Пошук по сайту


На уроках природознавства

На уроках природознавства

Сторінка1/3
  1   2   3
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ природничих дисциплін

Атестаційна робота
Використання інформаційних технологій

на уроках природознавства


Слухач групи

курсів підвищення кваліфікації

вчителів хімії

Ткачук Валентина Володимирівна,

вчитель хімії, природознавства

ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

м. Нововолинськ


Керівник роботи:

Кащенюк М. Р.,

методист відділу

природничих дисциплін


До захисту

__________
Відгук

__________

Луцьк 2012

Зміст
Вступ 3

1. Поняття про інформаційні технології 4

1.1. Історія виникнення інформаційних технологій 4

1.2. Складові сучасних інформаційних технологій (СІТ), їх характеристика 4

1.3. Мета і завдання СІТ навчання 5

1.4. Можливі напрями використання СІТ вчителями – предметниками 7

1.5. Допомога інформаційних технологій у шкільному навчанні 10

2. Застосування технік інформаційного навчання на уроках природознавства 12

2.1. Особливості використання програмно-методичного забезпечення для

створення дидактичних засобів навчання на уроках природознавства 14

2.2. Значення технічних засобів при вивченні курсу природознавства 16

Висновок 24

Список використаних джерел 26

Вступ
Однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою та шкільною практикою, є не вирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких технологій навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками та сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання. Науковці і педагоги-практики на сучасному етапі розвитку педагогічної науки докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми. Сучасне реформування освіти кардинально відрізняється від усіх попередніх реформ тим, що вперше здійснюється не на основі державних ідеологічних запитів, а за ідеями сенсоціннісного буття людини. У зв’язку з цим в педагогічній пресі, на наукових і науково-практичних конференціях уже 17 років жваво обговорюються проблеми інноваційного розвитку освіти. На сьогоднішній день вивчення природознавства не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Удосконалення навчально-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне обладнання стало невід'ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу.

Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

Звідси виходить, що засоби навчання: технічні та наочні необхідні в навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

1. Поняття про інформаційні технології.

1.1. Історія виникнення інформаційних технологій.

Розробка комп’ютерних технологій в Україні почалася в середині 70-х років. Найбільшого поширення набули алгоритмізовані комп’ютерні системи (довідкові та тестувальні).

Точкою відліку появи нових інформаційних технологій в школі вважається урядова постанова “Про заходи щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес”, прийнята в 1985р. Робоча група під керівництвом акад. А.П.Єршова запропонувала на обговорення Концепцію інформатизації освіти, в якій давалося визначення поняттям “інформатизація суспільства”, “інформатизація освіти” і впроваджувався термін НІТ.

Інформаційна технологія з’явилася із виникненням інформаційного суспільства. Академік Глушков В.М. уперше проаналізував поняття і перспективи розвитку інформаційних технологій (ІТ).

Дидактичні проблеми і перспективи використання ІТ у навчанні досліджувала І.В.Роберт.

Психологічні основи комп’ютерного навчання визначив Машбіц Ю.І.. Систему підготовки вчителя до використання ІТ у навчальному процесі запропонував і обґрунтував М. І.Жалдак. С. Пейперт сформулював ідею “комп’ютерних навчальних середовищ”.

У сучасні літературі СІТ визначають як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, опрацювання, передачі, подання інформації за допомогою комп’ютерів та комп’ютерних комунікацій.

1.2.    Складові сучасних інформаційних технологій (СІТ), їх характеристика.

Складовими СІТ є засоби і методи сучасних інформаційних технологій

Засоби СІТ

Методи СІТ

Апаратні

Програмні

Системний аналіз

ЕОМ, ПК

Програмні комплекси

Системне проектування

Локальні та глобальні мережі

Інформаційні системи

Методи передачі, збереження та захисту інформації

Пристрої вводу/виводу

Системи мультимедіа та гіпермедіа

Безпаперові технології

Пристрої збереження великих об’ємів інформації

Системи штучного інтелекту

Методи колективного використання інформаційних ресурсів

СІТ навчання – це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання в першу чергу ЕОМ.

СІТ відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження та закріплення професійних навиків.

Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки і використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання та виховання.

Поняття інформаційна технологія з’явилася із виникненням інформаційного суспільства, основою соціальної динаміки в якому є не традиційні, матеріальні, а інформаційні ресурси — знання, наука, організаційні чинники, інтелектуальні здібності людей.

Уперше перспективи розвитку ІТ докладно проаналізував акад. В.М.Глушков.

Інформаційна технологія — людинно-машинна технологія збирання, оброблення та передавання інформації.
1.3. Мета і завдання СІТ навчання

Основною метою СІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічні завдання :

  • Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності

        Побудова відкритої системи освіти

        Система інтеграції предметних галузей знань

        Розвиток творчого потенціалу учня

        Розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності

        Формування інформаційної культури учнів

       Реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства.

Інформаційна технологія – сукупність методів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, оброблення, зберігання, поширення та відображення інформації, з метою зменшення трудомісткості процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їхньої надійності та оперативності.

Інформаційні технології мають такі властивості:

        Предметом оброблення є дані

  • Мета процесу–одержання інформації

  • Засіб здійснення інформаційного процесу – програмні, програмно-апаратні лічильні комплекси

       Процеси оброблення даних включають окремі операції відповідно до проблемної сфери

       Вибір керуючих дій на процеси виконується особами, що приймають рішення

       Критеріями оптимізації процесу є вірогідність, надійність, цілісність, своєчасність інформації.

Інформаційні технології створюють нові можливості для розвитку суспільства і мають стратегічне значення для:

        Ефективного використання інформаційних ресурсів

        Оптимізації та автоматизації інформаційних процесів

  • Використання методів інформаційного моделювання в науково-дослідницьких роботах

  • Розроблення виробничих технологій

        Застосування в системах електронних телекомунікацій

        Підвищення інтелектуального потенціалу суспільства

  • Використання методів інформаційного моделювання, глобальних процесів, космічного інформаційного моніторингу

Важливим засобом HIT навчання є комп'ютер.

У сучасній школі його використовують як об'єкт вивчення, як засіб навчання, складову частину системи управління народною освітою, як елемент методики наукових досліджень.

Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, дати знання про будову, принцип їх роботи, про алгоритми і алгоритмічну мову, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.

За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання - кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового "репертуарів", доступу учнів до "банків інформації", можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Запровадження нових технологій є об'єктивним процесом еволюції освіти, однак жодну з них не можна вважати універсальною, адже сучасна педагогічна реальність не може бути монотехнологічною. Тому важливо, щоб кожен педагог творив власну технологію навчально-виховної діяльності.
1.4.     Можливі напрями використання СІТ вчителями – предметниками

Сучасні інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Інформаційні технології навчання надають можливість учителю для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, так проектувати навчальне середовище. Орієнтовані інструментальні засоби (програми—конструктори уроків) дозволяють вчителю оперативно поновлювати зміст навчальних і контролюючих програм відповідно до появи новітніх знань і технологій. Вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямовування розвитку особистості учнів творчого пошуку й організації їхньої спільної роботи

Як показує сучасна педагогічна практика, використання комп'ютера в навчальному процесі спрямоване переважно на розв'язання таких чотирьох типів дидактичних завдань.

1. Комп'ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого розв'язання вже існуючої системи дидактичних завдань. Змістом об'єкта засвоєння в комп'ютерній навчальній програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо.

Комп'ютер, який оснащено технічними засобами мультимедіа, дозволяє використовувати дидактичні можливості відео- і аудіоінформації. Технології мультимедіа не тільки перетворили комп'ютер у повноцінного співрозмовника, а й дозволяють учням, не покидаючи навчального класу (дому), бути присутніми на лекціях видатних вчених і педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасного, відвідати найвизначніші музеї і культурні центри світу, найвіддаленіші й цікаві з географічного погляду куточки Землі. Впровадження в навчальний процес гіпертекстових технологій забезпечило учнів і вчителів принципово новими можливостями роботи з довідковою інформацією. За допомогою гіпертекстових систем можна створювати перехресні посилання в текстових масивах, що полегшує пошук потрібної інформації з ключових слів. Системи гіпермедіа дозволяють пов'язати один з одним не тільки фрагменти тексту, а й графіку, звукозаписи, фотографії, мультфільми, відеокліпи тощо.

Використання таких систем дозволяє створювати і широко тиражувати на лазерних компакт-дисках "електронні" довідники, книги, енциклопедії.

Розвиток інформаційних телекомунікаційних мереж дає новий імпульс системам дистанційного навчання, забезпечує доступ до гігантських обсягів інформації, яка зберігається в різних куточках нашої планети.

2. Комп'ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети і завдань навчання. При цьому сам навчальний зміст не закладається в комп'ютер (ЕОМ виконує функції контролера, тренажера тощо). Цю функцію широко подано в діалогових навчальних системах, які моделюють діяльність учителя. Нині найчастіше використовуються довідково-контролювальні програми з деяких шкільних предметів. Нові цікаві можливості під час роботи з текстами дає текстовий редактор (тренаж, самоконтроль, самокорекція, порівняння з еталоном).

Широкі можливості і перспективи надаються в експертних навчальних системах (ЕНС). ЕНС мають у своєму розпорядженні можливість пояснень стратегії і тактики розв'язку завдань із досліджуваної предметної галузі за діалоговою підтримкою процесу розв'язування; контролю рівня знань, умінь і навиків із діагностикою помилок учня і оцінкою достовірності контролю; автоматизації процесу керування саме системою в цілому. Орієнтуючи учня на самостійну роботу, ЕНС ініціюють процес пізнавальної діяльності учнів, підвищують мотивацію навчання за рахунок варіативності самостійних робіт і можливості самоконтролю.

3. Використовуючи комп'ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, не розв'язувані традиційним шляхом. Характерними є імітаційно-моделювальні програми, наприклад комп'ютерні програми з імітації експерименту. У цих програмах об'єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри того або іншого процесу; б) закономірності, які не доступні для спостереження в природних умовах; в) зв'язки імітованих явищ із тими параметрами, які автоматично задані програмою; г) пошук параметрів, які оптимізують проходжен­ня імітованого процесу, тощо.

Найцікавішим, з огляду на світову педагогічну практику, є таке обладнання: письменності і розвитку мовлення дітей через телекомунікаційне спілкування,

Підсумовуючи вище сказане, можна перерахувати переваги, які приносять інформаційні комп'ютерні технології в процес навчання. До них можна б було віднести таке:

  • велика гнучкість у виборі місця і часу навчання;

  • навчальні і тренувальні матеріали можуть легко поновлюватися;

  • здатність стежити за виконанням інструкцій особою, що навчається, фіксувати доступ до навчальних матеріалів;

  • можливість моделювання аналізу середовища і ситуації взаємодії з тим, хто навчається;

  • забезпечення on-line зв'язку між учнем і віддаленим вчителем;

  • привабливість для сприйняття мультімедійного представлення інформації;

  • можливість організації контролю за порядком і темпом подачі матеріалу, навчальною активністю особи, що навчається;

  • забезпечення ефекту симуляції складних процесів без ризику і з надзвичайно низькими витратами;

  • можливість настройки сервісу навчання і тренінгу на осіб з різним рівнем здібностей;

  • можливість ефективної доставки для користувача широкого діапазону тренувального матеріалу;

  • доступ до розподілених банків інформаційних ресурсів, навчальних і контролюючих матеріалів;

  • можливість ефективного поширення накопиченого досвіду;

  • потенціал величезної по діапазону і глибині змістовної навчальної інформації;

  • пристосованість для реалізації моделі безперервної освіти;

  • свобода в пошуці і відборі матеріалу, співзвучного власним цілям і завданням навчання;

  • забезпечення більшого контролю з боку учня за процесом;

  • надання умов для створення середовища конкуренції навчальних курсів;

  • можливість організації незалежного централізованого і уніфікованого вихідного контролю знань і навичок;

  • забезпечення ефекту групової співпраці, створення корисного дискусійного середовища і ефективної спеціалізації учасників віртуальних робочих груп;

  • створення віртуальних навчальні закладів.

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання біології, природознавства...

Урок з природознавства у 5 класі на тему ’’
Метa: розширити І поглибити знання учнів про воду як найпоширенішу речовину на Землі, її властивості І значення в природі та житті...

Реферат на тему: Розвиток природознавства
Через те, що існування людства історичне, тобто еволюціонувало від простіших станів до більш складних І удосконалених, то й наука...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство...
У 2012-2013 навчальному році вивчення біології, екології, природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься...

Програма для 5-х класів Програма початкової школи
Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедії, словники, довідники величин, атласи географічних...

Контролю
Перевірка охорони праці та техніки безпеки на уроках трудового навчання та технологій

Вступ 3
Розділ ІІ. Організація роботи по впровадженню диференційованого навчання на уроках читання в початкових класах 26

Реферат з концепції сучасного природознавства на тему: Модель атома Резерфорда І Бора
Воду, Вогонь, Повітря І землю. Властивості тіл залежать від кількості співвідношення цих стихій в кожному з них. Цей погляд на будову...

Районний методичний кабінет
Метод проектів як засіб активації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Елементи валеології на уроках хімії задачі валеологічного змісту
Мансо3/ який у народній медицині використовують д л я лі к у в а н ня о п І к І в



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка