Пошук по сайту


Газопостачання громадських будинків - Зовнішні мережі та споруди Газопостачання дбн в 5-20-2001

Зовнішні мережі та споруди Газопостачання дбн в 5-20-2001

Сторінка8/27
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

Газопостачання громадських будинків

6.54        В  громадських будинках і  прибудованих до них приміщеннях можлива установка газового обладнання, в тому числі для теплопостачання, за винятком:

-   дитячих дошкільних та шкільних закладах;

-   лікарнях та лікувально-поліклінічних приміщеннях;

-   спальних корпусів санаторіїв, закладах відпочинку, дитячих оздоровчих закладах та шкіл-інтернатів;

культурно-видовищних, дозвільчих, спортивних, торгівельних, транспортних, культових та інших закладах з можливим масовим перебуванням людей (більше 50) людин у одному приміщенні;

-громадських будинків та споруд висотою понад 26,5 м (від планувальної відмітки  до  відмітки  підлоги  верхнього  поверху)  будинків  з  атриумами, багатофункціональних будинків з житловими приміщеннями.

В лікувальних та амбулаторно-поліклінічних приміщеннях допускається передбачати установку газового обладнання тільки в приміщеннях приготування їжі, центральних заготівельних, лабораторіях, стоматологічних поліклініках, які розташовані у окремо розташованих будинках.

У вбудованих в житлові будинки та прибудованих до них приміщеннях підприємств громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування населення, приміщень установ, аптек, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів з можливим перебуванням в них менше 50 людей, допускається передбачати установку опалювального газового обладнання у відокремлених приміщеннях, які відповідають вимогам 6.40.

Установка балонів ЗВГ в наведених вище приміщеннях не допускається.

6.55    Приміщення, в якому установлюється газове обладнання, за винятком опалювального, повинно мати висоту не менше 2,2 м, вікно з кватиркою (фрамугою, що відчиняється у верхній частині вікна,) та постійно діючу приплинно-витяжну вентиляцію з кратністю  обміну повітря, обумовленою розрахунком, але не менше трикратного повітрообміну за годину.

При установці побутових газових приладів вимоги до приміщень пред'являються такі ж, як до житлових будинків.

6.56         На   підприємствах   громадського   харчування   відвід   продуктів згоряння від групи газових приладів, установлених у безпосередній близькості один   від   одного,   допускається  робити   під   одним   зонтом   з   наступним підключенням у збірний димохід, обладнаний витяжним вентилятором.

6.57        Без  відводу  продуктів згоряння  в димові  канали  дозволяється передбачати установку в одному приміщенні не більше двох побутових газових плит, а також використання лабораторних пальників. Вентиляція приміщення повинна відповідати вимогам 6.55.

6.58         Допускається   передбачати   установку   опалювального   газового обладнання з відводом продуктів згоряння в димохід сумарною тепловою потужністю до 200 кВт у відособлених приміщеннях громадських будинків, а також у приміщеннях,  прибудованих до  громадських будинків  і  окремо стоячих будинках (крім приміщень, розташованих в підвальних і цокольних поверхах, а також будинків, вказаних в 6.54).

Приміщення повинні відповідати вимогам, які пред'являються до приміщень житлових будинків у залежності від сумарної теплової потужності обладнання.

У вбудованих приміщеннях надходження повітря для горіння газу і для відшкодування витяжки не допускається передбачати з приміщень, у яких обертаються корозійні і легкозаймисті речовини.

6.59       Дозволяється застосовувати для опалення службових приміщень громадських   будинків   газові   конвектори   та   калорифери   з   герметичною камерою згоряння та відводом  продуктів згоряння через  зовнішню  стіну приміщення, де встановлене це обладнання.

При установці конвекторів та калориферів вимоги до приміщень пред'являються такі ж, як і до житлових будинків.

6.60     Допускається переводити на газове паливо котли для приготування їжі та плити, кип'ятильники тощо заводського виготовлення, призначені для роботи на твердому або рідкому паливі.  В  плитах для приготування їжі необхідно   передбачати   заміну   з'ємних   конфорочних   кілець   суцільним настилом. Газогорілочні пристрої, які установлюються у цьому обладнанні, повинні бути оснащені автоматикою безпеки.

6.61           Газове   не   побутове   обладнання   для   підприємств   торгівлі, громадського   харчування   та   інших   аналогічних   споживачів   необхідно оснащувати приладами автоматики безпеки, які забезпечують відключення основних (робочих) пальників у випадку припинення подачі газу, загасання полум'я, припинення подачі повітря (для обладнання, оснащеного пальниками з примусовою подачею повітря) і при відсутності тяги в топці та димоході. Для пальника або групи пальників,  об'єднаних у блок, що мають номінальну теплову   потужність   менше   5,6   кВт,   установка   автоматики   безпеки   не обов'язкова.

6.62    В підвалах, технічних підпіллях, а за їх відсутності в цокольних або перших поверхах громадських будинків   та споруд газифікованих населених пунктів, належить передбачати контроль довибухобезпечних концентрацій паливного газу (20% НКМЗ) в повітрі з виведенням сигналу на колективну попереджувальну сигналізацію або ОДС.

6.63       У відособлених приміщеннях громадських будинків, а також в приміщеннях,  прибудованих до  громадських будинків та  окремо  стоячих будинків,    де    встановлено    опалювальне    газове    обладнання,    необхідно передбачати первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники порошкові - 2 шт).

Газопостачання виробничих установок та котелень

6.64    Планувальні та конструктивні рішення котелень слід передбачати згідно з вимогами СНІП ІІ-35 та цих Норм.

Розміщення, планувальні та конструктивні рішення дахових котелень, які призначені для опалення житлових будинків, громадських будинків та виробничих будинків слід передбачати згідно з вимогами СНІП ІІ-35 та «Реко­мендаціями по проектуванню дахових котельних, вбудованих і прибудованих котельних установок та встановлення побутових теплогенераторів, працюючих на природному газі».

6.65    Для опалення виробничих приміщень, що відносяться по пожежній небезпеці до категорії Г та Д без виділення пилу і в службових приміщеннях підприємств допускається установка опалювального газового обладнання (в

т.ч. і газових конвекторів) із герметичною камерою згоряння, з відводом продуктів згоряння та надходженням повітря для згоряння через зовнішню

І стіну будинку.

Установку вищевказаного газового обладнання слід передбачати згідно з вимогами підрозділу «Газопостачання житлових будинків» цього розділу та СНІП 2.09.02.

6.66        При проектуванні газового обладнання котелень або при переводі на газове паливо  існуючих котелень  крім  вимог цих норм  слід  керуватися вимогами СНІП 11-35, ДНАОП 0.00-1.08 і ДНАОП 0.00-1.26.

6.67        При  проектуванні  газового обладнання електростанцій,  а також виробничих та опалювальних котелень з одиничною продуктивністю парових котлів - не менше 160 т/год та водогрійних котлів - не менше 420 ГДж/год слід керуватися вказівками розділу 7.

При переведенні діючих котлів з твердого або рідкого на газове паливо повинні бути підтверджені розрахунком: об'ємна щільність теплового потоку, достатність перерізу димоходів, продуктивність та тиск димососів і дутьових вентиляторів.

6.68      Газові пальники промислових установок, парових та водогрійних котлів,  які   використовують  газове  паливо,   повинні  відповідати   вимогам, передбаченим розділом 11.

Відстань від виступаючих частин газових пальників або арматури до стін або інших частин будинку, а також до споруд та обладнання повинна бути не менше 1 м по горизонталі.

Для ручного розпалювання газових пальників та спостереження за їхньою роботою слід передбачати оглядові отвори обладнання пристроями, які виключають викид продуктів згоряння в приміщення.

Перед пальниками, в які подається газоповітряна суміш, а також при підведенні кисню до пальників для різання та зварювання металу для запобігання проникнення полум'я у підвідний трубопровід, слід передбачати установку вогнеперепинювачів.

6.69    На котлоагрегатах, що працюють на газовому паливі, і на димоходах від них слід передбачати вибухові клапани:

-    для парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа та водогрійних котлів з температурою води не більш 115 0Cвибухові клапани слід передбачати згідно з ДНАОП 0.00-1.26;

-    для парових котлів з тиском пари понад 0,07 МПа і водогрійних котлів з температурою води вище 115 0Cвибухові клапани слід передбачати відповідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.08.

6.70         Необхідність   установки   вибухових   клапанів   на   промислових газовикористовуючих  установках  та  димоходах   від   них,   а  також   місця установки вибухових клапанів та їх кількість слід визначати у відповідності з нормами технологічного проектування, а при відсутності зазначених норм - проектною організацією.

6.71    Вибухові захисні клапани допускається не передбачати в обмуровці одноходових по димових газах котлів, для вертикальних циліндричних котлів, котлів   локомобілів   та   паровозного   типу,   а  також   на   димоходах   перед димососами.

6.72     Вибухові захисні клапани слід передбачати у верхній частині топки та димоходів, а також в інших місцях, де можливе скупчення газу.

При неможливості установки вибухових клапанів в місцях, безпечних для обслуговуючого персоналу, повинні бути передбачені захисні пристрої на випадок спрацьовування клапану.

6.73    Вентиляція котельних, цехів промислових та сільськогосподарських підприємств, будинків підприємств побутового обслуговування виробничого характеру  повинна  відповідати   вимогам  будівельних  норм   і   правил   по розміщеному в них виробництву.

При використанні ЗВГ видалення повітря з газифікованого приміщення слід передбачати з нижньої зони в кількості не менше 2/3 загальної кількості повітря, що видаляється.

6.74     При подачі промисловим підприємствам неодорованого газу слід передбачати сигналізацію загазованості газифікованих приміщень, а також приміщень, крізь які передбачається прокладка газопроводів.

6.75             Котли,   що   газифікуються,   повинні   бути   обладнані   КВП, автоматикою безпеки та регулювання згідно з вимогами СНІП ІІ-35.

6.76     Газифіковані виробничі агрегати повинні бути обладнані КВП для вимірів:

-тиску газу біля пальника або групи пальників після останнього (по ходу газу) вимикаючого пристрою та при необхідності біля агрегату;

-  тиску повітря перед пальниками (для пальників з примусовою подачею  повітря);

-  розрідження або протитиску в топці;

-  тиску повітря в повітроводі біля пальників після останнього шиберу або  дросельної заслінки та при необхідності біля вентиляторів;

-  розрідження в топці та при необхідності в димоході до шибера.

6.77          Розміщення   КВП   слід   передбачати   в   місці   регулювання  вимірюваного параметру або на спеціальному приладовому щиті.

При установці приладів на приладовому щиті допускається використання одного приладу з перемикачем для виміру параметрів у декількох точках.

6.78          Газифіковані    виробничі    агрегати    повинні   бути    обладнані автоматикою безпеки, що забезпечує припинення подачі газу при:

-неприпустимому відхиленні тиску газу від заданого тиску біля пальників;

-загасанні полум'я робочих пальників або групи пальників, об'єднаних у блок;

-    неприпустимому   зменшенні   розрідження   в   топці   (для   агрегатів, обладнаних димососами або інжекційними пальниками);

-  неприпустимому зниженні тиску повітря (для агрегатів, обладнаних  пальниками з примусовою подачею повітря);

-  неприпустимому зменшенні розрідження у вихідному патрубку зонту  (для печей з відводом продуктів згоряння під зонт);

-  вимиканні електроенергії.

Допускається не обладнувати виробничі агрегати автоматикою безпеки, яка забезпечує припинення подачі газу при загасанні полум'я в робочих пальниках або групі пальників, якщо технологічний процес спалювання газу та умови експлуатації агрегатів (температура в топковому просторі, число і розміщення пальників, частота зупинок та пусков агрегатів тощо) забезпечують безпеку роботи газифікованих агрегатів.

Для агрегатів, окремих пальників або групи пальників, об'єднаних у блок, які мають номінальну теплову потужність менше 5,6 кВт (витрата газу менше 0,5 м /год), автоматику безпеки допускається не передбачати.

6.79          Газове   обладнання   для   підприємств   торгівлі,   громадського харчування та інших аналогічних споживачів слід оснащувати приладами автоматики   безпеки,   що   забезпечують   відключення   основних   (робочих) пальників у випадку припинення подачі газу, загасання полум'я, припинення подачі   повітря   (для   обладнання,   оснащеного   пальниками   з   примусовою подачею повітря) та відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах.

6.80         Необхідність обладнання виробничих агрегатів та газових апаратів автоматикою  для  відключення  газу  при  порушенні  не  зазначених  вище параметрів та забезпечення  автоматичного  регулювання  процесів  горіння вирішується   розроблювачем   обладнання   в   залежності    від   потужності, технології   та   режиму   роботи    агрегатів   і    визначається   завданням    на проектування.

6.81         Для виробничих агрегатів, що не допускають перерв у подачі газу, відключення   подачі   газу   в   системі   автоматики   безпеки   повинно   бути доповнено   попереджувальною   сигналізацією   щодо   зміни   контрольованих параметрів.

6.82         Приєднання КВП та приладів автоматики до газопроводів з тиском газу понад 0,1  МПа слід передбачати за допомогою сталевих труб.  Для комутації щитів КВП та автоматики допускається застосування трубок із кольорових металів.

На відводах до КВП повинні передбачатися вимикаючі пристрої.

При тиску газу до 0,1 МПа допускається передбачати приєднання КВП за допомогою гумових рукавів, а також гумових трубок згідно умов, викладених у 6.3.

6.83     Прокладку імпульсних ліній необхідно передбачати у відповідності з вимогами СНІП 3.05.07.

6.84      В дахових, окремо розташованих, вбудованих   та   прибудованих котельнях, що працюють на газовому паливі, призначених для теплопостачання житлових     та     громадських     будинків,     слід     передбачати     контроль довибухонебезпечних концентрацій газу (20% НКМЗ) з виводом сигналу на колективну попереджувальну сигналізацію або на ОДС при її наявності, а також автоматичне відключення подачі газу в котельну.

В приміщенні газифікованої котельні слід передбачати вогнегасники порошкові ОП-9Б із розрахунку один вогнегасник на два котли.

Пальники інфрачервоного випромінювання та інфрачервоні трубчасті газові обігрівачі

 

6.85      Пальники інфрачервоного випромінювання (далі - ШВ) повинні відповідати    вимогам,    передбаченим    розділом    11.    ШВ    допускається застосовувати як у стаціонарних, так і в пересувних установках для обігріву:

-   робочих місць та зон виробничих приміщень, сушіння приміщень при будівництві будинків та їхнього ремонту;

-   робочих місць та зон на відкритих площадках;

-   відкритих площадок (перонів, спортивних споруд);

-   для технологічного обігріву матеріалів та устаткування.

 

6.86            Не допускається встановлювати ШВ в виробничих приміщеннях категорій А, Б, В із вибухопожежної та пожежної небезпеки, складських приміщеннях та в приміщеннях, виконаних із легких металевих конструкцій з горючим та важкогорючим утеплювачем в стінах, покриттях, у підвальних приміщеннях, а також для обігріву житлових та громадських будинків.

6.87            Опалювальні установки з ШВ, призначені для обігріву приміщень, слід передбачати з автоматикою, що забезпечує припинення подачі газу у випадку загасання полум'я пальника.

Необхідність обладнання автоматикою ШВ, які установлюються поза приміщеннями, повинна визначатися проектною організацією виходячи з конкретних умов розміщення та експлуатації пальників (технологічне розміщення ШВ, розпалювання пальників, установлених на висоті більше 2,2 м, наявність обслуговуючого персоналу тощо).

Допускається експлуатація таких систем без автоматики при постійному спостереженні за їх роботою.

6.88   При використанні установок ШВ, що працюють на ЗВГ для сушіння приміщень, балони повинні знаходитися в тих же приміщеннях, де і установка. В установці можливо використовувати не більше одного балону.

Забороняється використання установок ШВ, що працюють на ЗВГ в підвальних та цокольних поверхах.

Вентиляція приміщень, де встановлені установки ШВ для сушіння, повинна забезпечуватися через фрамуги, кватирки тощо. Якщо установки з ШВ застосовуються поза приміщеннями, пальники повинні бути захищені від задування та попадання в них атмосферних опадів.

6.89     Для опалення виробничих приміщень з висотою стель від 4,0 м і більше, крім виробництв та приміщень, що відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорій А та Б і будинків ступенем вогнестійкості IVaта V, допускається   установлювати   під   стелею   інфрачервоні   трубчасті   газові обігрівачі (далі - ITTO) променистого опалення, з відводом продуктів згоряння в атмосферу.

Застосування обігрівачів ІТГО в житлових та громадських будинках не допускається.

ІТГО повинні бути обладнані повною автоматизацією процесу спалювання газового палива з блокуванням подачі газу на пальник випромінювача у випадках:

-  зниження або підвищення тиску газу понад установлені межі;

-   відсутності розрідження в камері змішування газу з повітрям, тобто припинення роботи витяжного вентилятора;

-   загасанні полум'я в пальниках;

-   відсутності напруги в блоці керування та безпеки;

-   наявності несправностей в блоці керування. 

6.90          ІТГО   повинні   відповідати   ТУ,   затвердженим   в   установленому порядку, а ІТГО виробництва закордонних фірм повинні мати сертифікат органів     Держстандарту     України     і     дозвіл     на     їхнє     застосування Держнаглядохоронпраці України.

6.91          Відстані від ШВ та ІТГО до конструкцій приміщення з горючих та важкогорючих матеріалів (стелі, віконні та дверні коробки тощо) повинні бути не менше 0,5 м при температурі   поверхні, що випромінює,   до 900 0Cі не менше 1,25 м для температури вище 900 0C.

Стелі або конструкцію із горючих матеріалів над пальниками необхідно захищати або екранувати негорючим матеріалом (покрівельною сталлю по азбесту, азбестоцементним листом тощо).

Відкрита електропроводка повинна знаходитися на відстані не менше 1 м від ШВ, ІТГО та поверхні випромінювання.

6.92  В  приміщеннях,   що   обігріваються   установками   ШВ   повинна забезпечуватися триразова загальнообмінна вентиляція, а в приміщеннях, що обігріваються ITTO; вентиляція повинна відповідати вимогам будівельних  норм та правил по розміщенню в них відповідних виробництв.

Розрахунок вентиляції приміщень, де передбачається установка ШВ, слід виконувати, керуючись нормами гранично допустимих концентрацій CО2та оксідів азоту (в перерахунку на NО2) у повітрі робочої зони.

Розміщення витяжних пристроїв слід передбачати вище випромінювачів, а припливних  пристроїв - поза зоною випромінювання установок ШВ та ІТГО.

Системи обігріву з ШВ повинні бути зблоковані з системою місцевої або загальнообмінної вентиляції, виключаючи можливість пуску та роботи системи Обігріву при непрацюючій вентиляції.

В приміщеннях з установками ШВ та ІТГО слід передбачати вогнегасники порошкові із розрахунку 3 шт. на 500 м2 приміщення.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

Схожі:

Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування дбн в 5-75: 2013

Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Державні будівельні норми україни будинки І споруди підприємства торгівлі дбн в 2-23: 2009
...

Методичні рекомендації Схвалено наказом Міністерства освіти І науки...
...

1 в якому із титриметричних методів аналізу використовують зовнішні І внутрішні індикатори: A
Яка спільна властивість сполук катіонів Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+ об'єднує їх в IV

В55 С@мотність у Мережі: роман / пер з пол. О. Кра­вець. К.: Махаон-Україна, 2012. 352 с
В55 С@мотність у Мережі: роман / пер з пол. О. Кра­вець. — К.: Махаон-Україна, 2012. — 352 с

Будинки І споруди
...

Будинки та споруди
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18. 03. 2008 р. №130, чинна з 2008-10-01

Споруди транспорту залізниці колії 1520 мм
Державне підприємство “Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту”

О. О. Скрипник Інститут проблем природокористування та екології нан україни, Дніпропетровськ
Розробка наукових основ технологій біогеодиверсифікації порушених гірничими роботами земель для розбудови екологічної мережі *



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка