Пошук по сайту


Тема уроку. Оксиген як хімічний елемент. Кисень як проста речовина. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Фізичні властивості кисню. (7 клас)

Урок з теми «Початкові хімічні поняття» (7 клас)

Сторінка3/4
1   2   3   4
Тема уроку. Оксиген як хімічний елемент. Кисень як проста речовина. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Фізичні властивості кисню. (7 клас).

Мета: повторити класифікацію речовин; ознайомити учнів із хімічним елементом Оксигеном, складом, фізичними властивостями, способами добування і збирання, фізіологічною дією кисню; сформувати поняття «реакція розкладу», «каталізатор», «алотропія»; розвивати вміння порівнювати, спостерігати, співставляти, робити висновки; працювати з підручником та додатковою літературою, виділяти в прочитаному головне.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження.

Реактиви та обладнання: КМnО4, прилад для добування і збирання газів, дерев'яна скіпка.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.



Хімічний диктант.

  1. Найдрібніша хімічна неподільна частинка речовини. (Атом.)

  2. Найдрібніша частинка речовини, що зберігає її хімічні властивості. (Молекула.)

  3. Певний вид атомів. (Хімічний елемент.)

4) Умовний запис складу речовини за допомогою хімічних символів та індексів. (Хімічна формула.)

5) Властивість атомів хімічного елемента з'єднуватися з певним числом атомів того самого або інших елементів. (Валентність.)

Інтелектуальна гра «Упізнай мене»

Із поданого переліку вибрати окремо формули простих і складних речовин:

а) Fе, Н20, С02, Н2, А1, СаС2, NаСІ, N2, МgО, Zn;

б) SO2, Вr2, N2O5, Р, РН3, S, Сl2, НС1, СаО, Сu.

  • Які речовини називають простими?

  • Які речовини називають складними?



«Мозковий штурм»

Дібрати коефіцієнти у схемах реакцій:

І рівень

Al + S Al2O3

Н2О Н2 + О2.

ІІ рівень

СО + О2 2;

Сr(ОН)3 Сr2 О3 + Н2 О.

ІІІ рівень

Fе2О3 + НС1 FеС13 + Н2О;

FеС12 + С12 FеС13.

II. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Ми сьогодні вже пригадали, які речовини називаються простими. Вони поділяються на метали й неметали. Порівняймо їх властивості (див. табл. 1).


Таблиця 1

Характеристика властивостей металів і неметалів

Фізичні властивості

Метали

Неметали

Агрегатний стан

Тверді

Тверді, рідкі, газоподібні

Відношення до води

Нерозчинні

Розчинні, нерозчинні

Тепло-, електропровідність

Проводять тепло й електричний струм

Не проводять тепла й електричного струму

Ковкість, пластичність

Ковкі, пластичні

Не ковкі, не пластичні


Одним із неметалічних елементів, які ми вивчатимемо, є Оксиген та його алотропні видозміни — кисень та озон.

Отже, один і той самий елемент Оксиген утворює дві прості речовини — таке явище називається алотропією.

Учень (розповідає історію відкриття кисню). Світовий пріоритет відкриття кисню належить Китаю. У VIII ст. китайський учений Мао-Хоа встановив наявність у складі повітря двох газів, один із яких мав властивість підтримувати дихання й горіння.

У Європі кисень відкрили через 1000 років майже одночасно два видатні хіміки другої половини XVIII ст. — швед К. В. Шеєле(1771 р.) та англієць Дж. Прістлі (1774 р.). Однак К. В. Шеєле опублікував своє відкриття пізніше, ніж Дж. Прістлі.

Проте головними особами в історії відкриття кисню є не К. В. Шеєле і не Дж. Прістлі. Особливе значення мають праці А. Лавуазьє. У 1775 р. він установив, що кисень — складова частина повітря, а Оксиген входить до складу кислот і багатьох інших речовин.

Учитель. Послухаємо повідомлення учня про знаходження кисню в природі.

Учень (розповідає про кисень у природі). Оксиген — найпоширеніший хімічний елемент на Землі. Масова частка його в оболонках Землі (атмосфера, гідросфера, літосфера) становить близько 52%. У вільному стані, тобто як проста речовина, кисень є в повітрі. Масова частка його там 23% (об'ємна— 21%). У вільному стані він міститься і в природи их водах. Біохімічне самоочищення річкової й морської води відбувається з використанням розчиненого у воді кисню. Зв'язаний Оксиген входить до складу води, піску, глини, гірських порід і мінералів, а також до складу живих організмів.

Учитель. Із курсу біології ви знаєте, яку роль відіграє кисень у житті всіх живих організмів. У чому вона полягає?

Учень (розповідає про роль кисню). Кисень відіграє особливу роль у природі. Він є одночасно є і будівником, і руйнівником. Окиснюючи органічні речовини, кисень підтримує дихання, а, отже, й життя.

Проте за участю кисню в природі постійно відбуваються й руйнівні процеси: іржавіння металів, горіння речовин, гниття рослинних і тваринних решток.

Його фізіологічна дія полягає в тому, що атмосферний кисень є життєво важливим для всіх живих організмів (виняток становлять анаеробні бактерії). Крізь легені кисень потрапляє у кров, розноситься нею по всьому організму і в клітинах забезпечує перебіг реакцій окиснення. Вони відбуваються із вивільненням енергії, за рахунок якої підтримується стала температура тіла в теплокровних і виконується робота органів.

Учитель (розповідає про добування кисню). У природі кисень утворюється внаслідок життєдіяльності рослин. Легенями нашої планети є ліси Амазонки. Тепер ви розумієте, яке величезне значення мають зелені рослини. Друга проста речовина, утворена Оксигеном, -— озон, що утворюється в природі під час грози внаслідок електричних розрядів, або при окисненні смоли хвойних дерев. Озон і надає приємного свіжого запаху повітрю у хвойних лісах і після грози.

У лабораторних умовах кисень добувають розкладанням деяких оксигеновмісних речовин. Так, якщо зібрати прилад, як показано на малюнку в підручнику, й нагрівати в пробірці калій перманганат КМnО4, то в колбі почне збиратися кисень, витискуючи звідти повітря. Виявити кисень можна за спалахуванням тліючої скіпки, бо він підтримує горіння.

(Дослід добування кисню виконують учитель та учні-лаборанти, пояснивши основні правила техніки безпеки роботи з нагрівальними приладами.)

Реакцію розкладу калій перманганату можна показати таким хімічним рівнянням:

2КМnО4 -> К2МnО4 + МnО2 +.О2

Кисень також добувають розкладанням таких речовин, як вода і гідроген пероксид Н2О2. Реакції можна записати рівняннями:

2H2O 2H2 + О2

Вода




2H2O2 2H2 О+ О2

Гідроген пероксид




2Hg O 2Hg + О2

Меркурій (ІІ) оксид




2KCI O3 2KCI + 3О2

Бертолетова сіль
Прискорення реакцій відбувається за допомогою каталізаторів.

Каталізатори — речовини, які прискорюють швидкість хімічної реакції, але не входять до складу її продуктів.

Учитель. За звичайних умов кисень, як ми вже з'ясували, — газ, що має певні фізичні властивості.

Учень (розповідає про фізичні властивості кисню).

За звичайних умов кисень є безбарвним газом без смаку й запаху, малорозчинний у воді (у 100 об'ємах води при 20°С розчиняється близько 3 об'ємів кисню), трохи важчий за повітря (1 л кисню за нормальних умов важить 1,43 г, а 1 л повітря — 1,29 г). При тиску 101,3 кПа і температурі - 183°С кисень переходить у рідкий стан, а при температурі -219°С — у сині кристали.

IV. Закріплення й систематизація знань.
Проблемне завдання.

Уявіть, що в одній колбі міститься кисень, а в другій — повітря. Як дізнатися, у якій колбі кисень? (Кисень підтримує горіння.)

Гра «Мікрофон»

Про що ви дізналися на уроці?

Складання порівнювальної таблиці 2.

Таблиця 2.

Роль кисню

Кисень

Руйнівник

Будівник

1. Іржавіння металів.

2. Горіння речовин.

3. Гниття рослинних і тваринних решток

1. Підтримує дихання.

2. Забезпечує енергією живі істоти.

3. Бере участь у синтезі речовин


V. Підсумок, оголошення оцінок.

Тема уроку. РЕАКЦІЇ ОБМІНУ МІЖ ЕЛЕКТРОЛІТАМИ. ЙОННІ РІВНЯННЯ. (9 клас).

Мета: поглибити знання учнів про йони, їх відмінність від атомів; ознайомити з найважливішими властивостями йонів; розкрити причинно-на-слідкову залежність властивостей розчинів електролітів від властивостей йонів; дати уявлення про реакції йонного обміну, пояснити їх суть з позицій електролітичної дисоціації; формувати вміння складати повні та скорочені рівняння реакцій йонного обміну.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття, що вводяться вперше: реакції йонного обміну, умови перебігу реакції до кінця, повні та скорочені йонні рівняння.

Демонстрації: реакції обміну між розчинами електролітів.

Реактиви та обладнання: таблиця розчинності солей, кислот та основ у воді; пробірки, планшетки; кодоскоп; реактиви: ферум(ІИ) хлорид, натрій карбонат, хлоридна кислота, аргентум нітрат, натрій хлорид, натрій гідроксид, сульфатна кислота, натрій сульфат, барій хлорид; індикатори: лакмус, метилоранж, фенолфталеїн.

Хід уроку

І. Організація класу. Актуалізація опорних знань.

Усне фронтальне опитування, виконання завдань біля дошки. Запитання

  • Що таке електроліти?

  • Які класи сполук належать до електролітів?

  • На які групи поділяють електроліти за ступенем їх дисоціації (за їх силою чи здатністю до дисоціації)?

  • Наведіть приклади слабких електролітів (вода,вугільна, або карбонатна, кислота тощо).

Акцент. Під час перебігу більшості реакцій обміну за участю електролітів відбувається зменшення кількості йонів у розчині внаслідок їх сполучення в молекулі слабкого електроліту, утворення осаду малорозчинної речовини або виділення газу.

Наведіть приклади сильних електролітів.

Акцент. Сума зарядів продуктів -дисоціації дорівнює 0, оскільки вихідна речовина електронейтральна, а сама реакція електролітичної дисоціації є оборотною.

Запис рівнянь електролітичної дисоціації на дошці. (Записи залишаються на дошці протягом усього уроку.)

NaCl Na+ + Cl-, NaOH Na+ + OH-
FeCl3 Fe3+ + 3C1-; H C1 H+ + C1-;
Na2CO3 Na++ CO3 2–

Учитель закриває формули вихідних речовин аркушем паперу:

??? Fe3+ + 3C1-

??? Na+ + OH-
Як у цьому випадку називається пряма реакція? (Дисоціація.)

А зворотна? (Асоціація.)

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та завдань уроку.

III. Первинне засвоєння навчального матеріалу.

Демонстрація досліду 1. На кодоскопі розміщена планшетка, у лунці якої міститься розчин ферум(ІІІ) хлориду FеС13. Додаємо сюди 2—3 краплі розчину лугу КОН. Учні спостерігають за перебігом хімічної реакції.

Запитання

  • Що спостерігаємо під час перебігу реакції?

  • Яка речовина виділилася у вигляді осаду?
    Учитель записує на дошці молекулярне, повне та скорочене йонні рівняння реакції, пояснює послідовність їх запису:

FeCl3+ 3NaOH = Fe(OH)3 + 3NaCl.

До якого типу належить дана реакція? Чому? (Реакція обміну.)

Fe3+ + 3C1- + 3Na+ + 3OH- = Fe(OH)3 + 3Na+ + 3C1-.

Fe3++3OH- =Fe(OH)3

FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3 + 3NaCl - молекулярне рівняння

Fe3+ + 3C1- + 3Na+ + 3OH- = Fe(OH)3 + 3Na+ + 3C1- — повне йонне рівняння

Fe3+ + 3OH- = Fe(OH)3 — скорочене йонне рівняння.

Які йони беруть участь у даній реакції?

Акцент. Усі згадані реакції — реакції обміну між електролітами, тобто реакції йонного обміну. Умова таких реакцій — утворення осаду.

Розглянемо ще одну реакцію йонного обміну, у результаті якої утворюється осад.

ВаС12 + Na2CO4 = ВаSО4 + 2NаС1 — молекулярне рівняння;

Ва2+ + 2С1- + 2Na+ + SО42- = ВаSО4 +2Na+ +2Cl-— повне йонне рівняння;

Ва2+ + SО42- = ВаSО4 — скорочене йонне рівняння.

Акцент. Існує можливість якісного визначення катіонів та аніонів у водному розчині.

Так, усі ви знаєте про недавнє екологічне лихо — викид румунськими підприємствами важких металів у р.Тису. Визначення вмісту цих речовин у воді якраз і базується на проведенні аналогічних якісних реакцій.

Дослідимо другу умову перебігу реакцій йонного обміну.

Демонстрація досліду 2. На кодоскопі розміщена планшетка, у лунці якої міститься розчин натрій карбонату. Додаємо сюди 2 — 3 краплі розчину сульфатної кислоти.

Запитання

  • Що спостерігаємо під час перебігу реакції?

  • Який газ виділився під час реакції?

На дошці учні з допомогою вчителя записують молекулярне, повне та скорочене йонні рівняння реакцій:

Na2СОз + Н24= Na2SO4+ Н2О+ СО2 ;

2Na+ + СО32- + 2Н+ + SО42- = 2Na+ + SO42- + Н2О + СО2

СО32- + 2Н+ = Н2О + СО2

Умова реакції йонного обміну — виділення газу.

Які частинки реагують?

Робота з підручником.

Висновок. Скорочене йонне рівняння може відповідати різним молекулярним рівнянням.

Дослідимо третю умову перебігу реакцій йонного обміну.

Демонстрація досліду 3. На кодоскопі розміщена планшетка, у лунці якої міститься розчин натрій гідроксиду. Додаємо сюди 2 — 3 краплі розчину фенолфталеїну. Потім додаємо по краплях хлоридну кислоту.

NаОН + НС1 = NaCl + Н2О.

Запитання

  • Чому і як індикатор змінив своє забарвлення?
    (Під час дисоціації луг утворює лужне середовище (гідроксид-іони) .

  • Що спостерігаємо після додавання хлоридноїкислоти?

  • Чому індикатор знову змінив своє забарвлення?

  • Які речовини є продуктами реакції? (Утворюються сіль і вода, отже, це реакція нейтралізації.)

+ + ОН- + Н+ + СІ- = Nа+ + СІ- + Н2О;

ОН- + Н+ = Н2О.

Умова реакції йонного обміну — утворення води.

Які частинки реагують?

Робота з підручником.

Висновок. 1. Скорочене йонне рівняння може відповідати різним молекулярним рівнянням.

2. Реакція нейтралізації — це завжди взаємодія між йонами Гідрогену та гідроксилу.

Проаналізуємо взаємодію сіль + луг (аналогічна реакція в першому досліді відбувалася за умови утворення осаду).

Демонстрація досліду 4. До розчину калій гідроксиду в пробірці додаємо розчин натрій хлориду.

КОН + NаСІ = ;

К+ + ОН- + Nа+ + СІ- = К+ + СІ- + Nа+ + ОН-;

0 = 0.

Реакція не відбувається, оскільки відсутні умови для її перебігу (осад, газ, вода), усі частинки в розчині перебувають у дисоційованому стані, тобто не реагують між собою.

Загальний висновок: реакції обміну між електролітами відбуваються за таких умов:

  • утворення осаду;

  • виділення газу;

  • утворення води або інших слабких електролітів.
    Такі взаємодії ілюструють молекулярне, повне та, скорочене йонні рівняння реакцій.


IV. Закріплення вивченого, узагальнення знань.

Лабораторні досліди. Кожна група учнів проводить реакцію з дотриманням однієї з умов перебігу реакцій йонного обміну:

1-ша група: реакція між калій сульфатом та сульфатною кислотою;

2-га група: реакція між барій хлоридом та сульфатом натрію;

3-тя група: реакція між калій гідроксидом та хло-ридною кислотою.

На основі проведених дослідів учні роблять висновок про умови перебігу реакції в кожному випадку, складають молекулярне, повне та скорочене йонні рівняння реакцій. Один з учнів від кожної групи записує на дошці рівняння реакції, решта — перевіряють правильність своїх записів.

Самостійна робота.

Учні отримують картки з різнорівневими завданнями.

Рівень І

Записати повне та скорочене йонні рівняння реакцій у кожному випадку:

1) ЗАgNО3 + Н3РО4 = Аg3РО4 + ЗНNО3;

2) А1С13 + 2КОН = А1(ОН)3 + ЗКС1;

3) К2S + 2НС1 = Н2S + 2КС1;

4) NаОН + НNО3 = NaNo3 + H2O

Рівень ІІ

Завершити запропоновані схеми реакцій та записати молекулярне, повне та скорочене йонні рівняння реакцій у кожному випадку. Вказати умови перебігу реакцій:

К2СО3 + НNО3 = ;

К2СО3 + СаС12 = ;

К2СО3 + NаNО3= ;

Ва(ОН)2+ НС1 = ;

Мg(NО3)2 + КОН = .

Рівень ІІІ
Використовуючи запропоновані скорочені йонні рівняння, скласти повні йонні та молекулярні рівняння реакцій:

1) Н+ + ОН- = Н2О;

2) СО32- + 2Н+ = Н2О+ СО2 ;

3) Са2++ СО32- = СаСО3 ;

4) Ва2++ SО42- = ВаSО4 ;

5) Ва2+ + SО42- = ВаSО4 + Н2О
V. Підсумки уроку.

На уроці ми поглибили знання про йони, вивчили реакції йонного обміну, умови їх перебігу, навчилися писати рівняння реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонній формах. Виконуючи досліди, спостерігали за умовами перебігу реакцій йонного обміну.

  1. Домашнє завдання. Вивчити § 21




1   2   3   4

Схожі:

Тема: Узагальнення І систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття»
«Початкові хімічні поняття», хімічні формули, валентність, відносна атомна І молекулярна маса, вміти використовувати їх під час виконання...

Урок 14. Проміжне оцінювання знань з теми «Початкові хімічні поняття» Варіант I
У наведеному переліку: пенал, срібло, крижина, вода, водень, гумка, залізо, цвях — переважають

Тема. Підсумковий урок з теми «Початкові хімічні поняття»
Обладнання: картки із завданнями, набори для проведення фільтрування сумішей, реактиви для проведення дослідів, пробірки

Початкові хімічні поняття
Завдання 1 – 6 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний

Урок вивчення нового матеріалу
Мета уроку: ввести поняття про міцність атомних ядер, з’ясувати фізичний зміст поняття «дефект мас», навчити учнів розв’язувати стандартні...

Початкові хімічні поняття 6
Кожна з них містить екологічну інформацію І передбачає теоретичні розрахунки, складання рівнянь реакцій тощо. Це дає змогу використовувати...

Урок з хімії 7 клас. Тема уроку: Закон збереження маси речовин під...
Ння маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити...

Урок фізики 8 клас. Тема уроку
Мета уроку : Узагальнити І систематизувати знання та вміння учнів з основного навчального матеріалу даної теми

Урок хімії 9 клас тема. Хімічні реакції. Реакції йонного обміну
Обладнання: картки із задачами, кросворд, кружечки, «дерево мудрості», листочки із запитаннями

Урок узагальнення знань з теми «Основні класи неорганічних речовин»...
Громадська Валентина Іванівна – вчитель хімії Миколаївської гімназії №4 м. Миколаєва



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка