Пошук по сайту


6. Ефективність заходів із збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Заняття

Сторінка4/5
1   2   3   4   5

6. Ефективність заходів із збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Зміни у стані здоров’я спричинені як дією радіації (внаслідок опромінення щитовидної залози, загального опромінення учасників ліквідації, багаторічної дії малих доз радіації на населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення), так і впливом несприятливих факторів нерадіаційного походження (погіршення умов життя та харчування, тривале емоційно-психологічне напруження).

Підвищення рівня захворюваності серед населення також пов’язане з перехідним періодом економіки, із змінами в демографічній ситуації та соціально-психологічним станом, неефективними заходами з мінімізації ранніх та віддалених ефектів дії негативних чинників Чорнобильської катастрофи, низьким рівнем забезпечення регіональних медичних закладів висококваліфікованими кадрами та оснащення цих закладів лабораторно-діагностичним обладнанням, недостатньою обізнаністю у галузі радіобіології та радіаційної медицини.

Крім зазначених обставин, ефективність протирадіаційних заходів була зменшена з таких причин:

не повною мірою враховувалася комбінована дія іонізуючого випромінювання та інших екологічно небезпечних, зокрема хімічних, факторів навколишнього природного середовища на організм людини;

незбалансоване харчування, а також низьке забезпечення населення білками тваринного та рослинного походження, вітамінами, необхідними макро- та мікроелементами;

незадовільна оснащеність пересувним устаткуванням і апаратурою виїзних лабораторій для проведення поточного обстеження населення у віддалених населених пунктах;

недостатня соціальна захищеність постраждалих різних категорій;

недостатнє фінансування для проведення своєчасної цільової диспансеризації осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

недостатнє висвітлення засобами масової інформації досвіду вчених та спеціалістів про медичні та гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи;

проведення не повною мірою відновного лікування як на амбулаторно-поліклінічному рівні, так і на санаторно-курортних базах України.

Результати аналізу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проведеного через 16 років, свідчать про те, що медичні заходи із запобігання виникненню психосоматичних проблем, пов’язаних із стресом, також були недостатні.

II. Мета та завдання Національної програми

1. Метою Національної програми є:

збереження здоров’я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

зміцнення та підтримка бар’єрів радіаційної безпеки, радіаційний захист населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, обмеження поширення радіонуклідів із зони відчуження;

соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, економічна реабілітація цих територій і переведення їх до категорії чистих.

Основні завдання Національної програми та пріоритетність цих завдань визначено за кожним напрямом її виконання.

2. Основними завдання Національної програми є:

1) збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виходячи з 16-річного досвіду роботи, пов’язаної із зменшенням негативних медичних наслідків катастрофи, в рамках Національної програми передбачено такі основні завдання щодо збереження здоров`я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

надання висококваліфікованої та ефективної медичної допомоги;

зміцнення медико-санітарної бази для надання цільової медичної допомоги;

профілактика захворювань серед цієї категорії громадян та їх оздоровлення.

Групами першочергового медичного нагляду в поточному десятиріччі стануть:

особи, які перенесли гостру променеву хворобу, і учасники ліквідації, які отримали дозу понад 250 мілігрей;

особи, які страждають на онкологічні захворювання, аутоімунні тиреоїдити і гіпотиреози, лейкемії, міелодиспластичний синдром, пов’язані з опроміненням;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з функціональними відхиленнями з боку гематологічної системи;

діти, опромінені в ранній йодний період (до вересня 1986 року), та ті, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Виконання основних завдань цього напряму передбачає здійснення заходів щодо охорони материнства і дитинства, підвищення рівня диспансеризації; оздоровлення та лікування в спеціалізованих медичних закладах; організації роботи центрів соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З цією метою розроблятимуться багато- та однорічні програми комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передусім передбачатимуть:

надання висококваліфікованої і гарантованої медичної допомоги хворим з реалізованою патологією з груп високого ризику та груп диспансерного нагляду;

проведення генетичного моніторингу потерпілих дітей;

здійснення профілактичних заходів щодо збереження здоров`я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (дітей і дорослих), у тому числі оздоровлення та соціально-психологічної реабілітації;

розроблення та впровадження в лікувальних закладах найбільш ефективних заходів щодо зменшення онкогематологічних, нейропсихічних та інших захворювань, які призводять до інвалідності;

розвиток реабілітаційних напрямів;

функціонування Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

удосконалення методики встановлення зв'язку хвороб з дією іонізуючого опромінення та інших негативних чинників катастрофи;

2) зміцнення та підтримка бар’єрів радіаційної безпеки, радіаційний захист осіб, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, обмеження поширення радіонуклідів із зони відчуження.

Відповідно до сучасних підходів стосовно забезпечення належного рівня безпеки об'єктів, які несуть загрозу негативного впливу на персонал, що їх обслуговує, населення та навколишнє природне середовище, передбачається створення системи бар'єрів радіаційної безпеки, яка захищає від дії шкідливих чинників, зумовлених речовинами, що зосереджені в небезпечному об'єкті.

Близько 3 відсотків радіоактивності із зруйнованого реактора вже потрапило в навколишнє природне середовище, і це формує зовнішнє та внутрішнє опромінення населення. До цього часу більшість осіб, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, з моменту аварії на Чорнобильській АЕС уже отримала 80 - 90 відсотків очікуваної за 70 років дози додаткового опромінення.

Відповідно до законодавства, мірою негативного впливу на людину визначається ефективна доза опромінення, додаткова до доаварійного рівня, яка отримана або може бути отримана за рахунок усіх радіонуклідів, що потрапили у навколишнє природне середовище внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Близько 97 відсотків залишків палива зруйнованого реактора зосереджено в зоні відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Це передусім об'єкт "Укриття", пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів.

Основними завданнями цього напряму є:

радіаційний захист населення на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

посилення бар'єрних функцій зони відчуження з метою обмеження поширення радіонуклідів за її межі;

проведення радіаційного моніторингу на території, що зазнала радіоактивного забруднення.
Радіаційний захист населення на території, що
зазнала радіоактивного забруднення


Основним напрямом радіаційного захисту населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення, є здійснення оптимізованих протирадіаційних заходів в агропромисловому виробництві та лісовому господарстві, зокрема щодо:

дотримання установлених державними санітарно-гігієнічними нормативами рівнів радіоактивного забруднення продуктів харчування у процесі їх виробництва;

зменшення колективної дози додаткового опромінення населення шляхом відповідного зменшення загального надходження радіонуклідів з продукцією, що споживається.

Першочергові заходи спрямовуються на припинення виробництва продукції з рівнями забруднення, що перевищують державні санітарно-гігієнічні нормативи. Обсяг необхідних матеріальних і фінансових ресурсів обумовлюється кількістю населених пунктів і дворів, що потребують здійснення протирадіаційних заходів. Під час визначення необхідних протирадіаційних заходів (введення до раціону кормових домішок, поліпшення луків, вапнування сінокосів і пасовищ тощо), обсягів їх проведення (чисельність поголів’я худоби, площа угідь тощо) використовується принцип оптимізації.

Черговість проведення робіт з реабілітації виведених з господарського користування земель визначається з урахуванням щільності їх забруднення, природної родючості угідь, кількості функціонуючих господарств. Перевага надається мінеральним ґрунтам із щільністю забруднення до 555 кілобекерелів на кв. метр. Реабілітацію земель на органогенних ґрунтах з рівнем забруднення цезієм-137 понад 110 кілобекерелів на кв. метр у найближчі роки проводити економічно недоцільно. У зв’язку з цим необхідно розробити та внести до земельного законодавства зміни щодо заборони виділення громадянам сінокосів і пасовищ з високими коефіцієнтами переходу цезію-137 у траву, де через заболоченість території не можна провести меліоративні роботи.

Розрахунок необхідних обсягів проведення у 2002 — 2010 роках протирадіаційних заходів виконано на основі науково обгрунтованих оцінок пооб’єктних робіт, пов’язаних з радіологічною реабілітацією території. В основу оцінок покладено результати аналізу таких показників, як величина дозових навантажень на населення, критичність земель, яка враховує загальну площу забруднених земель, кислотність грунтів, забезпеченість їх обмінними формами калію, обсяги здійснення протирадіаційних заходів у попередній 3 — 5-річний період, цільове використання продукції. При проведенні конкретних заходів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, необхідно брати до уваги технології отримання основної сільськогосподарської продукції, кошторисну вартість робіт у разі виконання цих заходів.

Зусилля зосереджуватимуться передусім на закріпленні якісних показників, досягнутих у виробництві чистої сільськогосподарської продукції на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, і спрямовуватимуться на ті населені пункти і господарства, де існує загроза перевищення додаткової дози опромінення населення понад 1 мілізіверт на рік.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що продукція приватних господарств містить більшу кількість цезію-137, ніж продукція, вироблена сільськогосподарськими підприємствами. Тому для зменшення колективної дози опромінення населення слід здійснювати протирадіаційні заходи переважно в особистих господарствах.

Обласні та районні програми проведення протирадіаційних заходів, що розроблятимуться на основі Національної програми, повинні забезпечити контроль якості у конкретних умовах їх виконання (вперше чи повторно, на торфових чи мінеральних ґрунтах, для худоби м'ясного або молочного напряму тощо). Необхідно визначати очікуване зменшення рівня радіоактивного забруднення продукції. Програми виробничої діяльності повинні включати роботи з проведення моніторингу рівня забруднення території або продукції, результати яких є основою для планування протирадіаційних заходів.

Посилення бар'єрних функцій зони відчуження з
метою обмеження поширення радіонуклідів за її межі


Роботи в зоні відчуження займають особливе місце в системі заходів з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи у зв’язку з тим, що на її території залишилася більша частина радіоактивних матеріалів із зруйнованого реактора та РАВ.

У зв’язку з цим слід:

обмежити та поступово зменшити обсяг винесення радіонуклідів з території зони відчуження шляхом зміцнення бар'єрів безпеки об'єкта “Укриття”, пунктів локалізації РАВ, підсилення радіаційної безпеки забруднених лісів, підтримки діючих і створення нових водоохоронних споруд;

посилити радіаційний захист персоналу в зоні відчуження;

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення бар’єрної функції території зони відчуження.

На першому етапі виконання Національної програми здійснюватимуться заходи для:

стабілізації радіоекологічного стану і реабілітації території зони відчуження;

впровадження керованого переходу екологічних систем зони відчуження до більш природного стану із запровадженням спеціального догляду за штучними лісами, меліоративними системами;

подальшого комплексного вивчення напрямів і інтенсивності процесів міграції та перерозподілу радіонуклідів;

підтримки системи моніторингу бар’єрних функцій елементів навколишнього природного середовища та критичних шляхів міграції радіонуклідів за межі зони відчуження;

мінімізації негативного екологічного впливу зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення на суміжні території;

удосконалення системи управління діяльністю в зоні відчуження з використанням сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій, підтримання у постійній готовності регіональної складової єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;

розроблення нормативно-правової бази для функціонування об’єктів зони відчуження з урахуванням особливостей правового режиму цієї зони.

Для удосконалення системи поводження з РАВ у зоні відчуження необхідно:

підвищити бар'єрні властивості пунктів локалізації РАВ;

розробити систему вилучення, сортування, підготовки, контейнеризації, тимчасового зберігання та захоронення РАВ на базі комплексу “Вектор”;

провести класифікацію пунктів локалізації РАВ за рівнем небезпеки та створити систему їх захисту від впливу зовнішніх факторів;

скласти повний кадастр РАВ;

удосконалити систему проведення моніторингу щодо поводження з РАВ.

З метою перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему слід:

зменшити імовірність руйнування об`єкта шляхом стабілізації його конструкцій;

здійснити заходи, спрямовані на зменшення наслідків у разі його руйнування;

збільшити ядерну безпеку об’єкта;

забезпечити медико-соціальний захист персоналу;

здійснити довгострокові заходи щодо перетворення об’єкта на екологічно безпечну систему.

Виконання робіт і досліджень у зоні відчуження, в тому числі щодо поводження з РАВ, супроводжуватиметься аналізом ефективності та контролем їх якості. Цей напрям потребує розроблення відповідних методичних документів.

Складовою частиною Національної програми є виконання Плану здійснення заходів на об’єкті “Укриття”, щодо якого досягнуто домовленості між країнами “великої сімки” і Україною. Виконання Плану фінансується згідно з Рамковою угодою між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду “Укриття” в Україні, ратифікованою Законом України від 4 лютого
1998 року № 80.

Поетапне виконання робіт, пов’язаних із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС, повинне узгоджуватися з відповідними розділами Національної програми.

Проведення радіаційного моніторингу на території,
що зазнала радіоактивного забруднення


Для реалізації цього завдання слід:

своєчасно надавати інформацію для обґрунтуваного прийняття рішень щодо забезпечення радіаційного захисту населення;

постійно проводити оцінку дієвості чи ефективності заходів, пов’язаних із зменшенням доз опромінення;

забезпечувати органи виконавчої влади та населення інформацією щодо величини дози опромінення та її динаміки, що необхідно для проведення медичних, епідеміологічних, екологічних, соціальних та інших видів наукових досліджень, у тому числі - з уточнення дозиметричних і радіоекологічних моделей, методичних аспектів моніторингу.

Радіаційний моніторинг на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, включає:

дозиметричну паспортизацію населених пунктів;

установлення контролю за рівнями радіоактивного забруднення продуктів харчування, лісових продуктів, лікарських рослин.

Дозиметричною паспортизацією буде охоплено близько 2200 населених пунктів з 12 областей. Паспортизація проводитиметься щороку, а її результати будуть доводитися до відома органів виконавчої влади та широких верств населення.

Дозиметричний моніторинг складається з відбору проб та їх радіохімічного і спектрометричного аналізу, вимірювання вмісту радіонуклідів в організмі людини, визначення доз опромінення осіб, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, аналізу розподілу радіонуклідів для розрахунку доз зовнішнього опромінення, контрольних вимірювань зазначених показників для оцінки якості результатів дозиметричної паспортизації, дозиметричних паспортів. Цей моніторинг проводитиметься на основі науково обґрунтованої програми.

Оптимальність радіаційного моніторингу відповідно до завдань, передбачених розділами Національної програми, ґрунтуватиметься на досвіді роботи, пов’язаної з виконанням програм моніторингових досліджень за весь післяаварійний період.

Гарантії якості моніторингу забезпечуватимуться на основі системних вимог до всіх його елементів, які буде визначено у відповідному регламенті.

Рішення з виконання завдань мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи прийматимуться з урахуванням результатів дозиметричного та радіаційного моніторингу, економічних і соціально-психологічних факторів;

3) соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, економічна реабілітація територій, що зазнали радіоактивного забруднення, і переведення їх до категорії чистих.

Основними завданнями цього напряму є:

забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; більш широке залучення регіонів до забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення; удосконалення порядку переведення зазначених територій до категорій чистих;

удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення ефективнішого соціального захисту населення та реабілітації територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

підвищення рівня радіоекологічних знань та поінформованості населення, у тому числі осіб, які здійснюють заходи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи


Досвід роботи, пов’язаної з виконанням Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у 1991 - 2001 роках, свідчить, що стратегічні завдання із соціального захисту цих громадян визначено правильно. У першу чергу під захист були взяті найбільш уразливі верстви населення (інваліди і діти), безпосередні учасники ліквідації, жителі населених пунктів, розташованих на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Національною програмою визначено основні групи громадян, які потребують пріоритетності у соціальному захисті, а саме:

інваліди;

діти;

хворі;

учасники ліквідації ;

населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення;

евакуйовані особи або громадяни, які відселені із зазначених територій.

Для соціального захисту громадян перелічених категорій необхідно передусім удосконалити:

механізм фінансування заходів, що проводяться на виконання положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

механізм забезпечення адресного соціального захисту шляхом створення банку даних усіх категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Важливою складовою роботи з виконання зазначеного Закону України є переселення громадян на чисту територію та поліпшення житлових умов осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Для реалізації цього Закону України необхідно поліпшити житлові умови членів сімей учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та перселенцям, які перебувають на квартирному обліку починаючи з 1990 року (усього 24773 сім’ї). На 1 січня 2002 р. у зоні безумовного (обов’язкового) відселення залишилося проживати 1656 сімей, з них бажають відселитися 876. Крім того для поліпшення житлових умов на квартирному обліку перебуває 23716 сімей потерпілих категорії 2.

Створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення; більш широке залучення регіонів до забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, удосконалення порядку переведення зазначених територій до категорії чистих

Одним з найбільш важливих питань мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи є повернення територій, що зазнали радіоактивного забруднення, до нормального життя, забезпечення людей роботою, надання можливості містам, районам, іншим населеним пунктам і громадянам для реалізації свого економічного потенціалу.

Відновлення територій, що зазнали радіоактивного забруднення, стає дуже важливим чинником у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і провадитиметься за двома напрямами:

створення умов для її економічної реабілітації та розвитку;

більш широке залучення регіонів до забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у місцях їх компактного проживання.

При цьому першочерговими завданнями є:

розширення сфери нетрадиційних видів зайнятості громадян;

створення належних умов праці в сільській місцевості, гнучкої і багатогалузевої системи робочих місць відповідно до пріоритетних напрямів розвитку агропромислової інтеграції, розширення діапазону неаграрних видів діяльності різних соціально-демографічних груп сільського населення;

створення умов для забезпечення кількісної та якісної відповідності робочих місць кадрам;

нормалізація процесів відтворення робочої сили відповідно до цільових орієнтирів соціально-економічного розвитку регіону.

Для розв’язання цих завдань необхідно здійснити у 2002 — 2005 роках комплекс заходів, спрямованих на збільшення місткості ринку праці у цей період, створення нових робочих місць, оптимізацію структури зайнятості відповідно до вимог ринкової економіки. Це дасть змогу у наступний період (2006 — 2010 роки) забезпечити повну економічну реабілітацію зазначених територій, раціональну та збалансовану зайнятість населення з урахуванням кон’юнктури регіонального ринку праці, потреб виробництва і соціальних пріоритетів розвитку регіонів. Передбачається також підвищити основні економічні показники (у тому числі щодо зайнятості населення) областей, значна частина території яких зазнала радіоактивного забруднення, до рівня середніх по Україні.

Невід’ємним елементом стратегії економічної реабілітації та розвитку економіки територій, що зазнали радіоактивного забруднення, є розроблення та застосування пілотних проектів стабілізації зайнятості населення для окремих районів або населених пунктів з використанням коштів державного і місцевого бюджетів. Передбачається залучення до розроблення таких проектів зарубіжних і вітчизняних інвестицій з поступовим зменшенням частки державних коштів, призначених для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В результаті цього вивільнятимуться кошти для створення додаткових робочих місць і працевлаштування незайнятого населення. Метою розроблення та застосування таких проектів є забезпечення зайнятості населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у місцях компактного переселення; створення пільгових умов оподаткування підприємницької діяльності; залучення, захист і використання вітчизняних і зарубіжних інвестицій до відродження традиційних галузей і спеціалізації цих територій, підвищення ефективності господарювання в окремих регіонах. При цьому необхідно враховувати наявні в районі ресурси, у тому числі трудові, а також спеціалізацію району в обласному поділі праці, рівень радіаційного забруднення та компактність проживання населення, його професійно-кваліфікаційний склад.

Перевагу у соціальному захисті та економічній реабілітації повинні мати ті населені пункти, які у 2002 - 2005 роках будуть переведені із зони безумовного (обов’язкового) відселення до зони гарантованого добровільного відселення.

Удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення
ефективнішого соціального захисту населення та реабілітації
територій, що зазнали радіоактивного забруднення


Основними завданнями цього напряму є:

визначення механізму проведення розрахунку видатків за безоплатне оперативне лікування, передбачене Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

врегулювання питань надання пільгових кредитів тим, хто проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, і потребує поліпшення житлових умов, а також переселенцям;

розроблення механізму забезпечення адресності виплат компенсацій громадянам, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та доплати тим, які працюють на цій території;

удосконалення механізму фінансування харчування дітей у школах і дошкільних закладах, а також виплати компенсацій на дітей, які не відвідують ці заклади.

Підвищення рівня радіоекологічних знань та поінформованості
населення, у тому числі осіб, які здійснюють заходи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи


Психологічний вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на населення виявився насамперед у тому, що люди опинилися у незвичних для них умовах, коли вони зазнають дії невідомого їм чинника, який не сприймається органами почуттів, а оцінка можливих наслідків його впливу трактується багатьма джерелами інформації по-різному. Як правило, у людей більшу довіру викликають гіпертрофовані судження і висловлення про важкі наслідки, заподіяні здоров’ю, або непідтверджені відомості про зв'язок впливу радіації з природними аномаліями.

Дефіцит знань про наслідки аварійного опромінення для здоров'я людей був використаний багатьма політиками з метою посилення психологічного напруження як на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, так і за їх межами, навіть за межами України. У значної частини населення склалася суб'єктивна оцінка щодо ризиків, пов'язаних із наслідками Чорнобильської катастрофи.

Основними завданнями цього напряму є:

підтримка необхідного рівня радіоекологічних знань осіб, які здійснюють заходи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

проведення роз'яснювальної роботи серед усіх верств населення щодо наслідків Чорнобильської катастрофи та шляхів їх мінімізації, а також постійне забезпечення населення достовірною інформацією.
1   2   3   4   5

Схожі:

Теоретичного та практичного заняття
Запрошуємо вас поринути у світ цікавої хімії! Заняття в нашій школі це шанс відкрити для себе красу цієї чудової науки, яка супроводжує...

Тема заняття

Заняття
Організація І проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими...

Заняття
Організація І проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях...

Робочий навчальний план від 10. 06. 2011 №572 (додаток 2) складений відповідно до Типового
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Заняття
В кожній цивілізованій країні найбільшою цінністю суспільства є людина, її життя І здоров’я. Тому захистити І зберегти фізичне, психічне...

Сценарій тренінгу з використанням проектного методу під час проведення...
Мотивація: кожен студент майбутній господар (господиня) І мусить знати не лише найпростіші правила етикету, а й безліч інформації,...

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих...
Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти І науки України від 29. 11. 2005р. №682. Додаткові години...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка