Пошук по сайту


Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії) - Сторінка 9

Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії)

Сторінка9/31
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   31
Інвазія (від лат. invasio - нашестя, напад) – масова і раптова імміграція, що відбувається всупереч волі населення, що проживає на території поселення.

Інвайроментологія – наука про охорону довкілля.

Індекс демократичності – рейтинг країни, який вираховується за 10-бальною шкалою на основі п’яти показників: конкурентної основи участі в політичній діяльності, регулюванні участі в політичній діяльності, конкурентної основи найму керівників, відкритості при наймі керівників, обмеження повноважень глави виконавчої влади. Постсоціалістичні країни разом з Китаєм за цією шкалою мають приблизно 5 балів.

Індекс життєвості (коефіцієнт життєвості) – відношення числа народжених до числа померлих за певний період часу, звичайно за рік.

Індекс людського розвитку – показник, введений ООН, аналогічний якості населення (див. Якість населення)

Індекс найближчого сусідства (при розселенні) – показник, який визначає характер розміщення населення на території і має вигляд R= Дн / До , де Дн – середня з спостережених відстаней між кожним населеним пунктом і найближчими сусідами, До – середня відстань, що очікується, визначається за формулою До = 1 / 2, де А – щільність поселень на 1 км2. Значення індексу знаходяться в межах від теоретичного «0», коли населені пункти концентруються в одній точці, до 2,15 (максимальна величина), коли розміщення відповідає системі трикутників.

Індекс розвитку людського потенціалу (індекс розвитку людського суспільства) – показник, введений ООН, аналогічний якості населення (див. Якість населення). ІРЛП розраховується на основі показників, які характеризують наступні аспекти життя суспільства: 1) фізичний стан людей, їх довголіття (показник – середня очікувана тривалість життя); 2) духовний та інтелектуальний розвиток людей (показник – рівень освіти, який розраховується на основі двох елементарних показників: а) частка грамотних серед дорослого – старше 15 років – населення; б) середня тривалість навчання); 3) матеріальне забезпечення людей, тобто реальні доходи на душу населення (показник – ВНП на душу населення з поправкою на купівельну спроможність і рівномірність розподілу доходів у суспільстві).

Індексний метод – спосіб країнознавчого дослідження, зміст якого полягає в розрахунку індексних показників, що можуть співставлятися і які характеризують різні сторони економічного та соціального життя країн світу за певний проміжок часу і в сукупності дають змогу визначити індекс розвитку людського суспільства взагалі.

Індукція – міркування, умовиводи, побудовані на виведенні загальних висновків із положень, які виступають їх окремими випадками; дослідницький метод, який веде до узагальнення на підставі окремих експериментів і спостережень фактів, а також формулювання та перевірка гіпотез.

Інклюзив-тур – найбільш поширений вид індивідуальної чи групової подорожі в організованому туризмі. І.-т. - чітко спланована за маршрутом, часом початку та закінчення поїздка, що включає обов'язковий набір послуг із зазначенням їх вартості та якості. Вартість І.-т. менша суми цін за елементами обслуговування в разі їх окремого придбання туристом.

Інноваційне країнознавче дослідження – тип дослідження, за своїм характером близького до експериментального. Однак воно спрямоване не просто на виявлення причинно-наслідкових зв’язків, але й на паралельну розробку в процесі проведення дослідження нових способів (рекомендацій, технологій тощо) управління країнознавчим об’єктом.

Інновація – у найзагальнішому розумінні кардинально, принципово нове явище, спосіб пізнання і дослідження певних процесів, зокрема країнознавчих.

Інституціональний метод (підхід) – комплекс різноманітних прийомів, за допомогою яких досліджується вплив політичних інститутів на розвиток окремих регіонів/районів, територій, країн, груп країн тощо (див. Метод інституціоналізму).

Інтеграція (міжетнічна) (від лат. integratio - поповнення, відновлення) – вид об'єднавчих етнічних процесів; полягає у взаємодії різних етносів, яке супроводжується формуванням у них спільних культурно - побутових ознак. Не виключає зміни етнічної самосвідомості та утворення нових народів.

Інтелект – рівень розумових здібностей, який вимірюється тестом IQ (коефіцієнт інтелекту).

Інтерв’ю – метод проведення опитувань, в тому числі країнознавчого спрямування, як цілеспрямованої бесіди з опитуваним. І. поділяються на два види: вільні та стандартизовані (формалізовані).

Інтернування (від франц. Interner  оселяти)  умотивоване затримання однією державою громадян іншої держави, коли вони з якихось причин перебувають на її території, обмеження їхнього пересування й деяких інших прав.

Інформаційна технологія – форма обробки та передачі інформації, що базується на інформаційних процесах і сучасних досягненнях науково-технічного розвитку.

Інформація (від лат. informatiо – пояснення) – 1) відомості, які передаються людьми усно, письмово через мережу Інтернет або іншими способами; 2) з середини ХХ ст. загальнонаукове поняття, яке включає в себе обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом (комп’ютером), автоматом і автоматом (комп’ютером і комп’ютером).

Інфраструктура (від лат. infra – нижня і structura – будова, розташування) – комплекс галузей господарства, які обслуговують виробництво. Включає освіту, науку, охорону здоров’я, а також будівництво й експлуатацію шляхів (доріг), каналів, водоймищ, портів, аеродромів, складів, енергетичного господарства, транспорт, зв’язок, водопостачання і каналізацію. Термін інфраструктура з’явився вперше в працях А.Маршала (1910 р.). У країнознавстві є два поняття: вузьке, коли до І. відносять тільки шляхи сполучення та лінії зв’язку і широке, коли І. називають всю сферу обслуговування. Для кількісної оцінки І. використовують коефіцієнт Успенського , де L – протяжність транспортних мереж; S – площа території країни (району); P – чисельність населення; Q – сумарна фізична вага продукції промисловості та сільського господарства. Використовують матричний метод, коли вивчають взаємозв’язки: населення – інфраструктура; природні ресурси – інфраструктура; матеріальне виробництво – інфраструктура.

Інфраструктура виробнича – об’єднує галузі, що надають послуги виробничого характеру. Охоплює елементи господарства, що реалізують зв’язки в матеріальному виробництві й забезпечують рух потоків його продукції до невиробничої сфери. До І.в. належать: транспорт, зв’язок, сільське господарство, матеріально-технічне постачання, інженерні споруди та пристрої, в тому числі іригаційні системи, інженерні комунікації та мережі (лінії електропередач, нафто- і газопроводи, теплотраси, водогони, телефонні лінії тощо).

Інфраструктура екологічна – комплекс сфер діяльності та інженерних споруд, що забезпечують екологічні умови розвитку суспільного виробництва, охорону навколишнього середовища від негативного впливу економічної діяльності. До І.е. відносяться: державні та муніципальні органи контролю за станом навколишнього середовища, державні інженерні споруди з охорони морських і річкових берегів, лісів і схилів гір.

Інфраструктура інституційна – комплекс галузей і сфер діяльності, які здійснюють макроекономічне регулювання економіки, підтримують оптимальні макроекономічні пропорції розвитку національного господарства. До неї входять державний апарат економічного регулювання, кредитно-фінансова сфера.

Інфраструктура інформаційна – сукупність галузей і сфер діяльності, які забезпечують одержання, обробку і передачу інформації. До І.і. належать: електрозв’язок, що включає сферу передавання інформації без зміни її змісту й форми (телефонний, телексний, факсимільний зв’язок і т. д.) та сферу передавання інформації з надаванням додаткових послуг (електронна пошта, комунікація протоколів і пакетів інформації); інформаційне обслуговування (розроблення програмного забезпечення ЕОМ, обробка інформації); інформаційна техніка.

Інфраструктура міжнародна – сукупність національних елементів транспортних систем, систем інформації та зв’язку, що обслуговують зовнішньоекономічну діяльність і міжнародне сполучення, а також різних об’єктів і споруд, що забезпечують охорону навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів і нормальне функціонування спільних об’єктів.

Інфраструктура підприємництва й міжнародного бізнесу – сфера послуг, пов’язана з розвитком науково-технічної інформації, яку здійснюють науково-дослідні та науково-виробничі фірми. Інформація може виступати у формі патентів, ліцензій, «ноу-хау» або у формі засобів виробництва, які є новою технікою. Матеріальними носіями інформації можуть бути книжки та ін. друковані матеріали, слайди, кіно- й фотоматеріали, магнітні стрічки, платівки, відео- та аудіокасети, макети.

Інфраструктура психосуспільна – сукупність закріплених у місцевих традиціях і способі життя культурних і господарських навичок, а також ступеню схильності населення території до виробництва, дисципліни праці, уміння взаємодіяти, сприйняття нових досягнень науково-технічного прогресу, продуктивності праці.

Інфраструктура ринкова – комплекс елементів і видів діяльності, які створюють організаційно-економічні умови для функціонування ринкового механізму. До І.р. відносяться: фонди розвитку і підтримки; комерційні банки; аудиторські фірми; лізинги; біржі праці; фондові біржі; центри інформаційного обслуговування; бізнес-центри тощо.

Інфраструктура соціально-культурна – комплекс галузей, пов’язаних із відтворенням людини та її робочої сили: охорона здоров’я, освіта, роздрібна торгівля, пасажирський транспорт, сфера організації дозвілля, громадське харчування та ін.

Інфраструктура транспортна – мережа всі видів транспорту в межах країни й світу (див. Додаток 4).

Інфраструктура фінансово-кредитна – сфера обслуговування, пов’язана з розширенням сфери грошового обігу, операцій з нерухомістю, кредитного обслуговування великого і малого бізнесу, централізацією банківського капіталу, активізацією банківської діяльності, експортом капіталу.

Інцест (від лат. incestum - кровозмішування) – шлюбно-статеві відносини між найближчими родичами (батьком і дочкою, матір'ю і сином, рідними братом і сестрою).

Істон Девід (1917 р. н.) – американсько-канадський політолог, професор кількох американських і канадських університетів. Представник напряму функціоналізму в науці про міжнародні відносини. У 50-60-х рр. опублікував свої основні праці “Політична система” і “Системний аналіз політичного життя”. Вважав, що кожна система, в тому числі й політична система та система міжнародних відносин, пов’язана з середовищем – тим, що впливає на систему і з чим вона взаємодіє. Розрізняв два види середовища: зовнішнє середовище (оточення системи) і внутрішнє середовище (контекст системи). Згідно системного аналізу, політична система розглядається в динаміці – як цілісний організм, що знаходиться у постійній взаємодії з оточуючим середовищем і постійно “звіряє” свої “відповіді” з станом і реакцією своїх елементів (у формі політичних дій, урядових актів та інших заходів тощо). У свою чергу, ця зворотна реакція системи є початком нового циклу її взаємовідносин з середовищем, сприяє певним змінам в оточуючому середовищі, а потім продукує нові “вимоги” та “підтримки”, які потребують нових “відповідей”. Модель І. можна застосовувати для аналізу будь-якої політичної або міжнародної системи. Водночас вона не ідеальна й пізніше була доповнена та розвинута К. Дейчем та ін.

Історизм – науковий принцип підходу до дійсності, в тому числі країнознавчого характеру як такої, що розвивається в часі.

Історико-географічний край – найменша регіональна таксономічна одиниця в географії і країнознавстві, частина країни (наприклад, Волинь, Буковина, Холмщина, Бретань, Баварія тощо).

Історико-етнографічні області – території, населення яких має подібні культурно-побутові особливості (напр. Бойківщина, Лемківщина і ін.).

Історико-культурний потенціал системи – категорія, що визначається пізнавальною цінністю окремих об'єктів культурно-інформаційної системи.

Історико-культурні, соціально-історичні ресурси – сукупність пам'яток матеріальної та духовної культури, що створена в процесі історичного розвитку даної території та є об’єктом туристського інтересу; складова рекреаційно-туристських ресурсів.

Історичний метод – спосіб дослідження, комплекс прийомів, направлених на аналіз всіх явищ життя країн або окремих районів/регіонів у хронологічному розвитку, виявлення зв’язку минулого, теперішнього і майбутнього.

Історія (від грец. hystoria – розповідь про минуле) – 1) процес розвитку природи і суспільства; 2) Комплекс суспільних наук (історична наука), які вивчають минуле людства у всій його конкретності та багатогранності. Для встановлення закономірностей історичного розвитку досліджуються факти, події і процеси на основі історичних джерел.

Історія (від грец. hystoria – розповідь про минуле) – 1) процес розвитку природи і суспільства; 2) Комплекс суспільних наук (історична наука), які вивчають минуле людства у всій його конкретності та багатогранності. Для встановлення закономірностей історичного розвитку досліджуються факти, події і процеси на основі історичних джерел.

Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики – наука, яка вивчає основні етапи розвитку міжнародних відносин, явища та процеси міжнародного життя, міждержавні відносини, а також актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин.

Італія (Italia, Італійська Республіка) – держава на пд. Європи, займає Апенінський півострів, о-ви Сіцілія, Сардінія та ряд дрібних. Адм. поділ – 20 областей. І. – президентська, парламентська республіка. Глава держави – президент. Законодавча влада – парламент. Осн. політ. партії: Італійська народна, Італійська соціалістична, Демократична партія лівих сил, Італійська соціал-демократична, Італійська республіканська, Ліберальна, Радикальна, Ліга Півночі. Прапор – три вертикальні однакові за шириною смуги (зліва направо): зелена, біла, червона. Державна мова – італійська. Грошова одиниця – ліра. Столиця – Рим (2,65 млн. мешк.). Населення – 57,7 млн. мешк. (2001 р.) (190 мешк. на км2) з них 94 % – італійці, сардинці та ін. За віросповіданням 83 % – католики. Міське населення – 67 %, 10 міських агломерацій з нас. понад 1 млн. мешк. Найбільші з них: Рим, Неаполь, Мілан, Венеція, Флоренція. Територія 301, 3 тис. км2. У межах І. знаходяться пд. частина Альп з масивом Монблан; плоске алювіальне Падуанське плоскогір’я, обмежене пасмами Альп з пн., Апенінський півострів з ланцюгами Апенін, довж. 1350 м., що простягаються через увесь півострів. Гори й височини займають 77 % території, часті землетруси, є діючі вулкани. Клімат субтропічний середземноморський, в Альпах – гірський; літо гаряче і сухе, зима волога і тепла. Густа мережа рік, значна частина яких влітку пересихає. Ліси: дубові каштанові, букові, а в Альпах ялинові, займають 22 % території. Корисні копалини: цинк, сірка, ртуть, пірит, боксити. Значні гідроресурси. І. – високорозвинута індустріально-аграрна країна із значною часткою державного сектору в банківській справі, промисловості та транспорті. Основа економіки – промисловість та послуги: переважають невеликі родинні підприємства; значна кількість промислових об’єднань – концернів: Фіат (автомобілі), ЕНІ (енергетика), Оліветті (канцелярське приладдя), Піреллі (гумові вироби); в-во автомобілів (переважно в Турині), вагонів, хімічних та енергетичних пристроїв, електронних приладів, нафтопереробні та металургійні комбінати зосереджені в портах. Аграрний сектор головним чином землеробського напрямку. Рослинництво – 58 %, тваринництво – 42 %. Головні культури: пшениця, фрукти, (понад 6 млн. т на рік), виноград. Тваринництво (вівчарство і вел. рог. худоба), менш розвинуте із-за браку кормів свинарство, рибальство. Розвинутий закордонний туризм (понад 25 млн. іноземних туристів на рік). В Альпах – гірські курорти. Густа мережа залізничних і шосейних шляхів. І. з Європою пов’язана системою трансальпійських тунелів. Експорт: транспортні засоби, апаратура, лічильні машини, с.г. і продовольчі товари, продукція легкої промисловості, хімічні продукти. Імпорт: нафта, вугілля, природний газ, лісоматеріали. Історична довідка. З найдавніших часів на території І. проживали народи етрусків, сіканів, лігурів, на зміну яким прийшли італіки. Саме представники цієї групи – латини та сабіни – у 753 р. до н.е. заснували Рим. До 476 р. н.е. італійські землі входили до складу Древньоримської рабовласницької держави. У другій половині І тис. н.е. територія І. була завойована остготами, Візантією, лангобардами, франками. Після розпаду ранньофеодальної Франкської держави за Верденським договором 843 р. італійські землі виділилися в окреме королівство, яке в Х ст. після завоювання Риму німецьким королем Оттоном увійшло до складу Священної Римської імперії (з кінця XV ст. – Священної Римської імперії німецької нації). Характерною формою італійської середньовічної держави стали міста-держави з республіканським устроєм. Ватикан перетворився в організаційний і духовний центр католицизму на чолі з Папою Римським. Впродовж XIV-XVI ст. в І. розвиваються ранньокапіталістичні відносини і складається своєрідний культурний ландшафт – культура Відродження. Водночас І. продовжувала залишатися роздрібленою, її землі входили до складу Іспанії, Австрії, Франції. Боротьба проти іноземного панування та за ліквідацію феодально-територіальної роздрібленості (Рісорджименто) переросла в рух карбонаріїв, рух під керівництвом організації “Молода Італія”, а потім у революції 1848-1849 і 1859-1860 рр. Лідерами визвольного та об’єднавчого процесів стали Дж.Мадзіні та Дж.Гарібальді. На кінець 1860 р. І. була в основному об’єднана навколо Сардінського королівства (з 1861 р. – Італійське королівство). Остаточно цей процес завершився у 1870 р., коли до І. був приєднаний Рим. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. І. перетворилася в середньорозвинену капіталістичну державу, завоювала колонії в Африці (Сомалі, Ерітрея, Тріполітанія, Кіренаїка). У Першій світовій війні І. воювала на боці країн Антанти з 1915 р., розширила свою територію за рахунок Південного Тіролю, Істрії тощо. У 1922 р. до влади в країні прийшди фашисти на чолі з Б.Муссоліні (до 1943 р.). Фашистська І. захопила Ефіопію (1935-1936), Албанію (1939), брала участь в інтервенцї проти республіканської Іспанії (1936-1939). Уклала військово-політичний союз з нацистською Німеччиною і в 1940 р. на її боці вступила в Другу світову війну. В 1943 р. фашистський режим в І. був ліквідований, а її окупувала Німеччина. В 1945 р. завдяки діям Руху Опору та англо-американських військ І. була звільнена. І. перетворилася в одну з найпотужніших держав сучасного світу. Вона – член НАТО, ЄС, держава групи “великої сімки”.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   31

Схожі:

Реферат з дисципліни Країнознавство
Північна Америка між Канадою І мексикою. Це 48 штатів, на які припадає 83 площі І 99,3 населення країни. 49-м штатом є Аляска, що...

Лекція: Країни Азії: Індія, Японія. Китай
Японія. Егп, історико-культурні особливості країни. Особливості населення країни. Галузева І територіальна структура господарства....

Лекція: Країни Європи: Франція, Італія
Особливості егп країни. Населення, галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності

Лекція : Країни Європ и
Фрн. Географічне положення. Населення І міста. Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство....

№1"Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Міжнародне...
Криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області

№1"Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Міжнародне...
Криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області

Реферат з дисципліни
Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи

Студента групи м -99
Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи

Тема 1: Основні поняття про паралельні обчислення
Загальні зауваження стосовно оцінки продуктивності паралельних алгоритмів та систем

Https://ssl zahav net il/green-card-lottery/registFor asp
Країна, у якій народився – Назва країни повинна відповідати сучасній назві країни, у якій народився аплікант



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка