Пошук по сайту


Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ

НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТІВ З БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН

У СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

Кабінет — це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального .предмета, В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової, педагогічної, психологічної та методичної ква­ліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, ком­фортним для учня і вчителя.

Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного викорис­тання технічних засобів навчання, проведення прак­тичних робіт, організації роботи з підручниками, документами, довідниками, дидактичним матеріа­лом.

Вся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалі­зації науково-методичної проблеми навчального закладу.

Зміст роботи кабінету визначається навчальни­ми програмами і підручниками, програмами факуль­тативних занять та планами позакласної роботи.

Вивіска навчального кабінету

№ кабінету

Назва кабінету

Завідувач кабінету, категорія, звання

І. Організація роботи кабінету та керівниц­тво ним

Роботою кабінету керує завідувач, якого призна­чає директор з числа досвідчених учителів школи.

Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнання кабінету. До обов'язків завіду­вача кабінету входить:

• планування (складає перспективним план і рег­ламент роботи на рік, що обговорюються на засі­данні методичного об'єднання вчителів і затвер­джуються директором школи);

• забезпечення безумовного виконання учнями і вчителями, встановлених для кабінету правил тех­ніки безпеки, санітарії та гігієни, правил зберігання та використання отруйних і небезпечних речовин.

протипожежної безпеки, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час;

• керування роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги.

План роботи кабінету передбачає:

• поповнення кабінету наочними посібниками, а також саморобним обладнанням;

• організацію навчальної роботи кабінету: про­ведення тематичних атестацій, лабораторних робіт, практикумів;

• раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;

• проведення заходів, спрямованих на підвищен­ня знань учнів з даного предмета;

• організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад з предметів;

• організацію навчально-методичної роботи вчи­телів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шля­хом самоосвіти, вивчення і впровадження передо­вого досвіду;

- організацію виготовлення саморобних приладів з предмета, виставок учнівської творчості.

При кабінеті створюється актив учнів, який допо­магає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі.

II. Розміщення і зберігання навчального об­ладнання та підготовка його до використання на уроках

Навчальне обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми і по класах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання та обладнання для ла­бораторних робіт зберігається окремо. Прилади за­гального призначення виділяються в окремий розділ.

Для зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та пристроями.

Для однотипних приладів і роздавального мате­ріалу використовуються лотки, укладки.

Таблиці зберігаються в спеціальних шафах-ящиках. Географічні та історичні карти зберігаються підвішеними.

Прилади для лабораторних робіт, матеріали, ре­активи зберігаються в лотках і боксах, як правило, за комплектами приладів однієї назви. Місця для зберігання нумеруються і позначаються відповідни­ми написами. До лотків і боксів кріпляться відповідні етикетки.

Все майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.

Облік та списання непридатного обладнання, при­ладів, реактивів та інших посібників проводиться відповідно до положень та інструкцій.

Кабінети мають бути оснащенні:

• комплектом навчального обладнання з фаху кабінету і комплектом навчально-методичних по­сібників для вчителів;

• комплектом технічних засобів навчання та при­строями для їх використання;

■ тематичною картотекою навчального облад­нання;

• картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, картотекою навчальних комп'ютерних програм;

• бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручника­ми, збірниками задач, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі з предмета;

• картотекою дидактичних матеріалів, інструкція­ми для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;

• картотекою завдань для здійснення індивіду­ального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тема­тичних атестацій;

• інструкцією з техніки безпеки (кабінети хімії, фізики, інформатики, біології, майстерні, спортив­ний зал);

• приладами і посібниками, виготовленими уч­нями;

• інструментами і матеріалами для виготовлення приладів, посібників, діючих моделей;

• протипожежним інвентарем, аптечкою;

• інвентарною книгою.



Місце навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах

У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків письмових робіт, книг, моделей тощо.

Представляються портрети видатних вчених, по­етів, письменників, першовідкривачів, історичних діячів залежно від фаху кабінету, а також довідкові матеріали про них.

Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми, посібники та моделі, виготовлені учнями, стінні га­зети, поради з підготовки до тематичних, підсум­кової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.

III. Обладнання робочого місця вчителя

У кожному кабінеті робоче місце вчителя облад­нується робочим столом. У біологічному, фізично­му, хімічному кабінетах додатково встановлюється демонстраційний стіл. Він складається з двох час­тин: демонстративної та препаративної. Препаративну частину можна використовувати як робочий стіл вчителя. На демонстраційній частині стола, яка вста­новлюється на підвищенні, проводяться роботи з підготовки дослідів.

Якщо підвищення демонстраційного стола відсутнє, то обов'язково використовується невели­ка підставка (мікродемонстраційний предметний сто­лик). До демонстраційної частини стола підводиться вода та електричний струм (36 V).

Класна дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється з фе­ромагнітного матеріалу. В кабінетах математики, фізики, хімії на одну частину дошки бажано нанести тонкими лініями сітку для креслення графіків. На ній мають бути тримачі для таблиць. Під дошкою або біля неї потрібно підвісити панель з креслярськими інструментами. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається.

IV. Робоче місце учня

Робочі місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці, техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог. Так, робочі місця в хімічному, біологічному, фізичному кабінетах мо­жуть бути як двомісними, так і одномісними. Останні виготовляються за індивідуальним проектом. У ка­бінеті фізики від розподільного щита до робочих столів проводиться електричний струм (36 V) та вста­новлюються електричні розетки.

V. Обладнання лаборантських

Лаборантська кабінетів оснащується шафами або стелажами для зберігання приладів, матеріалів, по­суду, моделей, діатеки, фонотеки тощо; ящиками для зберігання таблиць, схем та інших наочних по­сібників; письмовим столом для вчителя; препара­торським (лабораторним) столом для підготовки обладнання і дослідів до уроків, настроювання при­ладів та пристроїв; набором слюсарного і столярно­го інструменту; шафою або поличкою для бібліо­течки кабінету. До лаборантської підводять елект­ричний струм, воду, встановлюють водовідвід. У хімічному кабінеті встановлюється витяжна шафа між кабінетом і лабораторією.

Лаборанта в кабінети з природничих предметів, фізики, призначає директор школи з числа осіб, які мають добру підготовку з предмета. Він є помічни­ком завідувача кабінету і безпосередньо йому підпо­рядковується.

Робота, яку виконує лаборант, відповідає плану роботи кабінету, проходить під безпосереднім кер­івництвом завідувача.

Обов'язки лаборанта.

• Несе відповідальність перед завідувачем кабі­нету за правильне використання й зберігання об­ладнання, приладів, посуду, хімічних реактивів і ма­теріалів.

• Забезпечує в приміщеннях кабінету чистоту повітря, чистоту й порядок розміщення обладнання, приладів і наочних посібників, справності та ремон­ту навчальних приладів, таблиць; збереження в на­лежному порядку протипожежних засобів і засобів першої допомоги та вміння надати першу допомогу у разі нещасного випадку.

• Веде під керівництвом завідувача кабінету інвентаризаційні записи.

• Забезпечує роботу всіх приладів, повну без­пеку їх використання під час виконання лаборатор­них та практичних робіт.

• Допомагає вчителеві у проведенні дослідів, лабораторних робіт, фронтального експерименту і робіт практикуму; у проведенні позаурочної роботи з предмета.

• Щоденно наводить загальний порядок в кабі­неті після закінчення навчальних занять з виконан­ням вимог техніки безпеки.

VII. Обладнання навчальних кабінетів

• Державні документи про освіту, навчальні про­грами, програми факультативних занять, гуртків, спецкурсів, курсів за вибором.

• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета.

• Графік проведення тематичних атестацій.

• Методична література для вчителів та мето­дичні листи, рекомендації райметодкабінету, інсти­туту післядипломної педагогічної освіти, навчаль­но-методичного центру, передового педагогічного досвіду з методики проведення уроків, рекомен­дації з питань впровадження нових навчальних тех­нологій.

• Матеріали періодичної преси, журнали, роздаткова література для учнів.

• Картотека наявних у кабінеті матеріалів, інвен­тарна книга, діатека навчальних діафільмів, діапо­зитивів.

У кабінеті української мови та літератури ма­ють бути:

• необхідна у навчально-виховній роботі історич­на, художня, критична та мемуарна література, літе­ратурознавчі та мовознавчі праці; ,

• різні типи словників, довідників, інша інфор­маційно-довідкова література;

■ роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал (картки, ілюстрації, ребуси тощо) з мови і літерату­ри, необхідний для належної організації навчальної роботи на уроках;

• методичні листи, рекомендації обласного уп­равління освіти, ОІППО, районного відділу освіти, райметодкабінету;

• таблиці, портрети письменників, інші навчаль­но-наочні посібники з мови і літератури;

■ матеріали про представників літератури рідно­го краю (художні тексти, газетний та журнальний матеріал), зразки усної народної творчості різних жанрів тощо;

• підручники, хрестоматії, монографії;

■ державні документи про освіту й культуру;

• періодика (фахові журнали, газети, бро­шури);

• учнівські роботи (кращі твори, дослідження, реферати, повідомлення);

• куточок розвитку логічного мислення школярів (оформлений учнями);

• матеріали передового педагогічного досвіду вчителів області, району, школи.;

• фонотека, фонохрестоматії, магнітофонні за­писи, відеозаписи уроків мови і літератури;

• діатека навчальних діафільмів, діапозитивів з предмета;

• картотека наявних у кабінеті матеріалів;

• критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, графік проведення тематичних атестацій.

Оформлення кабінету (має рекомендаційний характер)

На передній стіні над класною дошкою — порт­рет Т.Г.Шевченка, вислів про мову.

У кабінеті можуть бути стенди:

• Витяги з нормативно-правових документів.

• «Літературно-мистецьке життя» (літературний календар).

• «Культура мовлення» тощо, які час від часу змінюють.

• «Ділові папери».

• «Українська мова — державна мова».

• «Мовні обов'язки громадян».

• «Українська літературна мова та її норми». ' «Суржик у діловому мовленні».

• «Вимоги до мовлення».

На задній стіні — шафи для зберігання книг, апаратури, інших навчально-демонстраційних ма­теріалів.

Головне багатство кабінету — література, не­обхідна для навчальної роботи з мови і літератури. Художні твори періодично поновлюють з книжко­вих фондів шкільної бібліотеки відповідно до про­грамового матеріалу, що опрацьовується в даний час.

У кабінеті математики мають бути:

• картотека завдань для здійснення індивідуаль­ного підходу до навчання учнів, організації само­стійних атестаційних та тестових робіт;

• систематизований за темами дидактичний ма­теріал (картки, тексти, дидактичні посібники);

• матеріали з питань організації роботи з обда­рованими учнями (тести та зразки виконаних зав­дань олімпіад, матеріали олімпіад, наукові роботи учнів);

• матеріали з питань організації позаурочної ро­боти з учнями (реферати, розробки математичних ігор, свят);

• рекомендації учням з підготовки до вивчення нового матеріалу, проведення державної атестації;

• комплект креслярських приладів та інстру­ментів для виконання практичних робіт, шаблони параболи різних видів, еліпса, моделі геометрич­них фігур;

• комплект технічних засобів навчання, що відпо­відає специфіці викладання предмета, пристосування для їх використання (екран, механізм зашторювання, штори, підставки для апаратури);

Біля задньої стіни — шафи для зберігання книг, апаратури, інших навчально-демонстраційних мате­ріалів, моделей геометричних фігур, виготовлених учнями.
У кабінетах природничих дисциплін мають бути:

• комплект технічних засобів навчання, що відпо­відають специфіці викладання предмета, їх інвента­ризація;

• пристосування для технічних засобів навчання;

• картотеки технічних засобів навчання, ката­логи;

• комплект навчального обладнання з предмета;

• Програми, підручники, робочі зошити;

• бібліотечка науково-популярної літератури, довідкової інформації, методичної літератури, жур­налів, газет;

• описи результатів дослідницької роботи;

• зразки позаурочної та краєзнавчої роботи з предмета;

• картотека дидактичних матеріалів, інструкцій для виконання лабораторних і практичних робіт;

• інструкції з техніки безпеки, затверджені ди­ректором, погоджені з профспілковим комітетом.

Додаткове приміщення кабінету, лабораторії:

• секційні шафи-стелажі з полицями для збері­гання приладів;

• робочий стіл вчителя;

• препаратний стіл для підготовки демонстрацій­них дослідів;

• протипожежні засоби. Експозиційне оформлення та озеленення:

• наявність постійних та змінних стендів, експо­зицій, їх інформаційний зміст;

• стенд «Сьогодні на уроці»;

• кімнатні рослини з їх назвами, згідно з орієн­товним списком рослин, які рекомендуються для озеленення кабінету біології.

Куточок живої природи (біологія):

• акваріум;

• тераріум;

• клітка для птахів;

• клітка для дрібних ссавців;

• допоміжне обладнання для догляду за росли­нами та тваринами.

У кабінеті фізики та астрономії мають бути:

• комплект навчального обладнання з фізики та астрономії і комплект навчально-методичних по­сібників для вчителів;

• комплект технічних засобів навчання та при­строї для їх використання;

• астрономічний куточок;

• тематична картотека навчального обладнання;

• картотека аудіовізуальних засобів, відеотека, картотека навчальних комп'ютерних програм;

• бібліотечка науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручники, збірники задач, журнали, необхідні в навчально-виховній роботі з фізики і астрономії;

• картотека дидактичних матеріалів, інструкції для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;

• картотека завдань для здійснення індивідуаль­ного підходу у навчанні, організації самостійної ро­боти учнів, проведення контрольних робіт;

• прилади і посібники, виготовлені учнями;

• інструменти і матеріали для виготовлення при­ладів, посібників, діючих моделей;

• протипожежний інвентар, аптечка (див. серію «Фізика для фізиків», № 4, 2002 р., п. 4.1.8, п. 4.5.2);

• інструкція з техніки безпеки (див. серію «Фізи­ка для фізиків», № 1, 2002 р.).

У кабінеті хімії мають бути:

• демонстраційний стіл (робоче місце вчителя), що складається з двох частин: демонстраційної — з поверхнею, покритою хімічним пластиком, і допо­міжної, на якій монтується пульт керування техніч­ними засобами та пристроями для програмованого навчання; попереду до демонстраційної частини сто­ла прикріплюється захисний щит з органічного скла;

• лабораторні учнівські столи — двомісні, при­кріплені до підлоги, покриті хімічно та термостійким матеріалом, до яких підведено воду, газ, відлив, електричний-струм Та вмонтовано пристрій для про­грамованого навчання;

• витяжні шафи, які розміщуються біля бічних стінок хімічної лабораторії або вмонтовуються в стіну, що розділяє хімічну лабораторію і лаборан­тську, обладнуються вентиляційними пристроями, здатними забезпечувати добре провітрювання. Ро­боча поверхня шафи покривається хімічно та тер­мостійким матеріалом. До витяжних шаф підводиться

вода, газ та додаткове електроосвітлення. Демонст­раційна витяжна шафа (орієнтовні розміри 64 х 65 х х 250 см) зі скляною поверхнею розміщується пра­воруч від демонстраційного стола під кутом 45°, щоб учням її було добре видно;

• дошку (не менше ніж 1,2 х 3,5 м), частина якої магнітна, біля дошки — пристрій для таблиць, схем та іншого ілюстративного матеріалу, під дошкою — ящик з відкритою кришкою для зберігання таблиць і шаблонів (пластмасових), за допомогою яких ви­конуються малюнки на дошці; над дошкою — ек­ран;

• технічні засоби навчання на пересувних візках-підставках, автоматизоване технічне обладнання для затемнення вікон.

У багатоповерховому шкільному приміщенні ка­бінет хімії розміщується на верхньому поверсі (щоб отруйні гази під час дослідів не надходили в при­міщення школи) поблизу дверей і сходів, що ве­дуть до виходу.

Крім того, мають бути додаткові приміщення для хімічної лабораторії (призначене для проведення всіх видів занять з хімії і має площу, на якій можна поставити 20 двомісних учнівських столів, демон­страційний стіл, витяжну шафу та інше обладнання, кожне вікно має кватирку, бажано мати припливно-витяжну вентиляцію), лаборантської, кладової.

Оформлення інтер'єру хімічної лабораторії має відповідати навчально-виховній меті та науковій організації праці, а тому на стінах лабораторії розм­іщують лише ті навчальні посібники, які використо­вуються майже на кожному уроці, а також портрети видатних вчених-хіміків.

На передній стіні хімічної лабораторії розміщу­ють такі таблиці: періодична система елементів Д.І.Менделєєва, будова атома, електрохімічний ряд напруг металів, таблиця розчинності солей, основ і кислот у воді. На інших стінах — карта корисних копалин України та розміщення хімічних виробництв, таблиця поширення хімічних елементів у природі, стенд з науково-популярною літературою, що сис­тематично поновлюється, правила поведінки і ро­боти учнів у хімічній лабораторії та правила з тех­ніки безпеки, хімічна газета, список літератури для позакласного читання.

У кабінеті зберігаються посібники, потрібні для вивчення певних тем навчальної програми (вони змінюються залежно від програмного матеріалу), зразки сировини й продукції хімічних підприємств, матеріали проведених екскурсій, вечорів, наукових конференцій.

У кабінеті історії та основ правознавства мають бути:

• бібліотечка з творами видатних істориків Ук­раїни, публіцистичними творами з історії України та рідного краю, мемуарною, художньою, філософсь­кою, юридично-правовою літературою, підручниками, методичними посібниками, літературою довід­кового характеру, творами видатних українських вчених-істориків М.Костомарова, М.Грушевського, Д.Яворницького, О.Єфименка, І.Крип'якевича, Д.До­рошенка, Н.Полонської-Василенко, М.Брайчевського, О.Субтельного та багатьох інших, а також науко­во-методичними журналами для вчителів «Історія в школі», «Нова педагогічна думка», «Рідна школа», науковими журналами «Пам'ять століть», «Пам'ятки України», «Український історичний журнал», «Право України», «Кодекси України», фаховою газетою «Істо­рія України», освітянськими газетами «Освіта Украї­ни», «Освіта», іншими періодичними виданнями Ук­раїни та Чернівеччини;

• атрибути і матеріали національної символіки, українознавства (народознавства), краєзнавства;

• «Куточок права»;

• комплект навчального обладнання з історії Ук­раїни, всесвітньої історії, основ правознавства;

• комплект технічних засобів навчання, присто­сування для їх використання (екран, механізм зашторювання, підставки для апаратури);

• тематична картотека навчального обладнання для вивчення кожного питання програми;

• картотека завдань для здійснення індивідуально­го підходу до навчання, організації самостійних робіт;

• методична література для вчителів та матеріа­ли передового досвіду викладання історії України, всесвітньої історії, основ правознавства;

• краєзнавчі матеріали;

• діатека з діафільмами, фонотека грамзаписів і записів на магнітній плівці.

Для зберігання посібників і навчального облад­нання, кабінет оснащується відповідними меблями і пристроями:

• для зберігання книжок, макетів, альбомів ви­користовуються секційні шафи-стелажі;

• для зберігання таблиць і карт обладнуються спеціальні шафи-ящики;

• для зберігання карт використовуються спеціальні картосховища.

У кабінеті повинні бути портрети видатних укра­їнських державних діячів, національних героїв, істо­риків з описом їх біографій, подвигів в ім'я визво­лення України; тимчасові (змінні) або постійні екс­позиції, в яких вміщені матеріали для вивчення ок­ремих тем і розділів програми з питань поточних подій, краєзнавчі матеріали.

Постійні експозиції повинні відображати важливі і яскраві сторінки історії України, рідного краю.

Орієнтовний перелік стендового та пристендового матеріалу

Зміст розділів насичується найважливішими по­діями, фактами, іменами видатних національних діячів, об'єктивно і логічно прослідковується істо­ричний шлях українського народу.

• Героїчне минуле і сучасне України. Тут графіч­но, художньо-образно відображена історія України від найдавніших часів до сьогодення в тематично витриманій і лаконічній формі через наступні роз­діли:

• Найдавніші часи. Доба скіфів. Антське царство.

• Київська Русь (IX—XII).

• Південно-Західна Україна: Галицько-волинська держава. Рівненщина (XII—XV ст.).

• Польсько-литовський період. Велике князівство Литовське (XIV—XVI ст.).

• Козаччина. Національно-визвольна війна 1648—1657 рр. Українська держава Богдана Хмель­ницького.

• Руїна. Гетьманщина. Гайдамаччина. (Друга по­ловина XVII—XVIII ст.).

• Під імперською владою. Т.Г.Шевченко.

• Україна в XX ст. Українська революція 1917— 1921 рр.

• Західна та Радянська Україна між війнами.

• Україна у період Другої світової війни. Наш край у роки Другої світової війни.

• Відбудова й відновлення. Суперечливі проце­си розвитку життя республіки, наростання кризових явищ.

• Україна на шляху до свободи і незалежності.

Над класною дошкою розміщується портрет Шев­ченка або портрети фундаторів української держав­ності М.Грушевського. В.Винниченка.

На бічній стіні рекомендується розмістити порт­рети видатних історичних діячів, національних ге­роїв України, визначних істориків, шкільну історич­ну газету тощо.

На задній стіні (шафа, стелажі) — науково-істо­рична, історико-документальна, краєзнавча, суспіль­но-політична, публіцистична, мемуарна, художньо-історична, юридична та навчально-методична літе­ратура та роздатково-дидактичний матеріал курсів історії України та рідного краю, всесвітньої історії, основ краєзнавства, інтегрованого шкільного курсу «Світ, людина, суспільство» для 8—11-х класів за­гальноосвітніх шкіл.

При кабінеті діє актив учнів, який під керівницт­вом завідувача кабінету, вчителя історії працює над його обладнанням, виготовленням навчально-наоч­них посібників, організовує позаурочну діяльність школярів з історії України, всесвітньої історії, основ правознавства.


У кабінеті іноземної мови мають бути:

• спеціальна лінгафонна апаратура, тобто лінга­фонний кабінет (лабораторія). Наявність такої ла­бораторії свідчить про найбільш сприятливі умо­ви для засвоєння учнями мовного і мовленнєвого матеріалу, розвитку комунікативних умінь і нави­чок.



• мовна (лінгафонна) лабораторія, оснащена лінгафонним обладнанням аудіоактивного типу ЯЛ-24 М, ЯЛ-20 (тобто з можливістю прослухову-вання відповідних навчальних матеріалів);

• діапроектор типу «Свитязь-М» з кварцево-галогенною лампою або «Теленг-500»;

• «Лєти 60-М», «Лектор-600»;

• традиційні кінопроектори (бажано мати сучас­ну відеоапаратуру, телевізор зі супутниковою анте­ною, музичний центр, магнітофони, касети, набір навушників);

• комплект навчально-методичних посібників для вчителя і учнів, словники, довідники, розмовники;

• фонд саморобних посібників (папки з дидак­тичними розробками до програмових навчальних тем, різноманітний роздатковий, ігровий матеріал), необхідні інструктивно-методичні документи та ре­комендації, чинну програму;

• добірки і картотеки навчального обладнання, наочності, індивідуальних завдань, контрольних робіт, розроблених тематичних атестацій за рівнями, тес­тові завдання, лінгвокраїнознавчий матеріал, карто­тека з вивчення ППД;

• інструменти і матеріали для ремонту та виго­товлення посібників;

• спеціально підібраний книжковий фонд (книж­ки для позакласного читання, газети і журнали на іно­земній мові, довідники з граматики, лексики, фразе­ології, добірка журналу «Іноземні мови», література з питань дидактики, психології і психолінгвістики);

• набір географічних карт тих країн, мова яких вивчається;

• аудіо- та відеотека навчального і лінгвокраїно­знавчого матеріалу:

• тематичні стенди;

• папка з відповідною технічною документацією та правилами техніки безпеки за наявності лінгафон­ної апаратури та інших ТЗН;

• класна дошка з роликовим пристосуванням на зразок «Географ» для демонстрування картин, таб­лиць (металопластикова, магнітна).

Кабінет іноземної мови у початковій школі по­винен відповідати віковим та психологічним особ­ливостям дітей.

У навчальних приміщеннях для початкових класів мають бути:

• на передній стіні класу, ліворуч чи праворуч від дошки, на спеціальних стендах допоміжний ма­теріал тривалого користування: алфавіт, зразки ви­конання певних дій, з другого боку — змінна наочність: «Говори правильно», «Пиши правильно», «Зразок міркування», годинник із виразним цифер­блатом; піскові годинники на 1, 3, 5 хв; крім того, 1—2 маленькі переносні дошки, які легко розвер­тати в той чи інший бік;

• для проведення дослідів і демонстрування об'ємних наочних посібників на уроках «Я і Украї­на» зручно користуватися пересувною підставкою, яка дає змогу розвертати приладдя й посібники під таким кутом, щоб їх могли спостерігати учні лише одного класу (якщо вчитель працює в класі-комплекті);

• шафа і поличка, розташовані так, щоб створю­валися певні секції, в яких можна розміщувати ди­дактичний матеріал, таблиці, роботи учнів, матеріа­ли з роботи з дитячою книгою та з позакласного читання. На вільній частині стіни бажано повісити довгу дошку. Використання цієї дошки значно роз­ширює можливості вчителя для керівництва індиві­дуальною і груповою роботою учнів на уроці;

• «Куточок символіки»;

• «Куточок класу»;

• «Куточок читача» зі списком рекомендованої літератури для роботи з дитячою книжкою (який змінюють перед кожним уроком), результатами пе­ревірки техніки читання, нормами темпу читання для даного класу, відзначенням кращих читачів;

• «куточок розвитку логічного мислення школяра»;

• «Календар погоди», який ведуть учні;

• навчальні таблиці і картини, які розміщуються в спеціально обладнаних вузьких шафах-ящиках під класною дошкою. Карти і навчальні таблиці, наклеєні на тканину, зручно зберігати скрученими в рулони та підвішеними за допомогою гаків до горизонталь­них штанг.

Крім того, мають бути спеціальні приміщення, в тому числі класна та ігрова кімнати, а також кімната для відпочинку як мінімум на паралель (для навчан­ня учнів перших класів), кімната для відпочинку (сну) для першокласників, обладнана ліжками. Заборо­няється обладнання спальних кімнат двоярусними ліжками.

Навчальне обладнання, пронумероване і надпи­сане, зберігається у ящиках з прикріпленими ети­кетками за розділами програми і класами.

Підручники та навчальні посібники учнів першо­го класу рекомендується зберігати в кабінеті.


У кабінеті естетики мають бути:

• музичні інструменти;

• фонотека для прослухування музики на уроці;

• портрети класиків: композиторів, художників;

• тексти пісень, які вивчають діти;

• роздатковий матеріал для проведення тематич­ного оцінювання з музики, образотворчого мистец­тва;

• наочність (таблиці, картки, картини за жанрами живопису тощо);

• плани роботи гуртків та облік відвідування їх учнями;

• журнали обліку роботи додаткових занять, ре­петицій;

• матеріали проведених заходів;

• плани тижнів музики та образотворчого мис­тецтва;

• виставка дитячих малюнків, підбір дитячих ма­люнків за різноманітною тематикою;

• набір пам'яток — орієнтирів для організації самостійної роботи учнів.

У кабінеті зарубіжної літератури мають бути:

• портрети письменників — класиків світової літе­ратури;

• вислів видатного митця про значення літерату­ри в житті людини (суспільства);

• словники всіх типів, обов'язково тлумачний, а також іншомовних слів;

• достатня кількість підручників, хрестоматій;

• фахові газети та журнали, які школа передпла­чує для кабінету;

• ілюстрації до текстів художніх творів;

• фонотека та фільмотека;

• велика складна дошка, на якій можна розмісти­ти і записати все потрібне для уроку;

• набір пам'яток-орієнтирів для організації само­стійної роботи учнів;

• зразки найкращих учнівських робіт;

• виставка дитячих малюнків до текстів художніх творів;

• робочі стенди, на яких можна розмістити мате­ріали зарубіжної літератури;

• матеріали проведених заходів;

• матеріали лекцій, конференцій, вечорів, дис­путів, олімпіад, вікторин;

• план проведення тижня зарубіжної літератури;

• список рекомендованої літератури.

На передній стіні — дошка, над дошкою — пор­трети відомих письменників, на стрічці під портрета­ми — вислови про значення літератури в житті лю­дини. На протилежній від дошки стіні можна помістити стенд у вигляді розгорнутої книги. Це |практично кілька окремих стендів: «Книга — джерело знань», «Мето­дичний куточок», «Основні правила читання твору», коротка інформація про письменника-ювіляра (порт­рет, роки життя, найкращі твори, вислови про митця та інше). Можна поставити стіл, на якому постійно подається інформація про новинки літератури, мате­ріал до святкових дат, матеріал, який вивчається на уроці, учнівські реферати, кращі твори учнів, альбо­ми, листівки, малюнки... Зліва від дошки можна по­містити стенди, котрі інформують про конкретну фор­му уроку і містять відповідні матеріали, скажімо: «Джек Лондон», «Оноре де Бальзак», «Фредерік Стендаль».

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін
В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні І факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової,...

Методичні рекомендації щодо організації дослідження
Методичні рекомендації щодо організації дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт (на допомогу слухачам Малої академії...

Методичні рекомендації 2008 зміст рекомендації щодо оформлення матеріалів...
Рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного педагогічного досвіду претендентів на педагогічні звання "вчитель-методист",...

Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу...
«Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури в 11-х класах у 2011/2012...

Методичні рекомендації щодо написання та оформлення пошукових І науководослідницьких...

Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення...
Методичні рекомендації для педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, майстрів виробничого навчання І викладачів...

Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу...
На виконання наказу Департаменту освіти І науки Чернівецької облдержадміністрації від 27. 08. 2014 р. №31 «Про зміни в структурі...

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...

Методичні рекомендації щодо проведення І та ІІ етапів Всеукраїнської...
Відповідно до вимог чинного Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових І спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти...

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка