Пошук по сайту


Фізика наука експериментальна,її методи дають змогу зрозуміти й пояснити явища природи, а іноді й відкрити нові. Для учителя особливо важливо,що досліди

Фізика наука експериментальна,її методи дають змогу зрозуміти й пояснити явища природи, а іноді й відкрити нові. Для учителя особливо важливо,що досліди

Сторінка1/3
  1   2   3
Анотація

Фізика – наука експериментальна,її методи дають змогу зрозуміти й пояснити явища природи, а іноді й відкрити нові. Для учителя особливо важливо,що досліди підвищують інтерес до фізики й сприяють її кращому засвоєнню. Без перебільшення можна сказати, що якість знань і практична підготовка учнів з фізики перебувають у прямій залежності від якості фізичного експерименту. Шкільний фізичний експеримент підводить учнів до розуміння сучасних фізичних методів дослідження, виробляє у них практичні вміння і навички.

Система навчального експерименту - це сукупність взаємопов’язаних предметів навчального обладнання, методів і методичних прийомів, що відповідають домінуючій концепції навчання і виховання. Шкільний фізичний експеримент,розвиваючись, перетворився з окремих дослідів у струнку систему навчального експерименту, яка охоплює такі його види:

1) демонстраційні досліди, виконувані вчителем;

2) фронтальні лабораторні роботи;

3) роботи фізичного практикуму;

4) експериментальні задачі;

5) позакласні досліди

Усі ці види шкільного фізичного експерименту підпорядковані загальній меті навчання і виховання. Проте, крім цієї загальної мети, кожен вид навчального експерименту має більш вузьке цільове призначення, свої особливості в методиці і техніці проведення експерименту.

Фізичний практикум займає особливе місце у курсі фізики загальноосвітньої школи. Виконання лабораторного практикуму дає змогу учням зміцнити знання з відповідних тем курсу, удосконалити свої практичні вміння та навички. Саме ця обставина має стати вирішальною під час підбору робіт для шкільного практикуму.

Вимоги до експерименту

Демонстраційний дослід передає інформацію в основному за допомогою зорових образів, тому забезпечення доброї видимості під час демонструвань — одна з найважливіших вимог до нього. Ігнорування цієї вимоги, як правило, приводить до порушення дисципліни і втрати учнями інтересу до питань, що розглядаються на уроці. Потрібна видимість забезпечується відповідним конструюванням приладів, розміщенням їх, а також застосуванням деяких спеціальних заходів і прийомів, вироблених практикою викладання (про це мова йтиме далі).

Не менш важливою вимогою до демонстраційного експерименту є наочність його. Під «наочністю» розуміють чітку й зрозумілу постановку досліду. Для цього слід складати найбільш прості установки, використовувати уже знайомі учням прилади. Учитель завжди повинен намагатися досягти потрібного результату найпростішими засобами.

Кожне демонстрування має бути переконливим, не викликати сумнівів у достовірності здобутих результатів. Тому, проводячи демонстраційний дослід, треба повністю виключати або зводити до мінімуму різні побічні явища, які можуть відвертати увагу учнів від основного. Для цього інколи доводиться проводити додаткові досліди. Наприклад, проводячи досліди з тілами різних мас, треба насамперед переконати учнів у тому, що тіла справді мають різну масу.

Психологічні дослідження показують: чим сильнішою буде дія досліду на органи чуттів, тим міцніше він запам’ятовується. Тому демонстраційні досліди мають бути достатньо емоційними для збудження в учнів почуттів «здивованості», «захоплення», «незвичності», тобто почуттів, необхідних для виникнення проблемної ситуації.

Одним з найважливіших факторів педагогічного процесу є раціональне використання часу. Вчителеві завжди потрібно стежити, щоб темп виконання досліду відповідав темпу сприймання учнями демонстраційного матеріалу. Значно зекономити час на уроці можна в процесі попередньої підготовки досліду вчителем. Наприклад, тривалість кипіння води при зниженому тиску можна значно скоротити, якщо воду брати не холодну, а заздалегідь підігріту.

Важливою методичною вимогою до демонстраційних дослідів є їх надійність. Невдале демонстрування завжди порушує нормальний хід уроку, підриває авторитет учителя і призводить до дезорганізації роботи в класі. Надійності дослідів добиваються ретельною підготовкою їх, багаторазовою перевіркою, вибором найбільш вдалих приладів і деталей.

Проведення дослідів має сприяти естетичному вихованню учнів. Критерієм естетичності досліду є насамперед якість створення потрібних ефектів для правильного формування уявлень про виучуване явище.

Проведення будь-якого досліду повинне здійснюватись при суворому дотриманні правил техніки безпеки.

Фізичний практикум. Приклади виконання практичних робіт

У даний час рекомендується дві форми проведення практикумів по фізиці в старшій школі з двохгодинними або одногодинними уроками. Для обох форм проведення загальне число годин відведених на практикум залишається незмінним.

Відомо,що в навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму - 1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності. З метою узагальнення експериментальних методів пізнання і дослідницьких навичок бажано проводити підсумкові заняття, оцінюючи рівень знань та умінь учнів та, як правило, виставляти тематичну оцінку.

У вступній частині експериментальних занять учителеві слід привернути увагу учнів на техніку проведення експерименту та дотримання правил безпечної поведінки, уміння планувати й подавати результати дослідження, розрахунок похибок вимірювання, підготовку висновків щодо проведеної роботи.

Розглянемо виконання практичних робіт у 11 класі. Як бачимо, що години, які розподіляють на практикум можна проводити по різному, я обрала «змішану систему», тобто чотири роботи виконала в кінці другого семестру ,а саме:

1.Визначення енергії зарядженого конденсатора.

2.Дослідження електричних кіл.

3.Визначення довжини світлової хвилі.

4.Визначення прискорення вільного падіння за допомогою маятника.

А дві роботи провела протягом вивчення теми «Атомна фізика» :

1.Вивчення будови дозиметра і складання радіологічної карти місцевості.

2.Вивчення треков заряджених частинок за готовими фотографіями.

Орієнтовна схема ведення обліку проведення робіт фізичного практикуму по коловій системі:


Група/дата проведення

Практична робота №1

Практична робота №2

Практична робота №3

Практична робота №4

І група

Список учнів

Дата1

Дата2

Дата3

Дата4

ІІ група

Список учнів

Дата4

Дата1

Дата2

Дата3

ІІІ група

Список учнів

Дата3

Дата4

Дата1

Дата2

ІV група

Список учнів

Дата2

Дата3

Дата4

Дата1


Тема практичної роботи №1

Визначення енергії зарядженого конденсатора”

Метароботи: навчитися визначати ємність конденсатора.

Прилади і матеріали: набір конденсаторів різної ємності, конденсатор невідомої ємності ,мікроамперметр, джерело струму, перемикач, з’єднувальні проводи.

Теоретичні відомості

Якщо заряджати конденсатор однієї ємності від одного й того самого джерела струму постійної напруги, а потім розряджати його через гальванометр, то стрілка гальванометра відхиляється на одну й ту ж саму кількість поділок. Якщо ми візьмемо конденсатор іншої ємності ,то стрілка відхилиться на іншу кількість поділок .Якщо ємність конденсаторів різна, то число поділок буде різне, бо можна пересвідчитись,що ємність прямо пропорційна числу поділок:

С=kn (1).

З цієї формули можна знайти k=C/n (2), де k-це електроємність, що відповідає одній поділці. Знаючи його і число поділок, можна знайти електроємність будь-якого конденсатора.

Правила техніки безпеки: збирайте коло при вимкненій напрузі, не вмикайте приладів без перевірки кола вчителем, розрядіть конденсатор, замикаючи його виводи ізольованим провідником, не торкайтесь оголених провідників, коли у колі проходить струм.

Хід роботи

1.Підготуйте таблицю на три досліди.

2.Зберіть коло за схемою:



1.Зарядіть відомої ємності конденсатор (положення перемикача

1),з’єднавши конденсатор з джерелом струму на короткий час.

2.Швидко перемкніть перемикач у положення 2. Визначте, на скільки

поділок відхилилася стрілка міліамперметра.

3.Знаючи ємність і число поділок, знайдіть к за формулою 2.

4.Замість конденсатора відомої ємності під'єднайте конденсатор

невідомої ємності. Повторіть досліди.

5.Знаючи кількість поділок і k, знайдіть ємність невідомого конденсатора

за формулою 1.

6.Повторіть дослід з іншим конденсатором і знайдіть його ємність.

7.Зробіть висновки.

Контрольні питання:

1.Що таке конденсатор?

2.Що називається електроємністю?

3.У яких одиницях вимірюється електроємність?

4.Від чого залежить ємність плоского конденсатора?

5.Як знайти енергію конденсатора?

6.Де застосовуються конденсатори?

7.Як позначаються конденсатори на схемах?

Додаткове завдання:

1.Назвіть види конденсаторів зображених на малюнках.


2.Розв`яжіть задачу:

Конденсатору ємністю 0,01 мкФ надано заряду 2•10-4 Кл, після чого в контурі,де він був увімкнений, почалися затухаючі електричні коливання. Знайдіть максимальну енергію конденсатора.

У фізичних практикумах передбачається виконання ряду лабораторних робіт, натурна реалізація й розв’язання яких мають різноманітні недоліки: дорожнеча та громіздкість устаткування, складність і небезпека в експлуатації (високі тиски, напруга, радіоактивність і т. д.), вимога систематичного настроювання, тривалі та стомлюючі процедури вимірювань.

У зв’язку з цим виникла необхідність створення таких лабораторних робіт, у яких в якості настільної „експериментальної установки” виступає комп`ютерна програма.

Моделюючі комп’ютерні програми являють собою, по суті, свого роду настільну лабораторію для індивідуальної інтерактивної роботи учнів з комп’ютерними моделями фізичних явищ. Особливе значення тут має можливість варіювати в широких межах параметрами досліджуваної фізичної системи, розглядаючи, у тому числі, й такі ситуації, які з тих чи інших причин неможливо реалізувати в експерименті. Робота з моделюючою програмою, а також постановка задачі й написання такої програми багато в чому подібно невеликому науковому дослідженню, у якому учень бере активну участь.

Комп’ютерне моделювання має яскраво виражений інтерактивний характер (відбувається інтегрування фізики, математики, інформатики, обчислювальної математики) і являє собою завершений цикл наукового дослідження:постановка задачі, математичне моделювання, алгоритмізація програмування ,тестування програми ,робота з программою ,аналіз результатів.

Доцільність створення імітації фізичних явищ, що дають змогу на екрані дисплея в наочній і динамічній формі, у кольоровому зображенні спостерігати явища, зчитувати показання „приладів” („секундомірів”, „термометрів”, „вольтметрів”, „амперметрів” тощо) із подальшим розрахунком відповідних фізичних величин, пов’язана з можливістю організації такої форми навчання, як моделювання фізичних явищ.

Основні дидактичні завдання процессу моделювання і подальшої роботи зіствореною моделлю – ознайомлення із сучасними методами наукового пізнання навколишнього світу та розвиток творчих здібностей учнів.

Вашій увазі пропонується робота з системи робіт фізичного практикуму”. При виконанні цієї роботи учнями булла засвоєна „база” для вирішення практичної задачі. Кожен елемент структури діяльності (мета – мотив – зміст – способи засвоєння – результат) мав матеріал для „суб’єктивного присвоєння” знань.

Використовуючи такі роботи учні бачать, як на практиці можна застосовувати знання з інформатики, а також практичнее застосування ПК для навчального процесу. Тим самим підвищується інтерес до навчання, його престиж. Використовуючи такий спосіб навчання легко передбачити диференціацію навчання, а також зацікавленість учнів в отриманні більш високих результатів.

Тема уроку: Лабораторна робота фізичного практикуму „Дослідження електричних кіл”

Тип уроку: удосконалення знань та формування експериментальних умінь

учнів.

Мета уроку:

-закріпити закон Ома для ділянки кола;

-продовжити формування вмінь застосовувати теоретичні знання на

практиці;

-закріпити вміння правильно складати електричні кола за схемою та

використовувати вимірювальні прилади;

-формування інформаційної культури учнів.

Обладнання:

-Педагогічний програмний засіб. Віртуальна фізична лабораторія.10-

11.Фізика.;

-гальванічний елемент або батарея гальванічних елементів; лабораторний

амперметр (шкільний); лабораторний вольтметр (шкільний); реостат

повзунковий лабораторний; вимикач та комплект проводів

з’єднувальних.

Структура уроку:

І.Повторення – 5 хв.

ІІ. Виконання лабораторної роботи – 35 хв.

ІІІ. Підсумок, домашнє завдання.

Зміст і методи роботи.

І. Фронтальне повторення основного теоретичного матеріалу, що стосується лабораторної роботи.

Згідно закону Ома для ділянки кола та закону Ома для повного кола, напруга на зовнішньому опорі прямо пропорційна силі струму в ньому:

U = I•R = - I•r,

де

- ЕРС джерела,

I – сила струму,

r – внутрішнійопір,

R – зовнішнійопір,

U – напруга на зовнішньомуопорі.

Графік цієї залежності зображено на малюнку:

Umax



Imax

При силі струму І = 0, напруга максимальна і дорівнює ЕРС джерела:

Umax =. (1)

Якщо ж сила струму дорівнює силі струму короткого замикання

Iк.з. = , то напруга дорівнює нулю.

Знайшовши за графіком силу струму короткого замикання, можна обчислити внутрішній опір джерела:

(2)

Потужність, яка виділяється в зовнішньомуколі: P = I2R.

Сила струму , тому потужність

. (3)

Коефіцієнт корисної дії кола Корисна робота дорівнює роботі струму на зовнішньому опорі Aк = UI. Затрачена робота дорівнює роботі джерела струму: Aз=I

Таким чином, ККД дорівнює:

(4)

АлеU=I•R, a тому

. (5)
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Явища природи. Механічні явища. 5 клас. Мета
...

Урок вивчення нового матеріалу
Тема. Фізика – наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища. Механічні, теплові, електричні, магнітні та світлові явища

Тема: «Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.»
Мета: формувати в учнів уявлення про основні групи природних явищ, їх прояв у довкіллі та значення для життя

Явища природи. Механічні явища. 5 клас. Мета
Основні поняття І терміни: механічні, теплові, електричні, магнітні, хімічні, звукові, світлові явища, механічний рух, траєкторія,...

Реферат: Социология наука про общество (Скачать)
Соціологія як наука про суспільство. Соціологія наука, що вивчає суспільство. Деякі науковці вважають, що поняття суспільства формується...

«Фізика – наука, яка відповідає на питання «чому?»»
Розгадування кросвордів, вікторин, виконання цікавих завдань та фішок для допитливих

Карта професійного самовизначення школярів або профільний лист учня
Результати, занесені до карти дають змогу виявити актуальний рівень здібностей при виборі профілю навчання у школі та здійснити професійне...

Тема: «Методична компетентніть учителя на уроках інформатики»
М. М. Пістрак так характеризував методи: «Методом навчання у найзагальнішому розумінні слова ми називаємо спосіб передачі знань І...

Явища, фізичні явища, хімічні явища, хімічні реакції, ознаки хімічних...
Фізичні й хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин

Тема уроку: явища фізичні І хімічні. Хімічна реакція. Ознаки хімічних...
Закріпити І поглибити знання учнів про фізичні явища. На основі знань про фізичні явища сформувати поняття „хімічного явища”, навчити...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка