Пошук по сайту


Бжд в умовах побуту

Бжд в умовах побуту


http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів


Реферат на тему:

«БЖД в умовах побуту»

План

  1. Побутове середовище

  2. Небезпека в побутових умовах

  3. Хімічні небезпеки

  4. Нещасні випадки у побуті та перша медична допомога




  1. Побутове середовище

Найбільше небезпек, в тому числі і побутових, оточує сучасну людину в техногенному середовищі. Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.

Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і куль­турного призначення, а також комунально-побутових організацій і ус­танов. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність централь­ного опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.

До найпоширеніших побутових небезпек можна віднести наступні:

  • ураження електричним струмом;

  • пожежі (різного характеру);

  • опіки (різного походження);

  • ріжучі травми (від невмілого користування технічними приладами);

  • отруєння (самовільне);

  • ушиби тощо.




  1. Небезпека в побутових умовах

Найбезпечніше в побуті людина почуває себе у своєму будинку, квартирі, на дозвіллі. Як кажуть британці, мій дім — моя фортеця. І загалом це справді так. А щоб почуватися не тільки безпечно, а й достатньою мірою комфортно, людина використовує» у своїй домівці різноманітну техніку, яка, безперечно, полегшує їй життя.

Нинішній рівень технічного прогресу цілком достатній для того, щоб забезпечити автономне існування будь-якої людини упродовж тривалого часу без потреби спілкування із зовнішнім світом. Зокрема, у переважній більшості будинків є холодна і гаряча вода, світло, центральне опалення, холодильник, аудіо- та відеотехніка, телефон, туалет, сміттєпровід тощо. Поки що залишимо

поза увагою те, що ці блага хтось забезпечує. Сприйматимемо це як належне. Одне слово, в оселі людина майже всім забезпечена.

Проте за певних обставин «фортеця» може виявитися вразливою.

Як вже зазначалося, надбання цивілізації несуть у собі не лише комфорт, а й певну небезпеку. Що ж загрожує безпеці людини в її власній оселі?

Побутова електрика. Будь-який, навіть найдрібніший ремонт електрообладнання (скажімо, заміна електричної лампочки у люстрі чи настільній лампі, плавких запобіжників в апаратурі чи інструменті) необхідно виконувати вимкнувши напругу в електромережі квартири (якщо неможливо вимкнути пристрій, витягніть вилку з розетки). Отже, така, здавалося б, дрібниця, як вкручування (чи викручування) електричної лампочки в патрон під напругою, може призвести до травми рук, обличчя, навіть втрати зору. Ремонт електровимикачів, розеток потребує обов’язкового вимкнення напруги на вхідному електричному щитку квартири, для чого потрібний вільний доступ до нього або спеціальний ключ, якщо щиток замкнено.

Ситуація. Викручуючи перегорілу електричну лампочку, безпечніше скористатися звичайною рукавичкою, оскільки скляний балон лампочки може тріснути в руках. Часто скляний балон лампочки скручується в цоколі, і в цьому разі потрібно бути особливо обережним. Викрутити цоколь вдається лише за допомогою плоскогубців. З метою запобігання таким випадкам металеві контакти в патроні необхідно підігнути так, щоб електричний контакт досягався легким, без натиску, вкручуванням електролампочки. Особливо уважним слід бути при виконанні цієї простої операції у ванній кімнаті, де вологість повітря часто підвищена або може бути мокра підлога.

У кожній квартирі доцільно мати такий мінімальний набір інструментів: дві-три викрутки різної величини, молоток, плоскогубці, стамеску, ізолюючу плівку, паяльник (з каніфоллю та припоєм), розвідний або муфтовий ключ (наприклад, для заміни крана чи прокладки в ньому). Така передбачливість завжди виправдана.

Щоб уникнути короткого замикання, потрібно періодично перевіряти надійність контактів у сполучних пристроях (вилках, розетках, вимикачах тощо). Не слід забувати вимикати електрообладнання після користування ним, а також коли ви виходите з квартири. Часто причиною пожежі у квартирі буває залишена ввімкненою без нагляду електрична праска.

Газ, газові плита, колонка і система опалювання (котел або грубка) є додатковими потенційними джерелами небезпеки, а часто й надзвичайних ситуацій. Уникнути небезпеки можна у разі дотримання правил користування цим обладнанням, підтримуючи його у справному стані.

Ситуація. Якщо ви, увійшовши у квартиру, відчули запах газу (до природного газу, який майже не має запаху, додається утил меркаптан — газ, який має сильний специфічний запах навіть у малих концентраціях) — це перший сигнал можливої небезпеки. Пам’ятайте, що в цьому разі забороняється вмикати світло — поява іскри у вимикачі може спричинитися до вибуху. Забороняється також: запалювати сірники чи запальничку. Насамперед потрібно відчинити вікно (чи кватирку), двері, зробивши протяг, і перекрити газ (якщо ви забули зробити це вчасно). Якщо можливо, з’ясуйте причину витоку газу і ліквідуйте її. Якщо це вам не під силу — викликайте майстра-газовика. Варто також: знати, куди звертатись по допомогу і телефону вати. До цього питання ми ще повернемось.

Які ще загрози підстерігають людину в її оселі?

Велике значення для безпечності проживання в оселі має раціональне розташування в ній меблів і обладнання. Тут важлива не лише і не головне комфортність, а насамперед безпечність.

Меблі не повинні заважати пересуватися кімнатою. Інакше людина може спіткнутися, впасти і травмуватись. Принагідне зауважимо: вдома не варто виконувати самостійно роботу, що несе в собі підвищену небезпеку. Наприклад, ремонтувати електрообладнання, мити вікна чи фарбувати рами.

Доцільно нагадати, що над плитою (газовою чи електричною) не слід навішувати полиць, а тим більше зберігати там легкозаймисті предмети. Звичайне бажання щось дістати з полиці над плитою може закінчитися не лише опіками, а й пожежею і навіть смертю.

Можна навести ще багато прикладів небезпек в оселі людини. Варто замислитись і проаналізувати бодай один день, проведений у квартирі, виокремивши правильні та неправильні дії в кожній конкретній ситуації.

Розглянемо різні ситуації, в яких опиняється кожна людина, вийшовши за межі оселі. Одразу зауважимо, ми прагнемо сформувати у свідомості кожного мотивацію до розумної, виваженої і безпечної поведінки як у побуті, так і в робочому середовищі, тобто у повсякденному житті. Перші неприємності, а з ними і небезпека можуть очікувати людину вже за порогом її квартири.

Ситуація 1. Припустимо, не працює ліфт, Вам доведеться спускатися (підійматися) сходами темної пори, можна спіткнутися і впасти, вивихнути або зламати ногу чи руку. А тому слід бути передбачливим і завжди мати при собі ліхтарика, щоб уникнути таких прикрощів.

Ситуація 2. Ліфт працює, натиснувши кнопку і трохи зачекавши,

ви заходите в кабіну, проте, зрушивши з місця і проїхавши один-два поверхи, ліфт раптом зупиняється. Що робити? Найголовніше — не нервуйте і не намагайтеся вибратись з кабіни ліфта самотужки. Найперше— натисніть кнопку «Виклик» (якщо вона є) або покличте когось допомогти.

Зауважимо, якщо в кабіні ліфта чи на першому поверсі поблизу ліфта не встановлено засобу зв’язку з диспетчером технічної служби, то, щоб допомогти людині вибратися з кабіни ліфта, що зупинився між поверхами, найдоцільніше звернутися до двірника або консьєржа. Сподіваємося, з часом це питання буде розв’язано і кожний знатиме у надзвичайній ситуації треба телефонувати за номером 01 або 999.


  1. Хімічні небезпеки

Побутова сфера, в якій людина проводить більшу частину

життя, на­сичена небезпечними хімічними речовинами. Це засоби побутової хімії, лікарські речовини, хімічні харчові добавки. Побутова хімія, здавалося б повинна бути нешкідливою, але це далеко не так. Хімічні речовини, в якій би якості, напрямку їх не використовували залишаються небезпечними. Сучасний побут, житлове помешкання практично не мислимо без лікар­ських препаратів і так званої побутової хімії – миючі засоби у вигляді по­рошків та паст, розчинників, емалі та фарби, мінеральні добрива та пести­циди – головним чином – інсектициди (для знищення комах). Більшість із них відносяться до третього (небезпечні речовини) або другого (дуже небезпечні речовини) класів небезпечних речовин. Перший клас (надзви­чайно небезпечні речовини), які майже у кожного є вдома – це деякі анти­біотики, інсектициди – хлорофос, тіафос.
Вдома ми дихаємо повітрям, в якому концентрація хімічних токсичних речовин у кращому випадку в півтора рази (часто у десять разів) більше, чим зовні.
Велику небезпеку складають меблі з деревино-тирсових плит (ДТП), які просочені полімерами. Посту­пово, дуже повільно з них виділяються формальдегід (надзвичайно небезпечна речовина), аміак та фенол, отруюючи повітря кімнати, а значить її мешканців. Меблі, особливо якщо вони нові, це суцільна хімічна небезпека, тому що просочені достатньо отруйними поліме­рами – фенолоформальдегідними, епоксидними, ліановими смола­ми. З-за них меблі ще й пожежонебезпечні.
Статистика свідчить, що більшість нещасних випадків при по­жежах – це смерть не від вогню, а від отруєння газами, які виділя­ються при нагріванні меблів. Але вже з'являються спеціально обро­блені меблі, які у вогні не горять, не виділяють шкідливих речовин. Майже немає їх і в меблях з натуральної деревини, яка майже не містить наших «друзів-полімерів». Не користуйтеся, приміром, по-лівінілхлоридною плівкою та ізопленом при оздобленні кухні або ванни – вони посилено виділяють отруйні речовини саме в теплих і вологих приміщеннях. Для кухні найкраще– білені вапном стіни, в крайньому разі шпалери на паперовій основі. При покупці оздо­блювальної плитки, лінолеуму, паласів, килимів необхідно диви­тися документацію про їхню відповідність державному стандарту, хоча рідко хто це робить. Отруйними є випаровування пральних порошків, фарб, лаків, розчинників і шампуней – їхня присутність, як правило, непомітна і це заважає нам уловити зв'язок між якістю повітря і станом нашого здоров'я. Більшість синтетичних миючих засобів – другий або третій клас, побутові розчинники – бензин, гас, сольвент – третій або четвертий клас небезпечних речовин. Тому, недбале їх зберігання або неправильне використання часто призво­дить до отруєнь. Слід пам'ятати про небезпеки на звичайній кухні. По перше енергетичним джерелом частіше всього є газова плита, яка живиться природним газом – вибухо-, пожежонебезпечна речо­вина. Природний газ безбарвний, безсмаковий, який при суміші з повітрям може вибухнути при наявності іскри, наприклад від елек­троприладів (вимикач). Для того, щоб відчути його добавляють спе­ціальну речовину з різким неприємним запахом. В процесі приго­тування їжі виділяються досить отруйні речовини: чадний газ, дим, в якому містяться канцерогени. Особливо у великій концентрації вони утворюються при жаренні продуктів на різноманітних оліях, особливо на тваринного походження. Тому кухня обов'язково по­винна провітрюватися. Отже кухня – це енергонасичене небезпечне побутове виробництво.
Тут, як і в промисловому, потрібно додержу­вати певних правил поводження з небезпечними об'єктами – елек­трообладнанням, природним газом, побутовою хімією, лікарськими препаратами, знати що тут можуть бути перевищені значення ГДК шкідливих речовин у повітрі (див. Табл. 1 Додатку 2).


  1. Нещасні випадки у побуті та перша медична допомога

У побуті трапляється значно більше нещасних випадків, особливо

пов’язаних з пожежами, ніж на виробництві. Це пояснюється як особливостями робіт, що виконуються вдома, так і особливостями виконавців. На виробництві, як правило, для виконання певної роботи є відповідне обладнання, пристосування, інструмент. Проводиться навчання та інструктаж з охорони праці, розроблені інструкції з безпеки праці для кожного робочого місця, здійснюється щоденний виробничий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки і гігієни праці.

У побуті ж виконуються різні роботи: куховарення, майстрування, ремонтні роботи та інші, в залежності від схильностей тієї чи іншої людини. Останнім часом у зв’язку з скрутним економічним станом в країні збільшилась кількість нещасних випадків при ремонті самотужки своїх осель, електричних приладів тощо, тому що вартість відповідних послуг перевищує можливість їх оплати. Домашні роботи виконують люди різного віку - від дітей до дідусів і бабусь, з різним рівнем освіти і ті, хто не має найменшого поняття про техніку безпеки. Досить часто вони не мають необхідних навиків, застосовують небезпечні прийоми, нехтують правилами безпеки. Нерідко вдома немає необхідного інструменту, пристосувань, а якщо і є, то вони не завжди у справному стані. Майже третина нещасних випадків у побуті трапляється внаслідок вживання алкоголю, а пожеж - більше половини. Травматизм у дітей обумовлений в основному особливостями дитячого віку: ступенем розумового і фізичного розвитку, відсутністю необхідного життєвого досвіду, підвищеною допитливістю, схильністю до пустощів та ін. Велике значення в попередженні дитячого травматизму має правильна організація побуту в дитячих закладах і вдома, належний нагляд за ними, систематична виховна робота. Побутові травми у дітей нерідко виникають при відсутності порядку в домашньому господарстві, недбалому зберіганні горючих, отруйних, вибухових речовин, сірників, ліків тощо. Основними причинами дорожньо-транспортних і вуличних дитячих травм є, крім вказаних вище, незнання правил поведінки на вулиці, основ правил дорожнього руху. Деякий процент дітей отримує травми на несправних ігрових майданчиках і під час спортивних ігор, особливо, коли ці заняття проходять без належного контролю з боку дорослих.

Кухня — це приміщення, що має найбільше потенційно небезпечних і шкідливих факторів, які за несприятливих умов можуть зашкодити здоровю людини. Наявність вогню, гарячих предметів і рідин може спричинити термічні опіки тіла, пожежу. Наявність газових приладів (плити, водогрійні колонки) створює небезпеку вибуху і пожежі при порушенні правил їх експлуатації. Травму можна одержати при неправильному користуванні ріжучими або колючими предметами (ножем, виделкою, пилкою тощо). Кислоти, луги можуть викликати хімічні опіки.

Найбільш розповсюдженою причиною побутових медикаментозних отруєнь стали заспокійливі та снодійні ліки. Передозування нерідко стає небезпечним для життя людини. Будь-які ліки, а заспокійливі і снодійні особливо, слід приймати, суворо дотримуючись вказаної в рецепті рекомендації, а зберігати ліки (в тому числі і вітаміни) необхідно в місцях, недоступних для дітей.

Одним з розповсюджених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти харчування, заражені деякими мікробами, які виділяють дуже сильні отрути білкової природи. До таких мікробів в першу чергу належить паличка ботулінуса, токсин якої є найсильнішим з природних отрут. Смертельною є доза всього лише 10-10 г/кг. Отруєння виникає в результаті вживання консервованих мяса, риби, грибів, плодів і овочів, заражених спорами цих бактерій, які розвиваються в безкисневому середовищі. Після звичайного для харчових отруєнь початку (блювання, пронос, біль в животі) через декілька годин настає послаблення зору, порушення мови і акту ковтання внаслідок паралічу мязів глотки і горлянки, потім настає параліч інших мязів, що призводить до загибелі хворих. Профілактика цих важких отруєнь полягає, по-перше, в необхідності ретельного промивання і кулінарній обробці продуктів домашнього консервування, по-друге, категорично забороняється вживати в їжу продукти із роздутих банок або банок з пошкодженими швами.

При ремонтних роботах можуть бути такі небезпечні і шкідливі фактори:

* токсичність розчинників, лаків і фарб;

* несправний інструмент;

* несправні електроприлади;

* гострі кромки інструменту, матеріалів;

* незручна поза;

* можливість падіння предметів;

* можливість падіння з підмосток;

* електрична напруга в захованій електропроводці.

Ці фактори самі по собі, а ще вірогідніше — при відсутності відповідних навиків і нехтуванні правилами безпеки можуть спричинити нещасні випадки, іноді з важкими наслідками. При користуванні електричним інструментом необхідно дотримуватись ряду заходів безпеки. Неприпустимо виконувати огляд, ремонт і переналадку, не відключивши інструмент від мережі; працювати з дисковою пилою, шліфувальним кругом без захисних кожухів. Ручний інструмент повинен бути справним, правильно заточеним, мати надійне кріплення з рукояткою. Не рекомендується використовувати інструмент не за призначенням - це звичайно веде до травм. Ремонт електропобутових приладів краще довірити майстрам-спеціалістам. Це не лише вбереже вас від нещасного випадку, але й може зберегти вам значно більші кошти на вимушену купівлю нового приладу замість зіпсованого вами при невмілому ремонті.

Наслідками нещасних випадків можуть бути різні види травм: поранення, кровотечі, струс головного мозку, вивихи, переломи кісток, опіки, ураження електрострумом. До раптових захворювань відносяться інсульт та інфаркт. Кожна людина повинна володіти мінімальним обсягом знань про прийоми першої медичної допомоги при нещасних випадках і раптових захворюваннях. Багатьох з потерпілих можна було б врятувати, якби оточуючі вміли надати їм першу допомогу і зробити це якомога раніше.

Розрізняють рани: поверхневі, глибокі і проникаючі в порожнину. За способом виникнення рани поділяють на: різані, рубані, колоті, забиті, рвані, вкушені, вогнепальні. При будь-якому пораненні найбільша небезпека криється в кровотечі та інфекції. Тому завданням першої допомоги є зупинити кровотечу і запобігти зараженню рани. Якщо рана дуже кровоточить, то спочатку слід зупинити кровотечу, а потім приступити до перев’язки. Шкіра навколо рани 2...3 рази протирається від країв до периферії шматком марлі чи вати, змоченим розчином йоду, зеленки, спиртом (в крайньому випадку - бензином). Але не можна заливати ці засоби в рану! Не допускається також промивати рану водою, видаляти з неї інородні тіла і бруд, засипати порошками або класти мазь чи вату. Після цього на рану накладають стерильну пов’язку, а при її відсутності - чисту тканину, рушник, косинку тощо. Кровотечу з рани зупиняють за допомогою стискаючої пов’язки. Сильну артеріальну кровотечу зупиняють накладанням джгута. Його накладають на підійняту кінцівку вище місця поранення, обов’язково захистивши шкіру тканиною чи одягом. Джгут повинен бути затягнутим рівно настільки, щоб припинити кровотечу і не більше того. Джгут накладається не більше, ніж на 1...1,5 години. Під джгут кладуть записку із вказаним часом його накладання.

Найголовніше в першій допомозі при вивихах і переломах - забезпечити нерухомість пошкоджених дільниць. При вивихах ні в якому разі не намагайтесь самі вправляти пошкоджений суглоб. При переломах кісток кінцівок передусім треба зафіксувати відламки, найкраще за допомогою шини, яка повинна мати таку довжину, щоб займати як мінімум два суглоби - вище і нижче від місця перелому. Переломи у випадку правильно наданої першої допомоги загоюються вдвічі швидше.

Удар голови небезпечний тяжкими ускладненнями. Потерпілого необхідно укласти, розстібнути комірець, покласти на голову холод, терміново викликати лікаря.

Інсульт (крововилив у мозок) відмічається, як правило, у літніх людей, хворих на гіпертонію чи атеросклероз. При інсульті можливі втрата мови, параліч частини тіла, втрата свідомості. Обличчя перекошується, робиться синюшним. Дихання стає рідким або, навпаки, частішає. При ознаках інсульту розстебнути одяг, укласти хворого в ліжко з підведеним оголівям. На голову кладуть холод, ноги зігрівають грілкою. Терміново викликають лікаря.

Інфаркт міокарду в більшості випадків починається різкими тривалими болями в ділянці серця або за грудиною. Іноді ознакою інфаркту бувають задихання, серцева астма або біль в животі. Хворий інфарктом міокарду потребує екстреної медичної допомоги, тому, якщо біль не полегшується після прийому валідолу чи нітрогліцерину, необхідно негайно викликати швидку допомогу. Хворий до її прибуття повинен нерухомо лежати там, де його застав приступ. Будь-які рухи можуть призвести до трагічного наслідку.







Список використаної літератури


  1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.

  2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. — К.. Либідь, 1995.

  3. Будико М.І. Глобальна екологія. — М.. Мысль, 1977.

  4. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.

  5. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. — К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.

  6. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. — Суми. Університет, книга, 1999.

  7. Проблеми пожежної безпеки в Україні // Матер. Голов, управління пожежної безпеки МВС України. — К., 2000.

  8. Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Медико-соціальні основи здоровя. — К.. МАУП, 1999.

  9. Основи безпеки життєдіяльності людини. – К., 2001.

  10. БЖД. Підручник. – К., 2002.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Значення хімії у розв'язанні енергетичної проблеми
Забезпеченість енергією є найважливішою умовою соціально-економічного розвитку будь-якої країни, її промисло­вості, транспорту, сільського...

Календарно-тематичне планування з інформатики
Бжд. Правила поведінки І безпеки життєдіяльності в комп’ютерному класі. Ознайомлення з предметом вивчення інформатики, метою І завданням...

Кочерган Михайло Бодоряк Галина Чинбарство на Гуцульщині Неповторна краса Гуцульщини Вступ
Адже шкури тварин мали велике значення для життя І побуту гуцулів. Із шкур шили одяг (киптарі,кожухи,безрукавними І рукавники ),...

Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення...
Методичні рекомендації для педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, майстрів виробничого навчання І викладачів...

Реферат на тему: „ організація навчально-виховного процесу у вищих...
Організація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах в умовах ects”

“Комплексність підходу вивчення предмета бжд, зв’язок з профілюючими
Виходячи з сучасних уявлень, безпека життєдіяльності є багатогран­ним об'єктом розуміння І сприйняття дійсності, який потребує інтеграції...

“Фізіологічна та психологічна стійкість людини з точки зору бжд”
При виникненні перевантажень на організм людини нервова система визначає ступінь їхнього впливу І формує захисно-адаптаційні реакції....

Всеукраїнський конкурс-огляд
Розділ І. Теоретичний аспект проблеми використання інтеграції на уроках української мови та літератури в умовах сталого розвитку...

Деякі властивості пластмас
Одержати в лабораторних умовах фенолформальдегідну смолу та дослідити її властивості

Заняття
Організація І проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка