Пошук по сайту


Засоби керування та індикації системи електроживлення - Інформатики

Інформатики

Сторінка3/6
1   2   3   4   5   6

Засоби керування та індикації системи електроживлення повинні відповідати п. 2.5 ГОСТ 28139-89 та ДСТУ EN 894-1-2001. Бажано вста­новлення таких засобів керування електроживленням, індикація стану яких виконувалась б механічними індикаторами (положенням органів керування або іншим чином). Це надає можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби, які можуть бути випадково зали­шені у ввімкнутому стані.

Альтернативним варіантом є використання блоків живлення, які мають світлову індикацію ввімкнення живлення, але після зникнення напруги в мережі живлення автоматично вимикаються, не повертаючись у ввімкнений стан після відновлення живлення. Остання вимога вико­нується сьогодні для більшості блоків живлення ПЕОМ.

Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини повинні бути закриті діелектричними решітками.

Конструкція обладнання НКК повинна відповідати нормам, що встанов­люються на засоби навчання та побутову техніку (ГОСТ 12.1.004-91).

Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за похо­дженням іонізуючого і електромагнітного випромінювання, рівень якого перевищував би норми, визначені ГОСТ 28139-89, ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21, п. 4, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. Як правило, ці вимоги виконуються виробником, але слід впевнитись у тому, що у сертифікаті відповідності на це вказано.

Розміщення обладнання повинно забезпечувати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електромагнітного поля (як правило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих трубках) та зон розміщення комутаційного обладнання, підведення електроживлення (варіанти розміщення робочих місць учнів і вчителя наведено у додатку 1 на с. 39—41).

Кабінет інформатики повинен бути оснащений системою автоматич­ної пожежної сигналізації відповідно до вимог Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєст­рованих у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі — Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України), та переносними вогнегасниками, придатними для використання в умовах кабінету (ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Встановлювати вогнегасники слід у легкодоступних місцях, але не у проходах, з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури, на висоті, вказаній у відповідних документах. Можливе вико­ристання вогнегасників, виготовлених відповідно до ТУ-У 05388859.008 або подібних. Перевагу слід віддавати вогнегасникам з більшим терміном придатності, зокрема порошковим.

Шафи, стенди та інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщу­ватися зручно для користування та не захаращувати проходи.

Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції НКК, меблі та інше додаткове обладнання, не повинні виділяти шкідливих речовин, в тому числі при горінні (п. 2.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Гігієнічні та ергономічні характеристики меблів повинні відповідати вимогам п. 8.5 та п. 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і ДНАОПН 10.02.1999 р. №21. Матеріали, які використовуються для виготовлення меблів повин­ні відповідати вимогам ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 за інтенсивністю хімічної емісії, зокрема віділенням шкідливих летких речовин.

Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриманням вимог, викладених вище.

При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпе­чити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розміщення ергономічним вимогам ГОСТ12.2.032-78 та п. 4.1 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21 з урахуванням комплектності робочого місця, харак­теру діяльності та форм організації праці.

Робоче місце вчителя повинне комплектуватись робочим столом, кріслом, двома тумбами та комплектом обладнання робочого місця вчи­теля (КВ).

Робочий стіл вчителя повинен забезпечувати розміщення на ньому КВ з урахуванням ергономічних вимог. Висота столу, ширина і глибина робочої поверхні столу повинні забезпечувати виконання роботи в межах моторного поля і бути відповідно — 725 мм та 1200 х 1000 мм.

Крісло вчителя повинно забезпечувати поворот ±180 кутових гра­дусів, зміну висоти сидіння у межах 400...500 мм та нахил сидіння і спинки.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електро­живленням НКК, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя бажано розмістити на підвищенні висотою 130...200 мм. Важливість дублювання керуванням електроживленням з робочого місця учителя полягає у тому, що цим забезпечується можливість оператив­ного вимкнення живлення НКК у випадку виникнення загрози пожежі, ураження електричним струмом. На робочому місці учителя достатньо розмістити кнопкову станцію.

Робоче місце учня (РМУ), призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані з дотриман­ням вимог пп. 8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання робочого місця учня (КУ).

Вимоги до меблів, викладені у ДСанПіН 5.5.6.009-98, враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві різнови-сотні горизонтальні поверхні — робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечува­ти виконання роботи у межах моторного поля і бути 750 х 600 мм та 750 х 350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460—760 мм. Стіл учня, який використовується для обладнання комп'ютеризованого робочого місця учня, повинен допускати кріплення до підлоги, або фіксування його положення іншим чином.

Стілець учня має забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260-460 мм.

Кабінет може комплектуватись додатковими двомісними столами уч­нівськими (ГОСТ 11015-93) і стільцями учнівськими (ГОСТ 11016-86) для проведення занять без використання комп'ютера. Наявність некомп'ютеризованих робочих місць забезпечує можливість більш ефек­тивної роботи з групою, застосування індивідуального підходу до кожного учня.

Робочі місця вчителя і учнів можуть розміщуватися відповідно до ри­сунків 1,2,3 (див. додаток 1) та відповідати вимогам ДСанПіН5.5.6.009-98 та ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21.

При розміщенні робочих місць учнів необхідно дотримуватися та­ких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна становити (не менше) 1 м, від інших стін — 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Екран (відеовідтворюючий пристрій) колективного використання повинен розміщуватися з дотриманням умов видимості з усіх учнівських місць на відстані не менше 3 м від найближчого РМУ.

Класна (аудиторна) дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження середини дошки близько 60° з усіх робочих місць учнів, призначених для проведення теоретичних занять. Ширина зони перед дошкою, де розташовується робочий стіл учителя та обладнання, яке вхо­дить до комплекту робочого місця вчителя, має бути не меншою 2,5 м.

У КПКТ бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди).

Для кріплення плакатів, інших наочних посібників, дошка повинна бути обладнана спеціальними затискачами.

Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні від­повідати вимогам ергономіки і технічної естетики для технічних засобів навчання (ДСТУ 3899-99 таДСТУ 79.003-99) і забезпечувати:

  • безпечність використання;

  • адаптивність до психофізіологічних та пізнавальних можливостей
    учня і умов праці вчителя;

  • комфортність умов праці вчителя та учня.

3. ВИМОГИ ДО ПРОГРАМНО-АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Склад апаратного забезпечення КПКТ (специфікація НКК) та вимо­ги до нього визначаються окремим документом Міністерства освіти і на­уки України, зміст якого поновлюється кожні 2—3 роки. Приклад такого документу наведено у додатку 2 на с. 42.

Склад комп'ютерного обладнання для комплектування НКК, його параметри і характеристики повинні відповідати діючим українськім і міжнародним стандартам, нормативним документам.

Документація, яка надається разом з НКК, за комплектністю, змістом та повнотою повинна відповідати ГОСТ 19.402, ГОСТ 19.502, ГОСТ 19.506, ГОСТ 19.508 і бути виконана українською мовою.

Обладнання, яке входить до складу НКК, не повинне створювати радіозавади індустріальні і має відповідати умовам електромагнітної сумісності засобів обчислювальної техніки класу В (ГОСТ 29216-91, ДСТУ 3571-97).

До складу НКК входять апаратно-програмні складові обладнання КПКТ, які утворюють систему, об'єднану функціонально і фізично. Ком­плектність НКК визначається цілями навчання.

До складу комплексу обов'язково повинні входити:

  • комплект вчителя (КВ) — 1 комплект;

  • комплект учня (КУ) — 4... 15 комплектів;

  • обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

  • система електроживлення та захисту;

  • програмне забезпечення (ПЗ);

  • меблі для КВ та КУ;

  • додаткове обладнання (екран колективного використання, відео-камера).

Склад КВ та технічні характеристики:

  • системний блок, у якому змонтовані: материнська плата (МП), зов­нішні запам'ятовуючі пристрої (HDD, FDD і CD-RW), контролери відео-монітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), опера­тивний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв уведення/виведення;

  • відеомонітор;

  • клавіатура;

  • маніпулятор «мишка»;

  • активна акустична система;

  • головні телефони та мікрофон (допускається мікротелефонна гар­нітура);

  • пристрій друку (принтер);

  • факс-модем;

  • сканер планшетний;

  • блок безперебійного живлення.

Контролер ЛОМ повинен забезпечувати швидкість передачі даних, Мбіт/с — 10/100, забезпечувати роботу з коаксіальною лінією і витою парою (допускається відсутність можливості роботи з коаксіальною лінією).

На клавіатурі повинні бути нанесені знаки українського алфавіту (основного) відповідно до ДСТУ 3470-96 та знаки російського і англій­ського алфавітів (додаткових). Бажане нанесення символів різних ал­фавітів різними кольорами.

Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона та виходи на го­ловні телефони і лінійний стереовихід. Пристрої для відтворення звуку (звукові колонки) повинні бути активного типу з піковою електричною потужністю не менше (Вт) — 30 та мати регулятор гучності і вимикач живлення. Не бажане використання звукових колонок як з живленням від блоку живлення комп'ютера, так і з блоком живлення, виконаним у вигляді окремого блоку, який безпосередньо вмикається у розетку, оскіль­ки у першому випадку блок живлення комп'ютера перевантажується, у другому — необхідно вимикати його вийманням з розетки живлення. Довжина з'єднувальних провідників повинна забезпечувати монтування пристроїв відтворення звуку на відстані, яка забезпечує стереоефект. Якщо до складу акустичної системи входить сабвуфер (низькочастотний гучномовець), він може бути встановлений поблизу робочого місця учи­теля, середньо і високочастотні гучномовці встановлюються у місцях, вказаних у додатку 3 на с. 43—44.

Принтер повинен бути лазерним і забезпечувати виведення даних на папір формату (не менше) А4. Слід віддавати перевагу принтерам, які допускають експлуатацію у так званому «офісному» режимі, тобто друкування до 250—300 сторінок на день.

Для роботи у глобальних мережах ЕОМ, передавання і приймання даних по комутованим (телефонним) лініям зв'язку, факс-модем, який є обов'язковою складовою НКК, повинен бути зовнішнім, забезпечувати обмін даними за протоколами V.90/V.92 (максимальна швидкість приймання/передавання даних не менше 56 Кбіт/с), розпізнавати сигнали «вільно» і «зайнято», забезпечувати адаптивну зміну швидкості обміну. Вимоги наявності зовнішнього модему визначаються тим, що, окрім за­безпечення стійкості зв'язку, зовнішній модем певною мірою забезпечує електричну розв'язку між телефонною лінією і комп'ютером. Іншими словами, за умов виникнення аварійного перепаду напруги на вході та­кого модему (на телефонній лінії, іноді — внаслідок впливу атмосферної електрики, блискавки тощо), він вийде з ладу, але комп'ютер негативного впливу не зазнає. За умов достатньої якості комутованих ліній (у великих містах, поблизу від автоматичнх телефонних станцій тощо), можливе використання внутрішнього модему.

Якщо для зовнішнього зв'язку використовується канал, утворений не з використанням телефонної (комутованої) лінії, то до складу НКК має включатись відповідне обладнання.

Також допустимим можна вважати використання додаткового комп'ютера, встановленого в кабінеті, або у підсобному приміщенні, для забезпечення функцій комутування і розподілу ресурсів (каналу зв'язку, пристрою друкування тощо).

Сканер повинен бути планшетним із робочим полем А4, мати роз­дільну здатність не менше 600 х 1200 пікселів та розрядність кодування кольору не менше 32 біт. Програмно-апаратне забезпечення сканера, модему та принтера повинні забезпечувати пряме копіювання документів сканер — принтер та передавання факсимільних повідомлень. Бажано використовувати сканер, обладнаний приставкою для сканування діапо­зитивів. Це надасть можливість надавати допомогу вчителям навчального закладу шляхом копіювання зображень, що містяться на діапозитивах виробництва минулих років з метою використання їх цифрових копій у навчальному процесі.

Останнім часом стали доступними так звані багатофункціональні пристрої: принтер + сканер, які можуть бути використані за умови за­безпечення якості відтворення (сканування) зображення, не гіршого, ніж зазначені вище для принтера і сканера.

Блок безперебійного живлення (ББПЖ) повинен бути окремим конструктивом, підключатися до мережі 220 В частотою 50 Гц та забез­печувати живлення системного блоку і відеомонітора протягом не менше 5 хв після аварійного відключення електромережі. Бажано використо­вувати програмно-апаратно сумісних з системним блоком ББПЖ для забезпечення автоматичного завершення роботи системи при аварійних відключеннях електромережі.

Склад КУ та технічні характеристики:

  • системний блок, у якому змонтовано: материнська плата (МП), запам'ятовуючі пристрої (ІГОБ, РБО і СБ-К.ОМ), контролери відеомонітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП);

  • відеомонітор;

  • клавіатура;

  • маніпулятор «мишка»;

  • навушники та мікрофон.

Відеомонітор повинен відповідати ДСТУ180 9241-3-2001 частина З, ГОСТ 25861-83, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99 (або ТСО-03). Перевагу слід віддавати використанню дисплеїв, побудованих не на електронно-променевих трубках, а на рідкокристалічних панелях (ТРТ).

Сервером мережі може бути КВ, який разом із КУ, комутатором каналів і кабельними з'єднаннями утворюють ЛОМ. Допускається ви­користання у складі ЛОМ виділеного сервера, виконаного у вигляді ок­ремої, додаткової складової КВ. Ідентифікація складових ЛОМ повинна відбуватись автоматично, після увімкнення КВ і КУ, завантаження ОС і (за необхідності) уведення даних, які ідентифікують користувача.

Сервер локальної мережі НКК повинний забезпечувати не тільки роботу ЛОМ, а і виконувати функції буферизації і фільтрування даних при роботі у всесвітній мережі, не вимагаючи постійного кваліфікованого обслуговування та налагодження. Бажане використання апаратно-про­грамних рішень, які б забезпечували тривалу експлуатацію цієї складової обладнання без обслуговування.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Інформатики
...

Календарно-тематичне планування з інформатики
Бжд. Правила поведінки І безпеки життєдіяльності в комп’ютерному класі. Ознайомлення з предметом вивчення інформатики, метою І завданням...

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2-3 класах початковій...
Оку, працює за навчальними планами відповідно нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який було прийнято Постановою...

У 2015/2016 навчальному році учні 7 класів загальноосвітніх навчальних...

Нака з
Контролюючі роботи з англійської мови, фізики, хімії, біології, історії, географії, інформатики та інших предметів допускається проводити...

Календарно-тематичне планування уроків з інформатики для 7-х класів
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики...
Коротка характеристика (може містити інформацію про кількість екземплярів, примірників, авторизацію, тощо)

Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступеінв №16 харківської міської ради харківської області
«Про підготовку та проведення предметного тижня математики, фізики, хімії, інформатики в 2013/2014 навчальному році»

Нака з
Одеської загальноосвітньої школи №65 І-ІІІ ступенів був проведений ІІІ (обласний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії,...

Методичні рекомендації міського методичного центру щодо організації...
Курс «Інформатика» спрямований на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої галузі «Технології»,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка