Пошук по сайту


Наш довідник Композитні утворення в українській мові Класифікація помилок Відомі мовознавці (рубрика „Життя видатних людей”) - Сторінка 5

Наш довідник Композитні утворення в українській мові Класифікація помилок Відомі мовознавці (рубрика „Життя видатних людей”)

Сторінка5/5
1   2   3   4   5

Печаль
Печаль на серці -

Тихо зрання

Мене покинуло кохання.

Здається, я одна на світі.

Ніде нікого...

Тільки вітер

Над вогнищем, що вже погасло,

Ворожить сумно і неясно.

Тривожить душу, надрива

Згорілих почуттів зола.

І сірий попіл осідає

На те, чого уже немає.

Але, на диво, я не плачу,

Коли тебе із нею бачу.

Нехай тобі завжди щастить...

Вона ж ... за мене відомстить!

***

Все!!! Я тепер заміжня.

І прізвище змінила.

Віднині буду ніжна,

Спокійна, тиха, мила,

Годити чоловіку,

Варити, прибирати.

І разом ми довіку

Лягатимемо спати...

Ой леле, ні! Як сумно:

Серед каструль життя...

Та пізно й нерозумно –

Нема вже вороття!!!

А часу ж не спинити!

Не стиснути у жмені.

Тож буду просто жити,

І чоловік при мéні...


Українська кухня
Є і борщик, і млинці,

Каша і завиванці,

Квάсівка, ковбаска, сало,

Вергуни…Їх завжди мало…

Печериці, курка, книш.

І січеники, й куліш.

Запіканка, курка з хріном.

Ви іще не зголодніли?

Качка смажена, печеня.

Завітайте на вечерю!

Мамалига та рубці.

І оладки, й голубці,

М'ясо свинячих голів.

Заливний язик поспів.

Деруни, пиріг і пінник,

І ябчанка, й журавлинник,

І вареники, й галушки,

Холодець, узвар, пампушки,

Сочники і полядвиця,

Коровай і паляниця,

І крученики, і юшка,

І розсольник, і брандушка,

Сирівець і холодник,

Черешнянка та індик –

Все у нашій кухні є!

Не позичене - своє!

Українська господиня

Готувати добре вміє…

Українська кухня – клас!

Завітайте і до нас!


Піпенко А.А., викладач української мови


Твір

з української ділової мови

студентки групи Ф-21

Смертіної Тетяни

Роль книжок у житті людини

Книги – морська глибина,

Хто в ній пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перла виносить.

І.Франко.


Як відомо, людина – це неповторний внутрішній світ, світ бажань, прагнень і знань! І ті знання збираються в людині поступово й непомітно. Вони входять у наше життя у вигляді пісень і казок, які ми слухали затамувавши подих, з яких дізнавалися про існування добра і зла, правди та кривди. Коли я була маленькою, то мені здавалося, що книги на полицях розмовляють між собою. Я навіть чула, як вони, старенькі, зітхають. Гортаючи свою першу самостійно прочитану казку, я навіть не здогадувалася, що все життя буду відкривати для себе цей дивний світ, ім’я якому – книга.

Підрісши, я разом з Ассоль мріяла про чарівного принца, мандрувала по далеких країнах з героями Жуля Верна. Разом зі мною дорослішали мої книжки. І я захоплювалася мудрою Роксоланою, співчувала маленькій Євпраксії… Книги напували мене знаннями, адже саме з книжок ми дізнаємось, як живуть народи різних країн, дізнаємося про найцікавіші сторінки історії, відкриття. З давніх-давен учені, письменники, філософи відображали в книжках знання, досвід поколінь, свої думки.

« Книжка вчить, як на світі жить», - говорить народна мудрість. І це справді так. На уроках рідної літератури ми читали багато творів, аналізували їх, робили висновки, брали щось корисне для себе. Наша вчителька української мови та літератури завжди повторювала: «Книга – то одна із форм інтелектуального розвитку людини». Ольга Петрівна таки могла зацікавити нас, і ми читали, багато читали, а потім на уроках довго обговорювали твір, навіть сперечалися, проводили паралелі з життям, фантазували, уявляли героїв.

Закрию очі - й бачу їх усіх: Кармелюка, Устину, сім'ю старого Кайдаша, де не вщухає колотнеча. Бачу Сивоока та діда Родима. Чую, як сваряться баба Палажка та баба Параска. Ось вони проходять плавною ходою, посміхаються мені, такі різні, але рідні, до болю рідні. Хоч Іван Кочерга і казав, що « береться мудрість не із заповітів, а із шукань та помилок гірких», проте я стверджую, що на уроках літератури я переоцінювала свої стосунки з батьками та друзями, ставала ласкавішою та привітнішою, вчилася стримувати свої емоції, опановувати себе.
Врешті-решт, я вчилася грамотно і красиво висловлювати свої думки, уважно слухати співрозмовника, вчилася словесно захищати й захищатися. Я на все життя запам’ятала вислів Степана Руданського: «Інколи і ворогові треба вклонитися!». Досі над ним розмірковую. Я засвоїла, що слова мають велику силу, тому-то і користуватися ними слід обережно. Нас найперше вчили цінувати людське життя та мирну працю на землі.

Взагалі, я не уявляю свого життя без книжки. Найбільше мені подобається читати Біблію, адже вона є скарбницею мудрості. Люблю перечитувати твори Нечуя-Левицького, Загребельного. Я вважаю, що жоден комп’ютер світу не може замінити людині щасливих годин спілкування з книгою. Закінчити твір я хочу рядками Дмитра Павличка:

Життя без книги – хата без вікна.

Тюрма глуха і темна, мов труна.

Крізь вікна книг свободи світло ллється,

Майбутнього видніє далина.

Твір

з української мови

студента групи АМ-31

Мельникова Євгена
Як я бачу майбутнє України
…Господь створив небеса, землю

і все, що на ній. Він утвердив її, створив для життя.

Не похитнеться вона довіку.

Біблія (Іс 45:18; Пс 103:5)
Земля – це лише порошинка на безмежних долонях Всесвіту. Планета, яку часто називають голубою, - явище унікальне хоча б тому, що подібної, за словами вчених, у безкінечному Космосі немає. Справді, розмір Землі, її нахил, орбіта, відстань до Сонця, віддаленість від інших небесних тіл – це ідеально виважені параметри, зміна котрих (нехай і незначна) неодмінно призведе до зникнення всього живого.

Подивіться навкруги! Наш світ сповнений дивної, просто-таки невимовної краси: це і захід сонця, що грає вогняним сяйвом; це і нічне небо, вкрите зорями; це ліси, гори, ріки, океани; маленькі й великі птахи та звірі, а також безліч інших речей, якими ми захоплюємося.

Шостого дня поглянув Бог на все, що створив, і вимовив: «Як хóроше! Все вельми гарно!» Подумаємо лишень: під сріблясто-жовтавим місяцем, оточеним зірками, багато віків люди народжувалися, любили, дивилися в небо, прагнучи збагнути секрети світобудови, і, врешті-решт, помирали. «Приходить та іде в небуття рід людський, а земля перебуває вічно», - говорить Святе Письмо.

Все премудро облаштував Господь. Він подарував людям чисту планету, доручивши доглядати за нею. Але плин часу, розвиток технічного прогресу, темпи і потужності виробництва, а також бездумне господарювання людини призвели до екологічної катастрофи.

Що ми бачимо сьогодні? Річки, моря, повітря – все вкрай забруднене. Ліси вирубують, знущаються над природою. Довкілля волає про допомогу: біля заповідних зон швидко ростуть елітні котеджі або того гірше – смердючі звалища. Не давши лад старим, будують нові атомні електростанції. А в результаті маємо

95 % хворих дітей по всій Україні. Люди, схаменіться! Ми стоїмо над прірвою, впевнено крокуємо на ешафот, побудований своїми же руками…

А земля українська, споконвіку родюча і щедра, чекає на дбайливого господаря, на добре серце і турботливі руки.

Якою ж я бачу Україну через 20 років? Хотілося б, звичайно, написати, що бачу її квітучою та розвиненою державою, проте я не вірю в це. Досить глянути на наші брудні під’їзди, смітники під вікнами перших поверхів, целофани, що після
зими майорять на деревах, наче травневі прапори, щоб зрозуміти: нам ще далеко до Європи, до спокійного розміреного життя… Свідомість низька в народу, хоч українці, як відомо, – то привітна і працьовита нація. А от не цінуємо природу, не бережемо, не підтримуємо порядок у ній, за що і маємо повені в Карпатах, збідніле рибою Азовське море, замулення Кальміусу тощо.

Тому заглядаю я у прийдешнє не з надією, а з острахом. І лише Біблія допомагає мені вірити в те, що колись Земля все ж таки набуде свого первісного стану: «Не буде тих, хто губив землю… І пустеля оживе, бо проб’ються в ній води, вся земля тоді перетвориться на квітучий сад… І не буде хвороб і горя, і ніхто не скаже, що він хворий, бо погане минулося… Нема йому вороття…».

І дай Боже тобі, Україно, многая літа!

І наостанок хочу навести вірш російського поета М. Грибачова:
Не лжет природа. Мы ей лжем,

Когда, торя пути кривые,

Приходим в чащи вековые

С машиной, с топором, с ножом.
Приходим, чтоб убить ее

И новой бойне научиться,

Забыв, что наше бытие –

Лишь бытия ее частица.
«Потом вернем!» - клянемся мы,

Но клятве той не верим сами.

И под зарю блестят слезами

Опустошенные холмы.

Твір

з української мови

студента групи АМ-12

Вербицького Олексія

Козацтво – славна сторінка історії України

Сяяли на сонці

Шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів…

Козацькому роду

Нема переводу,

Лине його слава з далечі віків…

Героїчною романтикою овіяна історія нашої землі. І чи не найбільше захоплення викликають мужні лицарі України – козаки:

Ой у полі могила, широка долина,

Сизий орел пролітає:

Славне військо, славне запорізьке,

У похід виступає…

Козаччина – одна з найцікавіших сторінок історії нашої Батьківщини. Скільки пригод, звитяжних подвигів пов’язано зі словом «козаки». Адже саме їх називали у народі сміливцями, відчайдухами, богатирями. Високо тримаючи своє знамено, свято виконуючи свій обов’язок, козаки ні перед ким і ні перед чим не відступали. Вони не боялися ні куль, ні морських хвиль, ні голоду, ні спраги, ні катувань. Саме тому народ у своїх піснях і думах зберіг згадку про них. Козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс, Сагайдачний… скільки ж їх було, славних синів України! Саме про одного з таких козаків, який «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота» йдеться у «Думі про козака Голоту», що наганяє жах на супостатів.

Багато лиха і нещасть довелося зазнати українцям від турків, татар, поляків. Взагалі, важкою і лютою була боротьба козаків за волю й незалежність. Багато їх гинуло на шляху до правди:

А прийшла лиха година –

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На гетьманській булаві!

Тому у добу розквіту українського козацтва під завивання степового вітру, під рев Дніпра і народилося безліч дум та пісень:

Гей, співай, козаки, про любов, про землю святу.

Гей, любіть, козаки, волю молоду!

Видатні письменники та поети неодноразово зверталися до козацької теми. «Чорна рада», «Князь Ієремія Вишневецький», «Людолови», «Ясса», «Мазепа» - ось далеко не повний перелік творів про козаків.

Особливо приваблювала козацька історія Тараса Григоровича Шевченка, славні подвиги запорожців полонили творчу уяву поета. І народжувалися твори: «Гамалія», «Тарасова ніч», «Холодний яр», «Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле?», «Гайдамаки» тощо. У своїх поезіях Тарас Григорович оспівує мужність і звитягу козацької вольниці:

Було колись – в Україні

Ревіли гармати;

Було колись – запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю.

Далі поет тужить:

Минулося – осталися

Могили на полі.

( «Іван Підкова» )

Туга за долею-волею просто-таки розливається у його творах: Було колись – панували,

Та більше не будем!

Тієї слави козацької

Повік не забудем!

( «Тарасова ніч» )

Таким чином, змальовуючи боротьбу українського народу в минулому, наш великий поет-пророк прагнув збудити почуття національної гідності у своїх співвітчизників. Народ повинен знати свою історію, бути гідним своїх предків. І ми горді за славних лицарів-запорожців, за козацький рід, найкращі моральні якості котрого є взірцем для наслідування:

Гей ви, козаченьки, – вітер у чистім полі…

Научіть нащадків так любити волю!

Гей ви, козаченьки, - спомин з м’яти-рути!

Научіть минулу славу повернути!

Козацька велич і краса подвигу будуть жити віками. Їхня хоробрість, любов до рідної землі є джерелом національної гідності українців.

Тільки, на жаль, не відродити нам славне козацтво, бо не можна двічі ввійти у ту саму воду. Я, наприклад, не визнаю сучасних козаків нашої так званої Маріупольської паланки. Вони самі собі дають ордени, чіпляють якісь відзнаки. Аж смішно стає, бо вони схожі на дітей, що загралися. Я обстоюю думку про недоцільність сучасних козаків, адже це навіть не є альтернативою Збройним силам України, а так, пусті забавки.

А перед героїчним минулим наших пращурів я щиро схиляю голову!
Переклад-переспів вірша

маріупольського поета М. Берилова


Качаются на волнах облака…

А по аллеям, что шагают в город,

Несут каштаны солнце на руках,

Как первенца, торжественно и гордо.

Аллеей солнечной идем и мы.

Сворачиваем в Парк культуры.

Стоят помолодевшие скульптуры,

Как будто не было у нас зимы…
***
Над морем небо у хмарках...

А по алеях, що крокують містом,

Несуть каштани сонце на руках,

Як первістка, святково й урочисто.

Алеєю йдемо і ми.

Звертаємо у Парк культури.

Стоять помолоділії скульптури.

Неначе не було у нас зими...


Виконала студентка групи Б-21

Ігнатова Юлія
Читайте у наступному випуску:
Мово рідна, слово рідне

Походження української мови

Історія розвитку ділової української мови

Українська діаспора у Франції

Переклад текстів в українською мовою

Відомі мовознавці (рубрика „Життя видатних людей”)

Конфесійний стиль

Перевір себе (тест з мови)

Іван Багряний – український поет і письменник, полум’яний патріот України. Життєвий і творчий шлях.
Над номером працювали:

Головний редактор – Піпенко А.А.

Творча група:

Главацька Т. – заступник головного редактора

Рашевська Л. – технічний редактор

Михайлова М. – художній редактор


1   2   3   4   5

Схожі:

Є особистості, які персоніфікують собою динаміку розвитку суспільства...
У долі таких людей переломилися й радісні, І важкі періоди життя суспільства. Що йдуть роки не віддаляють їхні імена, а, навпаки,...

Виховна година в 8-а класі
Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров’я І життя, здоров’я...

Затверджено
Порядок роз’яснення пропозицій конкурсних торгів та виправлення арифметичних помилок

1. вступ до соціології
Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв’язку....

Соціологія
Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв*язку....

1. лексичне значення слова
Усі слова, що вживаються в мові, становлять словни­ковий склад мови, або її лексику (від грецького lexis — слово)

2. Оцінка радіаційної обстановки
Захист населення це створення необхідних умов для збереження здоров'я І життя людей у нс мирного та воєнного часів. Головна мета...

Книга ілюстрована 182 авторськими малюнками
Всесвіт Загадка життя! Як із мертвої матерії виникло життя? Чому ті самі атоми, з'єднавшись в іншому порядку й кількості, створюють...

Конспект лекцій Частина перша Чернівці
Змі в Інтернеті, а також вивчення та аналіз спадщини видатних журналістів І публіцистів

Історія розвитку фармакології
Відомості про дію І використання лікарських речовин та отрут були відомі щее первісним людям



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка