Пошук по сайту


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ - Інформатики

Інформатики

Сторінка2/6
1   2   3   4   5   6

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі — КІІКТ, кабінет) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища.

Основні вимоги щодо організації, облаштування та використання КІІКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформа­ційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчаль­них закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 р. № 407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. за № 730/9329 (далі — Положення про КІІКТ).

Відповідно до п. 2.9 Положення про КІІКТ на кабінет поширюють­ся вимоги Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81, зареєс­трованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 р. за № 620/9219 (далі — Правила безпеки під час навчання в КІІКТ).

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання обладнується навчальним комп'ютерним комплексом, нав­чально-наочними посібниками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим обладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової роботи, роботи з підвищення фахового рівня вчителів.

Навчальний комп'ютерний комплекс (далі НКК, комплекс) — уні­версальний апаратно-програмний засіб навчання, який є основною скла­довою частиною обладнання КІІКТ, призначений для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформа­ційно-освітнього і культурного середовища.

Програмно-методичний комплект (далі ПМК) — це сукупність засобів навчання, виконаних у формі програмних засобів, аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необ­хідні апаратно-програмні засоби (комп'ютери, засоби телекомунікацій тощо) та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо).

Навчання у КІІКТ має сприяти:

  • формуванню в учнів інформаційної культури, компетенцій, які пере­дбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти;

  • розвитку особистісних якостей учнів;

• ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності юдини.

Для досягнення мети створення КІІКТ, визначених «Програмою інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001—2003 рр.», іншими документами, обладнання кабінету і організація його роботи повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організаційної форми, так і індивідуального нав­чання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифікації навчально-ви­ховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності.

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК) як основна складова КІІКТ повинен забезпечувати комфортне навчальне середовище, створю­вати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій.

Для досягнення таких умов, на етапі створення кабінету та ком­плектування його програмним забезпеченням навчально-виховного призначення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених сучасною парадигмою загальної середньої освіти.

Основними з них є:

  • гуманістичність освіти;

  • відповідність змісту навчання сучасному рівню наукового пізнання віту, науковість і достовірність знань;

  • недопустимість психічних і фізичних перевантажень учнів;

  • позитивна мотивація навчальної діяльності.

Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, органі­зація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:

  • універсальність застосування при формуванні інформаційно-освіт­нього середовища;

  • адаптивність до методик навчання та організаційних форм навчаль­но-виховного процесу;

  • адаптивність до вимог та потреб конкретного учня і вчителя;

  • персоніфікацію користувачів і ресурсів системи;

  • надійність;

  • захищеність від випадкових неправильних дій учня або вчителя користувача);

  • зручність і простоту експлуатації непідготовленим користувачем;

  • комфортність робочого місця і безпечність експлуатації;

  • протоколювання завдань, виконаних на кожному робочому місці;

  • облік використання ресурсу кожного комп'ютера, комплексу в цілому
    та мережі Інтернет.



Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:

  • навчальних занять з інформатики та інших навчальних предметів з використанням НКК, інших засобів інформаційних та комунікаційних технологій;

  • позакласних (позаурочних) групових та індивідуальних занять з використанням засобів інформаційних та комунікаційних техноло­гій;

  • розробки учнями програмних засобів за завданнями вчителя або керівництва навчального закладу;

  • проведення навчання вчителів використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

Відповідно до Угоди про партнерство між Міністерством осві­ти та науки України, ВАТ «Укртелеком», Всеукраїнською асоціацією комп'ютерних клубів та програмою розвитку Організації об'єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організо­вуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КІІКТ слід передбачити такий вид роботи, оскільки він може бути досить ефек­тивним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, організації їхнього дозвілля.

2. ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ

Першим кроком у створенні КІІКТ у загальноосвітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки.

Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється від­повідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації нав­чально-виховного процесу, затверджених постановою Головного де­ржавного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних санітарних норм і правил ула­штування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затвер­джених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (далі — ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Приміщення для КІІКТ повинно відповідати вимогам п.2 ДСанПіН5.5.6.009-98 та наказу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допо­міжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16—18 кв. м і два входи — із приміщення, у якому змонтовано НКК, та коридору. Лаборантська призначається для зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до вико­ристання у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у навчальному процесі, та засоби оргтехніки.

Приміщення для КІІКТ не повинно розміщуватися у підвалах або напівпідвалах.

Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп'ютером, не менше 6 кв. м та об'єм — не менше 20 куб. м. За відсутності у навчальному за­кладі відповідного приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м.

Приміщення КПКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного освітлення повинен проникати через вікна. За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освіт­лення (КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати достат­ню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла. З метою створення можливості регулювання світлового потоку від вікон, уникнення виникнення бліків на екранах моніторів, надмірного контрасту яскравостей між екраном монітору і оточуючими предметами, вікна бажано обладнати жалюзі.

Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допус­кається, як виняток, — на північний захід (п. 3.20 ДНБ В.2.2-3-97). Вікна повинні бути обладнані жалюзі і шторами. Така вимога визначається тим, що необхідно забезпечити захист від прямого сонячного проміння (див. попередній абзац). Штучне освітлення повинно здійснюватися за схемою загального освітлення.

При розміщенні робочих місць учнів по периметру приміщення (дода­ток 1), освітлення може бути виконане з використанням підвісних світиль­ників локально над робочими місцями учнів і вчителя, а світловий потік повинний падати переважно зліва (п. 2.2 ДНАОП Н 10.02.99 № 21).

Для загального освітлення повинні застосовуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на їх використання у закладах освіти. Застосування світильників без розсіювачів світла забороняється.

Освітленість повинна становити: поверхні стола не менше — 400...500 лк, аудиторної дошки — 500 лк, клавіатури — 400 лк, екра­ну дисплея — не більше 200 лк та проходів — не менше 100 лк (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих повер­хонь світильників не повинна бути більшою за 200 кд/м2.

У поле зору учнів, які працюють за комп'ютерами, не повинні по­трапляти об'єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану — вікна, світильники. Тому, для узгодження вимог до коефіцієн­ту природного освітлення і вимог до розміщення комп'ютеризованих робочих місць учнів, при їх розміщенні вздовж стін (зокрема, навпроти вікон, рис. З, додаток 1) на с. 41, необхідно передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших яскравих об'єктів у поверхні відеомоніторів.

Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти прове­дення вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають антистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифікату від­повідності та технічних умов, відповідно до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимог до хімічної емісії (виділення шкідливих речовин). Використання ковроліну та подібних матеріалів ускладнює прибирання й тому не може бути рекомендоване.

Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою факту­рою поверхні та колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п. 5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря —19,5 ± 0,5 °С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. швидкість руху повітря — не більше 0,1 м/с. Відповідно до Положення про КПКТ в кабінеті встановлюються прилади для спостереженням за температурою та вологістю повітря термометр та гігрометр. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення вологості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення анять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна д осягти провітрюванням.

У кабінеті повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину. Для охолодження повітря та інтенсифікації його обміну реко­мендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ України. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід передбачити пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору.

Як правило, відповідність вимогам правил безпеки праці конкретного апаратно-програмного засобу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнання кабінету, необхідно ви­конати певні роботи, зокрема з приведення приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електро­живлення у відповідність до вимог правил електробезпеки, виконати про­ектування і створення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо.

Кабінет інформатики повинен мати централізовану або місцеву охо­ронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укладати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції — це забезпечить більш надійний зв'язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати підрозділам Державної служби охорони.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиленої міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне виконуватись із дотримання протипожежних правил. Ґрати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (ґрати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони.

Електротехнічне обладнання КІІКТ повинно відповідати вимо­гам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГОСТ 28139-89, ГОСТ 21552-84, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для забезпечення електробезпе­ки обладнання КІІКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83. Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного від­ключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищен­ня струму споживання, а і засоби, які спрацьовують у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення), або його обриві. Це дасть можливість уникнення появи електричної напруги на корпусах приладів й ураження електричним струмом.

НКК та додаткове електротехнічне обладнання повинні бути ви­конані відповідно до І та II класів захисту (п. 2.1.2 ГОСТ 28139-89). КІІКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Система електроживлення повинна використовуватися тільки для підключення НКК (п. 2.3.5 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Для додаткового електротехнічного об­ладнання повинна бути створена окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулен­ня. Використання нульового робочого провідника (навіть у випадку нероз'ємного його приєднання) як нульового захисного провідника забороняється.

Захисне заземлення повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98. Штепсельні з'єднувачі та електророзетки повин­ні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Слід уникати використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання розроблених відповідно до вимог ГОСТ28139-89І атестованих встановленим чином фільтрів вищих гармонік. Підведення живлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими кабелями, змонтованими від­повідно до п. 2.3 ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21. Зокрема, силова проводка повинна бути змонтована стаціонарно, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби).

Сумарна потужність споживання НКК електроенергії по одній фазі не повинна перевищувати 3,5 кВт (ГОСТ 28139-89). Система електрожив­лення повинна забезпечувати включення (відключення) обладнання НКК від електромережі з робочого місця вчителя та автоматичне відключення у випадку перевантажень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або за­земленням (ГОСТ 28139-89). Це необхідно для того, щоб унеможливити критичні ситуації, які можуть виникнути при електричних пробоях ізо­ляції, несправностях блоків живлення.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Інформатики
...

Календарно-тематичне планування з інформатики
Бжд. Правила поведінки І безпеки життєдіяльності в комп’ютерному класі. Ознайомлення з предметом вивчення інформатики, метою І завданням...

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2-3 класах початковій...
Оку, працює за навчальними планами відповідно нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який було прийнято Постановою...

У 2015/2016 навчальному році учні 7 класів загальноосвітніх навчальних...

Нака з
Контролюючі роботи з англійської мови, фізики, хімії, біології, історії, географії, інформатики та інших предметів допускається проводити...

Календарно-тематичне планування уроків з інформатики для 7-х класів
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики...
Коротка характеристика (може містити інформацію про кількість екземплярів, примірників, авторизацію, тощо)

Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступеінв №16 харківської міської ради харківської області
«Про підготовку та проведення предметного тижня математики, фізики, хімії, інформатики в 2013/2014 навчальному році»

Нака з
Одеської загальноосвітньої школи №65 І-ІІІ ступенів був проведений ІІІ (обласний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії,...

Методичні рекомендації міського методичного центру щодо організації...
Курс «Інформатика» спрямований на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої галузі «Технології»,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка