Пошук по сайту


Стійкість роботи об

Стійкість роботи об

Сторінка1/3
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра ТЕБ

ЛЕКЦІЯ 5.1.
з курсу "Цивільний захист"

для студентів всіх спеціальностей
Тема: "Стійкість роботи об'єктів господарської

діяльності у НС ".
Львів-2007
План


  1. Суть стійкості роботи ОГД.

  2. Норми проектування інженерно – технічних заходів ЦО.

  3. Прогнозування і оцінка можливої обстановки на ОГД.

  4. Методика оцінки стійкості ОГД до дії уражаючих факторів.

  5. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГД.


ВСТУП
Сучасні досягнення у всіх областях науки розширили уявлення про різні природні явища.

Багато з них, тепер добре вивчені і людина навчилася боротися з ними.

Однак у вік бурхливого науково-технічного прогресу стихійні сили природи, поки що не підвласні людині, наносять населенню та економіці великих втрат.

Так в наслідок землетрусу у Вірменії 7 грудня 1988 року (сила землетрусі складала 9-10 балів) - загинуло 25 тис. чоловік, зруйновано біля 3 тис. виробничих споруд, 54 тис. житлових будинків, 83 школи, 84 лікарні, 90 дитячих садків.

Місто Спітак зруйноване на 100%, в Ленінакані зруйновано біля 80% всіх споруд.

До важких наслідків приводять аварії та катастрофи на транспорті, промислових підприємствах та ОНГ.

Значні пошкодження на ОНГ і великі втрати серед населення можуть стати причиною різкого скорочення випуску промислової і сільськогосподарської продукції. У зв'язку з цим виникає необхідність завчасно приймати заходи по захисту населення, а також по підвищенню стійкості робо­ти ОНГ у надзвичайних ситуаціях.

Таким чином, підвищення стійкості ОНГ у надз­вичайних ситуаціях є одним з основних завдань забезпечення життє­діяльності у надзвичайних ситуаціях.
1.Суть стійкості роботи об’єктів господарської діяльності
Під стійкістю роботи промислового об'єкту розуміють здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отримані пошкоджень, руйнувань або порушенні зв'язків по кооперації та поставках, відновлювати виробницйтво в мінімальні терміни (строки).

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, розуміють здатність виконувати свої функції у надзвичайних ситуаціях.

Стійкість промислового підприємства складається з:

а) - стійкості Інженерно-технічного комплексу (будівель, споруд систем енерго-газо-водопостачання та каналізації, технологічного обладнання) до дій сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф а у воєнний час - уражаючих факторів зброї масового ураження;

б) - стійкості виробничої діяльності об'єкту (захист виробничого пєрсооналу, надійність систем управління, постачання, спроможність відновлення роботи в короткі терміни).

Фактори, які впливають на стійкість роботи об'єкту в умовах надзвичайних ситуацій:

- розташування ОНГ відносно джерела руйнівного (уражаючого) впливу: хімічно небезпечний об'єкт, об'єкт атомної енергетики, склади СДОР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, силовим потокам і інш.;

- підготовленість об'єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха, характерних для даного району умов;

- надійність захисту робітників і службовців;

- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час уражаючих факторів зброї масового ураження;

- надійність систем постачання об'єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, топливом, водою, газом, комплектуючими виробами і і т.д.)

- стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;

- підготовленість об'єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню порушеного виробництва.

Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єкта та галузей народного господарства:

  1. Обмеження подальшого росту великих промислових міст і розо­середження виробничих сил на території країни;

  2. нагромадження фонду захисних споруд та засобів Індивідуаль­ного захистт (ЗІЗ);

  3. будівництво найважливіших ОНГ за межами зон можливих руйнувань

  4. будівництво підприємств-дублерів;

  5. розширення шляхів сполучення і ровиток всіх видів транспорту

  6. підсилення та дублювання енергетичних потужностей;

  7. розширення міжгалузевих і міжоб'єктових зв'язків;

  8. створення матеріально-технічних резервів;

  9. підтримування сил забезпечення життєдіяльності у надзвичай­них ситуаціях у постійній готовності;

  10. навчання населення правилам дій по сигналам оповіщення, використанню засобів захисту.

Таким чином, підвищення стійкості роботи ОНГ у НС досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологіч-них та організаційних заходів, скерованих на максимальне зниження впливу сил стихійних явищ, аварій катастроф, уражаючих факторів зброї масового пораження.
2. Норми проектування інженерно-технічних заходів

у надзвичайних ситуаціях.
З метою захисту населення і об'єктів народного господарства розроблені та введені в дію норми пректування інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, якими повинні керуватися міністерства, відомства, організації, установи, підприємства під час проектування та будівництва міст і об'єктів на всій територіії країни.

Норми проектування інженерно-технічних заходів (ІТЗ) забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях - це документ, який включає комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях.
Норми проектування ІТЗ призначені для забезпечення :

а) -захисту населення і зменшення втрат і розрух від стихійних лих, аварій і катастроф, а у воєнний час- від зброї масового ураження;

б) - підвищення стійкості роботи промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку у надзвичайних ситуаціях;

в) - створення умов, які б сприяли успішному проведенню рятівних та інших невідкладних робіт у вогнищах уражень.
Інженерно- технічні заходи повинні здійснюватись:

- при будівництві нових будівель і споруд, які розташовуються в зонах можливих руйнйвань;

- при проектуванні, плануванні та забудові нових житлових і промислових районів;

-при визначенні заходів щодо інженерного захисту в уже створених містах та на діючих об'єктах народного господарства.

Норми поширюються:

- на категорійовані міста та окремо розташовані об'єкти особливої важливості і першої категорії;

- на об'єкти, розташовані в категорійованих містах на території, що прилягає до цих міст;

- на всю теритотію країни, в частині, котра стосується захисту населення від радіоактивного зараження місцевості.
Норми проектування Інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситаціях включають наступні основні заходи, які повинні враховуватись під час планування та будівництва ОНГ, будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж:

1. Розосередження всіх основних життєвоважливих елементів промислового та міського господарства і розселення основні мас населення на великих площах, при цьому вирішальне значення повинні мати найбільш доцільна забудова населених пунктів, та промислових об'єктів.

2. Дубльоване виконання важливих елементів життевих систем народного господарства в двох-трьох і більше видах, здатних в потрібний момент своїм виробничо-технічними можливостями замінити один одного.

3. Об'єднання комунікацій промислового та міського господарства в систему для безперебійного використання резервів у випадку порушення одного з елементів будь- якої системи.

4. Безпосередній захист населення, робітників і службовців, які продовжують свою діяльність у надзвичайних ситуціях.

Втілення в життя проектування інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у НС підвищать рівень Інженерного захисту наших міст і об'єктів народного господарства від стихійних лих, катастроф і аварій, а у военний час- від зброї маствого ураження.

При виборі місця будівництва промислового об'єкту повинні враховуватись:

- географічне положення: рельєф місцевості і його захисні властивості; наявність великих водоймищ і можливість затоплення об'єкту при руйнуванні гідротехнічних споруд;

- метереологічні умови: напрям домінуючого вітру та можливість зараження території об"єкту радіоактивними речовинами під час аварії на об'єктах атомної енергетики, розміщених поблизу категорійованого міста; можливість і періодичність злив;

- транспортні зв'язки: наявність залізниць та автомобільних доріг.

Вся територія об'єкту ділиться на три зони: виробничу, комуннально-складську та адміністративну.

Вимоги, які ставляться до проектування та будівництва виробни­чих споруд і будівель, КЕС:

- найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними.
LD= H1+H2+(І5-20)м,
де H1і H2 - висота сусідніх будівель, м. Це забезпечує зменшення руйнувань, обмежує поширення пожеж, покращує умови для проведення рятівних та інших невідкладних робіт (РНР);

- для будівництва будівель і споруд використовувати залізобетонні конструкції, особливо несучі, а також максимально легкі, та такі, що не згорають; загороджувальні конструкції;

- уникати будівництва будівель складної конфігурації і з замкнутими подвірьями;

- особливо важливі та унікальні агрегати і ділянки виробництва розташовуються у підземних захищених цехах;

- побутові приміщення /їдальні, медпункти, душові/ розташовуються в окремих будівлях, які віддалені від цехів;

- електростанції, насосні, котельні, склади пального повинні розташовуватись не ближче 300 м від цехових будівель;

- всі комунікаційні споруди на території об'єкту /енерго,-газо,- водопостачання і т.д./ повинні бути заглиблені в землю;

- територія об'єкту новина мати не меньш двох виїздів; дороги повинні мати тверде покриття з метою полегшення проведення заходів по їх знезараженню /дегазації, дезактивації/;

- системи побутової та виробничої каналізації повинні мати не менше двох випусків у міські каналізаційні мережі та пристрої для аварійних скидів у підготовлені місця /траншеї, яри/;

Вимоги норм до систем постачання води, газу та елєктроенергії.

-Всі системи повинні бути закольцовані, заглиблені і дубльовані. Крім цього, повинно бути передбачено:

Усистемі водопостачання;

- два-три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;

- розташування головних водозабірних споруд за межами зони можли-вих сильних руйнувань;

- зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;

  • наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 добі, з розрахунку 10 літрів на людину.

У системі газопостачання:

- подача газу на об'єкти по двох незалежних газопроводах, з різних
напрямків від газорсзподільчях станцій, які розташовані за межами
міста;


- наявність дистанційного управління і автоматичних відсікачів
пристроїв, блокуючих пошкоджені ділянки системи газопостачання;

- наявність газгольдерів з аварійними запасами газу.

У системі електропостачання:

- можливість ділення системи на незалежно працюючій ділянці;

- гарантоване постачання електроенергією об'єктів зупинка яких недопустима

/в узли зв'язку, насосні станції, пульти сигналізації, хірургичні операційні і т.п./ від двох незалежних джерел по лініях що не вимикаються;

  • створення резервних електростанцій /стаціонарних та пересувних/;

  • дистанційне управління та автоматичне вимкнення пошкоджених ділянок;

  • надійний захист від електормагнітного імпульсу.


3. Прогнозування і оцінка можливої обстановки

на промисловому об'єкті.
Для виявлення характеру і ступеня втрат і зав­часного проведення заходів, які обмежують масштаби уражень проводиться моделюван-ня уразливості об'єкта та його елементів до дії уражаючих факторів як при аварії на самому об'єкті, так і на інших об'єктах, розташованих поблизу.

Моделювання уразливості об'єкта проводиться в такій послідовності:

І) Виявляються всі можливі джерела уражень: внутрішні і зов­нішні. Внутрішні є на самому підприємстві, наприклад склади нафто­продуктів і паливномастильних матеріалів, склади вибухонебезпечних речовин, вибухо-небезпечні технологічні установки, перекриття буді­вель, які обрушуються при визначеному надлишкованому тиску у фронті ударної хвилі та інші.

Зовнішні джерела розташовуються за межою об'єкта, наприклад, хімічні та нафтопереробні заводи, греблі ГЕС, АЕС, холодильники, нафтобази та інші.

2) Визначається відстань від об'єкту до кожного можливого джерела ураження. Відстань визначається вимнрюванням безпосередньо на місцевості або на карті /Плані/ місцевості /об'єкта/.

3) Визначається характер уражающої дії /пожежи, затоплення, зараження, надлишковий тиск/.

Для оцінки стійкості роботи об'єктів може проводиться спеціальне дослідження.

Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити вразливі місця в роботі об'єкту у надзвичайних ситуаціях і виробити найбільш ефективні пропозициі та рекомендації, скеровані на підвищення, його стійкості.

Надалі ці рекомендації включаються у план заходів по підвищен­ню стійкості роботи об'єкту, який реалізується.

Вихідні дані для проведення розрахунків:

- місцезнаходження об'єкту відносно центру категорованного міста, в якому районі /характерному стихійними лихами / розташо­ваний об'єкт/;

- очікувана потужність вибуху /потужність реактора/, а у воєнний час - потужність ядерного боєприпасу і вид вибуху;

  • метеоумови /середній вітер, напрям, швидкість/;

  • склад і характеристика об'єкту /цеху/;

  • кількість сховищ та їх місткість;

  • склад найбільшої працюючої зміни;

  • забезпеченість засобами індивідуального захисту;

- встановлена доза радіації.

Проведення досліджень ведеться три етапи:

1-й етап - підготовчий,

2-й етан - оцінка стійкості об'єкту;

3-й, етап - розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об'єкту;

На першому етапі розробляються керівні документи, визначається склад учасників дослідження та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації дослідження стійкості об'єкту є:

  • наказ керівника підприємства;

  • календарний план оснновних заходів по підготовці до прове­дення дослідження;

  • план проведення дослідження.

Наказ директора підприємства /керівник дослідження/ розробля­ється на основі вказівок старшго начальника із врахуванням осо­бливостей та конкретних умов, пов"язаних з виробничою діяльністю об'єкту.

В наказі вказуються:

  • мета завдання дослідження;

  • час проведення робіт;

  • склад учасників дослідження;

  • склад та завдання дослідницьких груп;

  • терміни готовності звітньої документації.

Календарний план підготовки до проведення дослідження стій­кості роботи об'єкту визначає основні заходи і терміни їх прове­дення, відповідальних виконавців, сили та засоби, які залучаються для виконання поставлених завдань.

План проведення дослідження стійкості роботи об'єкту виступає основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослід­ження та дослідницьких груп спеціалістів.

У плані вказуються:
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

“Фізіологічна та психологічна стійкість людини з точки зору бжд”
При виникненні перевантажень на організм людини нервова система визначає ступінь їхнього впливу І формує захисно-адаптаційні реакції....

Конкурсах різних рівнів у порівнянні з попередніми роками
«Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними працівниками у 2014/2015 навчальному році» з метою удосконалення роботи...

Роботи
Виступ – презентація творчої роботи учня на січневому засіданні рмо вчителів біології (у кзш №44)

Тов харківська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «лєствіца» харківської області
«Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними працівниками у 2015/2016 навчальному році» з метою удосконалення роботи...

2. Керівництво роботи методичного кабінету
Додаток 1Наказ відділу освіти Добропільської міської ради від 09. 09. 2014 р. №293 Про структуру та організацію методичної роботи...

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи учнями птнз державний навчальний заклад
Осюнько Н. В. заступник директора з навально-виробничої роботи, днз «Уманський пал»

План роботи
Аналіз роботи школи в 2014/2015 навчальному році та основні завдання на 2015/2016 навчальний рік

План методичної роботи на 2014-2015 навчальний рік Нака з
Знз, організації роботи щодо систематичного підвищення професійної компетентності, рівня психологічної підготовки та формування методичної...

Харьковская вечерняя (сменная) школа №3 харьковского городского совета харьковской области
Відповідальною за організацію роботи з пожежної безпеки, з охорони праці, з профілактики дитячого травматизму в школі призначено...

План роботи міського методичного центру закладів освіти на 2016/2017 н р
Залежно від того, як змінюються завдання, що стоять перед школою, змінюються І завдання науково-методичної роботи



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка