Пошук по сайту


Теоретичного та практичного заняття

Теоретичного та практичного заняття

Сторінка1/4
  1   2   3   4
группа 2 Вимоги до оформлення збірника

Схвалено науково-методичною радою міського методичного кабінету

відділу освіти Красноармійської міської ради

(протокол від 27. 05.2014р. №9)

Запрошуємо вас поринути у світ цікавої хімії! Заняття в нашій школі - це шанс відкрити для себе красу цієї чудової науки, яка супроводжує нас в повсякденному житті.Для успішних занять важливим є бажання, ніж глибоке знання шкільної програми.

Адресовано учням, батькам, вчителям.

Літня школа-2014 для обдарованих та здібних дітей. Навчально-методичні матеріали з хімії/ Керівник: О.О. Мігутіна,

вчителі:Ю.В. Богданова, С.І. Синицька – Красноармійськ, 2014 – 64 с.

© О.О. Мігутіна, Ю.В. Богданова, С.І. Синицька

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

  1. Пояснювальна записка

Мета: створити нову форму позаурочної діяльності з хімії для розвитку творчого потенціалу обдарованих учнів.

Завдання:

  • забезпечення мотивації щодо усвідомлення вибору допрофільного та профільного навчання;

  • створення максимально сприятливих умов для розвитку та реалізації здібностей учнів;

  • набуття необхідних знань за індивідуальною програмою з урахуванням досвіду та рівня підготовки вихованців;

  • поглиблення підготовки з хімії школярів до участі в олімпіадах, МАН, конкурсах.




  1. Календарно-тематичне планування




№з/р

Дата

Тема теоретичного та практичного заняття

Технологія

Кількість годин

1

02.06


7 – 8 клас

Чисті речовини і суміші. Атоми, молекули, йони. Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Основні класи неорганічних сполук. Поняття про ряд активності металів. Хімічний практикум.
10 клас

Основні класи неорганічних сполук. Властивості, добування , застосування. Складання хімічних реакцій.


Науково –дослідницька.
ІКТ.
Ігрові технології.




2


2

2

03.06


7 - 8клас

Прості й складні речовини. Метали й неметали. Відносна атомна маса хімічних елементів.

Основи: властивості, добування, застосування Поняття про амфотерні гідроксиди. Хімічний практикум.

10 клас

Типи хімічного зв’язку(звернути увагу на водневий та донорно-акцепторний). Виконання вправ і задач.



Науково –дослідницька.
Інтерактивні технології.



2


2

3

04.06


7 – 8 клас

Хімічні формули речовин. Валентність.
Відносна молекулярна маса речовини
.Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.Розрахункові задачі.
10 клас

ОВР різних типів. Виконання вправ і задач.


Інтерактивні технології.
Технологія

формування творчої особистості



2

2

4

05.06


7 – 8 клас

Розрахункові задачі:
Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.
Масова частка елемента в речовині.


Будова атома. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.
10 клас

Гідроліз. Визначення Ph середовища Хімічний практикум.



Науково –дослідницька.
Технологія розвитку творчої

особистості Г.Альтшуллера

(теорія розв'язання

винахідницьких завдань)





2

2

5

06.06


7 – 8 клас

Розрахункові задачі:
Обчислення масової частки елемента в речовині.
Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують.


10 клас

Розв’язування задач на вихід продукту.




Інформаційно-комунікаційна.
Технологія

групового способу навчання




2


2

6

11.06


7 – 8 клас

Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння.
Прості речовини метали і неметали.
імічний практикум.

Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Енергетичні рівні та підрівні. Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів.
10 клас

Розв’язування задач на знаходження формули речовин.





Технологія

колективного способу навчання

Технологія розвитку творчої

особистості Г.Альтшуллера

(теорія розв'язання

винахідницьких завдань)




2

2

7

12.06


7- 8 клас

Кисень. Залізо. Хімічні властивості. Поняття про електронегативність елементів. Ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул речовин.
Кристалічні ґратки. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

10 клас

Хімічний практикум(якісні реакції на аніони та катіони).



Науково –дослідницька.

Технологія розвитку критичного мислення




2


2



ДОДАТКИ

Заняття 1

7 – 8 клас

Тема. Чисті речовини і суміші. Атоми, молекули, йони. Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва.Основні класи неорганічних сполук. Поняття про ряд активності металів. Хімічний практикум.

Якщо речовина утворена одним елементом, то вона називається простою, а якщо кількома елементами - складною, або хімічною сполукою.

Прості речовини можуть бути двох типів: метали і неметали. Характерними властивостями металів є металічний блиск, висока тепло- і електропровідність. Неметали таких властивостей не мають.

Назви більшості простих речовин збігаються з назвами елементів, але пишуться з малої літери. Деякі прості речовини називають інакше, ніж відповідні елементи. У таких випадках обидві назви наведено в періодичній системі.

Елементи, яким відповідають метали, називаються металічними елементами, а ті, що утворюють неметали - неметалічними.

Приклад. Про елемент Алюміній чи просту речовину алюміній ідеться у кожному з наведених речень?

1. Алюміній займає третє місце за поширеністю в земній корі.

2. Алюміній широко використовується в електротехніці, для виробництва легких сплавів.

Розв'язання. У першому реченні йдеться про елемент, тобто певний вид атомів, бо простої речовини - металу алюмінію - в природі немає, як і майже всіх інших металів. У другому реченні йдеться про просту речовину - метал алюміній. Цей метал добре проводить електричний струм, разом з іншими металами є складовою різних сплавів.

Відповідь: у першому реченні йдеться про елемент, у другому - про просту речовину.
Атоми - надзвичайно малі частинки. Використовувати їхні маси досить незручно. Тому вживають відносні атомні маси. Відносна атомна маса елемента (Аr(Е)) - це відношення маси його атома (mа(Е)) до 1/12 маси атома Карбону:



ЗАВДАННЯ

1. Заповніть пропуски в таблиці:

Назва елемента

Символ елемента

Назва простої речовини







Графіт, алмаз




N










Кисень, озон







Залізо

Купрум







2. До кожного запису в лівому стовпчику виберіть його можливе (можливі) значення у правому стовпчику:

1) Fe а) хімічний елемент

2) О б) атом відповідного елемента

3) Н в) проста речовина відповідного елемента

4) Сu

5) Zn

3. Яких простих речовин існує більше — металів чи неметалів?

4. На прикладі сірки й алюмінію покажіть, за якими ознаками і властивостями різняться метали і неметали.

5. Доповніть речення, вставивши слова «Оксиген» чи «кисень» у відповідних відмінках, і вкажіть, де йдеться про просту речовину, а де - про хімічний елемент:

а) молекула газу озону складається з трьох атомів ...;

6) молекула води містить один атом ...;

в) ... входить до складу білків, жирів і вуглеводів;

г) риби дихають ... розчиненим у воді;

ґ) горіння речовин відбувається за участю газу ....

6. Доповніть речення, вставивши слова «Сульфур» або «сірка» у відповідних відмінках і вкажіть, де йдеться про просту речовину, а де - про хімічний елемент:

а) молекули сірчистого газу і сірчаної кислоти містять по одному атому ...;

б) ... входить до складу білків;

в) із залізного колчедану добувають ...;

г) ... в подрібненому стані не змочується водою;

ґ) гуму виготовляють, здійснюючи процес вулканізації - нагрівання каучуку із ....

7. Доповніть речення, вставивши слова «Ферум» чи «залізо» у відповідних відмінках і вкажіть, де йдеться про просту речовину, а де - про хімічний елемент:

а) ... притягується магнітом;

б) ... входить до складу крові;

в) на заводах чорної металурги добувають ... ;

г) більшість металічних руд є сполуками ... ;

ґ) ... плавиться при температурі 1539°С.

8. Укажіть, які формули відповідають простим речовинам, а які - складним: СаСO3 (крейда), CO (чадний газ), І2 (йод), O2 (кисень), СН4 (метан), Аl (алюміній), Аl2O3 (алюміній оксид), Р4 (білий фосфор), C12H22O11 (цукор).

9. Які з речовин є простими, а які - складними: селітра KNO3, питна сода NaHCO3, вуглекислий газ СO2, мармур СаСO3, азот N2, гелій Не, малахіт Сu2(ОН)2СO3, алмаз С, спирт С2Н5ОН?

10. Укажіть, які формули відповідають простим речовинам, а які - складним: Н3ВO3 (борна кислота), O3 (озон), С (графіт), C3H5(NO3)3 (нітрогліцерин), S8 (сірка), Н2O2 (гідроген пероксид), С60 (фулерен), AgNO3 (ляпіс), НСl (хлороводень).

Неорганічні сполуки можна класифікувати за складом і за властивостями. Спосіб класифікації за складом передбачає поділ сполук на двохелементні (бінарні) та багатоелементні. Оксиди, галогеніди, наприклад, є бінарними сполуками.

Важливе значення для хімії має класифікація неорганічних сполук за властивостями (функціональними ознаками). Якщо при класифікації виходити з кислотно-основної природи речовин, то можна виділити групи сполук кислотного, основного та амфотерного характеру. До першої з них, наприклад, належать кислотні оксиди, кислоти, чимало галогенідів неметалічних елементів. Серед речовин, що беруть участь в окисно-відновних реакціях, виділяють окисники та відновники.

Оксиди - бінарні сполуки елементів з Оксигеном, в яких він має ступінь окиснення - 2. З цього визначення випливає, що група сполук, яка об'єднує гідроген пероксид і його похідні, до оксидів не належить.

За хімічними властивостями оксиди поділяють на солетвірні та несолетвірні. Останніх небагато (CO, NO, N2O та ін.). Ці оксиди не здатні за звичайних умов реагувати з основами, кислотами, іншими оксидами з утворенням солей. Однак карбон (II) оксид при нагріванні і тиску взаємодіє з натрій гідроксидом з утворенням солі мурашиної кислоти - натрій форміату.

Солетвірні оксиди, в свою чергу, поділяють на основні (реагують з кислотами, утворюючи солі, і не реагують з основами), кислотні (реагують з основами, утворюючи солі, і не реагують з кислотами) та амфотерні (реагують і з основами, і з кислотами). Отже, амфотерні оксиди залежно від властивостей реагента- партнера можуть виявляти як основні, так і кислотні властивості.

Для оксидів металів спостерігається така закономірність: чим вища валентність елемента, тим більш імовірним є виявлення його оксидом кислотних властивостей, і навпаки, чим нижча валентність, тим швидше слід чекати від оксиду основних властивостей. При проміжних значеннях валентності металів відповідні оксиди часто виявляють і ті, й інші властивості, тобто є амфотерними.

Існує також зв'язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями їх оксидів. Він найяскравіше виявляється для вищих оксидів. Металічний характер елементів, ступінь іонності зв'язку елемент - Оксиген, а отже й основні властивості оксидів зростають у періодичній системі справа наліво та зверху вниз. У протилежних напрямах посилюється неметалічний характер елементів, збільшується ступінь ковалентності зв'язку елемент-Оксиген та сильніше виявляються кислотні властивості оксидів.

Оксиди вступають у реакції зі сполуками, що відрізняються від них за кислотно-основною природою, утворюючи солі:

СаО + СО2 = СаСО3;

MgO + 2НСlO4 = Mg(ClO4)2 + Н2О;

SO2 + Na2O = Na2SO3;

3SO3 + 2La(OH)3 = La2(SO4)3 + 3H2O;

ZnO + BaO = BaZnO2;

ZnO + 2HCl –(t°) ZnCl2 + H2O та ін.

Більшість кислотних та деякі основні оксиди (оксиди лужних та лужноземельних елементів) реагують з водою з утворенням гідроксидів - оксигеновмісних кислот чи основ відповідно:

І2О5 + Н2О = 2НIO3;

Мn2О7 + Н2О = 2НМnО4;

Li2О + Н2О = 2LiOH.

Амфотерні та нелеткі кислотні оксиди можуть реагувати при нагріванні з солями, утвореними леткими кислотними оксидами, «витісняючи» останні:

Na2CO3 + SiO2 –(t°) Na2SiO3 + CO2;

СаСО3 + Аl2О3 –(t°) Са(АlО2)2 + СО2.

Оксиди можна добути термічним розкладанням гідроксидів

Са(ОН)2 –(t°) СаО + Н2О;

Основами називаються гідрати основних оксидів. Залежно від числа гідроксогруп у формульній одиниці основи поділяють на однокислотні (наприклад, NaOH), двокислотні [Fe(OH)2], трикислотні [Ві(ОН)3] та ін., а за здатністю до електролітичної дисоціації - на сильні основи, або луги (такими є гідроксиди лужних та лужноземельних елементів), і слабкі основи.

Характерна властивість основ - здатність до взаємодії з речовинами кислотної й амфотерної природи з утворенням солей:

2NaOH + N2O5 = 2NaNO3 + Н2О;

Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + 2H2O;

2KОН(т) + Be(OH)2 –(t°) K2BeO2 + 2H2O.

Луги в багатьох випадках вступають у реакції обміну з солями у розчинах:

Ва(ОН)2 + Na2SO4 = BaSO4 + 2NaOH;

Розчинні основи можна добувати кількома способами: взаємодією металу чи оксиду з водою:

2Li + 2Н2О = 2LiОН + Н2;

електролізом водних розчинів солей ряду безоксигенових кислот:

2NaCl + 2Н2О = 2NaOH + Н2 + Сl2.

Амфотерні гідроксиди — це гідрати амфотерних оксидів. Вони здатні реагувати з речовинами як основної, так і кислот­ної природи з утворенням солей:

Zn(OH)2 + SO3 = ZnSO4 + Н2О;

Аl(ОН)з + 3HNO3 = Al(NO3)3 + ЗН2О;

Sn(OH)2 + Na2O = Na2SnO2 + H2O;

Cr(OH)3 + KOH (розчин) = KCr(OH)4 або K3Cr(OH)6;

Cr(OH)3 + KOH (т) –(t°) KCrO2 (або K3CrO3) + H2O.

Амфотерні гідроксиди добувають взаємодією відповідних солей з лугами або кислотами:

Pb(NO3)2 + 2NaOH = Pb(OH)2 + 2NaNO3;

K2Pb(OH)4 + 2HNO3 = Pb(OH)2 + 2KNO3 + 2H2O,

а також, у деяких випадках, за допомогою реакцій гідролізу:

Al2S3 + 6Н2О = 2Аl(ОН)3 + 3H2S;

NaAl(OH)4 + NH4Cl(розчин) = Аl(ОН)3 + NH3 + NaCl + Н2О.

Кислоти — сполуки, що дисоціюють у водному розчині з утворенням катіонів лише одного типу - іонів Н+.

Формули більшості ізополікислот можна вивести, замінюючи атоми Оксигену в молекулі простої кислоти на двовалентні залишки цієї самої кислоти, а гетерополікислот - заміною на залишки інших кислот:

Н2СrО4  Н2СrO3СrO4, або Н2Сr2O7;

Н3РО4  Н3РО2 (НРО4)2, або Н5Р3О10;

Н3РО3  H3PS3;

H2SiO3  H2SiF6;

Залежно від особливостей хімічної поведінки в окисно-відновних реакціях виділяють групу кислот-окисників (HNO3, оксигеновмісні кислоти галогенів, концентрована H2SO4 та ін.) і групу кислот-неокисників (майже всі безоксигенові кислоти, Н3РО4, Н2СО3, розбавлена H2SO4, СН3СООН та ін.). Кислотоутворюючі елементи в кислотах першої групи виявляють окиснювальні властивості на відміну від кислот другої групи, де окисниками можуть бути лише атоми Гідрогену.

Для кислот характерні реакції з основами (основними оксидами) та амфотерними гідроксидами (амфотерними оксидами), продуктами яких є солі. Крім того, кислоти в багатьох випадках реагують із солями.

Оксигеновмісні кислоти утворюються також під час реакцій кислотних оксидів з водою. Деякі безоксигенові кислоти можна добути, провівши синтез відповідних сполук Гідрогену з простих речовин.

Оксигеновмісні й безоксигенові кислоти є продуктами гідролізу галогенангідридів:

РІ3 + ЗН2О = Н3РО3 + ЗНІ;

SO2Cl2 + 2Н2О = H2SO4 + 2HCl;

4BF3 + 2H2O = НВО2 + 3HBF4.

Галогенангідриди - похідні кислотних оксидів, в яких усі атоми Оксигену чи їх частина заміщені на атоми галогену.

Ізо- та гетерополікислоти утворюються в кислому середовищі при взаємодії речовин, похідними яких є ці полікислоти:

H2SO4 + SO3 = H2S2O7;

Н3ВО3 + 4HF = HBF4 + ЗН2О.

Солі - це продукти заміщення атомів Гідрогену кислоти (амфотерного гідроксиду) на атоми (точніше - іони) металу або гідроксогруп основи (амфотерного гідроксиду) на кислотні залишки. При повному заміщенні утворюються середні, або нормальні, солі, при неповному заміщенні атомів Гідрогену - кислі, а гідроксогруп - основні солі.

Подвійні солі містять або два види катіонів (за винятком іонів Н+ ) - KMgCl3, (NH4)2Fe(SO4)2 та ін., або, в деяких випадках, два види кислотних залишків - Са(СlO)Сl, CdBrCl. Розчиняючись у воді, вони повністю дисоціюють на іони, з яких складаються:

KAl(SO4)2 = K+ + Аl3+ + 2SO42-;

Са(СlO)Сl = Са2+ + СlO + Сl.

Комплексні солі, одні з яких нагадують за складом подвійні солі, а інші є продуктами приєднання молекул деяких сполук до простих солей, дисоціюють у розчині з утворенням комплексних іонів:

K2HgI4 = 2K+ + [HgI4]2-;

[Cu(NH3)4]SO4 = [Cu(NH3)4]2+ + SO42-;

Солі можуть реагувати з основами, кислотами, в деяких випадках - з кислотними та амфотерними оксидами.

Кислі та основні солі мають свої специфічні властивості, реагуючи відповідно з основами та кислотами. При цьому відбувається взаємна нейтралізація реагентів:

Са(НСО3)2 + Са(ОН)2 = 2СаСО3 + 2Н2О;

2Zn(OH)Cl + 2HNO3 = ZnCl2 + Zn(NO3)2 + 2H2O.

Продукти дегідратації основних солей називаються оксосолями. За властивостями вони подібні до основних солей:

BiONO3 + 2HNO3 = Bi(NO3)3 + Н2О.

Подвійні солі в хімічних реакціях поводять себе подібно до сумішей відповідних простих солей:

2KMgCl3(т.) + 3H2SO4(конц.) –(t°) K2SO4 + 2MgSO4 + 6HCl;

а при перетвореннях за участю комплексних солей часто зберігаються комплексні іони:

K4[Fe(CN)6] + 4НСl = H4[Fe(CN)6] + 4KСl.

Для основних та кислих солей існують специфічні способи добування. Перші можна добути за реакціями основ (амфотерних гідроксидів), взятих у надлишку, з кислотами або солей, взятих у надлишку, з лугами:

Zn(OH)2 + HNO3 = Zn(OH)NO3 + Н2О;

ВіСl3 + NaOH = Ві(ОН)Сl2 + NaCl;

ВiСl3 + 2NaOH = Ві(ОН)2Сl + 2NaCl;

іноді — взаємодією гідроксиду металу та його середньої солі:

Mg(OH)2 + MgCl2 = 2Mg(OH)Cl.

Кислі солі можна добути за допомогою реакції надлишку багатоосновної кислоти з основою (амфотерним гідрокси­дом), а також взаємодією кислоти з її сіллю:

3РО4 + Са(ОН)2 = Са(Н2РО4)2 + 2Н2О;

H2S + Na2S = 2NaHS.

Подвійні та комплексні солі здебільшого добувають за допомогою реакцій між «простішими» сполуками, від яких вони походять:

K2SO4 + Cr2(SO4)3 = 2KCr(SO4)2;

ЗАВДАННЯ

1. Напишіть формули селен (VI) оксиду, манган (VII) оксиду, бісмут (III) оксиду, нітритного ангідриду, тетраарсен гексаоксиду.

2. Знайдіть серед поданих нижче оксидів основні: Li2O, Cr2O3, MgO, PbO, Ag2O, La2O3, FeO, BeO, BaO, TiO2.

3. Як змінюються хімічні властивості оксидів металів залежно від валентності останніх? Використайте для прикладів сполуки Хрому, Феруму, Мангану.

4. Напишіть рівняння реакцій:

а) N2O3 + H2O  б) СrО3 + Н2О  в) Мn2О7 + ВаО  г) Fe2O3 + HClO4  д) Rb2O + H2O 

e) Сl2О + Н2О  є) Li2O + SiO2 –(t°) ж) ZnO + Na2O –(t°) з) Al2O3 + NaOH –(t°)

і) Р2О5 + Ва(ОН)2

5. Напишіть рівняння реакцій:

а) Fe3O4 + H2SO4

б) Рb2О3 + NaOH 

в) СlO2 + Н2О 

г) Рb3О4 + НСlO4

д) Мn3О4 + Р2О5 –(t°)

є) NO2 + Са(ОН)2 –(t°)

Вибір кожного продукту реакції обгрунтуйте.

6. Охарактеризуйте відношення різних основ до нагрівання. Які основи є термостійкими? Чому не вдається добути за допомогою реакцій обміну гідроксиди аргентуму та меркурію?

7. З якими із поданих нижче речовин може реагувати водний розчин натрій гідроксиду: залізо, цинк, хлор, калій гідрогенкарбонат, молібден (VI) оксид, барій оксид, кальцій карбонат, літій нітрат, плюмбум (II) гідроксид? Складіть рівняння відповідних реакцій.

8. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

а) Аl  NaAl(OH)4  Аl(ОН)3  Al(OH)SO4  Al2O(SO4)2  Аl2О3  Са(АlО2)2;

б) Zn  Zn(NO3)2  ZnO  Zn(OH)2  ZnSO4  ZnCl2  Zn(OH)Cl  ZnCO3;

в) S  Na2SO3  SO2  H2SO4  NaHSO4  Na2S2O7  Na2SO4  PbSO4  Pb(HSO4)2.

Заняття 2

7 – 8 клас

  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Проблеми розвитку теоретичного знання
Стан проблеми забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання та про інші суттєві моменти, пов’язані з цією проблемою. 12

Проблеми розвитку теоретичного знання
Стан проблеми забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання та про інші суттєві моменти, пов’язані з цією проблемою. 12

Проблеми розвитку теоретичного знання
Стан проблеми забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання та про інші суттєві моменти, пов’язані з цією проблемою. 12

Сценарій тренінгу з використанням проектного методу під час проведення...
Мотивація: кожен студент майбутній господар (господиня) І мусить знати не лише найпростіші правила етикету, а й безліч інформації,...

Тема заняття

Витяг з Робочої книги практичного психолога
Полякова О. М., Чирва Н. С., викладачі Сумського державного педагогічного університету

Заняття
Організація І проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими...

Заняття
Організація І проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях...

Робочий навчальний план від 10. 06. 2011 №572 (додаток 2) складений відповідно до Типового
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Реферат Пояснювальна записка до наукової роботи: 22 сторінки, 2 рисунки, 2 таблиці
Подано короткий порівняльний аналіз розглянутих засобів й методів діагностики, визначено позитивні якості й недоліки кожного. Наведено...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка