людей через забруднення води можуть бути і віруси. Нині відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекаліях людини. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що вони довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у воді. Крім того, багато їх значно стійкіші до дії знезаражувальних агентів, ніж бактерії. Доведено, що зовсім невеликі дози вірусів можуть викликати гострі кишкові інфекції у людей.

Через воду також можуть передаватися і антропозоонозні захворювання (хвороби, на які хворіють тварини і люди). Серед таких захворювань треба назвати лептоспіроз, туляремію, бруцельоз і гарячку. Лептоспіри потрапляють у водойми із сечею гризунів, свиней і великої рогатої худоби. Захворювання найчастіше виникають внаслідок використання для пиття води з відкритих водоймищ (річок, озер, ставків, зрошувальних каналів), а також під час купання або прання білизни. Лептоспіри можуть потрапити в організм людини також через слизові оболонки і мікроушкодження шкіри.

Також зараження організму людини може відбуватися при споживанні сирої, погано очищеної води, та при помитих забрудненою водою фруктів, овочів ,зелені.

Водні епідемії мають ряд характерних особливостей. Вони завжди пов'язані з певним джерелом (колодязем, водогоном) і практично відсутні при вживанні води з інших джерел водопостачання. Епідемія характеризується різким спалахом інфекції, масовим ураженням населення і повільним затиханням її в кінці. Захворювання завжди підтверджується лабораторним аналізом води із забрудненого джерела. Усе це має важливе значення при проведенні санітарно-протиепідемічних заходів з профілактики і ліквідації водних епідемій.

Господарсько-технічне значення води знаходиться поза медичною компетенцією, але становить для неї значний інтерес. Жоден технологічний процес не проходить без використання води. На виготовлення 1 кг паперу необхідно від 50 до 140 л води, на вирощування 1 кг рису (на зрошуваних землях) - 4000 л води, на добування 1 кг вугілля - від 3 до 5 л, на виплавку 1 кг сталі - 20-120 л води, на виготовлення 1 кг синтетичної гуми - 2400 л води тощо.

Таких прикладів можна наводити безліч, але проблема в іншому: після використання води в технологічних процесах утворюється велика кількість стічних вод, що містять найрізноманітніші речовини, часто токсичні для людей, тварин і довкілля в цілому. В основній масі ці води повторно не застосовують і переважно після певної очистки та знезаражування випускають у відкриті водойми. Незважаючи на видиму чистоту, вони часто містять різні отруйні речовини в концентраціях, що перевищують допустимі рівні, а це як правило може призвести до накопичення їх в організмах людей, тварин, рослин які можуть викликати різні захворювання.
Контроль якості води – важлива вимога сьогодення
Вода, що використовується населенням для пиття і господарсько-побутових цілей, повинна відповідати певним гігієнічним вимогам, викладеним в Державних санітарних правилах і нормах (ДСанПіН) України № 383 1996 року «Вода питна». Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання.

Згідно з вимогами доброякісна питна вода повинна:


  • Бути безпечною в епідемічному відношенні. Вона не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров'я споживачів.




  • Бути нешкідливою за хімічним складом (хімічні речовини не повинні завдавати шкоди споживачеві або обмежувати використання води в побуті).




  • Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).




  • Бути безпечною в радіаційному відношенні.


Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність у ній небезпечних для здоров'я людей бактерій, вірусів та інших біологічних включень. Якість води оцінюють за кількістю бактерій в 1 см3 води, бактерій групи кишкових паличок в 1 дм3 води, а також термостабільних кишкових паличок (фекальних коліформ) в 100 см3 води, патогенних мікроорганізмів і числа коліфагів в 1 дм3 води, що досліджується.
Загальне бактеріальне обсіменіння води характеризується загальним мікробним числом (ЗМЧ). ЗМЧ - це кількість колонійутворюючих одиниць (КУО), що визначають при посіві 1 см3 води на м'ясопептонний агар після 24 год вирощування при температурі 37 °С. У воді незабруднених і добре обладнаних артезіанських свердловин кількість бактерій не перевищує 10-30 КУО/см3, у воді незабруднених шахтних колодязів - 300-400 КУО/см3, у воді порівняно чистих відкритих водоймищ - 1000-1500 КУО/см3. У водогінній, добре очищеній і знезараженій воді ЗМЧ не повинно пере­вищувати 100 КУО/см3. Одноразові визначення кількості бактерій ще не свідчать про якість води, їх необхідно проводити в динаміці. Раптове підвищення їх кількості є сигналом про забруднення води.

Найбільшим недоліком хімічних показників забруднення води, як і мікробного числа, є мала специфічність, оскільки причиною наявності їх у воді є не тільки обставини, пов'язані із забрудненням води нечистотами. Специфічним показником, який вказує на фекальне забруднення джерела води, є визначення бактерій групи кишкових паличок (БГКП). При цьому визначають індекс БГКП. Чим більший індекс, тим більше фекальне забруднення води. У чистій воді артезіанських свердловин він становить приблизно 2КУО/дм3, в мало забруднених і добре обладнаних колодязях близько 100 КУО/дм3 води.

Ряд експериментальних досліджень показав, що коли при знезаражуванні води хлоруванням індекс БГКП був не більше 3 КУО/дм3, то у воді практично були відсутні патогенні мікроби тифо-паратифозної групи, збудники лептоспірозу, туляремії тощо. Цей показник було покладено в основу гігієнічної оцінки епідемічної безпеки води.

Стандарт зазначає, що при підвищенні індексу БГКП додатково проводять дослідження води на наявність патогенних мікроорганізмів, визначають кількість коліфагів в 1 дм3 води і фекальних коліформ в 100 см3 води. Наявність у воді термостабільних кишкових паличок підтверджує фекальну природу забруднення.

Для уточнення походження фекального забруднення води людьми чи тваринами визначають наявність стрептококів. У фекаліях тварин більше стрептококів, ніж кишкових паличок. Тому, якщо відношення кількості кишкових паличок до кількості стрептококів перевищує 4, то можна вважати, що вода забруднена фекаліями людини. Коли зазначене співвідношення менше 1, то вважають, що це забруднення тваринного походження.

У деяких випадках проводять дослідження води на наявність вірусів. Якщо у хлорованій воді відсутні кишкові палички, то в такій воді відсутні й патогенні віруси. У таких випадках вірусологічне дослідження води не проводять і вода є безпечною для пиття.

За паразитологічними показниками вода не повинна містити патогенних кишкових найпростіших (клітин, личинок, цист лямблій, криптоспор), а в разі епідускладнень - дизентерійних амеб, балантидій, хламідій тощо. Не допускається у питній воді також наявність клітин, яєць і личинок кишкових гельмінтів. Ці показники нормуються у 25 дм3 питної води.

Показники нешкідливості хімічного складу питної води включають регламенти для неорганічних і органічних компонентів. Переважно до них відносяться високотоксичні хімічні елементи (2-го класу небезпеки). Вони допускаються у питній воді в такій кількості: алюміній — 0,2 (0,5) мг/дм3, барій і нікель - 0,1 мг/дм3, миш'як, селен і свинець не більше 0,01 мг/дм3. Дещо у вищих концентраціях допускається вміст фтору (1,5 мг/дм3) і нітратів (45,0 мг/дм3). Сумарна концентрація пестицидів не повинна перевищувати 0,0001 мг/дм3, тригалометанів (ТГМ) - 0,1 мг/дм3, інакше вода буде негативно впливати на здоров'я людей.

Наявність токсичних речовин у воді головним чином пов'язана із забрудненням водойм промисловими стічними водами. У цих випадках ознайомлення з технологією виробництва, санітарною ситуацією або клінічною картиною виниклих захворювань дає можливість спеціалістові вирішувати питання про те, якими дослідженнями треба доповнити програму аналізу води. Про загальне забруднення води органічними речовинами можуть свідчити окисненість і вміст органічного вуглецю. Окисненість води марганцевокислим калієм не повинна перевищувати 4,0 мг/дм3, а вміст загального органічного вуглецю - 3,0 мг/дм3.

Хімічний склад води може впливати на виникнення і перебіг захворювань, викликаних надходженням в організм людини ряду мікроелементів. Відомо, що з водою в організм потрапляють такі мікроелементи: фтор, йод, мідь, цинк, селен, нікель тощо, які мають велике значення в обміні речовин. Вони в природі розподілені нерівномірно. Люди можуть одержувати їх з їжею і водою в недостатній або надлишковій кількості. Такі захворювання називають ендемічними, а місцевості - геохімічними провінціями. Як правило, вони охоплюють велику кількість людей і характерні для окремої місцевості, де в мінеральному складі ґрунту і води відсутні чи присутні в надлишкових кількостях ті чи інші мікроелементи.

При недостатній кількості йоду у воді та їжі порушуються нормальний розвиток і функція щитоподібної залози, виникає ендемічне воло (зоб). Для попередження цієї хвороби в ендемічних за волом регіонах люди повинні вживати сіль, в яку дано йодид калію (йодована сіль).

Велике гігієнічне значення має також наявність у воді фтору. Вміст його у воді в кількості від 0,7 до 1,5 мг/дм3 сприяє нормальному розвитку і мінералізації кісток та зубів. Надходження в організм води з підвищеною кількістю фтору (понад 1,5 мг/дм3) викликає захворювання, яке називають флюорозом. Воно проявляється ураженням зубів у вигляді пігментованих білих, жовтих і коричневих плям на емалі різців (передніх зубів). При вмісті фтору у воді понад 5 мг/дм уражаються не тільки зуби, але і кістково-суглобовий апарат. Недостатня кількість фтору у воді (менше 0,7 мг/дм3) призводить до розвитку іншого захворювання зубів - карієсу. З метою профілактики цієї недуги на головних спорудах деяких великих водогонів проводять збагачування води фтором. Фторують воду фторидом чи кремне-фторидом натрію. При надлишку фтору її дефторують.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

«Дослідження фізичних та хімічних явищ»
Обладнання: пробірки, пробірко тримач, предметне скло, спиртівка, олівець, мідна дротина, керамічна плитка, склянки, трубочка, вода,...

Вода колиска життя
Обладнання: малюнки І фотографії з різними видами води, виставка книг про воду, плакати-вислови, телевізор І відеомагнітофон, диски,...

Технічне завдання
Розробити стабілізоване джерело живлення постійної напруги з такими технічними характеристиками

Книга ілюстрована 182 авторськими малюнками
Всесвіт Загадка життя! Як із мертвої матерії виникло життя? Чому ті самі атоми, з'єднавшись в іншому порядку й кількості, створюють...

Виховна година в 8-а класі
Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров’я І життя, здоров’я...

1 Тимол має виражену антисептичну дію. Виберіть лрс – джерело тимолу. A
Алкалоїд кодеїн призначають для заспокоєння кашлю. Яка лікарська рослинна сировина

Є особистості, які персоніфікують собою динаміку розвитку суспільства...
У долі таких людей переломилися й радісні, І важкі періоди життя суспільства. Що йдуть роки не віддаляють їхні імена, а, навпаки,...

У давні часи, коли Земля ще не була повністю заселена людьми, річки...
Земля ще не була повністю заселена людьми, річки та інші водойми мали велике значення при виборі місць для стоянок родоплемінних...

Конкурс є ресурсним І розглядається як джерело пошуку інновацій в...
Результативність проходження конкурсного змагання відображається у вигляді бази даних віртуального депозитарію І ситру молодіжних...

«Вибір є у кожного з нас»
Мета. Формувати позицію протидії всім небезпечним для здоров’я та життя явищам: наркотикам, алкоголю, палінню; пропагувати здоровий...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка