Пошук по сайту


Метод конфігуративних досліджень - Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії)

Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії)

Сторінка14/31
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   31

Метод конфігуративних досліджень – комплекс дослідницьких прийомів, які ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу для виявлення специфічних ознак країнознавчих об’єктів.

Метод періодизації – у країнознавстві спосіб поділу країнознавчих процесів і явищ з точки зору їх розвитку на основні якісно відмінні один від одного періоди.

Метод послідовних порівнянь (“метод гілок”) – один із методів ухвалення рішень, який полягає в ухваленні послідовних маленьких кроків для досягнення цілей з подальшим зіставленням їх, порівняння їх з реальними потребами певних країн (або їх частин) і соціальних груп, політичних сил тощо, які знаходяться на даній території. М. п. п. дозволяє постійно коригувати діяльність, гнучко й ефективно реагувати на нові умови та обставини.

Метод ретроспективного аналізу – спосіб дослідження у країнознавстві, який дозволяє робити об’єктивні висновки з попереднього та сучасного розвитку країни, території, регіону/району, а також краще усвідомлювати його закономірності.

Метод теорії груп – у країнознавстві спосіб дослідження, зміст якого полягає у розгляданні як об’єкта країнознавчого аналізу не окремої країни, а сукупності (блоків, союзів, об’єднань, альянсів тощо) країн. При цьому особлива увага звертається на впливи та взаємодії між різними групами країн, кожна з яких має свої інтереси та прагне їх реалізувати. Методологія теорії груп полягає в аналізі політики об’єднань різних країн через призму їх зіткнення в процесі прийняття різноманітних (насамперед політичних) рішень.

Метод узагальнення – спосіб переходу на більш високу ступінь абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відносин, тенденцій розвитку тощо), які властиві процесам і явищам досліджуваної сфери. У країнознавстві використовується, наприклад, при аналізі розвитку груп країн, окремих країн, територій, районів/регіонів.

Методи країнознавчих досліджень – сукупність прийомів та операцій, різні способи здійснення наукових досліджень у країнознавстві. Існують різні підходи до виділення та групування країнознавчих методів. Умовно можна виокремити кілька основних груп М. к. д.: 1. Загальнологічні – аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, абстрагування, узагальнення; 2. Теоретичні – експеримент мислений (у думці), гіпотетичний перехід від абстракції до конкретності, аксіоматичний метод, математична формалізація; 3. Соціологічні – соціально-політичний експеримент, контент-аналіз, анкетування, інтерв’ю, опитування, спостереження, вивчення соціальних настанов; 4. Соціально-психологічні – соціально-психологічний експеримент, спостереження, контент-аналіз, соціометричне опитування, тестування, шкалірування; 5. Порівняльні (компаративні) – порівняльно-географічний і порівняльно-історичний, конкретного аналізу, періодизації, хронологічний, ретроспективний, прогностичний, послідовних порівнянь; 6. Емпіричні – практичний експеримент, статистичний (аналіз статистичного матеріалу), конкретного моделювання; 7. Системно-функціональні – системний, інституціональний, функціональний, структурно-функціональний аналіз, композиція, декомпозиція; 8. Діяльнісні – метод прийняття рішень, раціональний, змішано-скануючий, теорії груп, метод дії; 9. Спеціальні – картографічний, метод збору країнознавчої інформації, експериментальне країнознавче дослідження, “гра масштабами”, індексний метод тощо.

Методи перепису (обстеження населення) – способи отримання відомостей про людей чи сім'ї в процесі перепису населення чи його обстеження.

Методи ухвалення рішень – діяльнісні способи дослідження, які включають три основні методи – раціональний, послідовних порівнянь (“метод гілок”) і змішано-скануючий.

Методика – штучно створений на базі загальної методології й теоретико-методологічних положень конкретної науки комплекс методів, призначених для вирішення певного класу задач, щоб забезпечити високу ступінь стандартизації множини конкретних досліджень і отриманих на їх основі результатів з наступним використанням таких результатів у фундаментальній і прикладній науці та на практиці.

Методологія – в сучасній науці й теорії пізнання, по-перше, учення про систему принципів і способів організації якоїсь сфери діяльності (як теоретичної, так і практичної), у тому числі країнознавчої; по-друге, конкретний набір, комплекс, система принципів і способів організації даної діяльності; по-третє, система філософських, пізнавальних і загальнотеоретичних принципів, котрі визначають програму і способи досліджень, пояснень і доведень.

Методологія дослідження – логіка наукового пошуку, стратегія прийомів наукового дослідження.

Методологія країнознавчих досліджень – 1) наука про використання та розробку навчальних і дослідницьких методів (способів, прийомів) і методик (комплексу методів) у країнознавстві; 2) сукупність принципів і способів організації, логіка і система наукового пошуку в країнознавстві.

Метрополія (метрополіс) (від грец. meter - мати і polis - місто) – в урбаністиці основне місто, велика міська агломерація; один з верхніх рівнів у багатоступеневій ієрархії форм розселення; держава, що володіє колоніями, протекторатами.

Механічний рух населення – різні види територіального переміщення населення.

Мехен Альфред сер (1840 – 1914) – американський історик, кадровий воєнний, адмірал морського флоту. В 1885 – 1889 рр. – викладач, а з 1886 р. – президент воєнно-морського коледжу в Ньюпорті (штат Род-Айленд), де викладав історію воєнно-морського флоту. Основні праці – “Вплив морської сили на історію. 1660 – 1783” (1890), “Зацікавленість Америки в морській силі в теперішньому і майбутньому”, “Морська Сила та її ставлення до війни”. Основоположник “океанічного” напрямку західної геополітики.

Мєчніков Лев (1838 – 1888) – відомий представник російської географічної школи, соціолог, публіцист і громадський діяч. У 1874 – 1876 рр. Читав лекції у Токійському університеті. У 1883 – 1888 рр. обіймав кафедру в Невшательській Академії наук (Швейцарія), брав участь у підготовці 19-томного видання “Нова загальна географія. Земля і люди” Е. Реклю. Головна праця – “Цивілізації і великі історичні ріки. Географічна теорія розвитку сучасного суспільства” (1889). Основу історичного розвитку бачив у гідросфері. У відповідності з тим, що саме складає основу цивілізації – річка, море чи океан – виділив три періоди в історії людства: річковий (Стародавній Світ), середземноморський або середньовічний, океанічний (від часу відкриття Америки).

Митна декларація – письмова або усна заява з боку туристів митним органам при перетинанні кордонів, що містить дані про речі та предмети, які провозять туристи.

Митна політика – цілеспрямована діяльність держави, що встановлює певний режим митного обкладання товарів.

Митниця – державний заклад, через який повинні ввозитися або вивозитися всі переміщувані через кордон товари і вантажі з метою їх митного контролю та взяття відповідних мит і зборів.

Мито – податок, яким обкладаються товари, що пропускаються через кордони будь-якої країни.

Мігрант – особа, що здійснює міграцію, тобто перетинає кордони тих чи інших територій зі зміною постійного місця проживання назавжди або на тривалий час.

Міграційна політика – один з напрямків демографічної політики. Сукупність способів і заходів цілеспрямованого впливу на міграційний рух населення.

Міграція маятникова – регулярне переміщення населення з одного населеного пункту в інший на роботу чи навчання.

Міграція населення (від лат. migratio – переселення) – переселення з однієї країни в іншу. Основними причинами М. є економічні, релігійні й політичні. Виділяють 4 вікові групи мігрантів: 1) 15 – 20 років (несімейна М. в пошуках роботи або житла); 2) 25 – 40 років (сімейна М. в пошуках привабливої і прибуткової роботи ); 3) 55 – 65 років (зміна місця проживання); 4) понад 65 років (пошуки сприятливіших для здоров’я умов). Виділяють міграцію зовнішню (виїзд населення за межі країни) і внутрішню (в інші райони країни, з села в місто і навпаки).

Міграція-брутто – сукупна кількість прибулих і вибулих мігрантів на даній території за певний час.

Міграція-нетто (чиста міграція, сальдо міграції) – різниця між кількістю прибулих і вибулих мігрантів на дану територію за певний час.

Міжнародна інформація – 1) наука про створення інформаційних баз, носіїв інформації та її передачу у сфері міжнародних відносин; 2) різноманітні інформаційні дані про міжнародне життя.

Міжнародна політика – сукупна діяльність держав, їх інститутів, народів, соціальних спільнот та їх організацій, які мають певні політичні цілі у сфері міжнародного життя.

Міжнародна система – комплекс відносин між основними суб’єктами міжнародних відносин (державами, міжнародними організаціями, транснаціональними корпораціями тощо).

Міжнародна спілка з наукових досліджень в галузі народонаселення (ІЮССП; International Union for the Scientific Study of Population) – міжнародна неурядова організація, утворена в 1928 році. Мета - сприяння міжнародному співробітництву у вивченні проблем народонаселення. Штаб-квартира - м. Льєж (Бельгія).

Міжнародна спілка охо­рони природи і природних ресурсів (МСОП) – міжна­родна неурядова організація із консультативним стату­сом при ЮНЕСКО, з охоро­ни і раціонального викори­стання природних ресурсів, створена у 1948 році. Вклю­чає понад 500 різних установ із 130 держав, а також 24 міжнародні організації. Штаб-квартира МСОП в м. Глар (Швейцарія). Основними напрямками діяльності МСОП є: підготов­ка і скликання нарад, конфе­ренцій, розробка міжнародних проблем, підготовка міжнародних конвенцій і ре­комендацій з охорони довкі­лля. МСОП випустив Міжна­родну Червону книгу (у 5-ти томах); розробив і прийняв ряд офіційних документів: Всесвітня стратегія охорони природи, Хартія охорони природи і т.д. МСОП активно співробітничає з іншими міжнародними організація­ми: ООН, ЮНЕСКО (програ­ма «Людина і біосфера»), Всесвітнім фондом дикої природи, Римським клубом ін.

Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) – міжнародна урядова організація, що входить в ООН як автономне об’єднання. Існує з 1957 р. і його членами є 122 країни. Функції: контроль за тим, щоб устаткування і ядерні матеріали, призначені для мирного використання, не використовувались для воєнних цілей; встановлює норми ядерної безпеки і захисту довкілля; посередник між країнами-учасницями; полегшує передачу техніки і надає експертні послуги; надає матеріали і послуги країнам, що розвиваються; керує міжнародною системою ядерної документації.

Міжнародне право  загальнодемократична, загальноцивілізаційна система правових норм, що регулюють відносини між суб’єктами (державами, націями) з проблем розвитку людської цивілізації. Норми М. п. створюють шляхом погодження позицій учасників міжнародних відносин та забезпечуються подекуди примуси з боку держав індивідуального чи колективного, а також міжнародними організаціями (наприклад ООН) відповідно до їх статутів. Ці норми юридично обов’язкові й поділяються на диспозитивні (які можуть змінюватися або не застосовуватися на основі погодження позицій держав з певного питання) й імперативні (що не змінюються, а їх порушення тягне за собою відповідальність).

Міжнародний географічний союз (МГС) – міжнарод­на наукова організація, яка об'єднує географів світу. Входить до Міжнародної ради наукових союзів (МРНС), що діє при ЮНЕСКО; заснований у 1922 році. До складу МГС входять по­над 90 країн світу. Членами союзу є національні комітети, які представляють свої краї­ни. Мета МГС: допомога і сприяння розробці наукових географічних проблем, зок­рема тих, що потребують участі вчених кількох країн, або міжнародного співробіт­ництва; забезпечення широ­кого обговорення і публікація матеріалів з окремих питань географічної науки; організа­ція міжнародних географіч­них конгресів, тематичних регіональних конференцій.

Міжнародні відносини – системна сукупність політичних, економічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних та інших зв’язків і відносин між суб’єктами світового співтовариства. Розрізняють різні 1) види М. в.: за сферами суспільного життя – економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні; на основі взаємодіючих суб’єктів – міждержавні, міжпартійні, приватні, неурядові; 2) рівні М. в. – глобальний, регіональний, субрегіональний або локальний; 3) стани М. в. – стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітництва, війни.

Міжнародні організації – об’єднання держав або національних товариств (асоціацій) неурядового характеру для досягнення спільних цілей у галузі політичного, економічного, соціального, науково-технічного, культурного життя; одна з найважливіших форм багатостороннього співробітництва між державами. Членами деяких М. о. можуть бути лише держави (міжурядові організації). М. о. створюються на основі угод між їх учасниками; діяльність кожної М. о. регламентується її статутом. М. о. виступають суб’єктами міжнародних відносин (нетрадиційні міжнародні актори) і важливими об’єктами країнознавчих досліджень. Зараз у світі налічується понад 400 М. о.

Мінеральні ресурси – велика група речовин мінерального походження, що використовуються для добування енергії, різних матеріалів через їх вилучення та перероблення в різних галузях господарства.

Міста-курорти – урбанізовані території, функції яких спрямовані на задоволення потреб у лікуванні (з переважанням помірного режиму) або в розвагах; характеризуються значною кількістю технічних систем, розвиненою сферою обслуговування, що становить основу рекреаційної системи, і майже повністю зміненою, значно окультуреною, "вторинною" природою.

Місткість території – можливість розширення господарської діяльності на даній території як без великих додаткових затрат, так і з додатковими капітальними затратами на її облаштування. М.т. показує, скільки людей дана територія вміщає чи може вміщати залежно від вибраних критеріїв. За І.Я. Ямзіним, В.П. Вошиніним (1926 р.): Е = Р/ n, де Р - загальна кількість придатної для господарського використання землі; n - земельна норма, необхідна для правильного ведення господарства.

Місто – населений пункт, який досяг певної людності (критерій якої в різних країнах різний), звичайно не менше 5 тис. мешк. М. виконує промислові, транспортні, торговельні, культурні й адміністративно-політичні функції. Людність найбільших міст світу приведена в додатку 5.

Місто-держава – міста, що виникли в середні віки у Європі (Сан-Маріно, Ватикан, Монте-Карло, Андорра), в XI - XIII ст. - Венеція, Флоренція, Мілан, Генуя.

Місто-сад – місто, що максимально наближує, з'єднує міщанина з природою. Житлові квартали перемежовуються з зеленими масивами (площа зелених насаджень близько 50% території), широко розвинута соціальна інфраструктура, особливо сфера побуту, індивідуальна забудова. Кількість населення - 50 -70 тис. чол., інколи до 160 тис. чол.

Місто-супутник (поселення - супутник) – населений пункт, що розміщений у безпосередній близькості від центру і займає проміжне положення між центральними і периферійними поселеннями, в доступній зоні для розвитку.

Місцева влада  складова системи суспільного врядування, своєрідна інфраструктура державної влади особливість, якої полягає у безпосередній наближеності до життя громадян, до громадянського суспільства.

Місцевий бюджет – фонди фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади, розподіл грошових доходів і витрат адміністративно-територіальних одиниць на певний період. Розробка, затвердження і виконання місцевого бюджету здійснюються місцевими органами влади відповідного рівня самостійно в інтересах населення, що проживає на певній території.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   31

Схожі:

Реферат з дисципліни Країнознавство
Північна Америка між Канадою І мексикою. Це 48 штатів, на які припадає 83 площі І 99,3 населення країни. 49-м штатом є Аляска, що...

Лекція: Країни Азії: Індія, Японія. Китай
Японія. Егп, історико-культурні особливості країни. Особливості населення країни. Галузева І територіальна структура господарства....

Лекція: Країни Європи: Франція, Італія
Особливості егп країни. Населення, галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності

Лекція : Країни Європ и
Фрн. Географічне положення. Населення І міста. Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство....

№1"Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Міжнародне...
Криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області

№1"Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Міжнародне...
Криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області

Реферат з дисципліни
Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи

Студента групи м -99
Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи

Тема 1: Основні поняття про паралельні обчислення
Загальні зауваження стосовно оцінки продуктивності паралельних алгоритмів та систем

Https://ssl zahav net il/green-card-lottery/registFor asp
Країна, у якій народився – Назва країни повинна відповідати сучасній назві країни, у якій народився аплікант



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка