Пошук по сайту


І. Вступ

І. Вступ

Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

ПЛАН


І. Вступ.

ІІ. Організація виробництва і робочих місць.

1. М’ясо-рибний цех.

2. Овочевий цех.

3. Гарячий цех.

ІІІ. Товарознавча технологічна характеристика продуктів.

  1. Продукти, які використовуються для приготування страв з відварної, припущеної, смаженої риби.

  2. Харчова цінність продуктів.

  3. Первинна обробка продуктів.

IV. Технологічна характеристика приготування страв з відварної, припущеної, смаженої риби.

  1. Технологія приготування страв з відварної риби.

  2. Технологія приготування страв з припущеної риби.

  3. Технологія приготування страв з смаженої риби.

  4. Вимоги до якості.

V. Використана література.

І. Вступ



З давніх-давен значне місце в українській кухні займає риба. Улюблені страви українців — карасі в сметані, короп з медом, рибні крученики, завиванці, січеники, товченики, фарширована риба.

Страви з риби э важливим джерелом повноцінних білків, які необхідні для побудови клітин організму людини (альбумінів — розчинних у воді; глобушків — розчинних у слабких розчинах солей і кислот та деяких складних білків, що містить фосфор). Білки риби засвоюються легше, ніж білки м’яса. М’язова тканина риби порівняно з м’ясом м’якша і ніжніша, оскільки колаген (білок, сполучна тканина риби), менш стійкий проти нагрівання і швидше переходить у глютин.

Жир риби легкоплавкий і залишається в рідкому стані при кімнатній температурі, тому він засвоюється краще, ніж жир яловичини чи баранини. Завдяки цьому рибні страви вживають також холодними. З жиром в організм людини надходять цінні ненасичені жирні кислоти та вітаміни А, Д, Е. вміст жиру у стравах залежить від виду риби, він підвищує калорійність і поліпшує смакові якості. Відповідно до кількості жиру в рибних стравах необхідно правильно добирати гарнір і соус до них.

Найкраще риба поєднується за смаком з гарніром з картоплі. Можна подавати її також з овочами тушкованими, горошком зеленим, консервованим, вареними спаржею, цвітною капустою.

Додатково до всіх рибних страв рекомендується подавати огірки, томати свіжі, солоні, мариновані, а також інші солоні або мариновані овочі, салат з капусти.

Рибні страви багаті мінеральними речовинами, особливо страви, які приготовлені з морської риби, збуджують апетит.

Особливо корисна риба хворим на подагру і людям з порушенням обміну речовин. У літньому віці рекомендується споживати страви з нежирної риби, особливо з морської риби (тріски, морського окуня тощо), багатої на йод, що э профілактичним засобом проти атеросклерозу.

Різні види риби відрізняються за будовою, смаком і вмістом поживних речовин. Тому при приготуванні страв із риби слід правильно визначити спосіб теплової кулінарної обробки для збереження цінних поживних речовин.

ІІ. Організація виробництва і робочих місць


1. Організація роботи м’ясного цеху.
М’ясні цехи організовуються на підприємствах середньої потужності. Технологічні процеси в таких цехах менш механізовані. В м’ясному цеху обробляють потушне м’ясо тварин і птиці.

На дільниці обробки м’яса встановлюють ванни для обмивання туш, виробничі столи для розділення туш на частини і обвалки, універсальний привід із змінними механізмами та виробничі столи для приготування напівфабрикатів, холодильну шафу.

М’ясо розморожують і обмивають прогрітою водою. Перед обмиванням поверхню туші зачищають і вирізають з них тавро. Після обсушування (1,5-2 год.) м’ясо поступає на розрубу вальний стіл чи колоду, де тушу чи напівтушу розрубують на частини за допомогою ножа-рубака або м’ясницької сокири.

Обвалка, зачистка м’яса і виділення крупно кускових напівфабрикатів здійснюється на виробничих столах з бортиками. В нижній частині стола мають бути решітки, де знаходяться розрубу вальні дошки. Підготовлені напівфабрикати і кістки укладають у тару і направляють на робочі місця для приготування напівфабрикатів і розрізування кісток.

На робочому місці для приготування порційних і дрібнокускових напівфабрикатів встановлюють виробничий стіл з розрубу вальною дошкою, з лівої сторони від неї розміщують лоток з сировиною, а з правої з напівфабрикатами. За дошкою розміщують тару з спеціями та циферблатну вагу. Над столом вивішують таблицю норм відходів при обробці сировини та вихід напівфабрикатів.

На участку обробки птиці організовують робочі місця для її потрошіння і приготування напівфабрикатів. Розмороження птиці здійснюється на стелажах. Для потрошіння і промивання використовують виробничі столи з ванною. Заготовляють напівфабрикати з птиці на виробничих столах. Харчові відходи від м’яса і птиці використовують для приготування бульйонів, а потрохи птиці — для приготування рагу, розсольників.

Загальні вимоги по охороні і безпеці праці в м’ясному цеху ті, що і в овочевому цеху. Крім того, слід дотримуватися елементарних правил:

  • своєчасно забирати і переробляти відходи;

  • слідкувати за санітарним станом цеху і робочого місця;

  • після закінчення роботи добре вимити і протерти всі машини, обпарювати розрубу вальний стіл окропом і засипати сіллю;

  • гаки для підвішування м’яса мають знаходитися на висоті не більше як 2 м від підлоги;

  • м’ясорубка має мати запобіжне кільце, м’ясо можна проштовхувати в машину тільки з допомогою товкача;

  • не можна користуватися паяльною лампою для обпалювання плит;

  • при обпалюванні м’яса кухар повинен одягти запобіжний нагрудник і рукавиці;

  • ножі повинні бути гострими із добре закріпленою ручкою.



2. Організація роботи овочевого цеху.
Для виробничої продукції певного асортименту або виконання тієї чи іншої операції технологічного процесу громадського харчування організовуються цехи. Цех — це виробничий підрозділ підприємства, в якому здійснюється механічна кулінарна обробка сировини і приготування напівфабрикатів або випускається готова продукція.
Овочевий цех ресторану чи їдальні разом з складом для овочів розміщується в одному блоці складським приміщенням. Цех повинен мати зручний зв’язок з холодним і гарячими цехами, в яких завершується технологічний процес готової продукції. Висота приміщення цеху повинна бути не менше три метри стіни на висоту 1,80 м від підлоги (або повністю) облицьовані керамічною плиткою, решта стіни забілюється чи зафарбовується світлою фарбою.

Підлога повинна бути водостійкою з нахилом до каналізаційного отвору. Оптимальна t 16-18 оС. приміщення повинне бути освітлене, мати натуральну вентиляцію. Технологічний процес обробки овочів складається з операції миття (ручної чи механічної), очищення (ручне чи механічне), до очищення промивання і нарізання. У відповідності з цим організовуються елементарні робочі місця: обробки картоплі і коренеплодів, до очищення і промивання їх; обчищення цибулі ріпчастої; обробки капусти свіжої, кабачків, зелені та інших овочів. Робочі місця обладнують інструментом, інвентарем для виконання певних операцій.

Обладнання в цеху слід розміщувати в лінії. На робочому місці по обробці картоплі і коренеплодів встановлюють картоплеочисні машини періодичної. За їх роботою треба уважно слідкувати, дотримуватися правил по експлуатації цих машин. Термін очищення картоплі 1,5-2 хв., коренеплодів 3-4 хв. (залежить від якості овочів). На робочому місці по доочищенню картоплі, встановлюють спеціальні столи з нержавіючої сталі з заглибленнями для виходів. Щоб очищена картопля не темніла, її зберігають у ванні з проточною водою не більше 2-3 год. Для доочищення картоплі краще використовувати пристосування, за допомогою якого продовження праці продовжується.

Очищення цибулі, часнику, хрону здійснюється на спеціальних столах з витяжним пристроєм.

Для обробки капусти, щавлю, салату, баклажанів, кабачків і т.д. встановлюють столи, мийні машини, робоче місце обладнують коксами, дошками, лотками, котлами наплитними, пристроєм для нарізання зелені та цибулі, овочерізками. При ручному нарізанні овочів на виробничі столи встановлюють дошки з маркіруванням «ОС», з правої сторони розміщують інвентар, а зліва сировину. Зліва, біля стола встановлюють пересувну ванну з овочами для нарізування, з правого боку ємність для нарізання напівфабрикатів.

Категорично забороняється допускати до роботи з машинами осіб не ознайомлених з правилами експлуатації. Біля кожної машини повинні бути вивішені правила по безпеці праці.

Регулярно повинні проводитися інструктажі, з кожним працівником по правилах експлуатації обладнання.

Вимикати та вмикати машини можна тільки за допомогою кнопок «Пуск» і «Стоп», розміщених безпосередньо на корпусі машини. Всі рухомі частини машини повинні бути обгороджені, а мотори заземлені. Заміняти змінні частини, змащувати і мити машину слід тільки при вимкненому приводі.

Овочі можна просувати в завантажувальний люк спеціальним проштовхувачем. Виробничі столи повинні бути без гострих кутів, а овочемийні і картоплемийці машини необхідно обгороджувати бортиками висотою 10-12 см.

Жінки мають право піднімати вантажі до 20 кг; чоловіки — до 80 кг; для переміщування вантажів слід використовувати візки.

3. Організація роботи гарячого цеху

Гарячий цех на підприємстві громадського харчування повинен мати зв’язок з усіма виробничими приміщеннями, тому розміщують його близько до холодного цеху, роздачі. Він зв’язаний із заготівельними цехами, між цеховим транспортом і являється частиною кулінарного цеху.

В цеху завершується процес приготування їжі, проводиться теплова обробка продуктів, варіння бульйонів, приготування супів, соусів, гарнірів, других страв, а також теплова обробка продуктів для холодних страв.

В гарячому цеху встановлюють сучасне обладнання: плити, котли, тарильні шафи, електричні сковороди, фритюрниці, холодильні шафи, а також виробничі столи і стелажі. Найбільш досконалим вважають секційне модульоване обладнання. Його використання і лінійне розміщення забезпечує необхідну послідовність виконання різних операцій, скорочує шляхи пересування кухарів та дозволяє зекономити розміри виробничої площі. Над тепловим обладнанням встановлюють вентиляційну витяжку для видалення парів та продуктів згорання.

Для приготування перших, третіх страв і гарнірів використовують котли різної вмістимості. Важливий також і підбір посуду по об’єму і призначенню. Посуд повинен бути виготовлений з нержавіючої сталі чи алюмінію, мати рівне дно, гладкі стіни, добре закріплені ручки, прошаркеровані. Для варіння страв в невеликій кількості застосовують котли і каструлі, а для пасерування, тушкування і припускання — сотейники, для смаження — протвені і сковорідки. Гарячий цех поділяється на два відділення: супове і соусне. В суповому відділенні здійснюється приготування бульйонів і перших страв, в соусному — приготування других страв, гарнірів, соусів, гарячих напоїв. Технологічний процес приготування перших страв включає в себе дві стадії: приготування бульйонів і варка супів. Робочі місця обладнують тепловим, холодильним і механічним обладнанням. До теплового обладнання відносять котли, електричні сковороди і плити.

Для приготування перших страв необхідно мати: напівфабрикати, сировину і спеції, а також достатню кількість інвентарю і посуду. Перед початком роботи бригадир і кухар повинні добре ознайомитися з меню і визначити кількість і асортимент страв на весь робочий день. В першу чергу треба підготувати продукцію, яка довго вариться. Потрібну вмісткість котла визначають, враховуючи, що об’єм однієї порції = 0,6 л. Концентровані бульйони з виходом 1 л бульйону з 1 кг м’яса і кісток (який потім розбавляють з петрушкою).

Смакові якості кісток супів зберігають на протязі 1-2 год., тому їх готують невеликими порціями.

Одночасно з варінням бульйонів кухарі готують напівфабрикати для супів, перебирають варять крупу, пасерують корені і томат, просівають муку… Для полегшення розрахунку необхідної сировини рекомендується використовувати технологічні карти, котрі розробляються на кожному підприємстві на основі збірника рецептур. В картах вказується набір сировини необхідної для приготування даної страви на 1 порцію в грошах і на потрібну для даного підприємства кількість порції в кг. На другій стороні карти дають короткий зміст описання технологічного процесу та вимоги до якості страви, вказують його вихід.

При закладці продуктів в котел кухар користується вимірним посудом і строго дотримується послідовності закладки із урахуванням тривалості теплової кулінарної обробки напівфабрикатів.

Контроль за терміном приготування і якістю страв здійснює завідувач виробництвом.

Так як і супове — соусне відділення тісно зв’язане з роздачею і залом. Обладнюють це відділення смажельними шафами, електричними сковородами, фритюрницями, плитами, котлами, універсальними приладами. Для приготування дієтичних страв в соусному відділенні встановлюють пароварочну шафу.

Обладнання цеху групують 2-3 технологічні лінії з робочими місцями для смаження і запікання продуктів. Тут встановлюють кухонні плити, електричні сковороди, фритюрниці для гарнірів, соусів і других страв, виробничі столи.

Друга і третя лінії призначені для виконання допоміжних операцій і включають в себе виробничі столи, охолоджувальна шафа, гірка, пересувний стелаж, виробничі столи для підготування м’ясних і рибних напівфабрикатів до теплової обробки.

Робота кухарів з соусного відділення починається з вивчення плану-меню технологічних карт, визначення кількості продуктів, необхідних для приготування страв. Потім кухарі одержують продукти, напівфабрикати, підбирають посуд. При розрахунках підбору посуду враховуються терміни реалізації страв.

Крім обладнання для виконання технологічного процесу приготування перших і других страв використовують наплитний посуд: котли наплитні ємністю 20-50 л, котли для варіння риби; котли для варіння дієтичних страв на пару; каструлю ємністю 2-1,5 л; сотейники для варіння (2-10 л), тушкування. Для смаження: сковорідки чавунні різних діаметрів, сковорідки для смаження яєць, протвені. Та інвентар: сито, друшляки, шумівки, черпаки, ковші, цідники металічні, пристрої для проціджування бульйонів, лопатки кухарські, вилки кухарські.

В гарячому цеху роботу виконують кухарі ІІІ-IV розрядів під керівництвом бригадирів, кухарі V-VІ розрядів контролюють норму закладки сировини і дотримування правил технології приготування страв.

З метою уникнення нещасних випадків працівники повинні вивчати правила експлуатації теплового і механічного обладнання і проходити інструктаж у завідуючого виробництвом.

В місцях розміщення обладнання вивішують правила по його експлуатації. Підлога в цеху має бути рівною, без виступів, не слизькою, температура не перевищує 26 оС.

Розбирання, промивання, або заміна деталей будь-якого обладнання можна проводити тільки при повній зупинці електродвигуна і вимкненій машині. Всі машини і обладнання мають заземлення. Проходи біля робочих місць мають бути вільними і не закладені посудом і тарою. Кришки котлів можна відкривати тільки через 5 хв. Після відключення котла, перед відкриванням потрібно при підняти клапан-турбіну і впевнитись, що в середині котла немає пари. Кришку відкривають на себе. Вантажі більш від 20 кг необхідно транспортувати за допомогою візка.
ІІІ. Товарознавча технологічна характеристика продуктів


1. Продукти, які використовуються для приготування страв з відварної, припущеної, смаженої риби.

Риба — значне місце в українській кухні займає риба. Це продукт високої харчової цінності, оскільки містить білки (13 23 %), жир (0,1-33 %), мінеральні частини (1-2 %), вітаміни А, Д, Е, В2, В12, РР., С, екстрактивні речовини і вуглеводи. Хімічний склад риби не э постійним, він змінюється залежно від виду, віку, місця і пори вилову.

Картопля — цінний продукт харчування. Бульба картоплі вкрита шкіркою. Під шкіркою міститься м’якоть, яка складається з декількох шарів: кори, комбінального кільця, зовнішньої і внутрішньої серцевини, клітини яких заповнені зернами крохмалю.

Морква — дуже цінний продукт харчування. Оранжевого кольору. Морква активізує внутрішньоклітинні окислювально-відновні процеси.

Цибуля ріпчаста — за формою буває плоскою, округлою, округло-плоскою, овальною; за кольором — білою, світло-жовтою, фіолетовою, коричневою; за вмістом ароматичних речовин та цукрів — гострих, напівгострих і солодких сортів.

Часник — складається із покритих тонкою оболонкою зубчиків, що знаходяться під загальною «сорочкою» із сухих лусочок. Забарвлення лусочок може бути з білим, рожевим, фіолетовим з відтінками.

Гриби білі сушені — повинні бути сухими, чистими, цілими, різної форми. Колір шапочки зверху жовтуватий або коричневий різних відтінків.

Огірки солоні — повинні бути цілі, не м’яті, зеленувато-оливкового кольору з тугою, хрумкою м’якоттю.

Гриби білі свіжі — особливо красивий, коренастий, міцненький, казковий лісовий цар боровик з темно-бурою оксамитовою шапкою. Росте цей гриб у соснових борах, ялинниках. У листяних світлих лісах — дібровах, колір шапки гриба каштаново-бурий з світло-бронзовим полиском. М’якуш шапки міцний, приємного запаху і смаку, на зламі зберігає білий колір, шапочка округла, випукла, з віком гриба плоскіша. Зверху вона гладенька, знизу — губчаста, дрібнопориста у молодого гриба біла, у дозрілого — жовтувата із зеленкуватим відтінком. Діаметр шапочки буває від 8-10 до 20-25 сантиметрів. Ніжна, товста, міцна, часто роздута біля землі, у верхній частині має тонку світлу сіточку. Вона буває довша в грибів, що виросли в ялинниках і затінених місцях. Пересічна товщина ніжки 3-6, подекуди до 10 сантиметрів, висота 8-12 сантиметрів і, як виняток, 25 сантиметрів. Середня вага білого гриба від 50 до 200 грамів, іноді зустрічаються гіганти до 7 кілограмів.

Гриби відзначаються великим вмістом екстрактивних та ароматичних речовин, які надають їх приємного смаку й ароматичних речовин, які надають їм приємного смаку й аромату. Гриби багаті на білки, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, вітаміни.

Білі гриби — низ шапочки цих грибів має вигляд губки, що складається з тонких трубочок, в яких знаходяться спори.

Петрушка зелена — має кучеряві листочки, зеленого кольору і має приємний запах.

Біле коріння селери — містить підвищену кількість ефірних олій, вітамін, цукор, фітонциди.

Лавровий лист — це висушене листя духмяної вічнозеленої рослини. Листя овальне і подовгувате. Приємного запаху, на смак трохи гіркуватий.

Перець запашний — це висушені плоди тропічного дерева круглої форми, діаметром 3-8 мм темно-коричневого кольору. Аромат нагадує корицю, гвоздику і мускатний горіх, смак гострий. Містить до 4 % ефірних олій.

Сіль — має вигляд кристаликів, яка містить 97-99 % хлористого натрію і солей кальцію, які надають їй гіркуватого присмаку і жорсткості. Сіль має солоний присмак.

Цибуля зелена — містить ефірні олії, до 30 мг % вітаміну С і 2 мг % каротину, 0,3 % білка, 3,5 % цукру. При споживанні 80-100 г цибулі зеленої, можна повністю задовільнити добову потребу організму у вітаміні С. цибулю зелену використовують свіжою разом з цибулиною, яка проросла.

Масло вершкове — цінний харчовий продукт, який одержують з вершків методом збивання або методом перетворення їх. Воно містить такі самі вітаміни, що і молоко. Масло добре засвоюється організмом. Смак і запах масла повинні бути чистими, характерними для кожного виду масла, без сторонніх присмаків і запахів. Консистенція при 10-12 оС щільна, однорідна, пластична, поверхня на розрізі зі слабким блиском, суха на вигляд. Колір — від білого до жовтуватого, однорідний по всій масі.

Маргарин столовий — високоякісний жир, подібний до вершкового масла за смаком, кольором, ароматом, консистенцією.

Жир тваринний топлений — виробляють з жиру-сирцю або кісток тварин. Топлені жири мають різну консистенцію. Розрізняють такі види топлених жирів: яловичий, баранячий, свинячий, курячий та ін.

Олія — одержують з витягуванням її з насіння олійних рослин. Олія буває: рафінована, гідрована і негідрована.

Сметана — білого кольору з кремовим відтінком, смак і запах чисті, з вираженим смаком і ароматом, які властиві пастеризованим продуктам; консистенція однорідна, в міру густа, без крупинок жиру і білка, глянцювата.

Лимонна кислота — міститься у багатьох плодах (цитрусових, журавлині, гранатах, ананасах), надаючи їм кислуватого присмаку.

Майонез — це однорідна емульсія, в якій олія знаходиться у вигляді дрібних жирових кульок, що утворилися при збиванні.

Борошно пшеничне — це порошкоподібний продукт, який отримується при розмелюванні зерна. За якістю борошно пшеничне виробляється п’яти ґатунків: крупчатка, 1-й, 2-й ґатунки і оббивне (безсортове). Ґатунки борошна відрізняються за кольором, крупністю помелу, вмістом клейковини. Борошно одержують з м’яких скловидних і напівскловидних сортів пшениці. Колір борошна білий або білий з кремовим відтінком.

Рис — буває шліфований, полірований і подрібнений. Використовується в дієтичному харчуванні.

Крупа гречана — розрізняють крупу у вигляді цілого зерна — ядрицю, і подрібненого — проділ. З гречаної крупи готують каші.

Молоко — має білий колір з жовтим відтінком. У ньому містяться всі поживні речовини, необхідні для організму. У молоці міститься понад 100 різних компонентів, які добре збалансовані, і тому легко засвоюються. Молоко має вигляд однорідної рідини без осаду, білого кольору з жовтуватим відтінком, топлене — з кремовим, знежирене — із синюватим відтінком. Смак і запах властиві молоку, без сторонніх присмаків і запахів.

Лимони — мають овальну форму. Шкіра світло-жовта, м’якоть соковита, світло-зелена, дуже кисла, з гірким насінням.

Яйця — складається із шкаралупи, білка, жовтка. Поверхня яйця покрита надшкаралупною шкіркою. Під шкаралупою знаходиться щільна підшкаралупна оболонка і білкова оболонка, які захищають яйце від попадання бактерій.

Томати — це протерті і звільнені від шкірочки і насіння утворена томатна маса.

Крохмаль — рослинний полісахарид, міститься у вигляді зерен в картоплі, бататі, зернах кукурудзи, рисі, пшениці. Виробляють крохмаль картопляний, кукурудзяний, пшеничний, рисовий.
2. Харчова цінність продуктів


Назва продуктів

Білки

Жири

Вуглеводи

Ккал

Кальцій

Магній

Фосфор

Калій

Натрій

Хлор

Залізо

Тріска

Молоко

Маргарин

Масло вершкове

Яйце куряче

Борошно пшеничне

Крупа гречана

Рис

Хліб пшеничний

Картопля

Цибуля ріпчаста

Цибуля зелена

Морква

Олія

16,0

3,2

0,4

0,6

12,7

10,3

11,6

7,0

6,6

2,0

1,4

0,8

1,3



0,6

3,6

82,0

82,5

11,5

1,1

3,3

0,5

1,4

0,4







99,9



4,9

0,4

0,5

0,5

69,6

66,5

72,2

44,7

19,1

10,4

3,3

9,2



65

6,2

720

734

150

327

329

332

240

89

48

17

36

873

31

120



150

66

43

39

21

20

10

38

64

43


14
100

11
113

12

30

23

14

58

21


95
170

184
294

29

93

50

58



39

198

127
140

140

116

227

218

96

568

182

120

161


51
788

143
33

79

394

21

16



101


106
1212

106
12

54

167

38

21



36


0,1
0,2

3,0
5,0

0,6

1,4

1,2

0,8

1,0

0,8
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Всту п
Вступ

Вступ 7 фонетика й вимова 10

Лекція тема Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”
Тема Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”

Вступ
Загальна характеристика методів та прийомів, що використовуються під час слухання музики

Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
Вступ

Література вступ
Формування екологічної компетентності учнів як складова частина навчальної діяльності

Вступ 3
Розділ ІІ. Організація роботи по впровадженню диференційованого навчання на уроках читання в початкових класах 26

Мій талант вірші писати
Вступ. Хімія природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому середовищі

Вступ
Великой французской революции період Потім набув універсального значення І використовується для позначення мотивованого насильства...

План: Вступ Складові світового ринку Світовий ринок І міжнародний поділ праці
Торгівля послугами та її місце в міжнародних економічних відносинах



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка