Пошук по сайту


Наш довідник Композитні утворення в українській мові Класифікація помилок Відомі мовознавці (рубрика „Життя видатних людей”)

Наш довідник Композитні утворення в українській мові Класифікація помилок Відомі мовознавці (рубрика „Життя видатних людей”)

Сторінка1/5
  1   2   3   4   5



Зміст

На мовознавчій ниві. Актуальна тема

Замість передмови ................................................................................5

Нова хвиля наступу на українську мову..........................................6

Суржик у мові........................................................................................7

У світі прізвищ......................................................................................10
Наш довідник

Композитні утворення в українській мові.......................................14

Класифікація помилок.........................................................................15

Відомі мовознавці (рубрика „Життя видатних людей”)................23
У чарівному світі літератури

Василь Барка – український поет і письменник, полум’яний патріот України. Життєвий і творчий шлях....................................27
Поетична сторінка.........................................................................37
Із творчого доробку студентів ..............................................41










Мово! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля та барвінку,

з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра берегиня, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на Олімпі волелюбності, слави і гордого духу!

Ти стояла на сторожі нашого національного храму, не впускала злого духу виродження, ганьби. Ти висвячувала душі козацького роду.

Ти множила край веселий невмирущим вогнем пісень.

Мово моя! Ти криниця свіжої води. Ти зцілюєш утомлених.

Стаю перед тобою на коліна і благаю: прости нас, грішних, і дай наснаги

і натхнення, наверни на розум, подаруй свою чарівність і дзвінкість своїм дітям!!!

Плекаймо відроджену мову,

Відвіймо полову-сміття…

Вона непохитна основа

Народу, що дав їй життя.

Слово до читача
Шановні друзі! У добу творення незалежної держави, коли прийнято закон про надання українській мові статусу державної, питання культури мови набуває особливої ваги. Ширшає коло тих, хто пише і читає українською мовою як рідною. Писемне спілкування в державному, суспільному, політичному житті вимагає переходу на українську мову. Часто недосконале володіння нею спричинює безліч лексичних і граматичних помилок, хибних висловів, слів-покручів тощо.

За таких умов украй необхідно озброїтися міцними знаннями. Тому упорядники цього журналу мають на меті допомагати читачеві поглиблювати і розширювати знання з мови.

Зичимо вам успіхів і натхнення на мовознавчій ниві!
Творча група





Багатьох філологів та пересічних громадян – словом, нормальних лю­дей, тривожить нова хвиля наступу на українську мову, при чому йде вона від людей, які щиро вболівають за Україну і думають, що працюють на її благо. Йдеться про правопис. У 1993 році був виданий український правопис, схвалений Академією наук України, Міністерством освіти України. Нехай він далекий від до­сконалості, але цей правопис – мово­знавчий закон, якого повинні дотримуватися всі громадяни України. А тим часом є люди, які нама­гаються накинути сучасному українському су­спільству правопис 1928 року. Ряд га­зет (київський «Час», івано-франків­ський «Новий час»), телестудій (ICTV) користуються правописом вище­зазначеного року. І тоді говорять і пишуть так: радости, области, любови, концертмайстер, діяспора, хемія, міт, мітичний, ари­тметика, катедра, клюб, свічадо, світлина, гвинтокрил, летовище, кляс, мапа. А слід пи­сати: радості, області, любові, концертмейстер, діаспора, хімія, міф, міфі­чний, арифметика, кафедра, клуб, дзеркало, фотографія, вертоліт, аеро­дром, клас, карта тощо. То що ж, тепер будемо переучувати 48 мільйонів громадян на МІТ та КЛЮБ? Повернутися на 70 років назад, аби тільки далі від Москви??? Безглуздя!!!

Те, що в Криму та на Донбасі мало українських шкіл, що у Верхов­ній Раді більшість депутатів говорять безграмотно (тим самим зневажа­ючи українську мову), що не більшає українських видань і диктори теле­бачення припускаються нечуваних помилок , - усе це прихильників ста­рого правопису мало хвилює, а от клуб їх пече й не дає спокою. Вихо­дить, якщо б усі почали говорити «доляри», «клюб» і.д., усе стало б га­разд. До речі, «клюб» зараз не говорять навіть старі галичани, а тільки екзальтований О.Скрипка. Ні, не про таку мову мріяли Л. Українка та Т. Шевченко!!!

За численними спостереженнями, вищевказані форми слів виклика­ють у більшості людей відразу, а це ніяк не сприяє утвердженню україн­ської мови на Донбасі та в Криму!

А може, «Міт», «клюб» - це уклін діаспорі? Добре там, за океаном, сидіти на купі грошей та бити себе в груди, мовляв, любимо Україну, су­муємо… Так повертайтеся, панове! Роботи вистачить для всіх, адже мо­лодій державі потрібні і руки робочі, і знання добрі, і любов її громадян, і визнання. Ні, не вертаються…

Шкода у такій ситуації дітей, котрих у школі вчать одному, а преса і телебачення – іншому. Як боротися за грамотність у таких умовах?

Піпенко А.А., викладач української мови


ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ...

І МОВУ ЇЇ СОЛОВ΄ЇНУ
Мова – характерний для людини вид діяльності, що полягає в застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно-звукових актів позначення явищ об’єктивної дійсності. Мова - це форма існування людської свідомості. Мова кожної етнічної спільноти виконує роль основної розпізнавальної ознаки та засобу збереження духовної самобутності. Українська мова пройшла довгий і складний шлях розвитку. Попри численні заборони вона жила і розвивалася за своїми законами. Україна, як відомо, протягом багатьох віків перебувала під загрозою мовної асиміляції. Мовне питання залишається актуальним і в наш час. Ми не проти двомовності. Ми проти суржика як у російській, так і в українській мовах.

Суржик у мові
А як же «суржик»?

Де він, цей милий покруч,

химерний мішанець,

кровозмісне дитя білінгвізму?

Юрій Андрухович



  Про суржик сказано й написано багато. Щоправда, не так ба­гато, щоб віднайти серед опублікованого солідну розвідку чи розділ монографії, але й не так мало, щоб не спробувати узагальнити й типологізувати доволі строкаті думки й судження.

Взагалі-то, суржик — це суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, яч­меню й вівса тощо; борошно з такої суміші; суржиком також уважають елементи двох або кіль­кох мов, об’єднаних штучно. Мовна каліч, зіпсований продукт - це суржик.

  Абстрагувавшись так-сяк від зерново-борошняної субстанції, лінгвісти зійшлися та тому, що суржик - це все-таки мова, хоч би яка неправильна і безкультурна вона не була.

  Термін говорить сам за себе: суржик — це погана мова, згадка про неї, принаймні в публіцистичних дискурсах, одразу тягне шлейф «зрада, мовне відступництво, манкуртство». Сур­жикова мова; суржиковане спілкування; суржикізм; суржикомовна людина, суржикомовець, суржикомовний радянський народ, суржикомовність, суржикомовні школи, суржифікація української мови; суржикові інкубатори (російсько-українські школи), суржи­кова політика (концепція про дві рідні мови), суржиковий світогляд, суржикомислячий українець (амбівалентна свідомість, історичне безпам’ятство, національний нігілізм тощо…).

Стає страшно і моторошно…

 
  Ті, хто більш-менш прихильно ставиться до суржикової мови, схильні вважати її територіальним діалектом. Хто ці прихильники кровозмісного покруча? Ті, для кого є нормальною показова психологія «тутеш­ніх»: у нас так говорять, а отже, це припустимо і правильно. Цілком імовірно, що людина весь вік прожила у суржиковому мовному світі і говорила цією мовою все життя. Зви­чайно, суржик існує ніби у тіні мови, у чомусь є несамодостатнім, однак він, на жаль, є основою світу людини.

Суржикові варіанти стали мовою для мільйонів людей, і ми по­винні ставитися до них серйозно, бо, судячи з усього, матимемо з ними справу ще дуже довго, а з часом вони навіть можуть стати про­дуктивними, а може, трансформуватися у своєрідні діалекти.

  Звідки родом кровозмісне дитя? З міста чи з села? Абсолютна більшість дослідників схильна вважати, що суржик — скалічена мова українських селян — виникає як наслідок поросійщення в умо­вах міської комунікації з усім комплексом супровідних психічних і духовно-ментальних деструкцій особистості, яка пристосовує рідну говірку до «городської», престижної мови.
  Формування міської субкультури в Україні як російськомовної — явище історичне, добре відоме всім. Україномовне село до XIX століття не зазнало тотальної русифікації хоча б тому, що царська Росія взагалі не дбала про масове поширення будь-якої культури, в тому числі й російської. Але розвиток капіталізму вніс свої корективи у мовну цноту села. За умови виключно російськомовної школи, церкви (а з нею кожен, навіть найзатурканіший селянин, зустрічався щонеділі), адміністрації, війська, комерції тощо перехід до вищої верстви означав для українця й зміну мови... А з огляду на те, що до 80 відсотків селян були неписьменними, такий перехід до російщини відбувався через перехідну стадію суржику». [«Березіль», 1997, №3-4, с.136].

  А справа ось ще в чому: українці та білоруси легко асимілю­ються в російському оточенні, вони мають лабільну етнічну свідо­мість (на відміну, наприклад, від кавказців, що становлять стійкий національний тип у російськомовному середовищі). Очевидно, причини слід шукати в глибинних ментальних структурах українського етносу.

Навіть побіжний погляд на серйозні праці з цього питання пе­реконує в наявності феномена лабільності українського духовно-ме­нтального та мовного простору. Іван Мірчук у праці «Історія україн­ської культури» висуває тезу про духовну рухливість українця, який легко забуває своє і швидко пристосовується до чужих обставин. І як ре­зультат — слабкий традиціоналізм культурного самоусвідомлення. Цей висновок найперше стосується вербальних аспектів української культури, невербальні елементи якраз старанно оберігаються й куль­тивуються. Соціологічні спостереження показали, що самоідентифі­кація в українців більше виражена щодо явищ традиційно-побутової культури, спільності території, віросповідання, національної симво­ліки; в росіян — щодо мови, літератури й мистецтва та в рисах хара­ктеру. Українець на теренах Росії успішно переходить на чужу мову, не переймається ідеєю відкриття там національних шкіл чи курсів вивчення української мови, зате оздобить свою дачу у Підмосков’ї вишитими рушниками й портретом Шевченка.

Навіть яскраві самобутні категорії етносу (вихідці із Західної України) досить часто припускаються недбалого мовлення. «Сур­жик уже не на Сході, а на Заході. Так, саме суржиком спілкується нині значна частина західноукраїнського суспільства, включаючи і “свідомих галичан”», - твердить Андрухович.
Ми живемо у світі суржико­вого каліцтва, потворних парадоксів і оксюморонів, де кумедно перемішано стилі та форми. А реальний суржик у назві

вул. Басєйна, магазину «Чєкушка», цінників «Гірчиця “Крепка”», «Корм для тварын», реклами «Меблі для вашого образу життя» — лише графічні знаки грандіозної суржикової та й російськомовної аморфності, безбарвної та буденної.

  Розглядаючи модуль сімейних мов в українській ментальній па­радигмі, слід зважати на той факт, що підвалини мовного розвитку дитини формує мова матері. Російськомовна, україномовна чи сур­жикомовна мати продукує відповідний мовний режим у своїй родині.

  Суржик — це не тільки мова. Це й сфальсифікована історія, пе­реповнена штампами. 

Тож давайте дбати про своє мовлення, красиве, грамотне, пра­вильне. Не забуваймо слова М. Рильського:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову…

Пильно й ненастанно політь бур’ян,

Чистіша від сльози вона хай буде…
Бо по тому, як, скільки, що говорить людина, складається і враження про неї, загальна думка, яку (у разі чого) дуже важко змі­нити…

Інформацію підготував

студент групи АМ-12 Чаушев Д.

  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Є особистості, які персоніфікують собою динаміку розвитку суспільства...
У долі таких людей переломилися й радісні, І важкі періоди життя суспільства. Що йдуть роки не віддаляють їхні імена, а, навпаки,...

Виховна година в 8-а класі
Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров’я І життя, здоров’я...

Затверджено
Порядок роз’яснення пропозицій конкурсних торгів та виправлення арифметичних помилок

1. вступ до соціології
Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв’язку....

Соціологія
Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв*язку....

1. лексичне значення слова
Усі слова, що вживаються в мові, становлять словни­ковий склад мови, або її лексику (від грецького lexis — слово)

2. Оцінка радіаційної обстановки
Захист населення це створення необхідних умов для збереження здоров'я І життя людей у нс мирного та воєнного часів. Головна мета...

Книга ілюстрована 182 авторськими малюнками
Всесвіт Загадка життя! Як із мертвої матерії виникло життя? Чому ті самі атоми, з'єднавшись в іншому порядку й кількості, створюють...

Конспект лекцій Частина перша Чернівці
Змі в Інтернеті, а також вивчення та аналіз спадщини видатних журналістів І публіцистів

Історія розвитку фармакології
Відомості про дію І використання лікарських речовин та отрут були відомі щее первісним людям



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка