Пошук по сайту


Міжпредметні зв’язки - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія

Сторінка2/3
1   2   3


Міжпредметні зв’язки. Біологія. Вплив мінеральних добрив на врожайність рослин. Використання вуглекислого газу в парниках. Роль хлоридної кислоти, Нітрогену, Карбону, Натрію, Калію, Кальцію, Феруму в живих організмах. Географія. Поклади бурого залізняку на Керченському півострові, червоного залізняку в Кривому Розі, вугілля на Донбасі, калійних солей у Калуші. Фізика. Будова атома. Використання в акумуляторах сульфатної кислоти і калій гідроксиду. Використання азоту для заповнення електричних ламп. Використання електропровідності графіту для виготовлення електродів. Використання силіцію для виготовлення сонячних батарей, виготовлення напівпровідникових діодів та тріодів. Вивчення електропровідності та напівпровідності. Використання лужних металів як теплоносіїв у атомних реакторах. Історія. Виготовлення сірників. Історичні події, пов’язані з кухонною сіллю (“соляний бунт”, грошова одиниця). Основи захисту Вітчизни. Використання нітратної та сульфатної кислот для виробництва бездимного пороху, тринітротолуену (тротилу), динаміту. Використання амоналів як вибухових речовин. Вугільний протигаз.

Орієнтовні об’єкти екскурсій. Музей протипожежної безпеки. Завод художнього скла. Завод залізобетонних виробів. Цегельний завод. Завод вуглекислоти. Сталеплавильний цех. Кисневий завод. Природничий музей. Холодокомбінат.


11 клас

(2 год на тиждень, разом 70 год, з них 5 год – резервний час)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Повторення основних відомостей про органічні сполуки


(2 год)

Склад, властивості, застосування найважливіших органічних сполук.

Учень (учениця)

характеризує властивості органічних речовин на основі складу і хімічної будови їх молекул; застосування -- на основі властивостей.

Тема 1. Теорія будови органічних сполук.

(3 год )

Теорія як вища форма наукових знань.

Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Ізомерія.

Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О.М.Бутлерова.

Учень (учениця)

наводить приклади структурних формул ізомерів органічних сполук; залежності властивостей речовин від їхніх складу і будови;

наводить означення ізомерії;

формулює основне положення теорії будови органічних сполук;

характеризує сутність сучасної теорії будови органічних сполук, її значення;

висловлює судження про роль теорії в системі наукових знань.

Тема 2. Вуглеводні

(17 год)


Класифікація вуглеводнів.

Утворення ковалентних карбон-карбонових зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону. Одинарний, подвійний і потрійний зв’язки. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість.

Алкани (парафіни) . Загальна формула алканів. Структурна ізомерія. Фізичні властивості алканів. Поняття про конформації. Систематична номенклатура.

Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення.

Добування, застосування алканів.

Поняття про циклоалкани (циклопарафіни).

Алкени. Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Структурна і просторова (цис-, транс-) ізомерія алкенів, номенклатура.

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Правило В.В.Марковникова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.

Добування, застосування алкенів.

Алкіни. Гомологічний ряд етину, загальна формула алкінів. Структурна ізомерія, номенклатура алкінів.

Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів.

Добування, застосування алкінів.

Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості.

Хімічні властивості бензену: повне і часткове окиснення, приєднання, заміщення.

Добування, застосування бензену. Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їх вплив на довкілля.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.


Учень (учениця)

наводить приклади насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів, їхні загальні формули;

називає вуглеводні за систематичною номенклатурою;

складає їхні молекулярні, структурні та електронні формули; моделі молекул вуглеводнів;

ілюструє хімічні властивості вуглеводнів рівняннями хімічних реакцій;

складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє вуглеводні різних груп, їхні ізомери;

пояснює структурні й електронні формули вуглеводнів; утворення ординарного, подвійного, потрійного карбон-карбонових зв’язків; суть структурної, цис-, транс- ізомерії вуглеводнів, конформацій; механізми реакцій заміщення і приєднання; правило Марковникова; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулі; взаємозв’язок між вуглеводнями;

характеризує ковалентні зв’язки за основним параметрами; фізичні та хімічні властивості вуглеводнів;

порівнює будову і властивості вуглеводнів різних груп;

робить висновки про властивості, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями вуглеводнів;

визначає молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовини продуктів її згоряння;

визначає ненасичені вуглеводні за характерними реакціями;

дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями, засобами захисту рослин та іншими продуктами синтетичної органічної хімії;

висловлює судження про значення засобів захисту рослин;

оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; вплив засобів захисту рослин на здоров’я людей та довкілля при їх неправильному використанні;



Розрахункові задачі. Виведення молекулярної формули газуватої речовини .

Демонстрації. 1. Визначення якісного складу метану за продуктами згоряння. 2. Моделі молекул вуглеводнів. 3. Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот. 4. Добування етену. 5. Горіння етену, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату. 6. Добування етину карбідним способом. 7. Горіння етину, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату. 8. Бензен як розчинник. 9. Відношення бензену до розчину калій перманганату. 10. Горіння бензену. 11.Відношення бензену до бромної води.

Лабораторні досліди. 1. Виготовлення моделей молекул вуглеводнів (ізомерів, конформацій).

Практична робота 1. Виявлення Карбону, Гідрогену, Хлору в органічних речовинах.

Тема 3. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка

(4 год)

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання .

Нафта. Склад, властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування нафтопродуктів. Детонаційна стійкість бензину.

Кам’яне вугілля, продукти коксування кам’яного вугілля, їх застосування.

Охорона довкілля від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.


Учень (учениця)

називає основні продукти переробки нафти і кам’яного вугілля;

описує склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля, застосування продуктів переробки нафти і кам’яного вугілля;

характеризує природну вуглеводневу сировину як джерело добування органічних сполук;

пояснює суть процесів переробки нафти; детонаційну стійкість бензину;

обґрунтовує значення продуктів природної сировини в суспільному господарстві;

оцінює вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини на довкілля та значення охоронних заходів.

Демонстрація. 1. Модель нафтоперегінної установки.

Лабораторні досліди. 1. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного вугілля (колекція). 2. Ознайомлення з різними видами палива (колекція).

Тема 4. Оксигеновмісні сполуки


(19 год)

Спирти. Насичені одноатомні спирти. Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.

Етиленгліколь, гліцерол. Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу.

Застосування фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол.

Альдегіди. Склад, будова альдегідів. Функціональна альдегідна група. Ізомерія, номенклатура альдегідів. Фізичні властивості.

Хімічні властивості альдегідів. Реакції окиснення і відновлення. Добування етаналю. Застосування метаналю й етаналю.

Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти. Фізичні властивості. Номенклатура.

Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної і вуглеводневої груп.

Багатоманітність карбонових кислот. Добування та застосування карбонових кислот.

Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів. Застосування естерів. Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів.

Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

Поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук

Вуглеводи. Глюкоза. Будова глюкози як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози.

Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металічних елементів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація.

Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу.

Сахароза, її склад, будова. Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів.

Крохмаль. Будова крохмалю. Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Целюлоза. Будова целюлози. Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад.

Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна.

Біологічне значення вуглеводів.


Учень (учениця)

наводить приклади спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів; їхні тривіальні назви;

називає оксигеновмісні сполуки за систематичною номенклатурою;

складає загальні, молекулярні, структурні та електронні формули оксигеновмісних сполук;

ілюструє хімічні властивості оксигеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій;

складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє одно- і багатоатомні спирти, спирти і фенол, натуральні і штучні жири; натуральні і штучні волокна;

формулює означення функціональної групи;

пояснює структурні й електронні формули сполук; суть структурної ізомерії сполук; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулах спиртів, фенолу, карбонових кислот; суть спектральних методів дослідження органічних сполук;

характеризує водневі зв’язки та їхній вплив на фізичні властивості сполук; полісахариди як полімерні сполуки;

класифікує оксигеновмісні сполуки за функціональними групами;

порівнює будову і властивості сполук з різними функціональними групами; мило і синтетичні мийні засоби;

робить висновки про властивості, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями оксигеновмісних сполук; генетичні зв’язки між оксигеновмісними сполуками;

висловлює судження про біологічне значення жирів і вуглеводів; їхню роль у харчуванні людини; значення процесів бродіння і гідролізу;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я, засобів побутової хімії на довкілля;

визначає дослідним шляхом гліцерол, альдегіди, карбонові кислоти, глюкозу, крохмаль;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами, розчинниками.


Демонстрації. 1. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння). 2. Взаємодія етанолу з натрієм. 3. Взаємодія етанолу з гідроген бромідом. 4. Розчинність фенолу у воді за кімнатної температури та нагрівання. 5. Добування натрій феноляту. 6. Витіснення фенолу з натрій феноляту дією вуглекислого газу. 7. Взаємодія фенолу з ферум(ІІІ) хлоридом. 8. Властивості етанової кислоти. 9. Добування естеру. 10. Ознайомлення зі зразками естерів. 11. Взаємодія глюкози з аргентум(Ι) оксидом. 12. Гідроліз сахарози. 13. Гідроліз крохмалю (целюлози).

Лабораторні досліди. . 1. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом. 2. Окиснення метаналю (етаналю) аргентум(I) оксидом. 3. Окиснення метаналю (етаналю) купрум(ІІ) гідроксидом. 4. Окиснення спирту до альдегіду. 5. Дія етанової кислоти на індикатори. 6. Взаємодія етанової кислоти з магнієм. 7. Взаємодія етанової кислоти з лугом. 8. Розчинність жирів. 9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів. 10. Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів. 11. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом. 12. Відношення крохмалю до води. 13. Взаємодія крохмалю з йодом.

Практичні роботи. 1. Властивості етанової кислоти. 2. Розв’язування експериментальних задач.

Тема 5. Нітрогеновмісні сполуки


(8 год)

Аміни, їх склад, хімічна, електронна будова, класифікація. Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами, горіння.

Анілін, його склад, будова молекули, фізичні властивості.

Хімічні властивості аніліну: взаємодія з неорганічними кислотами, бромною водою. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну.

Добування аніліну.

Амінокислоти. Ізомерія амінокислот. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної групи. Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок.

Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків. Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції.

Успіхи у вивченні і синтезі білків. Поняття про біотехнологію.

Біологічне значення амінокислот і білків.

Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів.


Учень (учениця)

наводить приклади амінів, амінокислот;

називає нітрогеновмісні сполуки за систематичною номенклатурою;

складає молекулярні, структурні та електронні формули амінів, амінокислот;

ілюструє хімічні властивості нітрогеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій;

складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє первинні, вторинні і третинні аміни, аміни насичені й ароматичні, амінокислоти і карбонові кислоти;

пояснює структурні й електронні формули сполук; структурну ізомерію сполук; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулі аніліну; утворення біполярного йону, амфотерність амінокислот; зміст понять: функціональна аміногрупа, пептидний зв’язок, поліпептид;

характеризує рівні організації білків, будову подвійної спіралі ДНК; біологічну роль амінокислот, білків, нуклеїнових кислот;

порівнює синтетичні й біотехнологічні методи добування речовин;

робить висновки про властивості, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

класифікує нітрогеновмісні сполуки за функціональними групами;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

аналізує основний хімічний склад харчових продуктів;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних сполук; генетичні зв’язки між органічними речовинами;

висловлює судження про вплив вивчених сполук на організм людини;

оцінює досягнення біотехнології; роль біополімерів у функціонуванні організмів;

визначає дослідним шляхом білки;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Демонстрації. 1. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою. 2.Взаємодія аніліну з бромною водою. 3. Доведення наявності функціональних груп у розчинах амінокислот.
4. Розчинення й денатурація білків.

Лабораторні досліди. 1.Кольорові реакції білків.

Тема 6. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі


(6 год)

Залежність властивостей полімерів від їхньої будови. Термопластичні й термореактивні полімери.

Поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліметилметакрилат, фенолоформальдегідні смоли. Склад, властивості, застосування пластмас на їхній основі.

Синтетичні каучуки. Склад, властивості, застосування.

Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їхній склад, властивості, застосування.

Багатоманітність та взаємозв’язок органічних речовин.


Учень (учениця)

наводить приклади органічних речовин різних класів; полімерних сполук та матеріалів на їхній основі;

називає найпоширеніші полімери;

складає молекулярні і структурні формули найпоширеніших полімерів;

наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі;


описує властивості полімерних матеріалів;

характеризує застосування полімерів;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси, каучуки; термопластичні й термореактивні полімери; каучук і гуму;

пояснює причини багатоманітності органічних речовин;

обґрунтовує значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

висловлює судження про значення

синтетичних методів добування органічних речови речовин;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Демонстрації. 1. Зразки пластмас, синтетичних волокон, каучуків.

Лабораторні досліди. 1. Порівняння властивостей термопластичних і термореактивних полімерів. 2. Відношення синтетичних волокон до нагрівання, розчинів кислот і лугів. 3. Порівняння властивостей каучуку і гуми.
1   2   3

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерства освіти І науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерством освіти І науки України для використання в основній І старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерством освіти І науки України для використання в основній І старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 класи»
Міністерством освіти І науки України для використання на уроках хімії в основній І старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи. К.: Освіта, 2013
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи. – К.: Освіта, 2013

У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних...
Класи — Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи....
У 2013-14 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія
Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи

Програма природознавств о 5 к л а с для загальноосвітніх навчальних закладів
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка