Пошук по сайту


Пристрій колективного спостереження - Інформатики

Інформатики

Сторінка4/6
1   2   3   4   5   6

Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забезпечувати умови одночасного спостереження учнями зображення, яке виводиться на екран монітора КВ із дотриман­ням вимог видимості з кожного робочого місця учня. Умови видимості розраховуються не для найменших деталей зображення, а для елементів зображення, суттєвих для навчального процесу.

Найперспективнішим є використання у якості пристрою колектив­ного спостереження проекційної системи. Мультимедійний проектор, який може бути ефективно використаний у навчальному процесі, повинний забезпечувати світловий потік не менше 1500 люменів, роз­дільну здатність не гіршу за 1024 х 768). Зазначена величина світлового потоку забезпечує спостереження зображення на екрані розміром до 2 х 3 м без затемнення класу, що дає можливість більш ефективно використовувати мультимедійні демонстрації. Важливим параметром мультимедійного проектора є наявність додаткового роз'єму для од­ночасного використання проектора і звичайного дисплею. Наявність такого підключення надає учителю можливість під час демонстрації розташовуватись обличчям до учнів, спостерігаючи зображення на екрані монітору КВ.

Програмне забезпечення, яке постачається у складі НКК, або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структурі апа­ратного забезпечення НКК та вимогам ДСТУ 2850-94. Супровідні доку­менти за змістом і формою повинні відповідати вимогам ГОСТ 19.508 ЕСПД, зокрема містити достатньо інформації для проведення інсталяції і наступного технічного супроводу системи.

Програмне забезпечення повинно бути ліцензійно чистим і мати су­проводжувальні документи, виконані відповідно до ГОСТ 19.508 ЕСПД. Документація повинна, зокрема, містити найменування програмного продукту і номер версії, власника, дати і номера реєстрації та поста­чальника.

До складу програмного забезпечення повинні входити: системне програмне забезпечення, програмне забезпечення базових інформаційних технологій, системи програмування мовами високого рівня, програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та сертифікати відповідності УкрСЕПРО.

Програмне забезпечення повинне мати інтерфейс і систему контекст­но залежної допомоги по всім опціям меню та діалоговим елементам інтерфейсу, виконані українською мовою (якщо цілями навчання не передбачено іншої побудови інтерфейсу).

До складу системного програмного забезпечення повинні входити:

  • операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, роботу у мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної мережі, стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів;

  • сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністру­вання ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу; на­явність утиліт для ведення протоколу роботи користувача; спостереження за роботою на КУ і керування КУ з КВ.

  • система доступу до глобальної інформаційної мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.

Програмне забезпечення базових інформаційних технологій повин­но містити:

  • текстові редактори загального призначення для використання у нав­чально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матеріалів;

  • програмне забезпечення, призначене для створення і опрацювання електронних таблиць, для використання у навчальному процесі та при створенні і тиражуванні дидактичних матеріалів;

  • системи управління базами даних для використання у навчальному процесі та для забезпечення управління навчально-виховним проце­сом;

  • системи для створення електронних презентацій для використання у навчальному процесі та для створення дидактичних матеріалів;

  • системи для оптичного розпізнавання друкованого тексту та введен­ня його в комп'ютер для підготовки документів (тиражування);

  • системи для підтримки телекомунікаційних технологій: електронної пошти, роботи з факсимільними повідомленнями (документами).

Системне програмне забезпечення та програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно бути інстальоване на КВ і КУ.

Системи програмування мовами високого рівня та їх склад визнача­ються додатковими документами Міністерства освіти і науки України, зокрема змістом навчальних програм.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно виконуватися на КВ і КУ в автономному та мережевому (клієнт—сер­вер) режимах, при завантаженні програм із зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв і з ЛОМ.

Однотипні функціональні вузли і пристрої, що входять до складу НКК, повинні бути взаємозамінними. Для пристроїв з кращими технічними характеристиками повинна бути забезпечена повна сумісність «зго­ри — вниз» без значних змін, налагодження та коригування програмного забезпечення.

Повинна бути забезпечена повна сумісність по фізичним і логічним форматам запису-читання даних на змінних носіях, тобто дані, записані на будь-якому робочому місці (КВ, КУ) повинні бути безпомилково від­творені на іншому робочому місці цього або аналогічного НКК.

Нормативними документами визначено наступні вимоги до надійності обладнання, яке постачається у ЗНЗ у складі НКК.

НКК повинен залишатися роботоздатним при роботі на ньому непідготовлених користувачів, в тому числі неповнолітніх, навіть при їх помилкових діях, якщо ці дії не пов'язані з навмисним механічним пошкодженнями апаратних засобів або знищенням даних. Середнє напрацювання на відмову НКК повинно становити не менше 10 000 год із розрахунку на одне робоче місце (ГОСТ 27201-87). Частота збоїв повинна становити не більше 0,02 збоїв/год, що становить із розрахунку на одне робоче місце не більше одного збою за 50 год. Середній час відновлен­ня роботоздатності НКК при відмові не повинен перевищувати 0,5 год (ГОСТ 27201-87).

Обладнання, яке входить до складу НКК, повинне зберігати робото-здатність і зовнішній вигляд після впливу факторів транспортування, визначених ГОСТ 21552-84, ГОСТ 27201-87. НКК повинен бути роботоздатним при експлуатації його в нормальних кліматичних умовах, які для обчислювальної техніки визначені ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 27201 -87. Вимоги повинні виконуватись у приміщеннях, що відповідають сані­тарним нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98, без додаткових вимог до чистоти повітря.

Програмне забезпечення та документація повинні постачатись на оптичних цифрових носіях. Як виняток припускається використання магнітних носіїв у вигляді дискет форматів, апаратно-програмно сумісних з відповідними складовими НКК.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КАБІНЕТУ

Організація роботи КІІКТ повинна забезпечувати повноцінну реалізацію педагогічних цілей його створення, сприяти удоскона­ленню й інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищенню рівня навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Напрями використання КІІКТ у навчально-виховному процесі ви­значаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-ме-тодичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання (НІТН) можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання.

Визначення місця засобів НІТН у навчальному процесі досить просто виконати, якщо розглядати конкретний засіб навчання з точки зору можли­востей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оцінена ступінь відповідності педаго­гічного програмного забезпечення (ППЗ) загальнодидактичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцінка вже виконана для деяких педагогічних програмних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Частині програмних засобів за результатами експертизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК, або можуть бути придбані окремо.

Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань; формування умінь, на­вичок; застосування вмінь, навичок; узагальнення, систематизації вмінь, навичок; перевірки, визначення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований).

Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці) визнається доцільним, якщо забезпечується:

а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефек­тивність навчання;

б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді ма­теріальних об'єктів (оригіналів у природних умовах, оригіналів у штуч­них умовах, модельних еквівалентів оригіналів — фізичних моделей);

в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динамічних), знакових, логічно-математичних моделей.

Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для використання у навчальному процесі може виконуватись шляхом аналізу можливих організаційних форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема фронтальна демонстрація може бути використана на етапі пояс­нення навчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення, індивідуально-фронтальна — одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, — може бути використана з метою закріп­лення засвоєного навчального матеріалу; індивідуальна — визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на закріплення знань, формування умінь і навичок.

Можливою є організація роботи у малих групах, бригадах. Особливіс­тю роботи учнів у малих групах є те, що відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.6.009-98 не дозволяється одночасна робота кількох учнів за одним комп'ютером, тому організація бригадної роботи потребує особливої уваги.

З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використання ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ є визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Наприклад, якщо школа має можливість прийняти з Всесвіт­ньої мережі безкоштовні версії емуляторів дослідів, а проведення демонстраційного експерименту з деяких тем природничих наук ускладнене (з фінансових, санітарно-гігієнічних міркувань тощо), доцільно виконати ці демонстрації з використанням ППЗ у кабінеті інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій. Ефектив­ність навчальних демонстрацій у КІІКТ, обладнаному засобами ко­лективного спостереження (проектор, широкоформатні телевізори) може бути навіть більшою, ніж за використання демонстраційного обладнання, наприклад, з фізики.

Такий, на перший погляд парадоксальний, ефект пояснюється досить просто — при створенні комп'ютерної моделі явища (об'єкту) можна, за рахунок абстрагування від несуттєвих деталей, забезпечення умов види­мості для всіх суттєвих складових, можливості збільшення або зменшення швидкості перебігу явища, багаторазового повторення явища або його етапів, зупинки процесу тощо, які повною мірою не можна реалізувати з використанням матеріальної моделі.

Ефективним є використання програмних засобів типу діяльнісного середовища на уроках математики, що підтверджується наявністю як грифів МОН України, наданих кільком програмно-методичним комплек­там, так і сертифікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів.

Наступною характеристикою ППЗ є переважний вид навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, систематизацію знань, про­дуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Дуже високою є ефективність використання ППЗ на уроках іноземної мови, оскільки майже жодними традиційними засобами навчання не забезпечується необхідна інтенсивність подання навчального матеріалу, диференціація і індивідуалізація навчального процесу (ефективність засобів НІТН у навчанні іноземних мов вища, ніж ефективність лін­гафонного обладнання, вартість якого іноді не менша, ніж апаратних засобів КІІКТ).

4.1. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ, НА ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Підготовка вчителів до проведення навчально-виховної роботи, опра­цювання результатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використовуються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп'ютерні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки предмет­ного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, програмні засоби для ведення баз даних по особовому складу тощо.

Актуалізація опорних знань. Використовуються: відеофрагмен-ти — з метою актуалізації особистого або опосередкованого життєвого досвіду учнів; моделі об'єктів вивчення — для виділення суттєвих сторін з метою наступної формалізації описань; діяльнісні середовища — для унаочнення та уточнення сформульованих припущень.

Подання (пояснення) навчального матеріалу. Використовують­ся: відеофрагменти — з метою стимулювання пізнавального інтересу; динамічні інтерактивні моделі об'єктів вивчення — з метою пояснення функціонування створюваних абстрактних моделей; діяльнісні середо­вища — для ілюстрації явищ, законів, що вивчаються тощо.

Закріплення результатів навчання, формування умінь та навичок. Фронтально, індивідуально, у малих групах (бригадах) використовують­ся діяльнісні середовища, призначені для виконання дій над об'єктами вивчення або їх моделями, відповідне навчально-методичне забезпечен­ня у вигляді друкованих посібників для учнів. Використання ІКТ має наслідком збільшення ефективності навчального процесу шляхом його активізації, зменшення кількості рутинних дій з одночасним збільшен­ням відносного обсягу розумових дій, формування стереотипів яких є складовою цілей навчання.

Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчального процесу. Використовуються програмні засоби, які забез­печують отримання, накопичення та попереднє опрацювання даних, з використанням яких можливе оцінювання ефективності навчально-ви­ховного процесу на певному його етапі.

4.2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ КІІКТ

Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, заві­дувач КІКТ, голови предметних методичних об'єднань, бібліотекар при складанні планів поповнення фондів навчальної та навчально-методичної літератури повинні враховувати необхідність створення у навчальному закладі фонду програмно-методичних комплектів.

Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КІІКТ, голови предметних методичних об'єднань планують навчання вчителів-предметників визначенню місця НІТН у навчальному процесі, плануванню використання ресурсів КІКТ. Заходи, спрямовані на ознайомлення вчителів-предметників з можливостями, які забезпе­чуються ШТН, можуть бути реалізовані шляхом проведення семінарів, відкритих уроків, шкіл тощо. Голови предметних методичних об'єднань при плануванні методичних заходів повинні передбачати вивчення вчи­телями методів використання програмно-апаратних засобів КІІКТ та ознайомлення з новими програмними засобами навчально-виховного призначення.

При порушенні клопотання про присвоєння вчителям категорій «пер­ша» та «вища» атестаційна комісія повинна враховувати уміння вчителя використовувати у навчальному процесі НІТН, відповідні технічні засоби, враховувати ефективність їх використання вчителем.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Інформатики
...

Календарно-тематичне планування з інформатики
Бжд. Правила поведінки І безпеки життєдіяльності в комп’ютерному класі. Ознайомлення з предметом вивчення інформатики, метою І завданням...

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2-3 класах початковій...
Оку, працює за навчальними планами відповідно нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який було прийнято Постановою...

У 2015/2016 навчальному році учні 7 класів загальноосвітніх навчальних...

Нака з
Контролюючі роботи з англійської мови, фізики, хімії, біології, історії, географії, інформатики та інших предметів допускається проводити...

Календарно-тематичне планування уроків з інформатики для 7-х класів
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики...
Коротка характеристика (може містити інформацію про кількість екземплярів, примірників, авторизацію, тощо)

Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступеінв №16 харківської міської ради харківської області
«Про підготовку та проведення предметного тижня математики, фізики, хімії, інформатики в 2013/2014 навчальному році»

Нака з
Одеської загальноосвітньої школи №65 І-ІІІ ступенів був проведений ІІІ (обласний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії,...

Методичні рекомендації міського методичного центру щодо організації...
Курс «Інформатика» спрямований на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої галузі «Технології»,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка