Пошук по сайту


Методичні рекомендації щодо оформлення календарно-тематичного плануванн Перспективний план проведення міського конкурсу «Кращий навчальний кабінет»

Методичні рекомендації щодо оформлення календарно-тематичного плануванн Перспективний план проведення міського конкурсу «Кращий навчальний кабінет»

Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8


Управління освіти і науки Сумської міської ради

Інформаційно-методичний центр


Міська Школа молодого заступника директора

Методичний порадник для заступників директорів з навчально-виховної роботи

Суми

2014

Схвалено науково-методичною радою

Інформаційно-методичного центру

управління освіти і науки Сумської міської

ради для використання в навчальному

процесі (протокол № 8 від 18.02. 2014 р.)

Упорядник:

О.М. Одінцова – завідувач освітнього відділу Інформаційно-

методичного центру


Редакційна рада:

Г.Д. Плахотнікова – директор Інформаційно-методичного центру,

Дизайн та верстка:

М.О. Втюріна – технік Інформаційно-методичного центру
У посібнику зроблено теоретичне обґрунтування основних завдань внутрішньо шкільного контролю, висвітлено питання контрольно-аналітичної діяльності шкільної адміністрації..

Посібник рекомендовано для використання в практичній роботі заступників директорі з навчально-виховної роботи загальноосвітніх та позашкільних закладів
Зміст







Розділ І. Контрольно-аналітична діяльність шкільної адміністрації.

1.1.Основні завдання внутрішньо шкільного контролю.

1.2. Види внутрішньошкільного контролю.

1.3. Здійснення контролю за виконанням нормативних, директивних документів, навчальних програм, ведення шкільної документації.

1.4. Вказівки до ведення книги записів наслідків внутрішнього контролю.

Розділ ІІ. Примірний перелік наказів, які необхідні для діяльності навчальної установи потягом року.

Розділ ІІІ. Алгоритм роботи заступника директора з навчально-виховної роботи щодо складання довідки з контролю за навчально-виховним процесом та вивченням рівня знань учнів.

Розділ ІV. Вузлики напам’ять

Розділ V. Інформаційний колаж:

5..1. Перспективний план контролю за навчальними досягненнями учнів з предметів інваріантної частини робочих навчальних планів та роботою закладів освіти м. Суми на 2011-2015 роки.

5.2 Організація контролю та вивчення стану діяльності навчальних закладів на 2014 рік.

5.3. Методичні рекомендації щодо оформлення календарно-тематичного плануванн

5.4. Перспективний план проведення міського конкурсу «Кращий навчальний кабінет».

5.5. Графік проведення міських тематичних тижнів.

5.6. Список працівників Інформаційно-методичного центру, які здійснюють кураторство щодо якісного методичного забезпечення в навчальних закладах на 2014 рік.

4-5

5-10

10-15
15-16

16-23

24-25

25-35
36

37
38

39
40

41

Розділ VІ. Про це можна дізнатись


42

Розділ І. Контрольно-аналітична діяльність шкільної адміністрації.
У світлі завдань, поставлених перед працівниками освіти, зросли вимоги до керівництва школою і, в тому числі, до внутрішньошкільного контролю. Кожен працівник школи постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається школа, які тенденції цього розвитку, як удосконалюється (або не вдосконалюється) навчально-виховний процес. Інакше кажучи, потрібен постійний аналіз, постійний зворотний зв'язок, поінформованість про всі сфери життя й діяльності шкільного колективу. Таку інформацію   достовірну, повну   можна отримати лише за допомогою добре налагодженого внутрішньошкільного контролю.
Основні завдання внутрішньошкільного контролю

Внутрішньошкільний контроль передбачає всебічне вивчення й аналіз навчально-виховного процесу в школі, об'єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координацію зусиль відповідно до визначених завдань. Контроль має бути регулятором навчально-виховного процесу. В основі внутрішньошкільного контролю лежать два види управлінської діяльності:

перцептивний, пов'язаний зі збором інформації щодо ходу та розвитку навчально-виховного процесу, який передбачає порівняння дійсного стану справ з еталоном через безпосереднє сприймання педагогічної діяльності керівником;

комунікативний, що передбачає створення комунікативної мережі, по якій іде інформація, необхідна для управління педагогічним процесом, спілкування директора, його заступників з педагогами, учнями. Внутрішньошкільний контроль повинен виконувати діагностичну, коригуючу та регулюючу функції.

За результатами контролю приймаються управлінські рішення для регулювання об'єкта, який контролювався.

При організації контролю варто виходити з таких положень:

  1. Об'єктивність, конкретність і цілеспрямованість контролю, вивчень навчально-виховного процесу з урахуванням основних його закономірностей.

  2. Системність і систематичність контролю на основі вибору найдоцільніших для даного проміжку часу його видів, визначення оптимальних термінів організації перевірок.

  3. Діалектичний підхід до вивчення й аналізу змісту роботи вчителів. Потрібно планомірно охопити всі ділянки навчально-виховного процесу, визначити в процесі контролю конкретні завдання для кожного члена педагогічного колективу, накреслити шляхи їх виконання; оцінювати роботу вчителів відповідно до сучасних вимог, враховуючи конкретні умови; виявляти елементи передового досвіду й тенденції його розвитку, надавати вчителям реальну допомогу, навчати на кращих зразках роботи, виробляти навички самоосвіти.

  4. Повсякденна перевірка виконання рішень.

Плануючи й удосконалюючи внутрішньошкільний контроль, керівники школи повинні зосереджувати увагу на таких питаннях:

- здійснення контролю за роботою педагогічного колективу щодо виконання директивних і нормативних документів, навчальних програм;

  • систематична перевірка ведення вчителями та учнями навчальної документації;

  • вивчення стану викладання навчальних предметів, рівня навчальних досягнень учнів з основ наук, їх вихованості, розвитку;

  • вивчення системи роботи й системи уроків учителів;

  • здійснення контролю за роботою груп продовженого дня, за організацією та проведенням гурткових, факультативних занять, індивідуальних консультацій, рівнем позакласної роботи з основ наук;

  • контроль за організацією, здійсненням методичної роботи;

  • організація морального, патріотичного, фізичного, економічного, трудового, естетичного, економічного, профорієнтаційного виховання учнів;

  • стан виховної роботи в класних колективах;

  • організація учнівського самоврядування; робота шкільної бібліотеки, шкільних залів, музеїв;

  • організація туристської-краєзнавчої роботи;

  • контроль за виконанням учнями єдиних вимог;

  • профілактика правопорушень серед школярів;

  • робота з охорони життя та здоров'я дітей, попередження дитячого травматизму;

  • пропаганда здорового способу життя.

Адміністрація школи, плануючи роботу з підвищення ефективності внутрішньошкільного контролю, особливу увагу повинна звернути на раціональне використання часу, що призначається на відвідування уроків. Відомо, що для забезпечення належного рівня управління школою директору слід приділяти навчальному процесу 50% свого робочого часу, його заступникові з навчально-виховної роботи — до 75%.

Висока якість навчально-виховної роботи в школі можлива тоді, коли в керівників є достатньо фактів і спостережень для аналізу й відповідних висновків. Лише той керівник школи, який часто, систематично відвідує уроки й аналізує їх, може робити правильні висновки про якість навчально-виховного процесу. Варто пригадати з цього приводу слова В.О. Сухомлинського: «Урок — у центрі уваги й турбот досвідченого директора. Досвід переконує, що відвідування й аналіз уроку — найважливіша робота директора. Я зробив для себе правилом: поки не побував на двох уроках, вважаю, що сьогодні в школі нічого не робив. Якщо сьогодні нарада директорів, то це означає, що два уроки, які треба було відвідати сьогодні, будуть відвідані завтра» [16].




Види внутрішньошкільного контролю
Фронтально-оглядовий контроль, як правило, планується на першу та початок четвертої чвертей навчального року. Бажано охопити цим видом контролю якомога більше вчителів, щоб знати, з якими потенційними можливостями вступає у новий навчальний рік кожний учитель. Для цього контролю характерна одноразовість відвідування з метою загального ознайомлення з роботою педагогічного колективу в цілому і кожного вчителя окремо. Цим видом контролю варто скористатися директору чи заступнику, який уперше починає роботу в даній школі, для оперативного знайомства з педагогічним колективом. Учителеві бажано заздалегідь повідомити, коли будуть відвідані його уроки. Результати відвідування обговорюються здебільшого на нараді при директорові, при цьому визначаються конкретні заходи індивідуальної допомоги, які потрібні кожному членові педколективу. Після цього потрібно планувати інший вид контролю, який спри­ятиме більш глибокому вивченню роботи вчителя.

Випереджувальний контроль спрямований на запобігання можливим помилкам учителя. Він особливо ефективний у роботі з молодими педагогами. При цьому виявляються слабкі сторони їхньої діяльності, потенційні можливості, професійні здібності та вміння, організовується робота із за­побігання можливим помилкам.

Так, наприклад, у результаті фронтально-оглядового контролю було виявлено, що деякі вчителі незадовільно організовують перевірку домашнього завдання, витрачається багато часу, впродовж якого більшість учнів не працює. Передбачається низка конкретних заходів, спрямованих на поліпшення становища: розробляється система відкритих уроків для демонстрації кращих зразків опитування, проводяться науково-практичні конференції, ділові та рольові ігри, на яких учителі діляться досвідом роботи з цього питання. Бібліотекар школи добирає потрібну літературу для самоосвіти.

Випереджувальний контроль може здійснюватися за такими напрямами:

а) допомога вчителеві в поглибленні наукових та методичних знань (самоосвіта, курсова підготовка);

б) вжиття заходів щодо раціоналізації умов праці вчителя;

в) розширення форм громадського й адміністративного впливу.

Пам'ятаючи, що здібності до педагогічної діяльності розвиваються, як правило, в процесі самої діяльності, здійснюючи випереджувальний контроль, варто допомагати вчителеві в моделюванні уроку, тобто забезпечувати так звану конструктивну діяльність. Це — один зі шляхів запобіганню можливим помилкам з боку вчителя.

Персональний контроль є начебто продовженням випереджувального контролю, він розрахований на довготривале вивчення роботи вчителя і надання йому допомоги. Керівник контролює діяльність учителя, перед­бачену розкладом і графіком роботи на певний час: він відвідує навчальні й позакласні заняття, проглядає особисту документацію вчителя та робота учнів. Як же планується цей вид контролю? Якщо в результаті відвідування уроків, позакласних заходів, перевірки шкільної документації виявляється, що деяким учителям потрібна постійна дієва допомога, вони підлягають персональному контролю. Наприклад, за результатами роботи в першому семестрі стало відомо, що вчителі предметів гуманітарного циклу незадо­вільно використовують на своїх уроках технічні засоби навчання. З метою поліпшення становища за цією категорією вчителів встановлено персональний контроль, не разовий, а впродовж певного проміжку часу (наприклад, навчальної чверті або навіть семестру). Персональний контроль здійснюється, зокрема, під час проведення чергової атестації вчителів.

Тематичний контроль застосовується для вивчення системи роботи вчителя в межах однієї великої теми навчальної програми чи педагогічної проблеми, яка має велике значення для вдосконалення навчально-виховного процесу. Тематичний контроль планується і для перевірки реалізації колективом учителів найважливіших завдань навчання та виховання учнів. Часто питання, які підлягають тематичному контролю, є окремими аспек­тами проблемної теми, над розв'язанням якої працює педагогічний колек­тив упродовж навчального року.

Для проведення тематичної перевірки формується група вчителів, яку очолює, як правило, один із членів шкільної адміністрації. Ця група упродовж 8—10 днів безпосередньо здійснює перевірку. Бажано, організовуючи Перевірку, виробити пам'ятку (план перевірки) для кожного перевіряючого. Практика показує, що впродовж навчального року кожен із керівників школи може здійснити не більше як три-чотири тематичні перевірки.

Результати перевірки узагальнюються керівником групи, потім заслуховуються на одній з нарад. Необхідно в кожному випадку накреслити конкретні заходи щодо усунення недоліків, виявлених у процесі перевірки, взяти під контроль їх виконання.

Деякі питання (наприклад, стан підготовки до предметних олімпіад; організація виховної роботи з певною категорією учнів; ведення учнівських зошитів з мов і математики та стан їх перевірки; організація роботи гуртків певного профілю) в плані тематичного контролю можуть проконтролювати представники шкільних громадських організацій (наприклад, члени методичної ради), які працюють у тісному контакті з членами шкільної адміністрації.

Ретельно налагоджений тематичний контроль дозволяє глибоко вивчити найголовніші питання навчально-виховної роботи. Наявність у плані внутрішньошкільного контролю глибоко продуманих тематичних перевірок свідчить про серйозний підхід адміністрації до керівництва школою.

При фронтальному контролі здійснюється поглиблена перевірка роботи одного вчителя (в плані вивчення системи його роботи), всіх вчителів одного фаху або ж глобального питання навчальної чи виховної роботи. Фронтальний контроль — це надійний засіб виявлення стану справ, що дає можливість вжити радикальних заходів щодо поліпшення становища. Триває перевірка 10-12 днів. Її здійснює група у складі шести — восьми осіб на чолі з директором школи або його заступником. Організація цього виду контролю — справа складна. Наприклад, готуючись до перевірки, керівник групи повинен чітко визначити мету перевірки, за допомогою графіка проходження навчального матеріалу, з'ясувати, які теми навчального курсу з кожної паралелі класів, що контролюються, вивчатимуться впродовж часу, відведеного для перевірки; відібрати серед них найскладніші; вивчити пояснювальну записку до навчальних програм; за підручниками поновити в пам'яті основний зміст навчального матеріалу, який вивчатиметься в цей період; переглянути відповідні інструктивно-методичні листи; виходячи з педагогічної проблеми, мети перевірки, скласти план роботи.

У плані потрібно визначити склад комісії, яка здійснюватиме перевірку (бажано, щоб до неї входили члени методичної ради, профкому школи), термін виконання роботи; розподілити обов'язки між членами комісії; визначити класи, в яких будуть проведені контрольні роботи (не більше як два-три в кожного вчителя), усна перевірка знань. Слід визначити й учителів, які добиратимуть тексти контрольних робіт, питання для усної, тестової перевірки, анкетування, а також осіб, які будуть аналізувати результати перевірки.

Враховуючи особливості навчального предмета, що контролюється, треба скласти пам'ятку для перевіряючих, яка може мати такий вигляд:

а) скільки відвідати уроків, яких;

б) на які аспекти уроку звернути особливу увагу (розмаїття організаційних форм, методичних засобів і прийомів, застосовуваних учителем);

в) використання інноваційних технологій;

г) як здійснюватиметься перевірка рівня навчальних досягнень учнів;

д) робота вчителя зі слабовстигаючими учнями та з тими, хто виявляє особливий інтерес до вивчення предмета;

є) виконання навчальних програм;

ж) використання засобів навчання, в т. ч. ТЗН, комп'ютерної техніки;

з) ведення учнями зошитів, додержання єдиного орфографічного режиму, робота вчителя з учнівськими зошитами;

і) організація позакласної роботи з предмета;

к) участь учителя в методичній роботі, його навчальна документація;

л) на які аспекти роботи вчителя слід звернути найбільшу увагу.

За результатами фронтального чи тематичного контролю, як правило, видається наказ по школі або питання виноситься на засідання педагогічної ради.

Класно-узагальнюючий контроль передбачає довготривале вивчення стану навчально-виховної роботи в одному з класів. При цьому керівник школи відвідує всі уроки в цьому класі впродовж двох-трьох днів. Вивченню та перевірці підлягає викладання всіх навчальних предметів, якість навчальних досягнень учнів, їх ставлення до навчання на різних уроках, ак­тивність та працездатність, реалізація принципів особистісно зорієнтованого навчання. Для перевірки обираються здебільшого класи, які викликають занепокоєння керівників школи (незадовільні знання, виявлені в ході проведення державної атестації у минулому навчальному році, в результаті фронтально-оглядового контролю, перевірки шкільної документації; неза­довільна дисципліна учнів тощо).

Готуючись до проведення цього виду контролю, слід підібрати необ­хідні матеріали, підготувати пам'ятку. Наведемо зразок пам'ятки, що використовується з метою перевірки єдності дій впливу вчителів на класний колектив:

  • перевірити єдність вимог учителів до учнів, виконання Правил для учнів;

  • виявити, як досягається зв'язок розумової праці з життям, формуван­ням моральних якостей учнів, як учителі використовують міжпредметні зв'язки;

  • з'ясувати, як формуються пізнавальні інтереси учнів, практичні вміння та навички, внутрішня мотивація навчання;

  • вивчити, як відбувається розвиток індивідуальних нахилів учнів, як пов'язані між собою різні форми організації навчання, як учні вчаться вчитися;

  • з'ясувати методику використання системи заохочень і покарань;

  • вивчити систему опитування, характер і методи оцінювання навчаль­них досягнень учнів, ведення тематичного обліку знань;

  • простежити, чи своєчасно задається домашнє завдання, чи підготовлені учні до його виконання попереднім ходом уроку, визначити обсяг домашнього завдання, його відповідність нормативним вимогам, з'ясувати (в разі потреби) причини перевантаження учнів; вибірково перевірити учнівські зошити з предметів, що контролюються, щоденники.

Результати класно-узагальнюючого контролю дають багатий матеріал для визначення напрямів роботи з різними категоріями вчителів, виявлен­ня стратегії подальшої діяльності шкільної адміністрації.

Наводимо зразок висновків і пропозицій за результатами класно-узагальнюючого контролю (їх варто обговорювати на нараді за участю всіх учителів, які працюють у даному класі).

Висновки за результатами перевірки реалізації принципів систематичності й послідовності навчання (здійснено класно-узагальнюючий контроль у 7-А класі):

1. Для забезпечення зв'язку нової теми з раніше вивченим уроки починалися з повторення. Ефективніше було б у кожному разі вести актуалізацію опорних знань, тобто вибіркове повторення лише тих елементів засвоєного матеріалу, які мають безпосереднє відношення до нової теми. Це дозволило б зекономити час і будувати засвоєння на більш високому рівні свідомості та самостійності учнів. Під керівництвом учителя учні змогли б перенести відомі їх ознаки, властивості на нові явища. Це в більшості випадків не робилося, внаслідок чого нелегко - було підключати учнів до активної діяльності. Новий навчальний матеріал довелося викладати самим учителям.

2. Починаючи урок з повторення, одні вчителі використовували його для закріплення раніше вивченого, інші — з метою підвести учнів до більш свідомого розуміння, і, лише на уроці української мови, було здійснено повторення матеріалу, аналогічне новій темі: вивченню прислівників передувало повторення займенників. Вибір аналогії досить вдалий, але вчитель розірвав у часі повторення та засвоєння. Два по­дібних явища учні були не в змозі співвіднести. Слід було б за допомогою таблиці чи запису на дошці порівняти ознаки прислівників і займенників. На цій основі виникла б проблемна ситуація, яка б дозволила побудувати навчання на більш високому рівні самостійності учнів.

3. Принцип самостійності вимагає встановлення міцних зв'язків між спорідненими темами для того, щоб вивести учнів на нові узагальнення шляхом ближнього перенесення знань, органічного поєднання, формування їх у систему більш високого порядку. Більшість учителів цього не врахували.

4. Варто особливу увагу приділити встановленню зв'язків між явищами не тільки за ознаками подібності (це зробили майже всі, але й за ознаками відмінності), аби учні розрізняли явища, які вивчаються, засвоювали їхні специфічні особливості.

  1. Не використано вчителями можливість порівняння правопису в українській і російській мовах, не звернуто увагу учнів на необхідність наводити приклади із суміжних предметів (історія, література, обра­зотворче мистецтво), на необхідність використання міжпредметних зв'язків.

  2. Слід відмітити, що не всі уроки можуть служити зразком реалізації на них вимог принципу систематичності та послідовності навчання.

Пропозиції: під час підготовки до уроків і насамперед під час організації засвоєння нового матеріалу врахувати такі моменти:

  • перш ніж приступити до викладання нового навчального матеріалу, слід актуалізувати аналогічні, набуті раніше знання;

  • під час вивчення нового матеріалу спиратися на раніше засвоєні знан­ня та набутий учнями досвід;

  • наприкінці засвоєння силами учнів узагальнити вивчений матеріал, звертаючи особливу увагу на основні поняття, визначення, наукові факти, правила;

  • встановлювати зв'язок між вивченими фактами, явищами, поняттями як за ознаками подібності, так і за ознаками відмінності;

  • передбачати й реалізувати міжсистемні, внутрішньопредметні й міжпредметні зв'язки;

  • забезпечувати перехід до самостійних дій учнів на всіх етапах уроку;

• раціонально використовувати час на кожному етапі уроку.

Практикується також порівняльний контроль, який має на меті одночасну перевірку якості викладання в декількох учителів, які працюють в паралельних класах і викладають один і той самий предмет або розробляють одну й ту саму педагогічну проблему. Саме цей вид контролю можна використати для виявлення кращого педагогічного досвіду окремих учителів.

Для виявлення рівня впровадження в практику психолого-педагогічної проблеми, над розв'язанням якої працює педагогічний колектив школи, можна практикувати проблемно-узагальнюючий контроль, який здійснюється шляхом вивчення планів, методичних розробок, безпосереднього спостереження за впровадженням у навчально-виховний процес окремих положень даної проблеми та їх результативності, що проявляється в якості навчальних досягнень, рівні вихованості, розвитку учнів.

Застосування зазначених видів контролю за станом викладання основ наук, якістю виховної роботи не виключає так званого вибіркового, епізодичного відвідування уроків та позакласних виховних заходів, здійснюваного без попередження згідно з тижневим планом директора чи його заступника.

Суть такого відвідування полягає в епізодичному контролі за роботою таких педагогів, які відповідно до річного плану роботи школи не підлягають у поточному році систематичному контролю та праця яких не викликає суттєвого занепокоєння. Іноді в результаті вибіркового, епізодичного контролю виникає потреба в установленні систематичного контролю за роботою окремих учителів, організацією певної ділянки навчально-виховного процесу.
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації дослідження
Методичні рекомендації щодо організації дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт (на допомогу слухачам Малої академії...

Методичні рекомендації 2008 зміст рекомендації щодо оформлення матеріалів...
Рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного педагогічного досвіду претендентів на педагогічні звання "вчитель-методист",...

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення...
Методичні рекомендації для педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, майстрів виробничого навчання І викладачів...

Методичні рекомендації щодо написання та оформлення пошукових І науководослідницьких...

Методичні рекомендації міського методичного центру щодо організації...
Курс «Інформатика» спрямований на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої галузі «Технології»,...

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи учнями птнз державний навчальний заклад
Осюнько Н. В. заступник директора з навально-виробничої роботи, днз «Уманський пал»

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...

Склад журі та графік проведення І (міського) етапу конкурсу-захисту...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка