Пошук по сайту


ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія

Сторінка3/3
1   2   3

ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Тема 1. Основні поняття, закони

та теорії хімії

(15 год)

Поява та розвиток атомістики. Основний зміст атомно-молекулярного вчення. Його значення для розвитку хімії як науки. Поняття про дискретні частинки речовини: атоми, молекули, йони, радикали.

Основні закони атомно-молекулярного вчення. Закон збереження маси речовин. Сталість складу речовин. Закон еквівалентів. Закон об’ємних відношень. Закон Авогадро та наслідки з нього. Розрахунки за цими законами.

Речовини сталого та змінного складу. Межі застосовності закону сталості складу речовин. Виведення молекулярної формули речовини.

Сучасні уявлення про будову атома. Ізотопи. Розвиток знань про хімічний елемент. Форми існування хімічного елемента. Класифікація хімічних елементів. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

Стан електронів у атомі. Поняття про атомну орбіталь, енергетичні рівні та підрівні; s-, p-, d-електрони.

Поняття про квантові числа: головне, побічне, магнітне, спінове.

Послідовність заповнення електронами атомних орбіталей: принцип найменшої енергії; принцип Паулі, правила Гунда та Клечковського.

Електронні та графічно-електронні формули хімічних елементів.

Будова електронних оболонок атомів елементів малих періодів.

Місце Гідрогену, лантаноїдів і актиноїдів у періодичній системі.

Характеристики атомів елементів: радіус, енергія йонізації, спорідненість до електрона, електронегативність. Закономірності зміни їх у періодах і групах і вплив на неметалічні та металічні властивості елементів. Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома. Явище алотропії. Алотропні видозміни за складом і будовою.

Теорія будови органічних речовин. Поняття про ізомерію та взаємний вплив атомів у молекулі. Закон залежності властивостей речовин від їх складу та будови.

Учень (учениця)

формулює визначення основних законів хімії; сучасне визначення періодичного закону; закону залежності властивостей речовин від їх складу та будови; понять: еквівалент, енергія йонізації і спорідненість до електрона; принципів найменшої енергії та Паулі, правило Гунда;

наводить приклади ізотопів s-, p-, d-,
f- елементів; речовини сталого та змінного складу; ізомерів; алотропних видозмін;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів s-, p-, d-елементів;

характеризує класифікацію хімічних елементів і речовин; електронну будову s-, p-, d-елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; Гідроген, лантаноїди й актиноїди за їх місцем у періодичній системі; головні квантові числа;

пояснює суть атомістичного вчення,

основних законів хімії; будову атома у світлі сучасних уявлень; теорії хімічної будови речовин; явища алотропії й ізомерії; взаємний вплив атомів у молекулі;

обґрунтовує фізичну суть періодичного закону; закономірності змін основних характеристик атомів у періодичній системі та вплив їх на властивості хімічних елементів;

прогнозує властивості елементів та їхніх сполук (оксидів і гідроксидів) на підставі місця елемента в періодичній системі та будови атома;

оцінює значення основних законів хімії, періодичного закону та закону залежності властивостей речовин від їх складу та будови для розвитку хімічної науки;

обчислює еквівалент елемента за формулою та еквівалент речовини за рівнянням хімічних реакцій, об’єм газуватих речовин;

виводить молекулярну формулу речовини;

висловлює судження про роль періодичного закону в сучасному природознавстві та значення інших законів і теорій хімії.

Розрахункові задачі. 1. Виведення молекулярної формули речовини. 2. Обчислення об’єму газуватої речовини у хімічних реакціях за законами Авогадро та об’ємних відношень газів.

Демонстрації. 1. Просторова будова молекул за допомогою кулестержневих моделей або комп’ютерної графіки. 2. Зразки алотропних видозмін Карбону та Сульфуру. 3. Таблиці – періодична система хімічних елементів, шкала електронегативностей.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: молекулярно-кінетична теорія, електричний заряд, закон збереження енергії, агрегатний стан речовини, стандартні та нормальні умови, будова атома, хвильова природа електрона, субатомні частинки, енергія, фізичні величини, одиниці фізичних величин; математика: частина цілого, знаходження частини від цілого, радіус, абсолютні й відносні величини, стандартний вигляд числа, показник степеня числа, пропорції.

Тема 2. Розвиток наукових знань

про хімічний зв’язок і будову речовини

(7 год)

Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку; основні типи хімічного зв’язку.

Ковалентний зв’язок, його характеристики, механізми утворення (обмінний і донорно-акцепторний). Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Насиченість і напрямленість ковалентного зв’язку. Гібридизація електронних хмар (- , -, -гібридізація). - та - зв’язки.

Валентні можливості елементів. Ступінь окиснення.

Йонний, металічний і водневий хімічні зв’язки, їх утворення та особливості. Міжмолекулярна взаємодія.

Поняття про комплексні сполуки. Хімічний зв’язок у комплексних сполуках. Роль комплексних сполук у живих організмах.

Кристали. Типи хімічних зв’язків у кристалах. Типи кристалічних ґраток. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої кристалічної будови.

Рівні структурної організації речовини.

Учень (учениця)

називає типи хімічного зв’язку та кристалічних ґраток; рівні організації речовини;

наводить приклади речовин з різними типами зв’язку та кристалічних ґраток; комплексних сполук;

формулює визначення хімічного зв’язку та його типів; комплексних сполук;

характеризує особливості ковалентного, йонного, металічного та водневого зв’язків, міжмолекулярну взаємодію; хімічні зв’язки в комплексних сполуках;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів; утворення різних типів хімічного зв’язку; суть гібридизації; полярність молекул; будову комплексних сполук;

обґрунтовує електронну природу хімічного зв’язку; валентні можливості елемента залежно від числа неспарених електронів, неподілених електронних пар або вільних орбіталей; фізичні властивості сполук залежно від типів кристалічних ґраток і міжмолекулярної взаємодії;

прогнозує фізичні властивості речовин на підставі їх будови та будови речовин на підставі їх властивостей;

висловлює судження про роль комплексних сполук у живих організмах;

обчислює валентність і ступені окиснення елементів у формулах сполук;

дотримується правил техніки безпеки при роботі з кислотами та лугами.

Демонстрації. 4. Утворення хлороводню або води (взаємодія водню з хлором або киснем).
5. Добування комплексних сполук.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: взаємодія електричних зарядів; математика: геометричні фігури, найменше спільне кратне.

Тема 3. Хімічні реакції


(12 год)

Суть хімічних реакцій. Енергетика хімічних реакцій: поняття про внутрішню енергію речовин, енергію активізації, екзо- й ендотермічні процеси, тепловий ефект реакції, ентальпію. Обчислення за термохімічними рівняннями реакцій.

Механізми хімічних реакцій: радикального заміщення (ланцюгові реакції) та електрофільного приєднання (йонні реакції).

Швидкість хімічної реакції, обчислення середньої швидкості. Гомогенні та гетерогенні системи. Чинники, що впливають на швидкість реакції: природа реагентів, стан і величина поверхні твердого реагенту, концентрація реагуючих речовин, температура, каталізатор Закон діючих мас. Механізм каталітичної дії. Каталізатори й інгібітори. Каталіз у живих організмах і в хімічній промисловості.

Оборотні та необоротні реакції. Хімічна рівновага. Константа рівноваги. Умови зміщення хімічної рівноваги: тиск, температура, концентрація реагуючих речовин. Принцип Ле Шательє. Його значення в керуванні хімічними процесами.

Класифікація хімічних реакцій у неорганічній та органічній хімії, її критерії. Окисно-відновні реакції.

Електроліз водних розчинів солей. Електроліз як один із способів добування активних металів.

Значення хімічних реакцій у хімічній промисловості, живих організмах, довкіллі.

Учень (учениця)

називає критерії класифікацій хімічних реакцій; типи хімічних реакцій; чинники, що впливають на швидкість реакцій і хімічну рівновагу;

наводить приклади хімічних реакцій різних типів;

формулює визначення теплового ефекту хімічних реакцій, швидкості хімічної реакції та закону діючих мас; каталізатора й інгібітора; хімічної рівноваги та константи хімічної рівноваги; визначення різних типів хімічної реакції; електроліз;

складає рівняння реакцій різних типів; електролізу водних розчинів солей;

характеризує суть швидкості реакцій, хімічної рівноваги; реакції екзо- та ендотермічні, оборотні та необоротні, каталітичні; окисно-відновні;

пояснює механізми хімічних реакцій;

каталітичну дію; принцип Ле Шательє; суть закону діючих мас; електроліз водних розчинів солей;

обґрунтовує залежність швидкості реакцій від чинників, які впливають на їх перебіг; зміщення хімічної рівноваги під впливом тиску, температури, концентрації реагуючих речовин;

висловлює судження про значення хімічних реакцій у живих організмах і в хімічній промисловості; значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

обчислює тепловий ефект реакції, швидкість реакції;

експериментально визначає, як змінюється швидкість реакцій від концентрації реагентів, температури і каталізатора;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання дослідів.

Розрахункові задачі. 3. Обчислення за термохімічними рівняннями реакцій. 4. Обчислення середньої швидкості реакції.

Демонстрації. 6. Приклади екзо- та ендотермічних реакцій. 7. Досліди, що підтверджують залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин і температури.
8. Розкладання гідроген пероксиду за участю каталізатора манган(ІV) оксиду або взаємодія алюмінію (алюмінієвий пил) з йодом (дрібнокристалічним) за участю води як каталізатора.
9. Уповільнення швидкості реакції між залізом (залізні ошурки) та хлоридною кислотою інгібітором (формалін). 10. Зміщення рівноваги у розчині амоніаку при нагріванні або в системі нітроген(ІІ) оксид – нітроген(ІV) оксид. 11. Приклади окисно-відновних реакцій розкладу солей (калій перманганату, амоній дихромату). 12. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду та купрум(ІІ) сульфату.

Практичні роботи. 1. Швидкість хімічної реакції. 2. Окисно-відновні реакції. 3. Вправи на генетичний зв’язок між неорганічними та органічними сполуками. 4. Якісні реакції на неорганічні речовини. 5. Якісні реакції на органічні речовини.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: внутрішня енергія, теплота, термодинамічні системи, ентальпія, температура, тиск, швидкість; математика: побудова графіків, виявлення графічної залежності; біологія: ферменти як біологічні каталізатори, вплив алкоголю та нікотину на ферменти як каталізатори життєво важливих процесів.

Тема 4. Дисперсні системи


(12 год)

Загальні уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем і їх характерні ознаки.

Колоїдні розчини. Поняття про колоїди, адсорбцію, десорбцію, міцелу. Розпізнавання колоїдних розчинів, ефект Тіндаля. Коагуляція колоїдів, коагулянти.

Значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві.

Істинні розчини, їх характерна ознака. Розчинність речовин, механізм і енергетика процесу розчинення. Чинник розчинності. Криві розчинності твердих речовин. Насичені, пересичені та ненасичені розчини. Кристалогідрати.

Способи кількісного вираження складу розчину: масова частка та концентрація розчиненої речовини (молярна концентрація).

Розчини електролітів. Механізм електролітичної дисоціації. Теорія електролітичної дисоціації. Ступінь і константа дисоціації. Класифікація електролітів за ступенем дисоціації: сильні та слабкі. Чинники, від яких залежать ступінь і константа дисоціації.

Реакції у розчинах електролітів (йонні реакції). Напрямок їх перебігу. Йонні рівняння реакцій, алгоритм їх складання.

Дисоціація води, йонний добуток води. Водневий покажчик (рН).

Кислоти, основи, солі в світлі теорії дисоціації електролітів. Гідроліз солей різних типів. Значення гідролізу в природних процесах, життєдіяльності людини та живленні рослин.



Учень (учениця)

називає типи дисперсних систем; чинники розчинності речовин; способи кількісного вираження складу розчину; чинники, від яких залежить ступінь і константа дисоціації речовин; електроліти й неелектроліти;

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, електролітів сильних та слабких;

формулює визначення понять: колоїдні й істинні розчини; насичені, ненасичені та пересичені розчини; ступінь і константа дисоціації; гідроліз солей; йонний добуток води; водневий покажчик;

складає рівняння йонного обміну взагалі та гідролізу зокрема;

характеризує колоїдні й істинні розчини, розчини електролітів, дисоціацію води; різні типи гідролізу солей; криві розчинності солей;

пояснює сутність і причини коагуляції колоїдів; механізм і енергетику процесу розчинення речовин; електролітичної дисоціації, дисоціації води; умови утворення насичених і пересичених розчинів; ступінь і константу дисоціації;

обґрунтовує залежність розчинності від природи розчинюваної речовини та розчинника, температури, тиску (для газів); механізму дисоціації електроліту від типу хімічного зв’язку; реакції середовища від концентрації йонів Гідрогену і гідроксилу;

експериментально визначає дисперсні системи за їх характерними ознаками;

колоїдні розчини за допомогою ефекту Тіндаля; електроліти та неелектроліти;
рН середовища водного розчину солей;

оцінює значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві;

обчислює масову частку та концентрацію розчиненої речовини; коефіцієнт розчинності речовин;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання дослідів.

Розрахункові задачі. 5. Обчислення коефіцієнту розчинності речовин на підставі кривих розчинності. 6. Обчислення масової частки та молярної концентрації розчиненої речовини (комбіновані задачі).

Демонстрації. 13. Зразки колоїдних розчинів. 14. Ознаки розчинності речовини: енергетичні ефекти (виділення та поглинання теплоти), зміна кольору та об’єму. 15. Зразок пересиченого розчину. 16. Взаємодія оцтової та хлоридної кислоти з цинком або магнієм.

Лабораторні досліди. 1. Приготування колоїдного розчину каніфолі. 2. Розчинення йоду у воді та спирті. 3. Умови перебігу реакцій йонного обміну. 4. Визначення рН середовища водних розчинів солей.

Практичні роботи. 6. Гідроліз водних розчинів солей. 7. Умови перебігу реакцій йонного обміну. 8. Вирощування кристалів солей (домашній експеримент).

Міжпредметні зв’язки. Фізика: броунівський рух, електрична провідність, провідники 1-го і 2-го роду, взаємодія зарядів, диполь, дипольний момент, густина; математика: негативний показник степеня числа, знаходження частини від цілого, графіки; біологія: живлення рослин і тварин, фізіологічне значення розчинів, емульсій в організмі людини.

Тема 5. Роль хімії у житті

суспільства

(9 год)

Роль хімії у створенні нових матеріалів для сучасної техніки, розвитку біо- та нанотехнологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем.

Розвиток хімічних виробництв в Україні. Роль вітчизняних науковців у розвитку хімії.

Хімічні сполуки і здоров’я людини. Шкідливий вплив алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на організм людини.

Хімічні сполуки в побуті. Попередження забруднення довкілля під час їх використання .

Місце хімії серед наук про природу.

Значення хімії для розуміння природничо-наукової картини світу.



Учень (учениця)

називає хімічні виробництва в Україні;

пояснює суть хімічної, біо-, нанотехнологій;

обґрунтовує місце хімії поміж наук про природу;

оцінює значення хімії у розв’язанні глобальних проблем людства; у розумінні природничо-наукової картини світу;

висловлює судження про роль сучасних хімічних виробництв і матеріалів; діалектичну роль хімії (її користь і шкоду) в житті суспільства.

Тема 6. Хімічний практикум


(10 год)

Практична робота 1. Розв’язування експериментальних задач з хімії неорганічних речовин.

Практична робота 2. Розв’язування експериментальних задач з хімії органічних речовин.

Практична робота 3. Порівняння властивостей органічних і неорганічних речовин.

Практична робота 4. Розв’язування розрахунково-експериментальних задач.

Практична робота 5. Генетичний зв’язок між неорганічними та органічними речовинами.



Учень (учениця)

називає властивості основних класів неорганічних та органічних речовин; типи хімічних реакцій;

наводить приклади генетичного зв’язку між класами неорганічних, органічних сполук і неорганічних та органічних сполук;

характеризує якісні реакції на йони Гідрогену, гідроксилу, амонію, Калію, Натрію, Магнію, Кальцію, Феруму (ІІ) і (ІІІ), ненасичені вуглеводні, спирти, альдегіди;

експериментально розв’язує завдання, що стосуються властивостей неорганічних і органічних сполук, на основі попередніх розрахунків добуває речовини та виділяє їх з суміші; доводить наявність певної речовини;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання дослідів.


Укладачі:

Величко Людмила Петрівна

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України,

завідувач лабораторії хімічної і біологічної освіти,

доктор педагогічних наук,

професор;

Буринська Ніна Миколаївна

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України,

головний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти,

доктор педагогічних наук,

професор;

Депутат Вікторія Микитівна

гімназія № 1 м. Суми,

учитель хімії, учитель-методист;

Лашевська Ганна Анатоліївна

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України,

науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти;

Сударєва Галина Федорівна

гімназія № 1 м. Суми,

учитель хімії, учитель-методист;

Титаренко Наталія Володимирівна

Український центр оцінювання якості освіти,

методист вищої категорії;

Чайченко Надія Натанівна

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,

завідувач кафедри початкової і природничо-математичної освіти

доктор педагогічних наук,

професор.

1   2   3

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерства освіти І науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерством освіти І науки України для використання в основній І старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерством освіти І науки України для використання в основній І старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерством освіти І науки України для використання на уроках хімії в основній І старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи. К.: Освіта, 2013
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи. – К.: Освіта, 2013

У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних...
Класи — Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи....
У 2013-14 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами

Програма природознавств о 5 к л а с для загальноосвітніх навчальних закладів
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія
Періодичний закон І періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва у світлі уявлень про будову атома. Хімічний зв’язок



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка