Пошук по сайту


Значення цілісності нерва - Загальна фізіологія м'язів І нервів вчення про збудливість І збудження

Загальна фізіологія м'язів І нервів вчення про збудливість І збудження

Сторінка6/6
1   2   3   4   5   6

Значення цілісності нерва. По нервовому волокну збуд­ження проводиться лише за умови його анатомічної ціліс­ності та нормального фізіологічного стану.

Осьовий циліндр центрального кінця перерізаного нер­ва може вростати в його периферичну частину, досягаючи органа, що іннервує. Процес регенерації відбуваєгься до­сить повільно (3 мм на добу) і в основному залежить від тісного контакту перерізаних частин нерва.

Двобічне проведення збудження. Нервове волокно про--водить збудження в обидва боки від місця подразнення. Ця властивість нервового волокна експериментальне була до­ведена російським фізіологом О. І. Бабухіним (1877) на нерві електричного органа нільського сома.

Двобічність проведення збудження по нерву перекон­ливо підтверджується реєстрацією біострумів по обидва боки від місця подразнення.

Функціональна рухомість (лабільність) спинномозко­вих нервів є найвищою у порівняльно-фізіологічному ас­пекті. Якщо нервова клітина може відтворити не більше 100 імпульсів за 1 с, то для м'якотного нервового волокна максимальний ритм збудження дорівнює 300—500 імпуль­сів за 1 с. Висока функціональна рухомість аферентних та еферентних шляхів забезпечує передачу будь-яких ритмів збудження, що виникають у рецепторах без їх трансформації.

Обмін речовин у нерві. Порівняно з іншими органами інтенсивність обміну речовин-'у нерві дуже низька. Уста­новлено, що сідничний нерв жаби в стані спокою виділяє 0,008 мг вугільної кислоти за 1 хв. Під час роботи нерва споживання кисню та виділення вуглекислоти підвищуєть­ся на 16—35 %.

На відміну від м'яза, нерв не здатний ресинтезувати гексозофосфат з молочної кислоти. Іншою відмінністю об­міну речовин герва та м'яза є утворення аміаку, що вка­зує на розпад азотистих речовин.

Теплопродукція нерва також дуже мала. При передачі імпульсу по нервовому волокну на відстань 1 см виділяєть­ся 10-12 кал. Нерв при збудженні витрачає у 400 000— 1 000 000 раз менше енергії, ніж м'яз.

Стомлення нерва. У зв'язку з малимя енергетичними затратами і великою інтенсивністю 'відновних проце­сів нервове волокно практично невтомне. Це доведено М. Є. Введенським (1884) на нервово-м'язовому препараті жаби. Подразнюючи сідничний нерв жаби протягом 9— 10 год, він не виявив ознак втоми у ньому.

Іншим доказом невтомності нерва є тривале прослухо-вування у ньому за допомогою телефону струмів; дії. .

Однак без кисню нерв швидко стомлюється і втрачає здатність проводити збудження. Це свідчить про те, що ді­яльність нерва тісно пов'язана з його окислювальними про­цесами.

СИНАПСИ

Мі'сця контактів одного нейрона з іншим, або аксона (нейриту) з робочим органом називаються синапсами (грец. зупарзіз — з'єднання). На одному нейроні кількість синапсів може досягати декількох тисяч. Залежно від міс­ця розміщення синапси ділять на центральні (міжнейронні), периферичні (нервово-м'язові) та ін.

Синаптичні утворення, або бляшки, являють собою сво­єрідні потовщення розгалужень нейриту з мітохондріями, синаптичними міхурцями та іншими утвореннями. За до­помогою електронної мікроскопії в синапсах розпізнають пресинаптичну та постсинаптичну мембрани та синаптичну щілину шириною близько 200 А, заповнену тканинною рідиною.

Вітчизняними та зарубіжними авторами установлено, що механізм синаптичної передачі збудження тісно пов'я­заний з біострумами та хімічними речовинами — медіато­рами.

Передавачем збудження у міжнейронних та нервово-м'язових синапсах є ацетилхолін. Закінчення постгангліонарних симпатичних нервових волокон у процесі збуджен­ня виділяють норадреналін та незначну кількість адрена­ліну, складаючих разом симпатин. Імпульс, який надходить до синапсу, звільнює з міхурців медіатор — ацетилхолін. Останній, діючи на постсинаптичну мембрану, підвищує її проникність. Згідно з уявленнями Екклса (1963), молеку­ли медіатору, прикріплюючись до рецепторних ділянок, відкривають пори у мембрані для проходження іонів (рис. 130). У зв'язку з високою концентрацією натрію у міжклітинній рідині він притягується у клітину негатив­ним зарядом цитоплазми і зменшує внутрішній потенціал приблизно на 0,5 мВ. При цьому виникають кругові елект­ричні струми, що збуджують клітину.

Рис. 130. Модель скнаптичної передачі (за Мільнером);

а — вихід медіатору з синаптичних міхурців через пресинаптичну мем­брану (молекули медіатору, сполу­чаючись з постсинаптичною мембра­ною, відкривають у ній пори); б — збільшене зображення постсинаптичної мембрани (молекули медіатору прикріплюються до рецепторних ді­лянок мембрани і зрушують сусід­ні “пробки”, відкриваючи пори у мембрані);

1 — синаптична щілина; 2 — синаптичні міхурці; 3 — молекули медіатору; 4 — пресинаптична мем­брана; 5 - постсинаптична мембра­на; 6 — “пробка” пори; 7 — ре­цепторна ділянка; 8 — пора постсинаптичної мембрани; 9 — іони, що входять у клітину
Ацетилхолін,_що виділяється, викликає тільки один ім­пульс, тому що під дією ферментів холінестерази та ацетилхолінестерази він дуже швид­ко, протягом тисячних долей секунди, розпадається на холін та оцтову кислоту. Після його розпаду мембрана відразу стає непроникною для натрію і за З—4 мс відновлюється попе­редній потенціал.

У міжнейронних з'єднаннях виникненню імпульсів переду­ють електричні заряди, які мо­жуть бути збуджуючими або гальмівними постсинаптичними потенціалами (відповідно ЗПСП і ГПСП).

Передача імпульсів через синапси має свої особливості. На відміну від нервового во­локна синапси проводять збуд­ження в одному напрямку.

При подразненні рухового нерва м'яз скорочується, але при подразненні м'яза імпуль­си на руховий нерв не перехо­дять. Однобічність проведен­ня збудження пояснюється тим, що медіатори виділяють­ся лише нервовими закінчен­нями. Імпульси проходять через синапси з уповільненням. Затримка ця становить бли­зько 1 мс і зумовлена особливостями синаптичної передачі збудження (дифузія медіатору через пресинаптичну мемб­рану, син'аптичну щілину та постсинаптичну мембрану).

Синапси володіють низькою лабільністю, тому легко піддаються втомі.

Синаптичним утворенням властива відбіркова чутливість до хімічних, речовин. Одні з них збуджують ділянку синап-су, інші паралізують Її (табл. 46).

ВПЛИВ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ НА ЖИВІ ТКАНИНИ

Проходження постійного струму через живу тканину, що є електролітом, викликає в ній ряд фізіологічних змін, пов'язаних з переміщенням аніонів і катіонів.

Основні закономірності дії постійнс'го струму на ткани­ни тварин були викладені в 60-х роках минулого століття (Дюбуа-Реймон, Пфлюгер) у вигляді полярного закону, фі­зіологічного електротону та закону скорочень.

Суть полярного закону полягає в тому, що постійний струм подразнює тканину в момент замикання або розмикання електричного ланцюга. Ткакина подразню­ється не на всьому її протягу між електродами, а в місці входу (анод) і виходу (катод) струму. У момент замикан­ня збудження виникає на катоді, а в момент розмикання — на аноді. Подразнюючи нервово-м'язовий препарат постій­ним струмом, розрізняють низхідне направлення струму — катод ближче до м'яза та висхідне — анод ближче до м'яза.

Про виникнення збудження на полюсах (на аноді або на катоді) можна переконатися на такому досліді. Нерв нервово-м'язового препарату кладемо на неполяризуючі електроди. Підібравши середню силу струму, спостерігає­мо скорочення м'яза лише при замиканні і розмиканні струму. Порушивши провідність нерва між електродами краплею міцного розчину аміаку, через 4—5 х'в подразнює­мо нерв при низхідному та висхідному струмі. При низхід­ному струмі м'яз реагує лише на удар при замиканні. Збуд­ження, що виникає при розмиканні на аноді, не проходить через уражену ділянку нерва. При висхідному струмі ско­рочення м'яза настає лише в момент розмикання ланцюга, тому що анод знаходиться поряд з м'язом; збудження з катода не може пройти через змертвілу ділянку нерва і м'яз не скорочується.

Причину описаних явищ слід шукати у зміні потенціалу спокою клітини. Відомо, що подразнення викликає збуд­ження в тому випадку, коли висхідна величина мембран­ного потенціалу спокою досягає критичного рівня деполя­ризації, тобто у випадку порушення рівноваги між позитив­но зарядженою зовнішньою поверхнею клітинної мембрани і негативно зарядженою цитоплазмою.

При змиканні постійного струму частина іонів калію і натрію спрямовується до катода, завдяки чому позитивний заряд мембрани тут знижується і настає пасивна деполяри­зація її. Деполяризація збільшує пористість мембрани, і іони натрію переміщуються в клітину, в результаті чого настає збудження. У зоні анода замикання постійного стру­му супроводжується збільшенням позитивного заряду зов­нішньої частини клітинної мембрани за рахунок віддачі аніонами свого заряду. Пасивна гіперполяризація, що ви­никає, не порушує проникності мембрани і збудження не настає. Розмикання струму швидко повертає потенціал спокою до початкового рівня. При цьому виникає різка де­поляризація, яка викликає збудження на аноді.

Результати досліджень Пфлюгера свідчать про те, що постійний електричний струм не тільки збуджує нерв, а й значно змінює його збудливість та провідність. Особливо ці зміни виявляються у місцях входу та виходу струму. При замиканні постійного струму збудливість і провідність нер­ва підвищуються в ділянці катода і знижуються в ділянці акода. Розмикання постійного струму викликає у нерві зворотні зміни: у ділянці анода збудливість і провідність короткочасно підвищуються, в ділянці катода — знижу­ються. •

Ці зміни нерва зумовлені впливом постійного (гальва­нічного) струму, отримали назву фізіологічного електротону. Зміни збудливості та провідності на ка­тоді називаються 'кателектротоном, а на аноді — а не л ектрот он ом.

Ефект дії постійного струму на живу тканину залежить рід сили, а в деяких випадках від спрямування струму.

При слабкому струмі, що відповідає пороговій силі, зміни виникають на катоді, тому скорочення м'яза настає лише під час замикання струму незалежно від його напрямку. Фізико-хімічні зміни в ділянці анода при розмиканні не­значні і не викликають збудження. Струм середньої над-порогової сили викликає скорочення м'яза в момент зами­кання і розмикання.

При сильному низхідному струмі замикання, що викли­кає збудження на катоді, дає скорочення м'яза. При роз­миканні збудження, що виникає на аноді, блокується в ді­лянці катода різким зниженням збудливості та провідності. При сильному висхідному струмі замикання не супровод­жується скороченням м'яза, тому що збудження з катода не може пройти через ділянку зниженої збудливості та про­відності на аноді. При розмиканні струму потік нервових імпульсів від анода вільно досягає м'яза.

Описані закономірності у фізіології одержали назву закону скорочення (табл.47).

Слабкий Скорочення Спокій Скооочення Спокій

Середній Скорочення ” Скорочення

Сильний ” Спокій Спокій

Використання постійного струму знайшло широке за­стосування у клініці. Його застосовують для підвищення або зниження чутливості різних ділянок тіла.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Крок 3 Загальна лікарська підготовка 2014 рік (осінь) Педіатричний профіль
С. З анамнезу встановлено, що в 4 роки переніс бронхоаденіт. Об’єктивно: дитина лежить на боці з приведеними до тулуба ногами, голова...

Вимірювання швидкості руху молекул. (Дослід О. Штерна.) Пояснення...
Мета уроку: сформувати в учнів поняття про фізичні властивості речовин у різних агрегатних станах, використовуючи основні положення...

1. національна економіка: загальне та особливе
Як наукова дисципліна національна економіка комплексне вчення про закономірності становлення та функціонування господарської системи...

Розвиток соматичної та вегетативної нервової системи
У нервовій системі виділяють центральну частину – головний мозок І спиний мозок І периферичну, яка представлена 12-ма парами черепномозкових...

Та головне – відкрити світу душу
Переконана, що успішне доросле життя |вчення| кожного мого учня прямо пропорційне розвитку їх інтелектуальних здібностей та життєвих...

Материала статьи:«Название статьи набирать тут»
Міжпредметні І міжгалузеві зв’язки: технологія приготування їжі, устаткування І обладнання підприємств харчування, калькуляція, математика,...

Звіт директора
Загальна інформація про заклад освіти Калинівський технологічний технікум знаходиться за адресою: вул. Маяковського, 29. Тел./факс...

Уроку
Тема уроку: Алкани ( парафіни). Загальна формула алканів. Структурна ізомерія. Поняття про конформації. Систематична номенклатура....

Взаємозв'язок загальної, політехнічної та професійної освіти
Загальна освіта — сукупність знань основ наук про природу, сус­пільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь...

Будова рослинної клітини. Фізіологія клітини рослин
Для неї властиві всі ознаки живого: обмін речовин І енергії, ріст, розмноження, передача своїх ознак у спадок, подразливість, рух....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка