Пошук по сайту


Моль - одиниця кiлькостi речовини - Лекція Одиниці І системи одиниць фізичних величин

Лекція Одиниці І системи одиниць фізичних величин

Сторінка5/8
1   2   3   4   5   6   7   8

Моль - одиниця кiлькостi речовини

Моль (mol, моль) є кiлькість речовини системи, яка мiстить таку кількість структурних елементiв, скiльки мiститься атомiв у вуглеці-12 масою 0,012 kg. При застосуванні моля структурнi елементи мають бути специфiкованi й можуть бути атомами, молекулами, йонами, електронами або iншими частинками чи специфiкованими групами частинок.

Мiжнародний комiтет мiр і ваг 1969 р. прийняв рiшення про включення до складу основних одиниць Мiжнародної системи одиниць ще однiєї одиницi – моля ("моль" - вiд лат. moles - кiлькiсть, маса або злiчена множина), як одиницi кiлькостi речовини. Це рiшення було обговорене та затверджене 1971 р. на XIV Генеральнiй конференцiї з мiр i ваг (Резолюцiя 3). На цiй самій Конференцiї було прийняте також наведене раніше визначення моля. З метою вираження вiдношення величини до кiлькостi речовини слід застосовувати прикметник "молярний" (наприклад, молярна теплоємнiсть, молярна ентальпiя).

Поняття про одиницю кiлькостi речовини моль з’явилось у XIX cт., але його вважали iндивiдуальною одиницею маси, що є рiзною для рiзних конкретних речовин. Цей погляд обгрунтовувався виходячи з висновкiв щодо сталостi маси атомiв даного iзотопу та їхньої тотожностi.

Авогадро 1913 р. висловив припущення (яке в подальшому було суворо обгрунтовано), що однакові об’єми рiзних газiв за однакових зовнiшнiх умов мiстять однакову кiлькiсть молекул. Число молекул газу, що мiстяться в об’ємi V0 = 22,414 л при температурi 0 oC i за нормальних атмосферних умов виявилося таким, що дорiвнює унiверсальнiй сталiй (сталiй Авогадро NA), тобто NA = (6,022 045±0,000031). 1023 моль-1.

Вважалося, що маса цiєї кiлькостi атомiв або молекул для кожної речовини є константою, яку можна використовувати для вираження маси будь-якої кiлькостi даної речовини.

Проте уявлення про пропорцiйнiсть маси та кiлькостi речовини, як показав розвиток атомної фiзики в XX ст., виявилося недостатньо точним. У квантовiй теорiї атомiв і молекул доведено, що їхня енергiя в рiзних стацiонарних станах є рiзною. Але мiж масою m та енергiєю W, як встановлено в теорiї вiдносностi, iснує взаємозв’язок, який можна виразити формулою m = W/c2, де с - стала, що дорiвнює швидкостi свiтла у вакуумi. Звiдси випливає, що маса атомiв і молекул залежить вiд їхнього енергетичного стану, отже, точно кажучи, маса та кiлькiсть речовини не є тотожними фiзичними величинами.

Моль як одиниця кiлькостi речовини набула широкого застосування в хiмiї та молекулярнiй фiзицi. Часто використовують кратну одиниця - кiломоль, що дорiвнює 103 молей. На основi моля побудовано багато похiдних одиниць (див. підрозд. 4.4).

Дотепер еталона моля ще не створено. Такий еталон мабуть буде створено на базi експериментальних методiв, за допомогою яких можна визначати кiлькiсть речовини незалежно вiд вимiрювань її маси.
Кандела - одиниця сили свiтла

Кандела (cd, кд) є сила свiтла в заданому напрямі від джерела, що випромiнює монохромне випромiнення частотою 540.1012 Гц, енергетична сила свiтла якого в цьому напрямі становить 1/683 Вт/ср.

Це визначення було прийнято 1979 р. XVI Генеральною конференцiєю з мiр і ваг (Резолюцiя 3).

Назва одиницi сили свiтла - "кандела" походить вiд лат. candela, що означає свiчка. Тому до 1970 р. у колишному СРСР для цiєї одиницi застосовувалася назва "свiчка".

Установлення одиницi сили свiтла, природно, спирається на попереднi метрологiчнi роботи в цьому напрямі.

Першi еталони сили свiтла з’явилися на початку XIX ст. Ними були виготовленi за особливою специфiкацiєю стеариновi, спермацетовi або парафiновi свiчки. Першу мiжнародну одиницю сили свiтла, що її запропонував Вiоль, було прийнято 1881 р. на Мiжнародному конгресі електрикiв.

На ІХ ГКМВ (1948 р.) було встановлено таке теоретичне визначення свiчки: "Свiчка- це яскравiсть повного випромiнювача при температурi тверднення платини, яка дорiвнює 60 свiчкам на один квадратний сантиметр". На цiй самій конференцiї було вирiшено замiнити назву "нова свiчка" (bongie nouvelle) на "кандела" (candela). Зауважимо, що визначена в такий спосіб одиниця сили свiтла не вiдрiзняється за розмiром вiд кандели, визначення якої наведено на початку даного пункту.

За допомогою сучасних еталонів кандели можна вiдтворювати та передавати одиницю сили свiтла з відносною похибкою, що не перевищує 2. 10-3.
Правила утворення когерентних похiдних одиниць СІ  

ДСТУ 3651 не містить окремого розділу, де було б описано правила утворення похідних одиниць СІ, вони вводяться в тексті у разі потреби. З огляду на велику практичну вживаність і методичну цінність правил утворення похідних одиниць СІ далі подано їх концентрований виклад і типові приклади застосування.

Похiднi одиницi СІ (далi – похiднi одиницi), як правило, утворюють з допомогою найпростiших рiвнянь зв’язку мiж величинами (визначальних рiвнянь) з основних одиниць, а також уже встановлених ранiше похiдних одиниць. При цьому коефiцiєнти пропорцiйностi в рiвняннях зв’язку мiж одиницями дорiвнюють безрозмiрнiй одиницi, тобто рiвняння зв’язку мiж одиницями за формою iдентичні рiвнянням мiж величинами. Узгоджена в такий спосіб система одиниць називається когерентною.

Похiднi одиницi, утворенi як добуток чи вiдношення одиниць, мусимо розглядати як щось цiле, що не пiдлягає поділу на складовi частини. Отже, префiкси слід приєднувати до них як до цiлого, тобто до назви першої одиницi, що входить у добуток чи вiдношення. У рядi випадкiв для бiльшої наочностi та кращого сприйняття одиницi, якi входять до добутку чи вiдношення, намагаються обрати зручними для вираження величин, що зустрiчаються на практицi та утворюють дану похiдну величину.

У такий спосіб було утворено багато одиниць, що сприяли становленню та розвитку галузей науки й технiки. Вони широко впровадились у практику.

Розглянемо деякі типові приклади утворення похiдних одиниць.

Приклад 1. Одиницю швидкостi утворюють за допомогою рiвняння, що визначає швидкiсть точки, яка рухається прямолiнiйно та рiвномiрно,

v = ks/t,

де v – швидкiсть точки; k - коефiцiєнт пропорцiйностi; s - довжина пройденого шляху; t - час руху точки;.

Якщо прийняти k = 1 та підстановити замiсть s i t їхнi одиниці СІ, то дістанемо:

[v] = [s]/[t] = 1 м/с.

Звiдси випливає, що одиницею СІ швидкостi є метр на секунду. Ця одиниця дорiвнює швидкостi точки в разі такого прямолiнiйного та рiвномiрному руху, в якому точка за час 1 с пересувається на вiдстань 1 м.

Якщо рiвняння зв’язку мiстить числовий коефiцiєнт, вiдмiнний вiд одиницi, то для утворення когерентної похiдної одиницi СІ у праву частину пiдставляють величини зі значеннями в одиницях СІ, що дають пiсля помноження на коефiцiєнт кiнцеве числове значення, яке дорiвнює числу 1.

Приклад 2. Якщо для утворення одиницi енергiї використовують визначальне рiвняння

W = mv2/2,

(W - кiнетична енергiя матеріальної точки; m - маса матерiальної точки; v - швидкiсть її руху) то когерентну одиницю енергiї СІ утворюють, наприклад, так:

[W] = (1/2)(2[m]). [v]2 = (1/2)(2 кг). (1 м22) = 1 кг. (м/с2). м = 1 Н. м = 1 Дж,

або

[W] = (1/2)[m]. (Ö2[v])2 = (1/2)(1 кг). (2 м22) = 1 кг. (м/с2). m = 1 Н. м = 1 Дж.

Отже, одиницею енергiї СІ є джоуль (дорiвнює ньютон-метру). У наведених прикладах вiн дорiвнює кiнетичнiй енергiї тiла масою 2 кг, що рухається зi швидкiстю 1 м/с, або тiла масою 1 кг, що рухається зi швидкiстю Ö2 м/с.

Пройшло пiвтора сторiччя вiдтодi, як було побудовано першу систему одиниць фiзичних величин. За цей час з’явилося багато рiзноманiтних систем одиниць, які тiєю чи iншою мiрою знайшли застосування в наукових дослiдженнях, технiцi та iнших царинах людської дiяльностi. Багато з них широко застосовуються i тепер. Велику кiлькiсть наукової i технiчної лiтератури, що зберегла свою цiннiсть до нашого часу, видано з використанням цих одиниць. З огляду на те, що детальну інформацію про досі вживані позасистемні щодо СІ одиниці подано в четвертій главі посібника для кожної фізичної величини, у цій главі наводяться лише загальні вiдомостi про найпоширеніші ранiше системи одиниць і позасистемнi одиницi.

Метрична система мiр i абсолютна система Гаусса

Утворення i застосування Метричної системи мiр - перший практичний крок з усунення множинностi одиниць фiзичних величин і мiр, що їх вiдтворюють. Рiзноманiтнiсть одиниць i мiр iстотно гальмувала розвиток промисловостi, торгiвлi та зв’язку. За наполяганням торговельно-промислових верств Нацiональнi Збори Францiї 31 березня 1791 р. прийняли пiдготовленi спецiальною комiсiєю, до якої входили видатнi вченi того часу (Лаплас, Лагранж, Кондорсе та iн.) пропозицiю про введення як одиницi довжини метра, що дорiвнює однiй десятимiльйоннiй частцi чвертi земного меридiана. Ця одиниця довжини, яку було остаточно затверджено 10 грудня 1799 р., стала основою Метричної системи. Як прототип (первинний еталон) було обрано платиновий стрижень. Другою одиницею цієї системи стала одиниця ваги - кiлограм, який спочатку дорiвнював вазi у вакуумi кубічного дециметра води при її найбiльшiй густинi (4°С) у мiсцi, розташованому на рiвнi моря на широтi 45 ° . Прототипом цiєї одиницi була платинова гиря. Важливою перевагою Метричної системи мiр стала її десятковiсть, тобто за цією системою частиннi та кратнi одиницi згiдно з прийнятими правилами утворювалися вiдповiдно до десяткового рахунку. Для їхнього утворення було прийнято префiкси деци-, санти-, мiлi-, дека-, гекто- та кiло-.

Мiжнародна дипломатична конференцiя сiмнадцяти держав (Англiї, Iталiї, Німеччини, Росiї, США, Францiї та iн.) 20 травня 1875 р. прийняла Метричну конвенцiю, в якiй Метрична система мiр визнавалася мiжнародною, а також затверджувалися прототипи метра та кiлограма. Конференцiєю було затверджено Мiжнародне бюро мiр і ваг, основним завданням якого було забезпечення мiжнародної єдностi Метричної системи та її подальше вдосконалення. Передбачалося також органiзувати Мiжнародний комiтет мiр і ваг, який один раз на шiсть рокiв мав готувати i проводити Генеральнi конференцiї з мiр і ваг (ГКМВ). Першу з них було проведено 1889 року.

Унаслiдок великих зусиль, прикладених Головним скарбником Палати мiр і ваг, великим росiйським вченим Д.I.Менделєєвим - гарячим прихильником Метричної системи мiр, - у Росiї було прийнято закон, згідно з яким із сiчня 1900 р. можна було застосовувати Метричну систему мір "нарiвнi з основними росiйськими мiрами".

Нині Метричну систему мір прийняла бiльшiсть країн свiту. Але у практицi вимiрювань, навiть у таких iндустрiально розвинених країнах, як Англiя, США та Канада, ще й досi широко використовують одиницi, не притаманнi цiй системi.

Незважаючи на те, що Метрична система мiр не є системою одиниць у сучасному розумiннi цього поняття, бо охоплює дуже вузьке коло одиниць фiзичних величин, її встановлення справило величезний вплив на розвиток метрологiї i, зокрема, на розроблення сучасних систем одиниць.

Так у ХІХ ст. нiмецький вчений Гаусс виходячи з Метричної системи з допомогою фiзичних законiв, що виражали функцiйнi зв’язки мiж фiзичними величинами, встановив деякi одиницi магнiтних величин (пiзнiше Вебер, користуючись методом Гаусса, включив в його систему також одиницi деяких електричних величин).

Фактично Гаусс першим сформулював загальний принцип побудови логiчно несуперечливої системи одиниць, що має внутрiшню єднiсть. Виходячи з того, що всi похiднi одиницi виражаються через незалежнi одна вiд одної одиницi довжини, маси та часу, Гаусс назвав свою систему абсолютною. Згодом цей термiн прикладався до систем, побудованих не лише на цих трьох основних одиницях, а й на iнших. У наш час цей термiн стосовно до систем одиниць не використовується, оскільки довiльнiсть вибору основних одиниць при побудовi будь-якої системи одиниць не дає жодних принципових пiдстав вважати яку-небудь з них абсолютною.




Система одиниць СГС

Механiчнi та акустичнi одиницi СГС

Систему СГС, що розроблена Комiтетом з електричних еталонiв Британської асоцiацiї для розвитку наук, головою якого був У.Томсон (лорд Кельвiн), а членами - найвизначнiшi вченi того часу: Максвелл, Джоуль, Сименс та iн. – було офiцiйно затверджено I Мiжнародним електричним конгресом 1881 р. Конгрес встановив похiднi одиницi як для механiчних, так i для електричних та магнiтних величин.

Основними одиницями системи СГС є одиниця довжини - сантиметр, одиниця маси - грам, одиниця часу - секунда, тобто в механiцi система СГС належить до систем типу LМТ. Свою назву система дістала від початкових лiтер основних одиниць.

У колишньому СРСР основнi та похiднi одиницi системи СГС вiдповiдно до міжнародних рекомендацiй, прийнятих 11 Генеральною конференцiєю з мiр і ваг встановлював ГОСТ 7664-61. У додатку до цього стандарту наведено визначення основних одиниць. Визначення похiдних одиниць цiєї системи не стандартизовано. Одиницi сантиметр і грам визначено стандартом як частиннi вiд метра та кiлограма, тому вони вiдтворюються еталонами цих одиниць.

Систему одиниць механiчних величин СГС побудовано на фiзичнiй теорiї - класичнiй механiцi, що дає змогу скласти зручну систему визначальних рiвнянь для утворення похiдних одиниць. Для однозначного утворення похiдних одиниць використовується така послiдовнiсть визначальних рiвнянь, у кожне з яких входить лише одна фiзична величина, що не мiстилась у попереднiх рiвняннях. У всiх визначальних рiвняннях коефiцiєнти пропорцiйностi приймаються такими, що дорiвнюють одиниці, тому система СГС для механiчних одиниць є когерентною. У стандарт не було включено мало поширенi похiднi одиницi фiзичних величин, але їх неважко утворити шляхом вибору визначального рiвняння, в яке входила б фiзична величина, що вiдповiдає шуканiй одиницi, та величини з уже усталеними одиницями.

У систему СГС включено також двi додатковi одиницi: для площинного кута - радiан (rad, рад) та просторового кута - стерадiан (sr, ср). Цi одиницi збiгаються з вiдповiдними одиницями СІ.

Система СГС набула значного поширення у фiзичних дослiдженнях,  науково-технiчнiй і навчальнiй лiтературi. Але для практичних вимiрювань і розв`зування технiчних задач система СГС є незручною, переважно через  дуже малi розмiри багатьох одиниць цiєї системи. Наприклад, потужнiсть, яку споживає електрична нагрiвальна плитка з потужнiстю 300 Вт, у системi СГС визначається як 3000000000 ерг/с.

Акустичнi одиницi системи СГС утворено шляхом поширення системи механiчних одиниць СГС на царину акустичних вимiрювань. Це цiлком закономiрно, оскільки акустичнi явища мають механiчну природу.
Тепловi одиницi СГС

 Тепловi одиницi системи СГС було утворено додаванням до трьох основних одиниць ще двох: одиниці температури - кельвiна (К, К) та одиниці кiлькостi речовини - моля (mol, моль). Таким чином розмірності температури та кількості речовини було введено як назалежні  (вiдповiдно Q та N). Зазначені одиниці в незмінному вигляді згодом увійшли до складу основних одиниць СІ.

Із застосуванням кельвіна та моля шляхом вибору системи визначальних рiвнянь з коефiцiєнтами пропорцiйностi, що дорiвнюють одиниці, було створено когерентну систему СГСК (СГСГ). Практично ця система малопридатна через малі розміри більшості одиниць.
Електричнi та магнiтнi одиницi СГС

 Взаємозв’язок мiж електричними, магнiтними та механiчними явищами вiдкриває принципову можливiсть побудови електричних i магнiтних одиниць на ґрунтi використання механiчних одиниць.

Система електричних i магнiтних одиниць має досить складнй шлях становлення. Здебільшого це пов’язано з тим, що її створювали в процесi вивчення природи та закономiрностей електромагнiтних явищ. Встановити електричні та магнiтні одиниці було важко також через специфiку електричних і магнiтних явищ, оскільки у будь-яке рiвняння електромагнетизму крiм механiчних величин входить щонайменше дві електромагнiтні. Природним способом подолання цього утруднення було б додаткове введення в основні одиниці ще однiєї з електричних чи магнiтних одиниць. Очевидно, що тип системи електричних i магнiтних одиниць залежатиме вiд вибору як основних механiчних одиниць, так i основної одиницi для царини електричних і магнiтних явищ. Через відмінність у пiдходi до побудови систем одиниць СГС для царини електричних і магнiтних явищ було створено сiм рiзних систем.

Часто як функцiональні залежностi мiж електромагнiтними та механiчними величинами обирають або закон Кулона, що характеризує електричну взаємодiю точкових зарядiв у вакуумі та виражається формулою

 F=k1q1q2/r2

(F - сила взаємодiї точкових зарядiв q1 i q2, розташованих на вiдстанi r один вiд одного у вакуумі; k1 - коефiцiєнт, який залежить вiд вибору електричних одиниць), або закон Ампера, що характеризує електродинамiчну взаємодiю нескінченних паралельних провiдникiв, уздовж яких протікають струми I1 та I2:  

F=k22I1I2l/d

де F - сила взаємодiї, що припадає на дiлянку провiдника довжиною l, якщо вiдстань мiж провiдниками дорiвнює d; k2 - коефiцiєнт пропорцiйностi, що залежить як вiд вибору одиниць величин, якi входять у формулу, так i вiд магнiтних властивостей середовища, де розташовано провiдники.

Першими в ХІХ ст. були розробленi й запропонованi Комiтетом з електричних еталонiв Британської асоцiацiї для розвитку наук системи СГСЕ i СГСМ.

а) Система електричних i магнiтних одиниць СГСЕ.

При побудовi цiєї системи виходять із закону Кулона. Механiчнi одиницi в нiй природно збiгаються з одиницями системи СГС. Для одержання одиницi заряду визначальне рiвняння беруть у формi (2.1).

Для побудови системи СГСЕ прийнято додаткову умову: вважати коефіцієнт пропорційності k1 величиною безрозмiрнісною i такою, що дорiвнює одиниці. Це уможливило запровадження одиниці заряду як основної. Iншi електричнi та магнiтнi величини встановлюються в цiй системi за допомогою низки послiдовно розташованих визначальних рiвнянь, узятих з учення про електричнi й магнiтнi явища. Таким чином, ця система є когерентною системою типу LMT. Тому її iнколи називали ще абсолютною електростатичною системою СГС.

Коефiцiєнт пропорційності k2 у законі Ампера в системi СГСE є розмiрнісною величиною, вiдмiнною вiд одиниці:

 k2=12,

де с - електродинамiчна стала, що дорiвнює швидкостi поширення електромагнiтних хвиль у вакуумi.

Усi одиницi цiєї системи, за винятком одиницi електричної ємностi - сантиметра, за своїми розмiрами є дуже незручними для застосування на практиці. Магнiтнi одиницi системи СГСЕ практично нiколи не використовувались. Ця система широко застосовувалася в теоретичних дослiдженнях i тому часто зустрiчається в ранiше виданiй науковiй і навчальнiй лiтературi з електростатики.
б) Система електричних і магнiтних одиниць СГСМ.

Як основнi механiчнi одиницi цієї системи аналогiчно системі СГСЕ беруться сантиметр, грам i секунда. Пiсля цього з допомогою закону Ампера встановлюється одиниця сили струму. Для цього вважають, що I1 = I2 = I, а провiдники розташовано у вакуумi.

Як i у випадку побудови системи СГСЕ, для встановлення одиницi сили струму як основної в рiвняння (2.2) вводять додаткову умову, а саме: k2 вважають безрозмiрнісною величиною, що дорівнює одиниці. Внаслiдок цього в законi Кулона k1 = с2.

Iншi електричнi та магнiтнi одиницi встановлювалися з допомогою вiдповiдної системи визначальних рiвнянь. Система СГСМ, так само, як i СГСЕ, є когерентною та системою типу LMT. Тому систему СГСМ iнколи називають ще абсолютною електромагнiтною системою СГС.

Слід зазначити, що електричнi одиницi системи СГСМ за своїми розмiрами дуже незручнi i тому практично не застосовуються. Одиницi магнiтних величин системи СГСМ широко застосовувались і досі застосовуються на практицi.

Ранiше систему СГСМ будували на основi закону Кулона про взаємодiю "магнiтних мас".

в) Системи електричних та магнiтних одиниць СГС' та СГС'.

Нiмецький вчений Рюккер 1884 р. запропонував модифiкувати системи СГСЕ i СГСМ. Така модифiкацiя була пов’язана з прагненням усунути важливий недолiк цих систем, який полягає в тому, що багато фiзичних рiзнорiдних величин у цих системах мають однакову розмiрнiсть.

При побудовi системи СГС' за допомогою закону Кулона абсолютна електрична проникнiсть вакууму приймалась як четверта основна одиниця (тобто вважалася такою, що дорiвнює одиниці, але з особливою розмiрнiстю, що позначається '). Система СГC ' має одиницi, що збiгаються з одиницями системи СГСЕ, але розмiрностi однорiдних величин у цих системах рiзняться, тому що у формули розмiрностi системи СГС' входить розмiрнiсть четвертої основної величини.

У такий самий спосіб будується й система СГС'. Четвертою основною одиницею в ній уводиться одиниця абсолютної магнiтної проникностi вакууму , яка вважається такою, що дорiвнює одиниці, але з особливою розмiрнiстю, що позначається '.

Однорiднi одиницi в системах СГСМ і СГС' мають однаковий розмiр і однаково визначаються, але розмiрностi величин вiдрiзняються тим, що у формули розмiрностi величин системи СГС'  входить тією чи iншою мiрi розмiрнiсть четвертої основної величини - абсолютної магнiтної проникностi вакууму.
г) Системи електричних i магнiтних одиниць СГСФ i СГСБ.

Мiжнародна спiлка чистої та прикладної фiзики прийняла 1961 р. двi нові системи електричних i магнiтних одиниць СГС – СГСФ та СГСБ.

У системi СГСФ четвертою основною одиницею є одиниця електричного заряду франклiн, що визначається як точковий заряд, який взаємодiє з таким самим зарядом, розташованим у вакуумi на відстані 1 cм із силою 1 дин.

У системi СГСБ четвертою основною одиницею є електромагнiтна одиниця сили струму бiо, що дорiвнює силi такого постiйного струму, який при протіканнi вздовж двох нескiнченно  довгих  прямолiнiйних  паралельних  провiдникiв нескiнченно малого перерiзу, розташованих у вакуумi на вiдстанi 1 см один вiд одного, спричинює мiж ними взаємодiю зі силою 2 дин на 1 cм довжини провiдника.
д) Симетрична система електричних i магнiтних одиниць СГС (Гаусса).

Фактично ця система одиниць є поєднанням електричних одиниць системи СГСЕ i магнiтних одиниць системи СГСМ. Тому система Гаусса виявляється некогерентною. У тих рiвняннях, в які водночас входять як електричнi, так i магнiтнi величини, коефiцiєнти пропорцiйностi виявляються такими, що не дорiвнюють одиниці. Лише в рiвняннях, у які входять або електричнi, або магнiтнi величини, коефiцiєнти пропорцiйностi є безрозмiрнісними і такими, що дорівнюють одиниці (див. дод. А.2).

Симетричнiй системi СГС (Гаусса) властивi такi найважливiшi недолiки: а) розмiрностi багатьох електричних i магнiтних величин мають дробовi показники степеня; б) розмiрностi багатьох рiзнорiдних величин є однаковими; в) бiльшiсть електричних і магнiтних одиниць є незручними для практики, через те що вони або надто малi, або надто великi.

У системi СГС (Гаусса) спецiальнi назви мають тiльки деякi магнiтнi одиницi, бiльшiсть одиниць власних назв не мають. Як правило, назви таких одиниць позначають "од.СГС <назва величини в родовому відмінку>" або символом СГС з вiдповiдним iндексом праворуч внизу. Наприклад, одиниця напруженостi електричного поля позначається як 1 од. СГС напруженості  електричного поля або 1 СГСE.

Симетричну систему СГС широко застосовують у фiзичних дослiдженнях електричних і магнiтних явищ, в атомнiй та ядернiй фiзицi. Для електричних, радiотехнiчних та iнших технiчних розрахункiв вона мало зручна.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Класифікація одиниць вимірювання та одиниць обліку

Класифікація одиниць вимірювання та одиниць обліку

Програма для 5-х класів Програма початкової школи
Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедії, словники, довідники величин, атласи географічних...

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів...
Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам

1. 1 Основні поняття й одиниці виміру
За 100 із зайвим років людин наробив стільки глупостей, скільки не робив за все своє існування. Давно вже пройшла Холодна війна,...

Зумовлюють спільну діяльність індивідів а їхня сутність проявляється...
Отже, головною дійовою особою соціальної системи є індивід, що виконує в рамках даної системи певну соці­альну роль. Проблеми соціальних...

1. національна економіка: загальне та особливе
Як наукова дисципліна національна економіка комплексне вчення про закономірності становлення та функціонування господарської системи...

Курсова робота з дисципліни «загальна та неорганічна хімія» на тему: «Сірка та її сполуки»
Метою роботи є вивчення фізичних та хімічних властивостей сірки, а також її сполук

Лекція з курсу "Цивільний захист"
Тема: "Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори не природного характеру"

Конспект лекцій для студентів Лекція 1
В широкому як сукупність матеріальної та духовної культури, у вузькому суто духовна культура



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка