Пошук по сайту


2.4. Служба економічної безпеки на підприємстві - Всеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів

Сторінка3/3
1   2   3

2.4. Служба економічної безпеки на підприємстві

На всіх великих і середніх підприємствах (в організаціях) звичайно створюються автономні служби безпеки, а безпека функціонування невеликих фірм може забезпечуватися територіальними (районними або міськими) службами, що в них фірма наймає одного чи кількох охоронців.

Такі служби охорони, як правило, створюються при місцевих органах внутрішніх справ або при державній службі безпеки.

Служба безпеки будь-якої фірми постійно виконує певний комплекс завдань. Головними з них для будь-якої фірми є такі:

1) охорона виробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що вважаються комерційною таємницею даної фірми (підприємства, організації);

2) організація роботи з правового та інженерно-технічного захисту комерційних таємниць фірми;

3) запобігання необґрунтованому допуску й доступу до відомостей та робіт, які становлять комерційну таємницю;

4) організація спеціального діловодства, яке унеможливлює несанкціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці відповідної фірми;

5) виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремальних ситуацій;

6) організація режиму безпеки за здійснення всіх видів діяльності, включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва фірми з іншими партнерами;

7) забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності;

8) організація особистої безпеки керівництва та провідних менеджерів і спеціалістів фірми;

9) оцінка маркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів і зловмисників.

Зрозуміло, що перелік конкретних завдань стосовно організації системи безпеки фірми залежно від специфіки її діяльності може бути більшим або меншим, але він завжди має бути достатнім та обґрунтованим.

Функції, об'єкти та управління безпекою. Сукупність конкретних завдань, що стоять перед службою безпеки фірми, зумовлює певний набір виконуваних нею функцій. Загальні функції, що покладаються на службу безпеки фірми (підприємства, організації).

• Організація і забезпечення пропускного та внутрішньо об’єктного режиму в приміщеннях; порядок несення служби; контроль дотримання вимог режиму персоналом фірми і партнерами (відвідувачами)

• Участь у розробці основоположних документів (статуту, правил внутрішнього розпорядку, договорів тощо) з метою відображення в них вимог організації безпеки й захисту (комерційної таємниці

• Розробка та здійснення заходів із забезпечення роботи з доку ментами, що містять відомості, які є комерційною таємницею, контроль виконання вимог матеріалів інструктивного характеру

• Виявлення і перекриття можливих каналів витоку конфіденційної інформації, облік та аналіз порушень режиму безпеки працівниками фірми, клієнтами та конкурентами

• Організація та проведення службових розслідувань за фактами розголошення або втрати документів, інших порушень безпеки фірми

• Розробка, оновлення і поповнення переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, та інших нормативних актів, які регламентують порядок організації безпеки й захисту інформації

• Забезпечення суворого виконання вимог нормативних документів з питань захисту комерційної таємниці

• Організація та регулярне проведення навчання працівників фірми й служби безпеки за всіма напрямками захисту комерційної таємниці

• Ведення обліку сейфів і металевих шаф, що в них дозволене постійне чи тимчасове зберігання конфіденційних документів, а також облік та охорона спеціальних приміщень і технічних засобів у них

• Підтримка контактів із правоохоронними органами та службами безпеки сусідніх підприємств (організацій) в інтересах вивчення криміногенної обстановки в районі (зоні)

У нормативних документах, які визначають організацію діяльності служб безпеки фірм, виокремлюються конкретні об'єкти, що підлягають захисту від потенційних загроз і протиправних посягань. Беручи загалом, до них належать:

• персонал (керівні працівники; персонал, який володіє інформацією, що становить комерційну таємницю фірми);

• матеріальні засоби праці та фінансові кошти (приміщення, споруди, устаткування, транспорт; валюта, коштовні речі, фінансові документи);

• інформаційні ресурси з обмеженим доступом;

• засоби та системи комп'ютеризації діяльності фірми (підприємства, організації);

• технічні засоби та системи охорони й захисту матеріальних та інформаційних ресурсів.

Служба безпеки фірми завжди має бути готовою до подолання критичної (кризової) ситуації, що може постати через зіткнення інтересів бізнесу та злочинного світу. Для управління безпекою багато які фірми створюють так звані кризові групи, до складу яких входять керівник фірми, юрист, фінансист і керівник служби безпеки. Головна мета діяльності кризової групи — протидіяти зовнішнім загрозам для безпеки фірми.

Розділ ІІІ Оцінка рівня економічної безпеки на підприємстві

3.1. Система показників оцінки економічної безпеки за її функціональними складовими.

Забезпечення економічної безпеки підприємства передбачає виділення, аналіз і оцінку існуючих загроз з кожної функціональної складової та розроблення на їх основі системи протидіючих і застережних заходів.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

Ступінь фінансової безпеки характеризують такі показники:

– надлишок чи нестача власних обігових коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства;

– надлишок чи нестача власних обігових коштів, а ткож середньо- та довгострокових позик;

– надлишок чи нестача загальної величини обігових коштів.

Вони розраховуються за формулами:

(1)

(2)

(3)

де ЕС – сума власних обігових коштів;

Км – величина середньо- та довгострокових позик;

Кt – короткострокові кредити та позики.

Залежно від значень оцінюваних показників виділяють п’ять областей фінансової стійкості:

  1. абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли підприємству досить власних джерел формування запасів та покриття витрат.

±ЕС≥0, ±Ем≥0, ±Ен≥0 (4)

  1. нормальна фінансова стійкість і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат

±ЕС≈0, ±Ем0, ±Ен≈0 (5)

  1. нестійка фінансова стійкість і нестабільний рівень фінансової безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, нестача яких компенсується середньо- та довгостроковими позиками.

±ЕС<0, ±Ем≥0, ±Ен≥0 (6)

  1. критичний фінансовий стан і критичний рівень фінансової безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, і воно залучає короткострокові кредити (окрім середньо- та довгострокових позик).

±ЕС<0, ±Ем<0, ±Ен≥0 (7)

  1. кризовий фінансовий стан і кризовий рівень фінансової безпеки, коли підприємству недостатньо ні власних, ні позикових коштів, і воно перебуває на стадії банкрутства.

±ЕС<0, ±Ем<0, ±Ен<0 (8)

Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємопов'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання:

  • перший – спрямованість на роботу з персоналом фірми та підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

  • другий – націленість на збереження і розвиток інтелектуального потенціалу та на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства.

На першій стадії процесу охорони цих складових економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Рівень інтелектуальної складової економічної безпеки може бути визначений таким чином. Розраховують значення таких показників:

  • плинність працівників високої кваліфікації, розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися до їх загальної кількості.

  • питома вага інженерно-технічних працівників і науковців, розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості;

  • показник освітнього рівня, визначається як відношення кількості осіб, що мають вищу освіту до загальної кількості працюючих.

Процес охорони технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника.

Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому етапі здійснюється:

а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;

б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства;

в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноспроможних товарів.

Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства.

На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо – господарської діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

Технологічний потенціал та технологічну безпеку підприємства характеризують наступні показники:

  • рівень прогресивності технологій, що розраховується як відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій до загальної їх кількості.

  • рівень прогресивної продукції, що розраховується як відношення кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції до загальної їх кількості.

  • рівень технологічного потенціалу, що розраховується як частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальної кількості нових рішень, використовуваних у виробничому процесі.

Загальний процес охорони правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

  • аналіз загроз негативних впливів;

  • оцінка поточного рівня забезпечення;

  • планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

  • здійснення ресурсного планування;

  • планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;

  • оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Для оцінки рівня правової безпеки розраховують коефіцієнт співвідношення втрат підприємства внаслідок порушення трудових норм до загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Якщо втрат немає, то підприємство характеризується абсолютною правовою безпекою.

Якщо втрати становлять:

  • 25-50% - нестабільний стан;

  • 50-75% критичний стан;

  • 75-100% критичний стан.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

  1. збирання різних видів необхідної інформації;

  2. обробка та систематизація одержаної інформації;

  3. аналіз одержаної інформації;

  4. захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно охоплює:

• заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

• збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

  1. зовнішня інформаційна діяльність.

Рівень інформаційної складової економічної безпеки визначається використанням неповної, неточної і суперечливої інформації в процесі приймання управлінських рішень.

Як показники рівня інформаційної безпеки розраховуються такі коефіцієнти:

коефіцієнт повноти інформаціїпл), який розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення, до обсягу інформації, необхідної для прийняття цього рішення.

коефіцієнт точності інформаціїм), що розраховується як відношення обсягу релевантної (достовірної) інформації до загального обсягу наявної інформації;

коефіцієнт суперечливої інформаціїпр), що обчислюється як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Рівень інформаційної безпеки може бути визначений на основі значень добутку цих коефіцієнтів.

Ки = Кпл* Км * Кпр. (10)

Розрізняють 3 ступені інформаційної безпеки:

Ки ≥ 0,7 – рівень інформаційної безпеки високий;

0,3≤Ки<0,7 – рівень інформаційної безпеки середній;

Ки < 0,3 – рівень інформаційної безпеки низький.

Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється.

Рівень екологічної безпеки підприємства може бути визначений як середнє рівнів окремих його факторів: пошкодження ландшафту, енергетичне забруднення середовища, утворення смітників відходів виробництва, забруднення водного і повітряного середовища.

Для цього спочатку розраховують середній рівень деструктивного впливу за окремими складовими:

Уд.в. = , де (9)

S – площа території, яка використовується підприємством; Sл – площа пошкоджень ландшафту; Sз – площа енергетично забрудненої території; Sсв – площа, зайнята під смітники; Zвд – фактична концентрація забруднюючих речовин у воді; Zпр.вд – гранична концентрація забруднюючих речовин у воді; Zпр.вз - гранична концентрація забруднюючих речовин у повітрі; k – коефіцієнт, що враховує ступінь пошкодження ландшафту (), інтенсивність енергетичного забруднення (), небезпеку речовин у відходах (), у воді (), у повітрі ().

Залежно від величини обчислюваної величини розрізняють:

  • абсолютну екологічну безпеку (Уд.в. = 0);

  • нормальну екологічну безпеку (Уд.в. ≤ 0,25);

  • нестабільний екологічний стан (0,25<Уд.в. ≤ 0,50);

  • критичний рівень екологічної безпеки (0,50<Уд.в. ≤ 0,75);

  • екологічна криза (Уд.в. > 0,75).

Розглянемо принципову схему організації силової складової економічної безпеки. Аналіз загроз негативних впливів за силовою складовою економічної безпеки відповідно до причин їхнього виникнення включає:

1. Аналіз рівня організації силової складової економічної безпеки за напрямками, ресурсами, виконавцями, взаємодією та ефективністю витрат

2. Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної шкоди від них;

3. Розробку рекомендованого комплексу заходів для запобігання можливим негативним впливам;

4. Планування бюджету на використання рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його реалізації

5. Планування підбору і спеціального навчання відповідного персоналу

6. Оперативне планування реалізації пропонованих заходів за ресурсами та виконавцями.

Рівень силової складової економічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки імовірності реалізації загроз для цілісності майна та фізичної безпеки працівників підприємства. Визначення рівня силової складової економічної безпеки може бути розраховане на підставі таблиці №1.


Рівень безпеки

Умови

Високий

Р≤0,0001

Пт≈Рз

Р≤0,001

Вд<Пт≤У

Р≤0,01

Пч<Пт≤ВД

Р≤0,1

Пт≤Пч

Середній

0,0001<Р≤0,001

Пт≈Рз

0,001<Р≤0,01 Вд<Пт≤У

0,01<Р≤0,1

Пч<Пт≤ВД

0,1<Р≤0,2

Пт≤Пч

Низький

Р>0,001

Пт≈Рз

Р>0,01

Вд<Пт≤У

Р>0,1

Пч<Пт≤ВД

Р>0,2

Пт≤Пч


Р – імовірність витрат, Пт – величина можливих втрат; Рз – власні засоби підприємства; В – виторг від реалізації продукції; ВД – валовий дохід; Пч – чистий прибуток.

3.2. Рівень сукупної економічної безпеки підприємства

Рівень економічної безпеки в цілому визначається у такій послідовності:

1. Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної зі складових економічної безпеки за такою формулою

Оі= де

Оі – відносні оцінки і-тої складової економічної безпеки;

і – кількість рівнів і-тої функціональної складової;

пі – номер рівня і-тої функціональної складової, рахуючи від найбільш несприятливого з них включно (наприклад розрізняють 5 рівнів фінансової безпеки вагомістю від 1 до 5 – кризову, критичну, нестійку, нормальну та абсолютну ситуацію)

Наприклад, якщо підприємство має нормальний рівень фінансової безпеки, то його відносна оцінка розраховується так:

Оф=.

2. Визначити вагомості Ві для кожної зі складових економічної безпеки.

3. Розрахувати інтегральну оцінку економічної безпеки як середньозважену складових. Чим вона буде ближче до одиниці, тим вище рівень економічної безпеки. Аналіз окремих складових дозволить уточнити джерела загроз для підприємства.

Отже, аналіз і оцінка рівнів складових економічної безпеки є основою для розроблення комплексу заходів, спрямованих на протидію загрозам, та підвищення рівня економічної безпеки підприємства і відповідно розширення його адаптаційних можливостей до змін умов господарської діяльності, створення умов стабільного функціонування і розвитку.


1   2   3

Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Ця задача покладена на службу безпеки організації, яка є структурним підрозділом служби захисту інформації

Всеукраїнський студентський архів
Говорячи про структуру світогляду, потрібно зауважи­ти, що вона досить різноманітна, має багато аспектів свого існування

Всеукраїнський студентський архів
Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології

Всеукраїнський студентський архів
У західній літературі під цим терміном прийнято розуміти лише збільшення обсягів, товарів І послуг, створених за 'дний період

Всеукраїнський студентський архів
Розташування в періодичній системі Д.І. Менделєєва, будова атома, можливі валентності в сполуках, здатність до комплексоутворювання,...

Всеукраїнський студентський архів
Туреччина, Китай, Росія, сша, країни Близького Сходу. До європейсь­ких країн (Великобританії, Італії та ін.) металу експортується...

Всеукраїнський студентський архів
Україна багата на корисні копалини, зокрема вугілля та залізну руду, що залягають на південному сході. Природа тут узагалі благодатна....

Всеукраїнський студентський архів
Нафтопереробні заводи; Кременчуг (Полтавська обл.), Лисичаниськнй (Луганська обл.), Дрогобич (Львівська обл.), Львів. Надвірна (Івано-Франківська...

Всеукраїнський студентський архів
Автор презентує проект створення учнівської прибузької республіки „Майбуття Поділля”. Учнівське самоврядування виступає реальним...

Всеукраїнський студентський архів
Однією з головних особливостей цього процесу є утворення великих зон впливу найбільш розвинутих країн. Вони стають своєрідними інтеграційними...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка