Пошук по сайту


Урок з теми «Початкові хімічні поняття» (7 клас)

Урок з теми «Початкові хімічні поняття» (7 клас)

Сторінка1/4
  1   2   3   4


ЗМІСТ
1.Вступ………………………………………..……………………………4

2. Узагальнюючий урок з теми «Початкові хімічні поняття»..

(7 клас)………………………………………………….……….……...13

3. Метали в природі. Способи добування металів.

Електроліз. (9 клас)................................................................................17

4. Контрольна робота №2 з теми «Початкові хімічні поняття»

(7 клас)……………………………………………………...…….…..…..21

5. Оксиген як хімічний елемент. Кисень як проста речовина.

Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу.

Фізичні властивості кисню. (7 клас). ……………….………….….….26

6. Реакції обміну між електролітами. Йонні рівняння. (9 клас)……..…31

7. Світ хімічних елементів . Позакласний захід КВК (8 клас)….……38

8. Список використаної літератури…………………………………….45

Вступ

Сучасна хімія являє собою величезну галузь людських знань і відіграє важливу роль у житті суспільства.

У сучасній освіті поліпшення якості знань з предмету може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання (застосуванням інтерактивних технологій, комп’ютеризації навчального процесу, впровадженням інноваційних досягнень педагогіки), але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність учнів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання, – повинен бути однією з найважливіших проблем методичного вирішення для вчителів. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю знань викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості школярів, рівень якості навчання, але і потребою удосконалити всю систему освіти.

Я працюю над проблемою «Форми і методи контролю знань учнів на уроках хімії». Контроль знань з хімії – органічна частина всього навчального процесу, яка має бути використана для закріплення та поглиблення набутих знань. Процес навчання не може бути повноцінним без контролю та врахування того, як учні засвоїли навчальний матеріал.

Систематична перевірка знань, умінь та навичок виконує три основні функції : навчальну, виховну, контролюючу.

Контролююча функція основна. Вона полягає у виявленні рівня знань, умінь та навичок, як в окремих учнів, так і в групі у цілому для визначення перспектив навчання.

Навчальна функція вимагає такої організації контролю, щоб він сприяв розширенню та поглибленню знань і вмінь учнів, розвитку їхніх пізнавальних можливостей. Правильно організований контроль стимулює роботу пам’яті, формуванню прийомів розумової діяльності учнів, впливає на глибину і міцність знань і вмінь.

Виховна функція полягає в залученні учнів до систематичної роботи, виробленню в них вольових якостей та почуття відповідальності.

На уроках хімії я використовую різні форми та методи контролю знань учнів. Ось деякі з них.

Попередній контроль проводжу на початку навчального року, перед вивченням розділу або теми. Він дає можливість виявити чи готові учні до вивчення нового курсу або теми. Попередню перевірку знань проводжу перед практичною роботою. Це спонукає учнів систематично вчити та повторювати навчальний матеріал.

Тематична перевірка охоплює матеріал розділу найважливіших тем навчального матеріалу. Це дає змогу виявити, як учні засвоїли основні хімічні поняття, зв’язки та залежності між хімічними явищами і процесами. У старших класах під час тематичної перевірки проводжу узагальнюючі уроки та заліки.

Підсумкові уроки допомагають систематизувати знання учнів, перевірити чи вміють вони виділяти найістотніше в навчальному матеріалі, чи розуміють взаємозв’язок між класами неорганічних і органічних сполук, між окремими розділами хімії.

Активні форми та методи контролю знань визначаю змістом навчального матеріалу з хімії і рівнем розумового розвитку учнів 7-11-х класів.

Усна перевірка: індивідуальне опитування, фронтальна перевірочна бесіда, перевірочна розповідь, що супроводжується демонструванням таблиць та схем, залік.

Письмова перевірка: за індивідуальними картками, тестовими завданнями, заповнення таблиць і схем, хімічні диктанти, нетривалі перевірочні роботи (10-15 хв.), підсумкові контрольні роботи.

Практична перевірка: проведення дослідів, запис спостережень і висновків у зошитах, виконання практичних робіт.

Одним з основних методів усного опитування є індивідуальне опитування, яке дає змогу всебічно перевірити знання кожного учня, вміння логічно мислити та вірно викладати думки. Запитання будую так, щоб учень зміг дати повні і логічні відповіді. Щоб активізувати роботу учнів під час опитування, застосовую різні прийоми. Якщо запитання потребує тривалої відповіді пропоную іншому учневі продовжити її. Це змушує всіх учнів класу уважно слухати відповідь товариша. Для посилення уваги учнів до відповідей однокласників використовую прийом рецензування відповіді: учні стежать за відповіддю, записують зауваження, а потім виправляють допущені помилки.

Якщо теоретичний матеріал, за яким проводиться опитування, невеликий за обсягом і не дає змоги об’єктивно оцінити знання, задаю учневі додаткові запитання, які заздалегідь підготовлені. Інколи такі запитання пропоную задавити учням, це активізує до роботи весь клас.

На уроках хімії учні дуже люблять фронтальне опитування. Воно дає змогу виявити активних і пасивн6их учнів. Запитання для цього виду перевірки готую такі, що вимагають короткої точної відповіді. Вони обов’язково логічно пов’язані між собою і підводять до певного висновку. Недоліком фронтального опитування є те, що короткі відповіді не дають змоги повністю розкрити тему і об’єктивно оцінити знання учнів.

Найбільше мені вдаються різні форми письмового опитування. За допомогою письмової перевірки можна порівняно швидко виявити, чи всі учні класу знають основні питання теми. Під час такої перевірки учні виявляють більше самостійності.

За В.Сухомлинським: «Сильним, досвідченим стає педагог, який вміє аналізувати свою працю.» Ефективність засвоєння учнями навчальної інформації підвищується в разі усвідомлення ними систематичності впровадження фронтальних поточних форм контролю. Такою формою контролю є хімічні диктанти, які пропоную учням з перших уроків. Це стимулює їх ретельно готуватися до кожного уроку, сприяє швидкому засвоєнню хімічної символіки, виробленню навичок написання формул простих і складних речовин.

Відповідно до мети, якої хоче досягти вчитель, хімічні диктанти поділяються на :

  • тренувальні;

  • контрольні;

  • закріплювальні;

  • систематизаційні.

Їх можна використовувати на таких етапах уроку :

1) На початку уроку:

- для формування певних навичок (наприклад, складання формул речовин за валентністю елементів);

- для здійснення оперативного контролю засвоєння учнями навчального матеріалу;

2) перед поясненням нового матеріалу з метою актуалізації певних знань;

3) після пояснення нового матеріалу з метою закріплення та систематизації.

За формою написання хімічні диктанти поділяються на :

  1. вибіркові (графічні);

  2. фразеологічні;

  3. стехіометричні;

  4. формульні;

  5. логічно – ланцюжкові.

Контрольний або систематизаційний диктант може бути запропонований у кількох варіантах. Оцінивши всіх учнів, учитель виставляє оцінки в класний журнал.

Якщо диктант закріплювальний, тобто виконується після пояснення вчителем нової теми, учні самі оцінюють свою роботу. Для цього вчитель ознайомлює учнів з критеріями оцінювання і оголошує правильні відповіді. Оцінки в цьому разі в журнал не виставляю.

Розглянемо кожний із цих типів диктантів.

Вибірковий (графічний) диктант.

Учитель читає твердження. Якщо учень згоден із цим твердженням, він відповідає «Так», а якщо не згоден – «Ні». Оформляти такі диктанти можна за однією із запропонованих схем : А) табличний:

Номери запитань

1

2

3

4

5

6

Відповідь

+

-

+

-

+

-



Фразеологічний диктант.

Учитель зачитує текст (визначення, твердження, припущення). Завдання учнів – написати пропущені в тексті слова або закінчити речення.

Стехіометричний диктант.

Диктант такого типу виконує контрольну і тренувальну функції. Учні пригадують формули, які знадобляться під час розв’язування розрахункових задач.

Формульний диктант.

Такі диктанти мають здебільшого тренувальний характер. Учні пишуть диктанти протягом 5-6 уроків, при цьому оцінюється робота тільки 1-2 школярів, які працюють біля дошки. Виконання 6-7-го диктантів оцінюється фронтально.

Логічно - ланцюжковий диктант.

За поданим зразком учні складають логічні ланцюжки. Під час такої роботи вони не просто відтворюють здобуті знання, а й прогнозують властивості сполук, демонструють розуміння генетичних зразків між класами речовин.

На написання хімічних диктантів відводжу до 10-ти хвилин. Перевірка їх результатів вимагає мінімальних витрат часу.

Отже, систематичне написання хімічних диктантів сприяє невимушеному, мимовільному засвоєнню учнями навчальної інформації.

Використовуючи письмове індивідуальне опитування, охоплюю перевіркою значну кількість учнів. Для цього використовую картки із заздалегідь написаними завданнями, запитаннями чи задачами.

Останнім часом велику увагу приділяю тестовим завданням, щоб допомогти учням належно підготуватися до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Тестові завдання можуть використовуватися не тільки на етапі актуалізації вивчення тієї чи іншої теми, закріплення знань та під час тематичного контролю знань і поточного оцінювання. Тести прості у застосуванні, значно економлять час при проведені опитування, що дозволяє використовувати його та інші форми роботи на уроці. До того ж, тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальну функцію.

Фахівці наголошують на таких перевагах тестів перед традиційними формами контролю :

1) можливість кількісного вимірювання рівня знань і складності завдань;

2) об’єктивність і порівнянність оцінки та повне охоплення знань;

3) системність контролю та індивідуальний підхід до кожного з опитуваних;

4) технологічність тестів.

А.Н. Майоров та В.Л. Рисс виділяють таку типово-видову класифікацію тестових завдань:

Тести відкритого типу

Тести закритого типу

Доповнення

Альтернативні відповіді(«Так»)(«Ні»)

Вільний переказ

Встановлення відповідності




Множинний вибір



Тести закритого типу:

Тест – альтернатива : передбачає вибір однієї з двох відповідей «Так» чи «Ні» (використовують для перевірки вміння визначати роль фактів та законів, встановити причину якогось явища.)

Тест-відповідність : може складатися з двох паралельних колонок, в одній з яких записані слова, цифри чи символи, а в другій – правильна відповідь, яку потрібно знайти.

Тест – множинний вибір : дозволяє проконтролювати не лише відтворення, а й більш комплексні вміння; складається із завдань та відповідей.

Тести І рівня призначені для перевірки вміння виконувати завдання з підказкою (тести альтернативної відповіді, тести на класифікацію та тести на розпізнавання.)

Тести ІІ рівня призначені для виявлення учнів здатності самостійно відтворювати і застосовувати матеріал за алгоритмом (тести на підстановку, конструктивні тести, тести – типові задачі).

Тести ІІІ рівня застосовують для виявлення продуктивного рівня навчальних досягнень школярів, передбачають відкриту відповідь.

Тести ІV рівня допомагають визначити творчі здібності учнів (тести – проблеми з нетрадиційним розв'язанням )

Під час підготовки до зовнішнього тестування, метою якого є перевірка відповідності рівня навчальних досягнень випускників шкіл програмовим вимогам, підвищення якості навчального процесу досягається саме шляхом поєднання ефективного управління пізнавальним процесом і систематичного тестування учнів. А тому зараз тестування є найбільш об’єктивним методом перевірки знань, і його потрібно ширше впроваджувати у навчальний процес.

Вважаю, що доцільно використовувати тести таких типів:

  • тест – доповнення – завдання – речення з пропущеним словом (цифрою, формулою і т.п.), що відмічено крапками;

  • тест – нагадування – містить лише одне запитання, яке потребує тільки однозначної відповіді;

  • альтернативний тест – складається з речень, що містять певне твердження, правильність або неправильність якого мусить визначити учень;

  • вибірковий тест – містить як правильні так і неправильні відповіді, з яких учень має вибрати правильні;

  • тест співставлення – завдання, що складається зі зв’язаних один з одним за змістом даних, розміщених у двох стовпчиках під різними порядковими номерами.

Я починаючи з 7-го класу використовую тестові завдання під час проміжного чи тематичного оцінювання знань учнів, наприклад з теми «Початкові хімічні поняття».

У своїй роботі під час проведення узагальнюючих уроків, наприклад з теми «Початкові хімічні поняття» - 7-й клас, чи з теми «Розчини» - 9-й клас проводжу їх у формі гри. На мою думку, основним моментом, на який слід звернути увагу, створюючи і використовуючи навчальні ігри, є привертання уваги до змісту самої гри, а значить, і до навчального матеріалу.

Важливим чинником є й те, що гра, значною мірою, є основою всієї людської культури. Саме у грі дитина активно мислить, вільно відчуває, творить, упевнено почувається на уроці. Дидактична гра дозволяє яскраво реалізувати всі основні функції навчання : освітню, виховну й розвивальну.

Гра в цілому, і зокрема на уроках хімії, впливає на формування позитивного ставлення учнів до навчання.

Колективне (робота в групах) виконання завдань дидактичних ігор змушує учнів більшою мірою зважати на своїх товаришів, співпереживати за їх успіхи і невдачі, бути уважними, зібраними. Подібне осмислення дисциплінує, підвищує вимогливість до себе, формує толерантність щодо інших, що, поза сумнівом, підвищує рівень колективної діяльності, виховує почуття товариства, навички спільної роботи.

Саме проведення узагальнюючих уроків у формі гри дає можливість використати багато різних форм і методів контролю знань, ґрунтовно підготувати учнів до тематичного оцінювання.

Таким чином активними методами навчання і перевірки знань учнів з хімії слід вважати такі, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності учнів, розвивають логічне мислення, виховують любов до навколишнього світу і до предмету.

Застосовуючи такі форми перевірки знань мені вдається досягти того, що більшість учнів на уроках інтенсивно з цікавістю і бажанням працюють і добросовісно виконують домашні завдання.

  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема: Узагальнення І систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття»
«Початкові хімічні поняття», хімічні формули, валентність, відносна атомна І молекулярна маса, вміти використовувати їх під час виконання...

Урок 14. Проміжне оцінювання знань з теми «Початкові хімічні поняття» Варіант I
У наведеному переліку: пенал, срібло, крижина, вода, водень, гумка, залізо, цвях — переважають

Тема. Підсумковий урок з теми «Початкові хімічні поняття»
Обладнання: картки із завданнями, набори для проведення фільтрування сумішей, реактиви для проведення дослідів, пробірки

Початкові хімічні поняття
Завдання 1 – 6 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний

Урок вивчення нового матеріалу
Мета уроку: ввести поняття про міцність атомних ядер, з’ясувати фізичний зміст поняття «дефект мас», навчити учнів розв’язувати стандартні...

Початкові хімічні поняття 6
Кожна з них містить екологічну інформацію І передбачає теоретичні розрахунки, складання рівнянь реакцій тощо. Це дає змогу використовувати...

Урок з хімії 7 клас. Тема уроку: Закон збереження маси речовин під...
Ння маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити...

Урок фізики 8 клас. Тема уроку
Мета уроку : Узагальнити І систематизувати знання та вміння учнів з основного навчального матеріалу даної теми

Урок хімії 9 клас тема. Хімічні реакції. Реакції йонного обміну
Обладнання: картки із задачами, кросворд, кружечки, «дерево мудрості», листочки із запитаннями

Урок узагальнення знань з теми «Основні класи неорганічних речовин»...
Громадська Валентина Іванівна – вчитель хімії Миколаївської гімназії №4 м. Миколаєва



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка