Пошук по сайту


Програма з хімії для 10-11 класів

Програма з хімії для 10-11 класів

Сторінка1/2
  1   2
10 – 11 класи Хімія.

Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

ПРОГРАМА З ХІМІЇ

для 10–11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів
Академічний рівень
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ. Програма призначена для навчання хімії на академічному (загальноосвітньому) рівні, тобто у класах, де хімія не є профільним, проте є базовим чи близьким до профільних предметом. Цьому рівню відповідають фізичний, екологічний, біолого-фізичний, географічний, біотехнологічний і універсальний профілі навчання. Програмою передбачено вивчення хімії металічних і неметалічних елементів та їхніх сполук (10-й клас), основних класів органічних сполук та ролі хімії в житті суспільства (11-й клас). Зміст програми ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі і є другим, вищим, концентром вивчення хімії.

У програмі послідовно розкриваються основні змістові лінії хімічної компоненти державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Посилено увагу до висвітлення методів наукового пізнання в хімії, екологічних питань, зв’язку хімії з охороною здоров’я.

У процесі навчанні хімії можна додатково використовувати варіативну складову навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів та курсів за вибором, орієнтованих , залежно від профілю, на посилення міжпредметних зв’язків хімії, наприклад, з фізикою чи технологіями.

Мета навчання хімії на академічному рівні полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з хімії, необхідної для соціалізації, творчої самореалізації особистості і достатньої для формування природничо-наукового світогляду, екологічного стилю мислення і поведінки, набуття навичок самовдосконалення і самоосвіти.

Вивчення хімії спрямоване на виконання таких освітніх, розвивальних і виховних завдань:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти;

  • формування наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

  • формування життєвої й соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

  • розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.

Структура навчальної програми. Зміст програми охоплює три розділи, присвячені хімії елементів, органічній хімії та узагальненню знань про соціальну роль і значення хімії.

У 10 класі поглиблюються знання з неорганічної хімії, набуті в основній школі. Вивчається хімія неметалічних та металічних елементів згідно з їх положенням у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва та будовою атомів. Послідовно вивчаються фізичні й хімічні властивості основних сполук елементів, їх добування та використання.

В 11 класі розширено матеріал з органічної хімії, що вивчався в основній школі. У першій темі розглядається теорія будови органічних сполук як вища форма наукових знань, ізомерія. Класи органічних сполук вивчаються в темах “Вуглеводні”, “Оксигеновмісні сполуки”, “Нітрогеновмісні сполуки”, окрема тема присвячена синтетичним полімерам. Належна увагу приділено просторовій та електронній будові молекул органічних сполук, розкриттю взаєвпливу атомів, механізмам органічних реакцій, причинно-наслідковим зв’язкам між будовою, властивостями, застосуванням органічних сполук.

Тема “Роль хімії в житті суспільства” вивчається у 11 класі і має узагальнювальний характер. Розкривається роль хімії у матеріальному виробництві, охороні здоров’я, побуті. Узагальнюються світоглядні питання щодо місця хімії поміж інших наук про природу.

Кожен розділ програми починається повторенням основних питань, засвоєних на попередньому етапі вивчення хімії.

У структурі програми виокремлено такі структурні підрозділи, як “Розрахункові задачі”, “Демонстрації”, “Лабораторні досліди”, “Практичні роботи”, “Міжпредметні зв’язки”, “Орієнтовні об’єкти екскурсій”.

Кількість годин, відведених на вивчення хімії, відповідає чинним навчальним планам, затвердженим Міністерством освіти і науки України, а саме: 10 кл – 1 години
11 кл – 2 години на тиждень.

Особливості організації навчання. Навчання хімії зорієнтовано на досягнення державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Ідеться не лише про засвоєння хімічних понять, законів, теорій, а й осмислене використання знань учнями, формулювання ними оцінних суджень, виявлення власного ставлення у різних життєвих ситуаціях.

Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання з кожної теми програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених шкільною практикою лекційно-семінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор. Узагальнення знань, зокрема в заключній темі курсу, доцільно проводити на основі самостійної роботи учнів. Ефективності засвоєння програмового матеріалу сприятиме застосування сучасних інформаційних технологій навчання.

Рекомендації щодо роботи з навчальною програмою. Для тематичного оцінювання, розв’язування задач, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів передбачено резервні години. Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми.

Учитель має право вирішувати, як виконати той чи інший експеримент. Окремі демонстрації можна виконувати як лабораторні досліди, а лабораторні досліди – як практичні роботи, але не навпаки. Деякі досліди можна замінювати доступнішими в умовах конкретної школи.
10-й клас

(1 год на тиждень, усього 35 годин із них 5 год — резервних)


К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

3

Повторення основних питань курсу хімії основної школи Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
Д. Менделєєва у світлі уявлень про будову атома.

Хімічний зв’язок.

Основні класи неорганічних сполук і генетичний зв’язок між ними.

Учень (учениця)

характеризує:

  • хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів;

  • види хімічного зв’язку;

пояснює

  • властивості представників основних класів неорганічних сполук;

складає

- рівняння реакцій, у тому числі в йонній формі.




Демонстрації:

1. Періодична система хімічних елементів.

2. Моделі будови атомів елементів 1-го та 2-го періодів, набори трафаретів моделей атомів.

Лабораторні досліди:

1. Визначення йонів H+, OH-.

15


Тема 1. Неметалічні елементи та їхні сполуки

Місце неметалічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів. Фізичні властивості неметалів. Поширеність у природі. Алотропія. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.

Загальні хімічні властивості неметалів: взаємодія з киснем, воднем, металами.

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Гідроген хлорид, хлоридна кислота: властивості, застосування, добування в лабораторії. Хлориди. Якісна реакція на хлорид-іон.

Амоніак: властивості, застосування. Солі амонію. Якісна реакція на йон амонію. Добування амоніаку в лабораторії та загальна схема добування у промисловості.

Оксиди неметалічних елементів: сульфур(ІV) оксид і сульфур(VІ) оксид, нітроген(ІІ) оксид і нітроген(ІV) оксид, фосфор(V) оксид, карбон(ІІ) оксид і карбон(ІV) оксид, силіцій(ІV) оксид. Кислотний характер оксидів і гідратів оксидів. Кислотні дощі.

Сульфатна кислота. Фізичні властивості. Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, оксидами металічних елементів, основами, солями. Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іон.

Нітратна й ортофосфатна кислоти, їхні властивості. Нітрати й ортофосфати. Азотні й фосфорні добрива. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини. Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

Карбонатна кислота. Карбонати і гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-іон.

Силікатна кислота. Силікати. Поняття про будівельні матеріали.

Застосування сполук неметалічних елементів. Поняття про адсорбцію. Принцип дії вогнегасника.

Колообіг неметалічних елементів у природі. Парниковий ефект.

Учень (учениця)

називає:

  • оксиди неметалічних елементів, амоніак, хлоридну кислоту та її солі, сульфатну кислоту та її солі, нітратну кислоту та її солі, ортофосфатну кислоту та її солі, карбонатну кислоту та її солі, силікатну кислоту та її солі;

розрізняє:

  • азотні й фосфорні добрива;

  • будівельні матеріали: скло, кераміку, цемент;

описує:

  • місце неметалічних елементів у періодичній системі;

  • поширення в природі Оксигену, Нітрогену, Карбону, Силіцію, галогенів;

  • фізичні властивості простих і складних речовин, утворених цими елементами;

складає:

  • електронні та електронно-графічні формули Оксигену, Сульфуру, Нітрогену, Карбону, Фосфору, Силіцію;

  • хімічні формули оксидів Сульфуру, Карбону, Нітрогену, Фосфору, Силіцію;

  • молекулярну, електронну і структурну формули амоніаку;

  • хімічні формули хлоридів, сульфатів, нітратів, ортофосфатів, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силікатів;

характеризує:

  • фізичні та хімічні властивості сірки, вуглецю, азоту, фосфору, силіцію;

  • найважливіших оксидів Сульфуру, Нітрогену, Фосфору, Карбону, Силіцію;

  • амоніаку, хлоридної, сульфатної, нітратної, ортофосфатної, карбонатної кислот;

ілюструє рівняннями хімічних реакцій:

  • загальні хімічні властивості сірки, вуглецю, азоту, фосфору, силіцію;

  • кислотний характер оксидів Сульфуру, Нітрогену, Фосфору, Карбону, Силіцію;

  • хімічні властивості амоніаку, хлоридної, сульфатної, нітратної, ортофосфатної, карбонатної, силікатної кислот;

пояснює:

  • відмінність та подібність будови атомів Оксигену та Сульфуру, Нітрогену та Фосфору, Карбону та Силіцію;

  • явище алотропії на прикладі простих речовин Оксигену, Сульфуру, Фосфору, Карбону;

  • добування амоніаку в лабораторії та в промисловості;

  • сутність парникового ефекту, адсорбції, причини утворення кислотних дощів;

порівнює:

  • фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів;

експериментально визначає:

  • йон амонію, хлорид-іон, сульфат-іон,

карбонат-іон;

обґрунтовує:

  • фізіологічну дію озону, кисню, азоту;

  • застосування неметалів та оксидів неметалічних елементів, амоніаку, хлоридної кислоти та хлоридів, сульфатної кислоти та сульфатів, нітратної кислоти, нітратів;

  • практичне значення карбонатів та силікатів;

обчислює:

  • вихід продукту реакції від теоретичного;

  • масу (об’єм, кількість речовини) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку;

встановлює

  • залежність властивостей неметалів від їхньої будови;

оцінює:

  • згубну дію на здоров’я людини і довкілля оксидів Нітрогену та Сульфуру;

  • згубний вплив нітратів і продуктів їхнього обміну в організмі на здоров’я людини;

  • значення добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур;

висловлює судження

  • щодо заходів збереження природи і здоров’я людини від шкідливого впливу сполук неметалічних елементів;

дотримується правил безпечного поводження зі сполуками неметалічних елементів, безпеки під час виконання хімічного експерименту.


(1)

Розрахункові задачі:

1.Обчислення виходу продукту реакції від теоретичного.
2.Обчислення маси (об’єму, кількості) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один із яких узято в надлишку.

Демонстрації:

3. Взаємодія заліза з сіркою.

4. Добування карбон(ІV) оксиду.

5. Гідратація фосфор(V) оксиду та карбон(ІV) оксиду, випробування розчинів індикатором.

6. Добування амоніаку в лабораторних умовах та розчинення його у воді (“фонтан”).

7. Хімічні властивості хлоридної кислоти.

8. Хімічні властивості розбавленого розчину сульфатної кислоти.

9. Взаємодія концентрованого розчину сульфатної кислоти з міддю (під тягою!). 10. Взаємодія концентрованого і розбавленого розчинів нітратної кислоти з міддю (під тягою!).

11. Дія хлоридної кислоти на кальцій карбонат.

Лабораторні досліди.

2. Взаємодія карбон(ІV) оксиду з розчином кальцій гідроксиду.

3. Якісна реакція на йон амонію.

4. Якісна реакція на хлорид-іон.

5. Виявлення сульфат-іонів у розчині.

6. Ознайомлення зі зразками азотних добрив.

7. Ознайомлення зі зразками фосфорних добрив.

8. Визначення карбонат-іонів.

9. Ознайомлення зі зразками природних силікатів.

Практичні роботи:

№1. Добування карбон(ІV) оксиду, взаємоперетворення карбонатів і гідроген карбонатів.

12

Тема 2. Металічні елементи та їхні сполуки

Місце металічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів, металічний зв’язок. Фізичні властивості металів.

Характерні хімічні властивості металів.

Лужні елементи. Натрій і калій. Оксиди, гідроксиди, солі Натрію і Калію. Застосування найважливіших сполук Натрію та Калію. Калійні добрива.

Кальцій. Кальцій оксид і кальцій гідроксид. Солі Кальцію. Поняття про твердість води та способи її усунення. Застосування найважливіших сполук Кальцію.

Алюміній. Алюміній оксид і алюміній гідроксид, їх амфотерність. Солі Алюмінію. Застосування найважливіших сполук Алюмінію.

Ферум. Ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІІ) оксид та відповідні їм гідроксиди. Солі Феруму. Застосування найважливіших сполук Феруму.

Металічні елементи у природі. Загальні способи добування металів. Поняття про сплави. Виробництво чавуну і сталі. Короткі відомості з історії розвитку чорної металургії в Україні.

Корозія металів, захист від корозії.

Охорона навколишнього середовища під час виробництва і застосування металів.

Значення неорганічних сполук у природі, техніці та житті.

Учень (учениця)

називає:

  • оксиди і гідроксиди Калію, Натрію, Кальцію, Алюмінію, Феруму;

  • металічні руди, їхні родовища та металургійні виробництва в Україні;

описує:

  • місце металічних елементів у періодичній системі;

  • поширеність металічних елементів у природі;

складає:

  • електронні й електронно-графічні схеми будови атомів металічних елементів;

  • формули оксидів і гідроксидів Натрію, Калію, Кальцію, Алюмінію, Феруму;

характеризує

  • загальні фізичні та хімічні властивості металів, оксидів та гідроксидів металічних елементів;

ілюструє рівняннями хімічних реакцій:

  • хімічні властивості металів, оксидів і гідроксидів, солей Калію, Натрію, Кальцію, Алюмінію, Феруму;

пояснює:

  • суть металічного хімічного зв’язку;

  • правила користування рядом активності металів;

  • загальні способи добування металів, утворення сплавів;

  • сутність амфотерності;

  • сутність виробництва чавуну і сталі;

  • відмінність властивостей сплавів від властивостей тих металів, з яких вони складаються;

експериментально досліджує:

  • хімічні властивості металів;

  • характер кальцій оксиду і кальцій гідроксиду;

  • амфотерність алюміній оксиду й алюміній гідроксиду;

  • характерні властивості гідроксидів Феруму;

обґрунтовує:

  • фізичні властивості металів;

  • використання оксидів найважливіших сполук Натрію, Калію, Кальцію, Алюмінію, Феруму;

  • вплив калійних добрив на підвищення врожайності сільськогосподарських культур;

  • причини твердості води і способи її усунення;

  • запобігання корозії металів;

  • необхідність охорони праці й навколишнього середовища у металургійному виробництві;

обчислює:

  • за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм (газуватих речовин) продуктів реакції за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок;

встановлює залежність:

  • між властивостями металів і будовою атомів металічних елементів, особливістю хімічного зв’язку;

висловлює судження:

  • про роль металургії в суспільному господарстві;

  • про значення якості питної води;

оцінює

  • наслідки корозії металів;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.



(1)

Розрахункові задачі:

3. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму (газуватих речовин) за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Демонстрації:

12. Взаємодія натрію з водою і дослідження утвореного розчину фенолфталеїном. 13. Горіння магнію.

14. Ознайомлення зі зразками калійних добрив.

15. Ознайомлення зі зразками металів і сплавів.

16. Ознайомлення зі зразками чавуну і сталі.

17. Показ залізорудних родовищ на географічній мапі України.

18. Схеми й макети доменного виробництва.

19. Модель кисневого конвертера.

20. Взаємодія кальцій оксиду з водою і випробування утвореного розчину фенолфталеїном.

Лабораторні досліди:

10. Порівняння хімічної активності металів.

11. Взаємодія металів із розчинами кислот.

12. Ознайомлення зі зразками металічних руд.

13. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерності.

14. Добування ферум(ІІ) гідроксиду і ферум(ІІІ) гідроксиду, взаємодія їх із кислотами.

Практичні роботі:

№ 2. Розв’язування експериментальних задач.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програмою передбачено вивчення хімії металічних І неметалічних елементів І їхніх сполук (10-й клас) І основних класів органічних...

Календарно-тематичне планування уроків з інформатики для 7-х класів
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчання в класах із поглибленим вивченням хімії служить загальній меті сучасної школи: розвитку здібностей учнів, підвищенню престижу...

Програма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Зміст курсів ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі. Профілізація забезпечується не лише поглибленим вивченням хімії,...

Тест зовнішнього незалежного оцінювання з хімії перевіряє: • відповідність...
При укладанні тесту були використані підручники та посібники, рекомендовані Міністерством освіти І науки України для класів універсального,...

Програма з хімії для 10-11 класів
Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень...

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Вступ. Програма призначена для вивчення біології на рівні стандарту у класах суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного,...

Програма підготовки учнів 8-11 класів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з хімії
Підготовка учнів 8-11 класів до участі у Всеукраїнських хімічних олімпіадах передбачає

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Характеристика структури навчальної програми. Програма включає пояснювальну записку, основний зміст І державні вимоги до рівня загальноосвітньої...

Програма хімія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи...
Згідно зі стандартом І типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів для основної школи вивчення систематичного...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка