Пошук по сайту


БУДІВНИЦТВО - Зовнішні мережі та споруди Газопостачання дбн в 5-20-2001

Зовнішні мережі та споруди Газопостачання дбн в 5-20-2001

Сторінка2/27
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

БУДІВНИЦТВО


14 Загальні положення.

15 Земляні роботи.

16 Збирання та зварювання газопроводів із сталевих труб

17 Збирання та зварювання газопроводів із поліетиленових труб

Реконструкція підземних сталевих газопроводів із застосуванням поліетиленових труб

18  Захист від корозії.

Захист ізоляційними покриттями.

Електрохімічний захист.

19 Монтаж зовнішніх та внутрішніх газопроводів, обладнання та приладів

20 Пересічення газопроводів з водяними перешкодами, залізничними та трамвайними коліями, автомобільними дорогами.

21 Споруди на газопроводах.

22  Додаткові вимоги до газопроводів у складних інженерно-геологічних умовах.

23 Проведення випробувань.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ


24 Загальні положення.

ДОДАТКИ


Додаток А            Терміни і визначення.

Додаток Б             Перелік нормативних документів, на які є посилання в даних Нормах

Додаток В            Класифікація газопроводів, що входять у систему газопостачання

Додаток Г             Значення коефіцієнтів годинного максимуму витрат газу в галузях промисловості

Додаток Д            Значення коефіцієнту одночасності Ksimдля житлових будинків.

Додаток E             Гідравлічний розрахунок газопроводів.

Додаток Ж            Відведення продуктів згоряння.

Додаток И            Вибір сталевих труб для систем газопостачання.

Додаток K            Обсяг вимірів, сигналізації й автоматичного регулювання в системах газопостачання теплових електростанцій.

Додаток Л            Кількість квартир, які доцільно постачати паровою фазою ЗВГ від однієї резервуарної установки.

Додаток М           Кількість квартир, які доцільно постачати газоповітряною сумішшю

від однієї резервуарної установки.

Додаток H            Первинні засоби пожежогасіння.

Додаток П            Будівельний паспорт підземного (надземного) газопроводу, газового вводу, ввідного газопроводу

Додаток P             Будівельний паспорт внутрішньобудинкового (внутрішньоцехового) газообладнання

Додаток C            Будівельний паспорт ГРП (ГРПБ).

Додаток T            Будівельний паспорт резервуарної установки ЗВГ.

Додаток У            Протокол перевірки зварних стиків сталевого газопроводу радіографічним методом

Додаток Ф            Протокол механічних випробувань зварних з'єднань сталевого

(поліетиленового) газопроводу.

Додаток X            Протокол перевірки зварних стиків сталевого газопроводу

ультразвуковим методом

Додаток Ц            Протокол перевірки параметрів контактного зварювання (пайки)

сталевих газопроводів

Додаток Ш           Акт приймання електрозахисної установки у експлуатацію

Додаток Щ           Особливості приймання закінчених будівництвом об'єктів систем газопостачання

Додаток Ю           Акт приймання газообладнання для проведення комплексного

випробування (пуско-налагоджувальних робіт)

 

Дані Норми поширюються на проектування, будівництво нових, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення (далі - будівництво) і експлуатацію систем газопостачання для забезпечення споживачів природними горючими газами нафтових, газових і газоконденсатних родовищ (далі -газами) і газоповітряними сумішами на їх основі із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженими вуглеводневими газами (далі - ЗВГ) із надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для організацій І установ, юридичних та фізичних осіб, що здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію систем газопостачання незалежно від форм власності і підпорядкування.
Дані Норми не поширюються на:

- технологічні газопроводи та газове обладнання хімічних, нафтохімічних, нафтодобувних,    нафтопереробних    виробництв    та    підприємств    чорної металургії;

-  дослідні і експериментальні агрегати та установки, а також установки, що використовують енергію вибуху повітряних сумішей та установки для отримання захисних газів;

-  пересувні газовикористовуючі установки, а також газове обладнання автомобільного та залізничного транспорту, річкових, морських і повітряних суден;

-  автомобільні газонаповнювальні компресорні і суміщені станції для заправки автомобілів стисненим природним газом і рідким паливом;

-   газопроводи   і   газове   обладнання   підприємств   та   установок,   що використовують природний газ із надлишковим тиском понад 1,2 МПа, а також штучні гази, біогаз, газ дегазації, повітряні суміші на їх основі та інші горючі гази.

Проектування, будівництво та експлуатація газового обладнання лабораторій, комунальних і комунально-побутових об'єктів, випарувальних, резервуарних балонних установок ЗВГ, розташованих на територіях підприємств хімічних, нафтохімічних, нафтодобувних, нафтопереробних виробництв і підприємств чорної металургії здійснюється згідно з вимогами цих Норм.

Терміни і визначення наведені в додатку А.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в даних Нормах, наведений в додатку Б.
ПРОЕКТУВАННЯ

1 Загальні положення

1.1  До складу систем газопостачання входять:

-    газопроводи   і   споруди   систем   газопостачання   населених   пунктів (включаючи       міжселищні        газопроводи,       розподільчі       газопроводи, внутріквартальні газопроводи і вводи), газопроводи до підприємств, теплових електростанцій (далі - ТЕС), котельних, автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій природного газу (далі - АГНКС);

-    газопроводи та газове обладнання промислових і сільськогосподарських підприємств,   ТЕС,   котельних,   підприємств   комунального   і   побутового обслуговування населення, житлових будинків і громадських будинків;

-    газорегуляторні пункти (далі - ГРП), газорегуляторні пункти блокові (далі - ГРПБ), шафові газорегуляторні пункти (далі - ШРП), газорегуляторні установки (далі - ГРУ), комбіновані будинкові регулятори тиску (далі - КБРТ), установки для отримання газоповітряних сумішей;

-    газонаповнювальні станції (далі - ГНС) і пункти (далі - ГНП), проміжні склади балонів (далі - ПСБ), стаціонарні автомобільні газозаправочні станції (далі - АГЗС) і пункти (далі - АГЗП), резервуарні установки, групові та індивідуальні   газобалонні   установки   (далі   -   ГБУ   і   ІГБУ),   випарні   та змішувальні установки ЗВГ.

1.2       Проектування  систем  газопостачання  слід  виконувати  згідно   із затвердженими  схемами  газопостачання  України,  областей,  районів,  міст, селищ та сіл, які повинні розроблятися на основі схем і проектів, генеральних планів населених пунктів з урахуванням розвитку їх на перспективу та згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

Завдання на проектування схем газопостачання областей, районів, населених пунктів та об'єктів зберігання і роздачі зріджених газів (ГНС, ГНП), а також схеми газопостачання, згідно з вимогами ДБН А.2.3-1, слід погоджувати з територіальною проектною організацією.

Системи газопостачання населених пунктів і окремих споживачів газу повинні забезпечувати надійне та безпечне газопостачання, а також можливість оперативного відключення відгалужень до відособлених мікрорайонів, підприємств, споживачів та відключення ділянок закільцьованих газопроводів з тиском газу понад 0,005 МПа.

При проектуванні систем газопостачання належить передбачати технічні рішення, що забезпечують раціональне використання газового палива, матеріалів та обладнання.

1.3      При проектуванні систем газопостачання, крім вимог цих Норм, належить   керуватися   вимогами   ДНАОП   0.00-1.20,   «Правил   подачі   та використання природного газу в народному господарстві України», ДНАОП 0.00-1.07,      ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001, «Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України».

1.4       Газ, передбачений для використання як паливо, повинен відповідати ГОСТ 5542 для природного газу і ГОСТ 20448 та ГОСТ 27578 для ЗВГ.

1.5       Газ, що подається споживачу, повинен одоруватися. Інтенсивність запаху газу визначається за ГОСТ 22387.5.

Допускається подача неодорованого газу для виробничих установок промислових підприємств за умови проходження газопроводу, що підводить газ, до підприємств поза територією населених пунктів, установки сигналізаторів загазованості в приміщеннях, де розташоване газове обладнання та газопроводи.

1.6     Температура    газу,    що    виходить    із    газорозподільних    станцій магістральних газопроводів (далі ГРС) при подачі в підземні газопроводи, повинна бути не нижче мінус  10 0C, а при подачі в наземні та надземні газопроводи не нижче розрахункової температури зовнішнього повітря для району будівництва.

За розрахункову температуру зовнішнього повітря належить приймати температуру найбільше холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92 за СНІП 2.01.01.

При подачі із ГРС газу з мінусовою температурою в підземні газопроводи, що прокладаються в спучених грунтах, повинні бути враховані заходи щодо стійкості газопроводу, передбачені в розділі 10.

1.7     Використання      як   палива   суміші   ЗВГ   з   повітрям   та   інших газоповітряних  сумішей  допускається   при   вмісті   горючих  та  негорючих компонентів    у    співвідношенні,    що    забезпечує    перевищення    верхньої концентраційної межі займистості суміші (далі - ВКМЗ) не менше ніж у 2 рази.

Вміст шкідливих домішок в газоповітряних сумішах не повинен перевищувати значень, наведених у ГОСТ 5542 і ГОСТ 20448, відповідно для природного газу і ЗВГ.

1.8     Системи    та    об'єкти    газопостачання    належить    проектувати    з урахуванням  максимальної індустріалізації будівельно-монтажних  робіт  за рахунок застосування збірно-блокових, стандартних і типових елементів та деталей, виготовлених на заводах або в заготівельних майстернях.

1.9 В проектах систем та об'єктів газопостачання необхідно передбачати заходи щодо безпеки газопостачання згідно з ДНАОП 0.00-1.20, пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001, СНІП 2.01.02, ГОСТ 12.1.004, охорони праці згідно Закону України «Про охорону праці», оцінки впливів на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2-1 і розділомІЗ як на період будівництва, так і на період експлуатації.

2 Системи газопостачання і норми тиску газу

2.1      Вибір   систем   розподілу   газу   за   тиском,    кількістю   ступеней редукування, кількістю ГРС, ГРП, ГРПБ, ШРП та принципом побудови систем розподільчих газопроводів (кільцеві, тупикові, змішані) слід виконувати на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням обсягу, структури і щільності газоспоживання, надійності та безпеки газопостачання,  а також місцевих умов будівництва та експлуатації.

2.2   Газопроводи в залежності від тиску газу, що транспортується ними, підрозділяються на:

газопроводи високого тиску І категорії - при робочому тиску газу від 0,6 до 1,2 МПа для природного газу та газоповітряних сумішей і до 1,6 МПа для ЗВГ;

газопроводи високого тиску IIкатегорії - при робочому тиску газу від 0,3 до 0,6 МПа;

газопроводи середнього тиску - при робочому тиску газу від 0,005 МПа до 0,300 МПа;

газопроводи низького тиску - при робочому тиску газу до 0,005 МПа.

2.3   Системи газопостачання можуть бути:

одноступеневі, з подачею газу споживачам тільки по газопроводах одного тиску (низького або середнього);

двоступеневі, з подачею газу споживачам по газопроводах двох тисків -середнього і низького, середнього та високого І і IIкатегорії, високого IIкатегорії і низького;

триступеневі, з подачею газу споживачам по газопроводах трьох тисків -високого І або IIкатегорії, середнього та низького;

багатоступеневі, при яких розподіл газу здійснюється по газопроводах чотирьох тисків: високого І та IIкатегорії, середнього та низького. 

Зв'язок між газопроводами різних тисків, що входять до системи газопостачання, повинен здійснюватися тільки через ГРП, ГРПБ, ШРП, КБРТ.

2.4       Класифікація газопроводів, що входять до системи газопостачання, наведена в додатку В.

2.5       Тиск газу в газопроводах, що прокладаються в середині будинків, необхідно приймати не більше значень, наведених в таблиці 1.

Допускається використання газу тиском до 0,6 МПа включно в котельнях, розташованих у прибудовах до виробничих будинків.

Тиск газу перед побутовими газовими приладами слід приймати у відповідності з паспортними даними приладів, але не більше зазначеного в позиції 3 таблиці 1.

2.6    Для теплових установок промислових підприємств та розташованих окремо котелень допускається використання газу з тиском до 1,2 МПа, якщо такий тиск потрібен за умовами технології виробництва.

Не допускається прокладання газопроводів з тиском газу від 0,6 до 1,2 МПа в межах багатоповерхової житлової забудови населених пунктів, в місцях розташування і масового скупчення людей (базари, стадіони, торгові центри, культові споруди тощо).

Таблиця 1





3 Розрахункові витрати газу. Гідравлічний розрахунок газопроводів

3.1  Річні  витрати газу для кожної категорії споживачів слід визначати на кінець розрахункового періоду з урахуванням перспективи розвитку об'єктів -споживачів газу.

Тривалість розрахункового періоду встановлюється на підставі плану перспективного розвитку об'єктів - споживачів газу.

3.2  Річні витрати газу для житлових будинків, підприємств побутового обслуговування населення, громадського харчування з виробництва хліба і кондитерських виробів, а також для установ охорони здоров'я слід визначати за нормами витрат теплоти, наведеними в таблиці 2.

Норми витрат газу для споживачів, не наведених у таблиці 2, слід приймати за нормами витрат інших видів палива або за даними фактичних витрат палива, що використовується, з урахуванням коефіцієнта корисної дії (далі - KKД) обладнання при переході на газове паливо.

3.3   При  розробленні  проектів  генеральних  планів  населених  пунктів допускається приймати укрупнені показники споживання газу, м3/рік на 1людину, при теплоті згоряння газу 34 МДж/м3 :

- при наявності централізованого гарячого водопостачання - 100;

- при гарячому водопостачанні від газових водонагрівачів - 250;

-  при відсутності гарячого водопостачання    -  125    (165    в    сільській місцевості).

Якщо теплота згоряння газу, який застосовується, відрізняється від наведеної, укрупнені показники необхідно помножити на коефіцієнт:



де QH- теплота згоряння газу, який застосовується, МДж/м3

 

Таблиця 2



Закінчення таблиці 2



Примітка 1. Норми витрат теплоти на житлові будинки враховують витрату теплоти на прання

білизни в домашніх умовах. Примітка 2. При застосуванні газу для лабораторних потреб шкіл, вузів, технікумів та інших

спеціальних навчальних закладів норму витрат теплоти необхідно приймати із

розрахунку 50 МДж в рік на одного учня. Примітка 3. Норми витрат теплоти не враховують витрати теплоти на опалення.

3.4  Річні витрати теплоти на потреби підприємств торгівлі, підприємств побутового обслуговування невиробничого характеру тощо слід приймати в розмірі до 5% сумарної витрати теплоти на житлові будинки, наведеної в таблиці 2.

3.5   Річні витрати теплоти  на технологічні потреби промислових     та сільськогосподарських       підприємств       слід       визначати       за       даними паливоспоживання (з урахуванням зміни ККД устаткування, що використовує паливо, при переході на газове паливо) цих підприємств з перспективою їхнього розвитку або на основі технологічних норм витрат палива (теплоти).

3.6  Річні витрати теплоти на приготування кормів і підігрів води для тварин необхідно приймати за таблицею 3.


Таблиця 3



3.7 Системи газопостачання міст, селищ і сіл повинні розраховуватися на максимальну розрахункову годинну витрату газу.



Коефіцієнт годинного максимуму витрат газу слід приймати диференційовано для кожного району газопостачання, мережі якого представляють самостійну систему, яка гідравлічно не пов'язана із системами газопроводів того ж тиску інших районів.

Значення коефіцієнтів годинного максимуму витрат газу на господарсько-побутові потреби в залежності від кількості населення, яке забезпечується газом, наведені в таблиці 4, а для лазень, пралень, підприємств громадського харчування і підприємств з виробництва хліба та кондитерських виробів - в таблиці 5.

3.9 Розрахункову годинну витрату газу для підприємств різних галузей промисловості і підприємств побутового обслуговування виробничого характеру (за винятком підприємств, наведених у таблиці 5) слід визначати за даними паливоспоживання (з урахуванням зміни ККД обладнання при переході на газове паливо) або за формулою (3), виходячи з річної витрати газу з урахуванням коефіцієнтів годинного максимуму в галузях промисловості, наведених в додатку Г.

Таблиця 4



Примітка. Для відособлених житлових районів, окремих вулиць, груп житлових будинків при числі жителів до 0,5 тисяч чоловік розрахункову годинну витрату газу слід визначати за сумою номінальних витрат газовими приладами з урахуванням коефіцієнта одночасності їхньої дії (додаток Д) за формулою (3).

Таблиця 5



Примітка. Для лазень та пралень коефіцієнти годинного максимуму витрат газу наведені з урахуванням витрат газу на потреби опалення та вентиляції.



Ksim   - коефіцієнт одночасності, значення якого слід приймати для

житлових будинків за додатком Д;

qnom      - номінальна витрата газу приладом або групою приладів, м /год,

прийнята за паспортними даними або технічними характеристиками приладів;

ni - число однотипних приладів або груп приладів, шт.;

m- число типів приладів або груп приладів, шт.

3.11 Розрахункові річні та годинні витрати теплоти на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання слід визначати згідно з вимогами СНІП 2.04.01, СНІП 2.04.05 та СНІП 2.04.07.

3.12   Гідравлічні  режими роботи розподільчих  газопроводів  низького, середнього та високого тисків повинні прийматися за умов створення при максимально допустимих втратах тиску газу найбільш економічної та надійної в експлуатації системи, що забезпечує стійкість роботи ГРП, ГРПБ, ШРП, КБРТ,   а   також   роботи   пальників   обладнання,   що   використовує   газ,   в допустимих діапазонах тиску газу.

3.13   Розрахункові внутрішні діаметри газопроводів необхідно визначати гідравлічним розрахунком за умови забезпечення надійного та безпечного газопостачання всіх споживачів у години максимального споживання газу.

Гідравлічний розрахунок газопроводів виконують відповідно до рекомендацій, наведених в додатку E.

3.14  Гідравлічний розрахунок газопроводів для одноступеневих систем газопостачання   середнього   тиску   до   0,3   MПa   із   застосуванням   КБРТ виконується аналогічно гідравлічному розрахунку газопроводів низького тиску з урахуванням забезпечення, у часи максимального газоспоживання, в самих віддалених точках системи від ГРП, тиску газу не менше 0,05 МПа.

При наявності зосереджених споживачів необхідно враховувати вимоги 3.12.

 

4 Зовнішні газопроводи Загальні вказівки

4.1 Проекти на будівництво зовнішніх газопроводів, що прокладаються по території населених пунктів та між ними, слід виконувати на топографічних планах у масштабах, передбачених СНІП 1.02.07 і ГОСТ 21.610:

- на території міст і селищ - 1:500;

- на території сіл - 1:500, 1:1000;

- поза територією населених пунктів - 1:2000.

Допускається виконання проектів міжселищних газопроводів на планах M1:5000 при закріпленні осі траси в натурі.

Повздовжні профілі слід виконувати для ділянок газопроводів із складним рельєфом, наявністю підземних інженерних мереж, переходів і пересічень газопроводами залізниць, автодоріг, водяних перешкод, ярів та балок.

Для ділянок газопроводів, які прокладаються по місцевості зі спокійним рельєфом та однорідними грунтами повздовжні профілі допускається не складати. У цих випадках в місцях пересічення з підземними комунікаціями, повздовжні профілі газопроводу допускається складати у вигляді ескізів.

4.2  Зовнішні газопроводи по території населених пунктів передбачають, як правило, підземним згідно з вимогами ДБН 360.

Надземна та наземна прокладка зовнішніх сталевих газопроводів допускається всередині житлових кварталів та подвір'їв, на ділянках траси по вулицях (проїздах) при неможливості підземної прокладки із-за насиченості підземними комунікаціями, наявності скельних грунтів, що виходять на поверхню, а також при пересіченні газопроводами природних перешкод (ріки, струмки, яри, балки тощо). Надземна прокладка зовнішніх газопроводів повинна погоджуватися з місцевими органами містобудування та архітектури.

Прокладка газопроводів по відношенню до метрополітену слід передбачати згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

На території промислових підприємств прокладка сталевих зовнішніх газопроводів слід здійснювати, як правило, надземною згідно з вимогами СНіП ІІ-89.

4.3     Вибір   траси   та   матеріалу   труб   (сталевих   або   поліетиленових) підземних газопроводів, що прокладаються по території населених пунктів та міжселищних   газопроводів,    слід   здійснювати    на   підставі    проробок   з урахуванням корозійної агресивності грунтів, наявності блукаючих струмів згідно з вимогами ГОСТ 9.602 та вимогами, викладеними в розділі 13.

4.4          Місця    введення    газопроводів    в    житлові    будинки    повинні передбачатися    в    нежилі    приміщення,     доступні    для    обслуговування газопроводів.

В існуючих житлових будинках, що належать громадянам на правах приватної власності, допускається вводи газопроводів здійснювати в житлові приміщення, де установлені опалювальні прилади, за умови установки додаткових вимикаючих пристроїв зовні будинків.

Вводи газопроводів в громадські будинки слід передбачати безпосередньо в приміщення, де установлені газові прилади, або в коридори.

Розміщення вимикаючих пристроїв на цих газопроводах слід передбачати

зовні будинків, в місцях доступних для обслуговування.

4.5       Вводи  газопроводів  в  будинки  промислових  підприємств  та  інші будинки    виробничого    характеру    слід    передбачати    безпосередньо    в приміщення, де знаходяться агрегати, що споживають газ, або в суміжні з ним приміщення за умови з'єднання цих приміщень відкритим отвором. При цьому повітрообмін в суміжних приміщеннях повинен бути не менше триразового за годину.

4.6       Ввідні газопроводи не повинні проходити через фундаменти та під фундаментами будинків.

4.7       Не допускається ввід газопроводів в підвали, ліфтові приміщення, вентиляційні камери та шахти, приміщення сміттєзбірників, трансформаторних підстанцій,     розподільчих     пристроїв,     машинні     відділення,     складські приміщення, приміщення, що за вибухопожежною небезпечністю відносяться до категорій А і Б.

4.8      Конструктивні рішення вводів слід приймати з урахуванням вимог 4.25.

4.9    З'єднання сталевих труб слід передбачати на зварюванні.

Роз'ємні (фланцеві та різьбові) з'єднання на сталевих газопроводах дозволяється передбачати в місцях установлення запірної арматури, на конденсатозбірниках в місцях приєднання контрольно-вимірювальних приладів та пристроїв електрозахисту.

4.10    З'єднання поліетиленових труб між собою та із сталевими трубами, улаштування    та    розміщення    роз'ємних    та    нероз'ємних    з'єднань    на поліетиленових газопроводах слід виконувати згідно з вимогами, викладеними у підрозділі «Газопроводи із поліетиленових труб» цього розділу.

4.11     В населених пунктах при будівництві зовнішніх газопроводів вводи та випуски всіх підземних комунікацій (водопроводу, каналізації, тепломережі, телефону тощо), що проходять крізь підземну частину (фундаменти) зовнішніх стін    будинків,    повинні    бути    старанно   ущільнені   згідно   з    вимогами СНІП 2.08.01.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Схожі:

Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування дбн в 5-75: 2013

Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Державні будівельні норми україни будинки І споруди підприємства торгівлі дбн в 2-23: 2009
...

Методичні рекомендації Схвалено наказом Міністерства освіти І науки...
...

1 в якому із титриметричних методів аналізу використовують зовнішні І внутрішні індикатори: A
Яка спільна властивість сполук катіонів Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+ об'єднує їх в IV

В55 С@мотність у Мережі: роман / пер з пол. О. Кра­вець. К.: Махаон-Україна, 2012. 352 с
В55 С@мотність у Мережі: роман / пер з пол. О. Кра­вець. — К.: Махаон-Україна, 2012. — 352 с

Будинки І споруди
...

Будинки та споруди
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18. 03. 2008 р. №130, чинна з 2008-10-01

Споруди транспорту залізниці колії 1520 мм
Державне підприємство “Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту”

О. О. Скрипник Інститут проблем природокористування та екології нан україни, Дніпропетровськ
Розробка наукових основ технологій біогеодиверсифікації порушених гірничими роботами земель для розбудови екологічної мережі *



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка