Пошук по сайту


Дослідження. Метою

Дослідження. Метою

Сторінка1/2
  1   2



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

Черкаське територіальне відділення МАН України

Відділення: хімії та біології

Секція: хімія

ОТРИМАННЯ АКТИВОВАНИХ БЕНТОНІТОВИХ ГЛИН

І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ЯКІСНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ


Роботу виконав:

Ковтун Богдан Олександрович,

учень 10-Б класу Черкаської

спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3
Науковий керівник:

Будавіцька Світлана Володимирівна,

вчитель хімії вищої категорії

Черкаської спеціалізованої школи №3

Черкаси – 2012

Отримання активованих бентонітових глин

і їх використання при підготовці якісної питної води

Ковтун Богдан Олександрович

Черкаське територіальне відділення МАН України

Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3

Черкаської міської ради Черкаської області, 10 клас, м. Черкаси

Будавіцька Світлана Володимирівна, учитель хімії Черкаської спеціалізованої

школи І-ІІІ ступенів №3 Черкаської міської ради Черкаської області

Бентонітові глини Черкаського родовища здатність до сорбції, іонного обміну, каталітичної дії, коагуляційного структуроутворення, прості і дешеві в добуванні і обробці. Тому їх можна використати в системах міськводоканалів, на водозаборах для очищення вод Дніпра під час водопідготовки від токсичних з’єднань, в тому числі: нафтопродуктів, пестицидів, фенолів, хлорорганічних сполук, що утворюються в наднормативних кількостях при знезараженні води хлором (хлороформу, діоксинів), радіонуклідів, заліза, марганцю, міді, цинку. Це новий напрямок використання бентонітових глин, що й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Метою роботи було установити фізико-хімічні властивості сорбенту після активації бентонітових глин Черкаського родовища і запропонувати методи використання їх для очищення вод Дніпра під час водопідготовки.

Завдання дослідження: опрацювати літературні та електронні джерела

інформації і визначити хімічний склад і фізико-хімічні властивості природних і активованих бентонітових глин Черкаського родовища; визначити хто контролює стан якості води у межах Черкаського регіону; з‘ясувати чим забруднені Дніпровські води за даними контролюючих органів; дослідити можливість використання активованих бентонітових глин для очищення води під час водопідготовки від нафтопродуктів, фенолу; розробити рекомендації щодо подальшого їх використання.

Практичне значення роботи. Активовану бентонітову глина Черкаського родовища можна використовувати як сорбент в системах міськводоканалів та на водозаборах.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………….6

1.1. Українські показники якості питної води…………………………………...…6

1.2. Джерело водопостачання м.Черкаси …………………………………… …….7

1.3. Контролюючі органи стану якості води у межах Черкаського регіону ……8

1.4. Використання природних сорбентів в процесах водопостачання …………..9

1.5. Структура глин та їх властивості………………………………..………...…10

1.5.1. Структура монтморилоніту………………………………………………...11

1.5.2. Структура палигорськіту…………………………………………………...11

РОЗДІЛ 2 УМОВИ, МЕТОДИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ……………………………………………………………..….13

2.1. Дослідження процесів адсорбції з використанням активованих

бентонітових глин...................................................................................13

2.1.1. Методика процесу активації ……………………………………...….13

2.1.2. Вплив кислотної активації на структурні особливості глини…......15

2.1.3. Опис лабораторних установок……………………………….......…...15

2.2. Дослідження процесу адсорбції на активованих сорбентах……………..…17

2.2.1. Адсорбція нафтопродуктів у динамічних умовах………………..…18

2.2.2. Очищення води від нафтопродуктів методом адагуляції ………....18

2.3. Адсорбція фенолу…………………………………………………………......20

ВИСНОВКИ........................................................................................................21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….……………….…..22

ДОДАТОК А.......................................................................................................23

вступ
Актуальність теми. Забезпечити населення якісною питною водою – це одне із актуальних завдань, що стоять перед людством. На сьогодні стандарти якості питної води в Україні є не досконалими; показники, що аналізуються не відповідають міжнародним стандартам якими користується європейське товариство; застаріла схема очистки води, це зумовлює фактори поширення різних захворювань і погіршення здоров’я населення. Вирішити ці проблеми можливо лише використовуючи нові технології водопідготовки.

В даний час інтерес представляє використання нових природних сорбентів у процесах водопідготовки, це дозволить значно інтенсифікувати процеси очищення питної води. Такими природними сорбентами можуть бути бентонітові глини Черкаського родовища. Бентонітові глини здатність до сорбції, іонного обміну, каталітичної дії, коагуляційного структуроутворення, - тобто мають властивості, пов’язані з ефективною поверхнею кристалів, а також прості і дешеві в добуванні і обробці.

Робота присвячена новому напрямку використання бентонітових глин Черкаського родовища для очищення питної води, що і визначило актуальність теми.

Мета і завдання дослідження. Метою мого дослідження було активувати бентонітові глини Черкаського родовища і установити їх фізико-хімічні властивості; запропонувати метод використання їх для очищення вод Дніпра під час водопідготовки від нафтопродуктів, фенолу; поліпшити процес освітлення води.

Для досягнення мети поставлені завдання:

  • вивчити хімічний склад і фізико-хімічні властивості активованих бентонітових глин Черкаського родовища;

  • визначити хто контролює стан якості води у межах Черкаського регіону;

  • з‘ясувати чим забруднені Дніпровські води за даними контролюючих органів;

  • дослідити можливість використання бентонітових глин для очищення вод Дніпра під час водопідготовки від нафтопродуктів і фенолу.

Об’єкт дослідження: бентонітова глина з найбільшого в Україні розроблювального кар’єру Черкаського родовища, розташованого в с. Дашуківка Лисянського району Черкаської області.

Предмет дослідження: метод кислотно-лужної активації бентонітової глини Черкаського родовища, можливість їх використання активованої глини як адсорбенту в системах міськводоканалів й економічна ефективність їхнього використання.

Методи дослідження: хроматографічний, фотоколаметричний, хімічного аналізу.

Наукова новизна дослідження: використання активованих сорбентів які отримали вперше із природної сировини для очищення питної води.

Практичне значення одержаних результатів: сорбент рекомендується для використання в системах міськводоканалів, на водозаборах.

Розділ 1

огляд літератури
1.1. Українські показники якості питної води
Питна вода найважливіший мінерал у світі. В ній зародилося життя, саме вона і досі присутня в кожному живому організмі на планеті.

Всі питання, що стосуються питної води, починаються з основного - що таке питна вода? Конструктивна відповідь на це питання можлива тільки із застосуванням досить об’ємного переліку чітко визначених кількісних показників її якості. Саме фізичні, хімічні, радіологічні, мікробіологічні та інші параметри, що характеризують якість води, є відправним пунктом вирішення всіх проблем, пов’язаних з одержанням питної води.

В Україні якість води питного призначення визначається нормативними документами. Зокрема, міждержавним стандартом ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством»; Державними санітарними правилами і нормами (ДСанПіН) України «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». . Втратили чинність

Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні 
вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" 
(ДСанПіН 2.2.4-400-10)


У табл. А.1 наведено порівняння основних і обов’язкових показників, яким повинна відповідати вода, що скеровується на питні та господарські потреби в Україні, а також норми запропоновані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). У табл. А.2 вказані основні бактеріологічні показники якості води для господарсько-питних потреб, згідно з яким загальна кількість бактерій в 1 мл води не повинна бути більшою за 100, а щодо кількості кишкових паличок в 1л води не повинна перевищувати 3 , а об’єм води в якій виявлено одну кишкову паличку, не повинен бути меншим за 300 мл.

Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту – гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, якими контаміноються природні води внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення. За ГОСТ 2874-82 обмежуються загальна мінералізація води, вміст As, Cu, F, Fe, Be, Mn, NO3-, Pb, Se, Sr, Zn, поліакриламіду, урану (природного і урану-238), Радію-226, Стронцію-90, загальна твердість і рН [1].

Науковці стверджують, що дані Українські стандарти давно застаріли. ГОСТ який передбачає аналіз води лише за 25 показниками і нові введені з липня 2010 року Державні санітарні правила і нормами (ДСанПіН) України передбачають аналіз води за 34 показниками не відповідає Міжнародним стандартам якими користується Європейське товариство за яким аналізу підлягають близько 100 показників. 65-75 показників просто не контролюються в Україні, тому стверджувати, що наша вода безпечна просто нема підстав.
1.2. Джерело водопостачання м.Черкаси
Питною водою населення м. Черкаси забезпечує комунальне підприємство «Черкасиводоканал». Перша його черга потужністю 80 тис. м3/добу була введена в експлуатацію в серпні 1975 року. Джерелом водопостачання міста слугує Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро. Водозабір із водосховища здійснюється за 17 кілометрів вище за течією від міста Черкаси. Воду очищують обробляючи коагулянтами, знезаражують хлором, фільтрують через піщані фільтри і подають в міську мережу.

Мало хто знає, що від такої застарілої схеми очистки води в цивілізованому світі вже давно відмовились, вона несе серйозну загрозу для здоров’я людини. Хлорування води безперечно, врятувало чимало людей від холери та інших вірусів, і концентрація хлору у водопровідній воді не є небезпечною для здорової людини. Проте встановлено, що для людей, які страждають астматичними і алергічними захворюваннями, присутність хлору, навіть в таких малих концентраціях, погіршує самопочуття. Крім того, кип’ятіння хлорованої води спричиняє утворення хлорорганічних сполук які провокують розвиток онкологічних захворювань, ракових пухлин і новоутворень. А якщо у воді, що поступає на хлорування міститься фенол є можливість утворення у питній воді діоксинів.

Втім, щоб виконати нові нормативні якості питної води які розробляються зараз потрібні нові технології і повна технічна реконструкція.
1.3. Контролюючі органи стану якості води у межах Черкаського регіону
Нині контроль за станом якості води у межах Черкаського регіону здійснюють управління екології та природних ресурсів, установи санепідслужби області, відділ екології та раціонального природокористування Черкаського міськвиконкому, комунальне підприємство «Черкасиводоканал».

Результати роботи названих організацій є основними джерелами інформації щодо якості стану води р. Дніпро у межах Черкаської області. Проблема полягає в тому, що відомства мають свою мережу спостереження за станом якості води р. Дніпро, які не підлягають узгодженню. Обмін інформацією між відомствами не відрегульовано і не розроблено методологію її узагальнення.

Вода р. Дніпро у межах Кременчуцького водосховища контролюється на межі Черкаської та Київської областей вище Канівської ГЕС, у гирлах річок Рось, Вільшанка, Золотоношка, Супой, Тясмин, у межах водозабору м. Черкаси, на кордоні Кіровоградської та Черкаської областей, в акваторії порту м. Світловодськ.

За результатами досліджень вода р. Дніпро відповідає 2-3 класу якості води поверхневих водоймищ (ГОСТ 2761-84) та характеризується помірним ступенем забруднення (СанПіН №4630-88).

У пунктах спостереження періодично реєструються понаднормативні концентрації деяких речовин. Насамперед у Дніпровській воді постійно виявляються залізо, мідь, цинк, нафтопродукти і феноли. Тому під час водопідготовки необхідно використовувати такі технології очистки води які б забезпечили видалення цих сполук.
1.4. Використання природних сорбентів в процесах водопостачання
В Україні геологами відкриті багаті запаси природної сировини – бентонітів, каолінів, цеолітів та ін. В багатьох областях України (Черкаській, Закарпатській, Хмельницькій, Тернопільській обл. і в Криму) знайдені великі поклади бентонітових глин. Але більшість відомих родовищ бентонітів (а їх ~ 100) не мають промислового значення через незначні запаси, або через складні гірничотехнічні умови залягання. З точки зору промислових запасів найбільший інтерес представляють бентонітові глини Черкаської та Закарпатської областей.

Черкаське родовище — родовище бентонітових глин, розташоване в с. Дашуківка Лисянського району Черкаської області, найбільше в Україні. Було відкрите у 1954 році, розробляється з 1960 року, запаси глин продуктивної товщі оцінюються приблизно у 22 млрд. тон. Глини залягають на глибині 10-40 м. Його загальна площа приблизно 120 км².

У великому діючому кар'єрі видобуваються палигорськітові та монтморилонітові бентонітові глини. Зараз кар'єр має до 5 уступів. На родовищі виділяється 5 шарів глин, розробляється другий шар (монтморилонітові глини). Добуваємий тут бентоніт відрізняється високим - 65-90% - вмістом основного мінералу – монтморилоніту.

У кар'єрі розкриваються 5 шарів глин:

Перший шар – темно-сіра полімінеральна глина з великою кількістю карбонатів. Цей шар має суцільне залягання та середню товщину по родовищу 14,1м. Другий шар має середню потужність 5,9м, складений, переважно, бентонітовою глиною, і найбільшу економічну цінність з-поміж інших шарів. Третій шар складається з чотирьох основних лінз і має середню потужність 2,7м. Він складений палигорськітовою глиною. Четвертий шар родовища потужністю 1,7м складено генетичною сумішшю бентоніту та палигорськіту. П’ятий шар є найнижчою частиною продуктивної товщі родовища, що залягає у вигляді окремих лінз. Цей шар має потужність 2,3м та складений гідрослюдою з домішками піску і монтморилоніту [3].

Бентонітові глини – глини до складу яких входять головним чином монтморилоніт і палигорськіт можна застосовувати як адсорбційний матеріал. Вони мають здатність в природному, або в активованому вигляді (тобто після хімічної обробки кислотами або содою) сорбувати з води на 93 – 96% канцерогенні хлорпохідні, нафтопродукти, радіонукліди (зокрема Cs+), важкі метали, СПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини), пестициди, поліпшувати процеси освітлення води.

Головними перевагами цього сорбенту є висока сорбційна ємність, механічна міцність і низька ціна. Сорбент можна використовувати в системах міськводоканалів, на водозаборах замість традиційного річкового піску, у системах очищення води від радіонуклідів.
1.5. Структура глин та їх властивості
Глинисті матеріали становлять групу шаруватих і шарувато-стрічкових силікатів, частинки яких мають чітко виражену кристалічну структуру і розміри не більше 0,5 – 5 мкм. Вони характеризуються гідрофільною поверхнею, здатністю до сорбції і іонного обміну й утворюють у концентрованих і розведених суспензіях тиксотропні коагуляційні структури. Дисперсність кристалів глинистих мінералів – це той критерій, який визначає їх основні фізико-хімічні властивості: здатність до сорбції, іонного обміну, каталітичної дії, тиксотропного коагуляційного структуроутворення, - тобто властивості, пов’язані з ефективною поверхнею кристалів [4].

Класифікація глин ґрунтується на принципі систематизації мінералів за особливостями їх кристалічної будови. Розрізняють такі типи глин: глини типу 1:1, основним представником яких є каолініт; глини типу 2:1, з-поміж них основне місце належить набухаючим (монтморилоніт); глини типу 2:1:1, ненабухаючі; шарувато-стрічкові силікати, до яких відноситься палигорськіт.

У цій роботі досліджується бентоніт (тип 2:1) з Черкаського родовища бентонітових глин.
1.5.1. Структура монтморилоніту
Теоретична формула монтморилоніту має вигляд: Si8Al4O20(OH)4 nH2O, що відповідає 66,7% SiO2, 28,3% Al2O3 i 28,3% H2O.

Структурними елементами монтморилоніту є дві зовнішні силіційоксигенові тетраедричні сітки і проміжна алюмооксигенова октаедрична сітка. Всі верхівки тетраедрів в сітці направлені в одну сторону – до середньої частини структурного елемента. Характерною особливістю структури монтморилоніту є рухливість його структурних шарів, завдяки чому такі полярні молекули, як молекули води або органічних речовин, можуть проникати між структурними шарами, розширюючи їх. Цим пояснюється легка здатність монтморилоніту до набухання, що відіграє позитивну роль при дезактвації води в статичних умовах і негативну в динамічних умовах, коли монтморилоніт поміщають в колонки.

Процес обміну іонів на монтморилоніті здійснюється в міжплощинних шарах, де і розміщені обмінні катіони.
1.5.2. Структура палигорськіту
Палигорськіт являє собою водний алюмосилікат магнію, теоретична формула Mg2Al2[Si4O10](OH)*4(H2O).

За кристалічною структурою — це проміжний тип між так званими стрічковими та шаровими силікатами. Агрегати палигорськіту мають зплутано-волокнисту та шкірясту будову, зустрічається у вигляді корок. Кристали палигорськіту моноклінної системи мають вигляд тонких волокон білого, світло-сірого, іноді розуватого або жовтуватого кольору.

Як і монтморілоніт, палигорськіт відноситься до класу високодисперсних мінералів, що мають розвинену питому поверню і здатність до катіонного обміну. На відміну від монтморілоніту, кристалохімічна будова палигорськіту зумовлює присутність в ньому цеолітних каналів, тобто порожнин у тілі кристала, що дозволяє поглинати малорозмірні молекули таких речовин, як вода, аміак та інш.
Отже через застарілі стандарти якості питної води, стверджувати, що наша вода безпечна нема підстав. А для виконання нових нормативних якостей питної води які розробляються необхідні нові технології і повна технічна реконструкція.

У пунктах спостереження які контролюють якість Дніпровської води періодично реєструються понаднормативна концентрація сполук заліза, марганцю, міді, цинку, нафтопродуктів і фенолу. Для їх видалення в системах міськводоканалів, на водозаборах можна використати природний сорбент бентонітові глини Черкаського родовища через їх високу сорбційну ємність, механічну міцність і низьку ціна.

Високі адсорбційні і іонообмінні властивості бентонітів обумовлені специфічною будовою кристалічних ґрат мінералу, величиною питомої поверхні, розмірами і характером пір, хімічною неоднорідністю.

РОЗДІЛ 2

УМОВИ, МЕТОДИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Дослідження процесів адсорбції з використанням активованих бентонітових глин
2.1.1. Методика процесу активації
Процес активації природних сорбентів приводить до різкого збільшення їх каталітичної, адсорбційної та відбілюючої спроможності. Для проведення процесу активації в лабораторних умовах була застосована концентрована сульфатна кислота. Методика процесу наступна. Здрібнений монтморилоніт масою 100 гр поміщаю у колбу-реактор із зворотним холодильником і мішалкою, доливаю концентровану сульфатну кислоту об’ємом 400 мл, і нагріваю при перемішуванні на водяній лазні до температури 92°С на протязі 3 годин. В цей час через 2,5 год доливаю 2 мл концентрованої фосфатної кислоти. Після закінчення процесу отриманий розчин нейтралізую розчином натрій гідроксиду до рН=4. Тверду фазу відокремлюю фільтруванням, відмиваю від сторонніх іонів дистильованою водою, згущаю на вакуум-фільтрі, формую і сушу на повітрі, а потім у сушильній шафі при температурі 120 0С на протязі 2 годин. Одержую зразок із сорбційною ємністю 0,60 см3/г і питомої поверхні 106 м2/г.

В табл. 2.1 та в табл. 2.2 приведені дані про хімічний склад природної й активованої глин, а також її фізико-хімічні властивості.

Таблиця 2.1

Хімічний склад природної й активованої глин



Мінерал


Компоненти, %


SiO2


Al2 O3


Fe2 O3


Fe


Мg


Са

Na2О +К2О


Н2О

Черкаський монтморилоніт:

1)природний 2)активований.



53,36

67,79



17,99

6,66



7,12

2,11



0,14

0,14



1,60

0,37



1,78

0,15



0,28

0,15



9,31

8,57


Таблиця 2.2

Фізико-хімічна характеристика глин



Зразок


S, м2


Vs, см3


Монтморилоніт


106


0,6


2.1.2. Вплив кислотної активації на структурні особливості глини
Кислотна активація монтморіллоніта з наступним вимиванням веде до збільшення його питомої поверхні і поруватості. Обробка кислотою при визначеній температурі призводить до зміни структури простору пор. Кислота очищає поверхню елементарних часток, що набувають спроможності віддавати іони-Гідрогену і збільшує питому поверхню.

Опрацювання сировини забезпечує майже повне видалення адсорбованих лужних і лужноземельних іонів. Ці обмінні катіони заміщені іоном Гідрогену. Іони Гідрогену проникають в октаедричні позиції монтморилонітової решітки і заміщають при цьому магній, алюміній й залізо приблизно в послідовності їх перерахування. Іони Гідрогену, що поставляються кислотою, з'єднуються з атомами Оксигену октаедричних прошарків з утворенням гідроксильних груп, унаслідок чого відбувається звільнення октаедричних катіонів. Магний, алюміній і залізо переміщаються з октаедричних позицій в обмінні положення, а потім у розчин. Після такого опрацювання глини промиваються, щоб видалити луги, зменшити утримання заліза і досягти необхідних утримань алюмінію і магнию.
2.1.3. Опис лабораторних установок
Очищення води я проводив на лабораторній установці при використані активованого природного сорбенту. В якості сорбенту для очищення підготовлених проб води використовувалася активована глина.

Дослідження проводив на лабораторній адсорбційній колонці, яка мала діаметр 36мм і висоту 600мм. Перед заповненням адсорбційної колонки глину гранулював і отримав гранули розміром від 5мм до 2,5мм. Для надання міцності гранули обпалював у муфельній печі при t = 500 0C впродовж 2 годин.

Після підготовки глину засипав у колонку. Загальна маса сорбенту в адсорбційній колонці склала 30г. Висота шару сорбенту в колонці становила 10см. Після цього колонку зафіксував у штатив. Над колонкою встановив посудину об`ємом 500 см3, через кран якої вода стікала у колонку. Колонку наповнював водою двома способами: наливом та із швидкістю збігання 10 крапель за секунду.

Адсорбційна установка з визначення сорбційної здатності активованої глини надана на рис.2.1.


Рис.2.1 Адсорбційна установка з визначення сорбційної здатності

активованої глини

1 – напірна ємність; 2– вентиль регулюючий, 3– реометр; 4 – адсорбційна колона; 5 –вентиль для відбору аналізів; 6 – проба води на аналіз; 7 – ємність; 8 – злив.

2.2. Дослідження процесу адсорбції на активованих сорбентах
Властивості отриманого сорбенту досліджувались на модельних розчинах, що містили нафтопродукти і феноли.
2.2.1 Адсорбція нафтопродуктів у динамічних умовах
Для дослідження процесу адсорбції у динамічних умовах я приготував три модельні розчини з початковою концентрацією нафтопродуктів 5мг/л, 28мг/л, 30мг/л. Адсорбцію нафтопродуктів на природних глинистих мінералах здійснював фільтруванням через шар гранульованої термоактивваної глини в скляній колоні. Напрямок потоку що фільтрується через колонку води - зверху вниз. Контроль за утриманням нафтопродуктів здійснював визначенням кінцевої концентрації нафтопродуктів.

Умови проведення експерименту по фільтрації наступні: діаметр гранул сорбента 2,5 - 5мм; висота шару сорбента - 10см; швидкість фільтрації 5 - 15 м/год. Параметри очищення подані в табл. 2.3.

Кращі результати очищення досягаються при швидкості фільтрування 5 - 8 м/год.
2.2.2 Очищення води від нафтопродуктів методом адагуляції
Модельні розчини, що містять нафтопродукти готувались таким способом. У чотири колби, ємністю 1 літр, я додав з піпетки однакову кількість солярної олії. Наважку активованої глини сипав на поверхню води з масляною плівкою і це повторювали з різною дозою сорбента, а саме 2, 3, 4г/л.

Результати експериментів наведено в табл. 2.4.

Проаналізувавши отримані експериментальні дані можна зробити висновок, що ступінь витягу нафтопродуктів із модельних розчинів збільшується зі збільшенням дози сорбента.

Таблиця 2.3

Експериментальні дані по динамічній фільтрації




п/п

Швидкість фільтрування,

м/год

Концентрація нафтопродуктів, мг/л

Адсорбційна ємність А, мг/р

А=V(C0 - C)/m

Початкова, С0

Кінцева, С

1

5

5

0

5,01

2

5

28

0

5,01

3

5,5

5

0

5,02

4

5,5

28

0,01

5,05

5

6

5

0

5,01

6

6

28

0,01

5

7

7

5

0

5,03

8

7

28

0

4,99

9

8

5

0

4,99

10

8

28

0,01

5,01

11

8,5

30

0,02

5

12

9

30

0,02

5

13

10

30

0,03

5

14

10

30

0,02

4,99

15

11

30

0,13

4,97

16

12

30

0,29

4,93

17

15

30

1,05

4,91



Таблиця 2.4
Експериментальні дані по очищенню води від

нафтопродуктів методом адагуляції та об'ємної адсорбції


№ п/п

Доза

сорбента

г/л

Концентрація нафтопродукта, мг/л

Ступінь очищення

%

Початкова

Кінцева

1

2

0,7905

0,3004

62,0

2

3

0,7905

0,1762

77,71

3

4

0,7905

0,09423

88,08

4

2

0,7905

0,2371

70,0

5

3

0,7905

0,1243

84,28

6

4

0,7905

0,05162

93,47

7

2

0,7905

0,3794

52,0

8

3

0,7905

0,3005

70,0

9

4

0,7905

0,1026

87,02

10

2

0,7905

0,4640

57,14

11

3

0,7905

0,2032

74,28

12

4

0,7905

0,0955

87,92



Середнє значення ступіня очищення при дозі сорбенту 2 г/л складає 60,29%.

Середнє значення ступіня очищення при дозі сорбенту 3 г/л складає 76,57%.

Середнє значення ступіня очищення при дозі сорбенту 4 г/л складає 89,12%.

2.3. Адсорбція фенолу
Адсорбційні властивості активованих глин стосовно фенолу (C6H5OH) я вивчав на модельному розчині, приготовленому у літровій колбі. Наважку фенолу 0,01г розчинив в 1л води.

Результат по очищенню зведені в табл. 2.5.

Висновки сорбент очищує воду від фенолу і знижують його концентрацію на 99,9%.
Таблиця 2.5

Експериментальні дані по очищенню води від фенолів


№ п/п

Доза

сорбента,

г/л

Початкова концентрація, мг/л

Кінцева концентрація, мг/л

Ступінь очищення,%

1

0,5

10

0,001

99,9
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Квантово-хімічне дослідження будови
Квантово-хімічне дослідження будови та електронно-спектральних властивостей електролюмінесцентного комплексу цинку

Методичні рекомендації щодо організації дослідження
Методичні рекомендації щодо організації дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт (на допомогу слухачам Малої академії...

Наказ
З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки...

Наказ
З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки...

Наказ
З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки...

Пояснювальна записка дослідження космосу це найвища, на теперішній...
Дослідження космосу це найвища, на теперішній час, сходинка в розвитку земної цивілізації

Дослідження складу шламів гальванічних виробництв та розробка методу утилізації їх

Дослідження ринку 32
Розділ 2 Маркетингова діяльність підприємства на прикладі ват “Хлібокомбінат №12” 28

Дослідження
«Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги над нацистською Німеччиною)

Експертизи та дослідження, що проводяться у
Рекомендована до друку Редакційно-видавничою радою Академії Служби безпеки України



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка