Пошук по сайту


3. Механізм виконання робіт, передбачених Національною програмою - Заняття

Заняття

Сторінка5/5
1   2   3   4   5

3. Механізм виконання робіт, передбачених Національною програмою, включає:

систему контролю їх якості;

наукове супроводження виконання цих робіт;

фінансування зазначених робіт за пріоритетами;

кадрове забезпечення.

Система контролю якості робіт, передбачених
Національною програмою


Виконання робіт, передбачених Національною програмою, потребує створення системи контролю якості отриманих їх з метою забезпечення гарантії достовірності результатів досліджень, придатності їх як для прийняття рішень, так і для інформування громадськості. Впровадження цієї системи повинно стати невід’ємною складовою діяльності, спрямованої на оцінку забруднення навколишнього середовища, його впливу на здоров’я людей.

У рамках Національної програми контроль якості у таких сферах, як збереження здоров'я, соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та деяких інших галузях буде забезпечуватися експертною оцінкою отриманих результатів.

Наукове супроводження виконання робіт, передбачених
Національною програмою


Наукове супроводження необхідне для виконання робіт за усіма напрямами, передбаченими Національною програмою. Слід виділити обов’язковість постійної координації науково-дослідних робіт з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема удосконалення системи наукових розробок, приладів, методик тощо. Для цього необхідно:

провести аналіз ефективності та оптимізації подальшого здійснення заходів;

визначити динаміку впливу Чорнобильської катастрофи на стан здоров’я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

провести аналіз системи радіоекологічного моніторингу та визначення шляхів його оптимізації;

провести аналіз нормативно-правових актів з питань радіаційного захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і підготовку пропозицій щодо їх удосконалення;

забезпечити застосування різноманітних економічних важелів для розвитку території, що зазнала радіоактивного забруднення;

провести комплексну оцінку стану території зони відчуження як джерела радіоекологічної небезпеки, основного захисного бар’єра та об’єкта реабілітації.

У сучасних умовах, ураховуючи досвід роботи щодо організації науки у розвинутих західних країнах, будуть посилені науково-прикладні та цільові пошукові теоретичні дослідження в рамках Національної програми.

Першочерговими завданнями є:

виявлення та вивчення складних процесів і наслідків Чорнобильської катастрофи, які впливають на стан здоров’я людей і навколишнього природного середовища;

удосконалення системи заходів, спрямованих на стимулювання виробництва чистої продукції, розвиток економіки території, що зазнала радіоактивного забруднення;

забезпечення науково обґрунтованого використання коштів для здійснення заходів із соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і мінімізації її наслідків;

широке впровадження результатів роботи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи в практику запобігання виникненню інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Розроблятимуться моделі міграції радіонуклідів у навколишньому природному середовищі у післяаварійних умовах. Це забезпечить науково обґрунтоване прогнозування радіаційної обстановки на майбутнє.

Великий науково-прикладний досвід, який накопичено за минулі роки, щодо належного моніторингу навколишнього природного середовища, проведення епідеміологічних та медичних досліджень буде адаптовано і використано для розвитку систем запобігання виникненню інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, аварійного реагування. Важливе значення має координація міжнародних досліджень чорнобильської спрямованості на виконання завдань, передбачених Національною програмою.

Досвід роботи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи може стати міжнародним надбанням, передусім стосовно координації виконання наукових досліджень за напрямами:

організація дій щодо аварійного реагування на короткостроковому етапі;

вивчення основних закономірностей міграції радіонуклідів у навколишньому природному середовищі у післяаварійний період;

розроблення принципів комплексної оцінки ефективності заходів щодо мінімізації можливих техногенних аварій;

проведення епідеміологічних досліджень медичних наслідків Чорнобильської катастрофи;

вивчення синергетичних ефектів різних шкідливих факторів;

оцінка залежності ефективності заходів від ландшафту;

медичний аналіз захворюваності серед учасників ліквідації;

вивчення впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на біоту зони відчуження;

вивчення відновлювальних процесів у природних екосистемах;

оцінка ефективності непрямих протирадіаційних заходів;

розроблення технологій поводження із забрудненою продукцією сільського господарства;

уточнення ролі геологічного середовища у відновленні територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

проведення генетичного моніторингу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з першочерговим обстеженням дітей та осіб дітородного віку;

вивчення закономірностей виникнення та перебігу хвороб, що визначають стан здоров’я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідизації та смертності серед них, а також пошук засобів, спрямованих на пом'якшення негативних наслідків катастрофи у віддалені періоди;

визначення критеріїв формування груп підвищеного ризику розвитку найбільш поширених захворювань, які призводять до інвалідності, серед осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

удосконалення існуючих і розроблення нових економічних та малоінвазивних методів діагностики і лікування, реабілітації та профілактики, спрямованих на збереження та відновлення стану здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З урахуванням набутого досвіду передбачається розвивати комплексну взаємозв’язану систему підходів до мінімізації не тільки об’єктивних наслідків Чорнобильської катастрофи, а й суб’єктивних її факторів. Елементами такої системи є:

підвищення рівня радіологічних знань усіх верств населення стосовно радіаційних аварій та ядерних катастроф, засобів і способів колективного та індивідуального захисту;

визначення моделей взаємодії усіх гілок влади, державних і громадських організацій, засобів масової інформації в передаварійний, аварійний і післяаварійний період;

вивчення закономірностей формування у населення суб’єктивної думки стосовно наслідків опромінення з метою можливого коригування цього процесу.

Забезпечення фінансовими ресурсами робіт,
передбачених Національною програмою


Обсяг забезпечення фінансовими ресурсами заходів з виконання пріоритетних завдань Національної програми розрахований відповідно до вимог Законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та на основі прогнозу зміни чисельності всіх категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з таблицею.

Щороку центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання робіт з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, разом з експертами — провідними спеціалістами, які відповідають за виконання конкретних заходів Національної програми, розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України прогнозні розрахунки обсягу фінансування робіт з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи з урахуванням пріоритетних напрямів і показників цієї Програми на відповідний рік.

Розрахунок обсягу забезпечення фінансовими ресурсами проводиться на підставі результатів аналізу стану виконання Національної програми за минулий період (з урахуванням позитивних і негативних наслідків) та на основі прогнозів радіаційної, екологічної, соціальної та економічної ситуації. Обсяг забезпечення фінансовими ресурсами заходів коригується Згідно з державним бюджетом на відповідний рік і пріоритетами Національної програми з внесенням пропозицій на розгляд Кабінету Міністрів України.

Національна програма фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Щорічний обсяг видатків на передбачені нею заходи визначається Законом України про Державний бюджет України.

Кадрове забезпечення

Основними напрямами кадрового забезпечення виконання Національної програми є:

підготовка і перепідготовка фахівців з питань соціального, радіаційного та медичного захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

підвищення кваліфікації керівників органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які здійснюють заходи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Досвід роботи з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи висвітлюватиметься у засобах масової інформації, монографіях, підручниках, посібниках.

Провідні вчені та спеціалісти узагальнюватимуть досвід ефективного виконання пріоритетних завдань Національної програми. Навчальні плани та програми спрямовуватимуться на поглиблення знань керівників і спеціалістів з радіоекології, радіаційного захисту, радіометрії, радіобіології, радіаційної медицини, соціально-економічних проблем ліквідації наслідків техногенних катастроф. Для навчання використовуватимуться комп'ютерні засоби, ділові ігри, тренування з прийняття рішень у надзвичайних ситуаціях.

Таблиця

Обсяг видатків з державного бюджету на виконання пріоритетних завдань Національної програми

Напрям Національної програми

Обсяг видатків з державного бюджету за роками,
млн. гривень




2002

2003

2004

2005

2006 -2010

Заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення, всього



2144,494



2483,323



2830,9873



3165,022



3500,0

у тому числі:
















доплата за роботу на радіоактивно забруднених територіях; збереження заробітної плати у разі переведення на нижчеоплачувану роботу у зв’язку з відселенням; виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

193,866

224,4981

255,9282

286,131

316,4525

компенсація сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

323,933

375,114

427,629

478,089

528,7215

щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

384,432

445,172

507,496

567,381

627,42

пільги на житлово-комунальні послуги, придбання палива громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

44,609

51,657

58,889

65,838

72,804

пільги на користування транспортом та зв’язком громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

64,937


75,197


85,725

95,841


105,98


пільги на медичне обслуговування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

65,401

75,734

86,337

96,525

106,74

компенсація за втрачене майно та оплата витрат у зв’язку з переїздом на нове місце проживання громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

8,0

9,264

10,561

11,807


13,056


компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

8,67

10,0399

11,446

12,797

14,151



















оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

155,5

180,069

205,279

229,5

253,78

допомога у разі тимчасової непрацездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

8,0

9,264

10,561

11,807


13,056


інформування громадськості з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

2,0

2,316

2,64

2,95

3,26

пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії І

234,1948

271,1976

309,165

345,65

382,22

відшкодування на виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії ІІ, ІІІ, і ІV та непрацездатним пенсіонерам, які проживають у зонах радіоактивного забруднення

345,0012


399,5114


455,443


509,185


563,062

компенсація за втрату годувальника та допомога на поховання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

4,007

4,64

5,289

5,913

6,539

Внесок України до Чорнобильського фонду “Укриття” на реалізацію програми “SIP”, всього:

29,92

34,647

39,498

44,159

48,832

у тому числі:
















поточні

1,742

2,0172

2,3

2,571

2,844

капітальні

28,178

32,6301

37,198

41,588

45,988

Будівництво піскового комплексу “Вектор”

12,0

13,896

15,841

17,71

19,584

Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

20,0

23,16

26,402

29,517

32,64

Комплексне медико-санітарне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

54,39

62,984

71,802

80,275

88,769

Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення

12,0

13,896

15,841

17,71

19,584

Наукове забезпечення робіт та інформаційної системи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

10,0

11,58

13,2012

14,759

16,321

Державні капітальні вкладення на реалізацію Чорнобильської будівельної програми

54,78

63,435

72,3159

80,849

89,404



















Погашення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Проведення непередбачуваних видатків на заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи

5,5

6,369

7,261

8,09

8,946

Забезпечення автомобілями громадян, віднесених до категорії І осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

0,5

0,579

0,661

0,739

0,817

Обслуговування банківських позик, наданих на пільгових умовах до 1999 року громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

3,0

3,474

3,96

4,427

4,895

Здійснення окремих заходів Всеукраїнською громадською організацією “Союз Чорнобиль України” та іншими громадськими організаціями із соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

1,0

1,158

1,32

1,476

1,632

Адміністрація зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, разом

98,853

114,471

130,496

145,897

161,334

у тому числі:
















забезпечення безпечної експлуатації об’єкта “Укриття”

26,0

30,108

34,323

38,374

42,434

підтримка екологічного безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення

64,853

75,099

85,612

95,716

105,844

здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт МНТЦ “Укриття”

8,0

9,264

10,561

11,807

13,056

III. Очікувані результати

Виконання Національної програми гарантуватиме в умовах економічної нестабільності проведення невідкладних заходів, що спрямовані на збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх соціальний та радіаційний захист, дасть змогу забезпечити досягнення основних показників здоров'я цих осіб на рівні показників здоров’я відповідних верств населення, яке проживає на чистих територіях.

За напрямами зміцнення та підтримки бар'єрів радіаційної безпеки на всій території зони посиленого радіоекологічного контролю середньорічні дози додаткового опромінення населення не перевищуватимуть допустимі рівні; для зони гарантованого добровільного відселення у період до 2005 року — не менш як у 70 відсотків, а у період до 2010 року — не менш як у 90 відсотків населених пунктів дози будуть не більші від установлених рівнів. Зазначені показники (70 і 90 відсотків) будуть досягнуті і для зони безумовного (обов'язкового) відселення.

У результаті виконання завдань Національної програми у 2002 – 2010 роках істотно (до 50 відсотків) зменшиться обсяг винесення радіонуклідів за межі зони відчуження. Цього буде досягнуто завдяки створенню науково обґрунтованої системи, що поєднає природні відновлювальні процеси з меліоративними, лісоохоронними та технічними заходами, які підвищать бар'єрні функції природно-техногенного комплексу зони відчуження.

Передбачається здійснити заходи з перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. В результаті зменшиться негативний вплив цього об'єкта на навколишнє природне середовище, поліпшиться безпека зберігання РАВ. Реабілітаційні процеси та заходи дадуть можливість повернути частину території зони відчуження для господарського використання.

Впровадження спеціального економічного режиму дасть змогу:

зменшити обсяг коштів на виплату допомоги з безробіття;

стимулювати інноваційну діяльність і створення конкурентоспроможних виробництв, зокрема з вироблення сільськогосподарської продукції;

сприяти підвищенню рівня трудової активності населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

сприяти створенню умов для продуктивної зайнятості осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і таким чином прискорити економічний розвиток територій, що зазнали радіоактивного забруднення.

Очікуваними результатами здійснення заходів Національної програми також є:

створення умов для сталого економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

збільшення надходжень до місцевих бюджетів за рахунок розвитку економічного потенціалу територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

стимулювання та активізація підприємницької діяльності із запровадженням пільгових умов функціонування існуючих та створення нових підприємницьких структур, збільшення кількості малих підприємств;

створення нових робочих місць.

Виконання Програми дасть змогу досягти у 2010 році економічних показників розвитку населених пунктів, розташованих на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, на рівні середніх по Україні та забезпечити соціальний захист постраждалого населення на належному рівні.



1

1   2   3   4   5

Схожі:

Теоретичного та практичного заняття
Запрошуємо вас поринути у світ цікавої хімії! Заняття в нашій школі це шанс відкрити для себе красу цієї чудової науки, яка супроводжує...

Тема заняття

Заняття
Організація І проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими...

Заняття
Організація І проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях...

Робочий навчальний план від 10. 06. 2011 №572 (додаток 2) складений відповідно до Типового
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Заняття
В кожній цивілізованій країні найбільшою цінністю суспільства є людина, її життя І здоров’я. Тому захистити І зберегти фізичне, психічне...

Сценарій тренінгу з використанням проектного методу під час проведення...
Мотивація: кожен студент майбутній господар (господиня) І мусить знати не лише найпростіші правила етикету, а й безліч інформації,...

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих...
Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти І науки України від 29. 11. 2005р. №682. Додаткові години...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка