Пошук по сайту


Лекція : Країни Європ и

Лекція : Країни Європ и



Лекція: Країни Європи: ФРН, Велика Британія

  1. ФРН. Географічне положення. Населення і міста. Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство. Інфраструктура.

  2. Велика Британія. Особливості ЕГП, його вплив на розвиток країни. Населення, міста. Характерні риси розвитку економіки індустрiальної держави. Значення зовнішніх економічних зв’язків.







  1. ФРН. (Географічне положення. Населення і міста. Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство. Інфраструктура)


Офіційна назва — Федеративна Республіка Німеччина,

Площа — 357 тис. км2 (62-ге місце у світі, 6-те —- в Європі).

Населення — 82,8 млн чол. (16-те місце у світі, 1-ше в Європі}.

Столиця — Берлін.

Тип країни — високорозвинута держава, країна «Великої сімки».

ВВП на душу населення — $40 415.

Державний устрій — парламентська республіка, федеративна держава.

Склад території — 16 земель.

Член міжнародних організацій — ООН, НАТО, Європейського Союзу та ін.

Офіційна мова — німецька.

Релігія — християнство (протестантизм, католицтво).

Валюта — євро.


І

Економіко-географічне положення
Німеччина — високорозвинена держава, що займає приморське положення у середній частині Західної Європи. З-поміж країн Європи ФРН має найбільшу кількість сусідів: вона межує суходолом з дев'ятьма державами, більшість яких — високороз-винені, та є її партнерами по Європейському Союзу. Сусідні країни, крім Швейцарії та Австрії, входять до військово-політичного блоку НАТО. Країна розташована на перетині найважливіших транзитних шляхів Єв­ропи. Має вихід до Північного та Балтійського морів, але зручних бухт тут мало. Найбільшим портом є Гамбург.

Сприятливим чинником для розвитку господарства країни є її близькість до важливих мінерально-сировинних баз Європи: залізорудних басейнів Швеції, родовищ природного газу Нідерландів та Норвегії, лісових масивів Скандинавських країн.
Природні умови та природні ресурси

Природні умови Німеччини загалом сприятливі для розвитку господарської діяльності. У рельєфі пе­реважають рівнини: Північнонімецька та Баварське плато. Через центр країни простягається пояс давніх зруйнованих гір: Гарц, Шварцвальд, Рудні гори, Рейнські Сланцеві гори. На півдні невелику площу займають молоді високі гори Альпи. Гірські масиви Німеччини завдяки мальовни­чим ландшафтам та екологічній чистоті широко використовуються як рекреаційні райони. Клімат країни помірний, перехідний від морського до помірно континентального. Кількість опадів достатня. Літо тепле, зима м'яка. Сніговий покрив утворюється рідко. Часто бувають тумани.

Мінеральними ресурсами Німеччина забезпечена недостатньо. Більшість їх значно виснажені. З паливних корисних копалин країна до­бре забезпечена кам'яним та бурим вугіллям. За їх покладами Німеччина посідає провідні місця у Європі. 90 % кам'яного вугілля краї­ни дає Рурський басейн — один з найбільших вугільних басейнів світу. Якість вугілля дуже висока: близько 60 % становить коксівне вугілля. Однак вугленосні шари в басейні залягають на великих глибинах, у складних гірничогеологічних умовах. З рудної сировини є невеликі родовища мідних та поліметалевих руд. Значні поклади і нерудних корисних копалин, зокрема на півночі — калійна та кухонна солі, на півдні — графіт, на південному сході — каолін.

Хоча країна має багато повноводних річок (Рейн, Дунай, Ельба), вона відчуває дефіцит водних ресурсів через великі потреби виробни­цтва. Фактично споживання води втричі перевищує водозабір завдяки використанню замкнутих оборотних циклів водопостачання. Незначний гідроенергопотенціал альпійських річок майже повністю залучений у виробництво. Важливу роль у судноплавстві, крім річок, відіграють канали.

Найбільш родючі бурі лісові ґрунти поширені на рівнинах центру та півдня. На півночі переважають кислі дерново-підзолисті ґрунти. Лісові ресурси обмежені. Але завдяки економному веденню лісового господарства Німеччина частково забезпечує себе власною деревиною.
Населення

Демографічна ситуація в Німеччині характеризується першим типом відтворення населення. Головною проблемою країни є депо­пуляція: від'ємний природний приріст становить -1,1 чол./тис. Це явище спостерігається в країні ще з часів Другої світової війни. Наслідком депопуляції стало загострення проблеми «старіння нації». По­требу в трудових ресурсах країна значною мірою задовольняє за рахунок іммігрантів — має додатне сальдо міграцій. До Німеччини прибуває найбільше тимчасових робітників порівняно з іншими країнами Європи. Основні міграційні потоки спрямовуються з країн Середземноморського регіону.

Німеччина — однонаціональна держава. Понад 99 % її населення — німці. Значна частина віруючих сповідує християнство: протестантизм, який поширений на півночі й сході, та католицтво — на півдні й заході.

Для Німеччини характерні дуже високі показники середньої густоти населення та рівня урбанізації. Середня густота населення становить 232 чол./км2. Особливо густо заселений основний промисловий пояс на заході країни — Рур.

Рівень урбанізації — 87 %. Останнім часом спостерігається субурбані-зація. Найбільшими містами Німеччини є Берлін (3,5 млн чол.), Гамбург (1,8 млн чол.), Мюнхен (1,4 млн чол.), Кельн (1 млн чол.). На заході сфор­мувалася величезна поліцентрична Рейнсько-Рурська міська агломерація, яка охоплює понад 100 міст. Вона є частиною Прирейнського мегаполіса.
Господарство.

Німеччина — високорозвинута постіндустріальна держава, яка за рівнем економічного розвитку поступається лише США та Японії. За обсягом експорту їй немає рівних у світі. Країна є також найбільшим у світі експортером капіталу.

Промисловість працює переважно на імпортній сировині. Ви­сокий рівень розвитку мають кольорова металургія, нафтопереробка, автомобілебудування, авіабудування, електроніка, верстатобудування,

фармацевтична промисловість. Водночас поступово втрачають позиції старі галузі промисловості: гірничодобувна, текстильна, чорна металургія.

У паливно-енергетичній промисловості зростає роль нафтопереробки, яка працює в портах на імпортній сировині (Гамбург). Теплові електростанції відіграють про­відну роль в електроенергетиці країни — виробляють понад 2/3 електроенергії. Значною є частка атомних електростанцій, які розміщені переважно у Прирейнському районі. На початку XXI ст. уряд Німеч­чини розробив довгострокову програму, яка передбачає поступове скорочення дії атомних електростанцій на її території до повного їх виведення з експлуатації. Частка гідроелектростанцій незначна — лише 4 %.

Чорна металургія — одна з най­старіших галузей німецької промисловості. У минулому вона тяжі­ла тільки до власних родовищ коксівного вугілля у Рурі. Нині працює здебільшого на імпортній сировині, тому нові центри чорної металургії, наприклад Бремен, тяжіють до морських портів. В останні роки зросла роль електрометалургії та металургії неповного циклу, У Німеч­чині склалася потужна кольорова металургія переважно на привізній сировині. Найбільшу роль відіграє мета­лургія алюмінію, за виробництвом якого Німеччина є лідером серед країн Захід­ної Європи. Алюмінієві заводи працюють на імпортному глиноземі та розміщені здебільшого в Рурському регіоні. Країна також виплавляє значну кількість міді, свинцю, цинку.

Машинобудування — найважливіша галузь німецької промисловості. Пріоритетного розвитку набуло транспортне машино­будування. Країна є найбільшим у Європі виробником автомобілів і посідає за цим показником третє місце у світі. Основніцентри автомобілебудування — Вольфсбург, Мюнхен, Штутгарт, Кельн, Рюссель-гейм. Німеччина займає провідні позиції в Європі за виготовленням морських суден. Найвідоміші судноверфі працюють у Кілі, Гамбурзі, Бремені. Важливу роль віді­грає авіаракетокосмічна промисловість. Німеччина бере участь у міжнародних проектах з випуску пасажирських літаків, військової та ракетної техніки. Добре розвинені також верстатобудування і точне машинобудування.

Хімічна промисловість країни спеціалізується на виробництві полімерів, фармацевтичних препаратів, фотохімії, синтезі калійних добрив. За експортом продукції хімічної промис­ловості Німеччина посідає перше місце у світі. Більшість хімічних підприємств розташовані вздовж Рейну.

Традиційними галузями німецької промисловості є пивоварна (Баварія) та порцелянова (Мейсен).

Для сільського господарства країни характерні низькі показники зайнятості (близько 5 % населення) та висока продуктивність. Галузь лише частково забезпечує потреби населення в продовольстві. У галузевій структурі сільського господарства значно переважає тваринництво, в якому основну роль віді­грають свинарство, молочне скотарство та птахівництво. У рослинництві головними є зернові (пшениця, жито, ячмінь), технічні (хміль, льон-довгунець, цукрові буряки, тютюн) та кормові культури. У міжгірських улоговинах вирощують виноград.

Розвинута туристична інду­стрія Німеччини дає значні прибутки. Найбільш популярні серед туристів Балтій­ське узбережжя, Саксонська Швейцарія, район Боденського озера, передгір'я Альп.

Основний вид транспорту Ні­меччини — автомобільний (забезпечує 90 % пасажирообігу і 50 % вантажо­обігу). Найважливішою залізницею є Гамбург — Мюнхен. Близько 20 % вантажів перевозить річковий транспорт. У зовнішніх зв'язках переважають морський та авіаційний транспорт (найбільший аеропорт — у Франкфурті-на-Майні).

У територіальній структурі господарства помітні великі диспро­порції. Переважна частка промислових об'єктів концентрується в західній частині, у Прирейнському регіоні. З просуванням на схід їх кількість зменшується.

Німеччина активно підтримує всі форми зовнішніх економічних зв'язків з багатьма країнами світу. Більш як половина її товарообігу при­падає на країни ЄС. Держава експортує машини та обладнання, пластмаси, ліки, сталь і прокат, кокс. Водночас до Німеччини імпортуються мінеральна сировина (енергоносії, руди чорних та кольорових металів), ліс, значна час­тина продовольчих товарів та кормів для тваринництва. Зростають зовнішні економічні зв'язки Німеччини з Україною. Наприклад, у Запоріжжі розпо­чато складання легкових автомобілів німецької марки «Опель».


  1. Велика Британія. (Особливості ЕГП, його вплив на розвиток країни. Населення, міста. Характерні риси розвитку економіки індустрiальної держави. Значення зовнішніх економічних зв’язків)


Офіційна назва — Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Площа — 244,7 тис. км2 (78-ме місце в світі,10-те — у Європі).

Населення — 61,1 млн чол. (22-ге місце в світі, 3-тє в Європі).

Столиця — Лондон.

Тип країни — високорозвинута держава, країна «Великої сімки».

ВВП на одну особу — $46 432.

Державний устрій — конституційна монархія (королівство), унітарна держава.

Склад території — 4 історичні області:

Англія (45 графств і особлива адміністративна одиниця Великий Лондон),

Шотландія (9 районів та острівна територія),

Уельс (8 графств),

Північна Ірландія (26 округів),

самостійні адміністративні одиниці: острів Мен, Нормандські острови. Має 13 залежних територій.

Член міжнародних організацій — ООН, НАТО,Європейського Союзу та ін.

Офіційна мова — англійська.

Релігія — християнство (протестантизм, католицтво).

Валюта — фунт стерлінгів.
Економіко-географічне положення

Велика Британія є державою Західної Європи, розташованою в межах найбільшого європейського ар­хіпелагу. На півдні держава має морські кордони з Францією через протоку Ла-Манш, яку англійці називають Англійським каналом. Під найвужчою його частиною — Па-де-Кале — збудовано тунель, яким з 1994 р. здій­снюється регулярне залізничне сполучення між двома країнами.

На сході та південному сході Велика Британія відокремлена акваторією Північного моря від Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Кордони суходолом вона має тільки з Ірландією.

Кордони з країнами-сусідами є сприятливими, оскільки Велика Бри­танія межує з високорозвинутими державами, що є її партнерами по Єв­ропейському Союзу. Всі сусідні держави, крім Швеції та Ірландії, входять до військово-політичного блоку НАТО.

Проте політичну напруженість уже понад 80 років створює неузго­дженість між Великою Британією й Ірландією питання про територіальну приналежність Ольстеру. Періодично на релігійному та національному ґрунті тут скоюють терористичні акти ірландські організації, що виступа­ють за об'єднання цієї території з Ірландією.

З розвитком сучасних видів озброєння острівне положення країни вже не гарантує, як раніше, її недосяжність під час воєнних дій. Зате острівне розташування вигідне для транспортних зв'язків. Велика Британія лежить на перетині найважливіших морських та авіаційних шляхів сполучення між Північною та Середньою Європою. Сприятливим чинником для розвитку господарства Великої Британії є її близькість до важливих мінерально-сировинних баз Європи. Так, залізні руди завозяться із сусідньої Швеції, частина природного газу — з Норвегії, ліс та пиломатеріали — зі Скандинавських країн.
Природні умови та природні ресурси

За особливостями рельєфу Велику Британію можна поділити на північно-західну гірську части­ну та південно-східну рівнинну. На території Шотландії підноситься Пів-нічно-шотландське нагір'я, в Уельсі височать Кембрійські гори. На півночі Англії простягаються давні низькі Пеннінські гори. Центральну та східну частину Англії займають великі рівнини: Мідленд і Лондонська. Саме ці території найгустіше заселені та освоєні. У Північній Ірландії переважа­ють плато і височини.

На клімат островів дуже впливає тепла Північноатлантична течія. Тому тут значно вологіше, ніж на материку. Річні амплітуди коливань температур незначні. Літо нежарке, зима нехолодна. У горах Шотландії сніг лежить 1-1,5 місяця, а на півдні — не більше тижня, що дає можли­вість протягом усього року використовувати природні пасовища.

Мінеральними ресурсами Велика Британія забезпечена не­достатньо. Відомі родовища розробляються багато років і вже значно виснажені.

З паливних корисних копалин країна найкраще забезпечена нафтою та природним газом із родовищ шельфової зони Північного моря, які активно розробляються з 60-х pp. XX ст. Якість нафти дає змогу вико­ристовувати її для виробництва бензину. Кам'яновугільні басейни є в різних частинах країни, проте вони старі та дуже виснажені. Найбільше вугілля дають Йоркширський, Північно-Східний, Південноуельський та Мідлендський басейни. Багато вугільних шахт через низьку рентабельність були закриті.

Щодо рудної сировини, то існують невеликі родовища залізної руди низької якості у Мідленді. Родовища руд кольорових металів ду­же виснажені. Досить високим є видобуток нерудних корисних копалин, зокрема кухонної та калійної солей у Йоркширі, каоліну — на південному заході.

Країна багата на водні ресурси. Річки повноводні, але короткі. Гідроенергопотенціал річок використовується в Шотландії та Північному Уельсі. Судноплавними є Темза і Северн.

Найродючіші бурі лісові ґрунти, поширені на рівнинах південного сходу, активно використовуються в рослинництві. У горах за умов над­мірного зволоження сформувалися кислі малородючі дерново-підзолисті ґрунти і торф'яники, що використовуються для випасання овець.

Лісові ресурси Великої Британії незначні. Ліси активно вирубувалися під ріллю, тому країна відчуває дефіцит деревини.

Населення

Для демографічної ситуації Великої Британії характер­ний перший тип відтворення населення. Внаслідок урбанізації з початку XX ст. постійно знижується народжуваність. Природний приріст низький і становить у середньому 1,8 чол./тис. У Північній Ірландії цей показник значно вищий — сягає 6 чол./тис, що зумовлено релігійним чинником. Внаслідок низького природного приросту відбувається «старіння нації» і виникає проблема скорочення трудових ресурсів. Високим є показник середньої тривалості життя — 78 років.

У минулі століття у зв'язку з колоніальними загарбаннями Велика Британія була попереду всіх країн світу за кількістю емігрантів. Переселенці з Британських островів ста­новили основний етнічний елемент у фор­муванні американської, англоканадської, англоавстралійської, англоновозеландської націй. Разом з тим розширювалася сфера вживання англійської мови, яка й досі є державною в багатьох країнах світу. З другої половини XX ст. спостеріга­ється додатне сальдо міграцій до країни. Сюди їдуть тимчасові робітники із сусідньої Ірландії, з країн Південної Європи, Північної Африки, Південної Азії, островів Карибського басейну.

Історичний розвиток зумовив багатонаціональний склад населення Великої Британії та наявність у ній представників різних мовних груп індоєвропейської сім'ї — германської та кельтської. Більшість становлять англійці (81,5 %), шотландці (12,4 %) та ірландці (2,4 %).

Національні проблеми в країні й досі не розв'язані. Маючи багато­національний склад населення, держава водночас є унітарною. Деякі народи порушують питання про культурну та політичну автономію.

Народи Великої Британії належать до різних релігійних конфесій. Більшість сповідує христи­янство, а саме протестантизм різних напрямів: у Англії поширена англіканська церква, у Шотлан­дії — пресвітеріанська. Ірландці є католиками.

Велика Британія — одна з найбільш густозаселених та високоурбанізованих країн світу. Серед­ня густота населення становить 250,8 чол./км2. Максимальний показник заселеності має Англія (понад 850 чол./кма), мінімальний —- Шотландія (у горах — близько 2 чол./км8). Особливо густо заселений основний промисловий пояс країни, який простягається від Лондона до Ліверпуля.

Рівень урбанізації дуже високий — 89 %. Цей процес унаслідок індустріалізації охо­пив Велику Британію раніше, ніж інші держави світу. Вже наприкінці XIX ст. в містах країни проживало майже 3/4 населення. Однак останнім часом спостерігається зворотний процес - субурбанізація, характерний для всіх високорозвинених країн.

В ієрархії британських міст Лондон — безперечний лідер. Він є сто­лицею, головним політичним, культурним та промисловим центром, найбільшим транспортним вузлом. Лондон разом із приміською зоною утворює величезну міську агломерацію, яку називають Великий Лондон. Тут проживають 13,9 млн чол. Від Лондона до Ліверпуля сформувався Англійський мегаполіс, у якому сконцентрована половина всього

населення держави. Містами-мільйонника-ми Великої Британії є також Манчестер, Бірмінгем, Глазго.

Господарство

Після Другої світової війни економіка Великої Британії була дуже ослаблена. Крім того, держава втратила у повоєнні роки майже всі свої колонії. Проте й тепер вона є високорозвинутою пост-індустріальною країною. З початку 90-х pp. XX ст. британська економіка переживала безперервну фазу піднесення. За останнє десятиріччя ВВП країни зріс на 16 %. У галузевій структурі економіки основним видом діяльності населення стала сфера послуг. Частка її у структурі ВВП становить понад 70 %. Темпи економічного зростання невиробничої сфери втричі вищі, ніж у промисловості. Стрімко зростає і вкладання капіталу (переважно СІЛА) у британську економіку, особливо у приватний сектор.

Промисловість країни працює пере­важно на імпортній сировині й дедалі більше орієнтується на зовнішній ринок. Обсяг промислового виробництва країни в останні роки швидко зростає. Особливо це стосується новітніх галузей виробництва: електроніки, верстатобудування, фарма­цевтичної промисловості. Темпи розвитку традиційних для країни галузей — авто­мобілебудування, авіабудування, електро­техніки, деревообробки — дещо знижуються. Водночас помітним є відхід на другий план старих промислових галузей: гірничодобув­ної (крім нафтогазової), чорної металургії, текстильної.

Для паливно-енергетичної промисловос­ті характерні зростання ролі нафти й природного газу та скорочення частки вугілля. Швидко збільшується видобуток нафти у Північному морі. Проте ця нафта дає тільки легкі фракції (бензин, керосин). Для одержання важких фракцій (мазут, дизельне паливо) країна довозить сировину з країн Перської затоки та Лівії.

Власний видобуток природного газу задовольняє потреби на 3/4. Решта дово­зиться з Норвегії та у скрапленому вигляді з Алжиру.

В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, значна частина яких працює на природному газі. На них припадають 76 % усієї виробле­ної електроенергії. В країні діють понад 20 атомних електростанцій, що дають 23 % електроенергії. Частка гідроелект­ростанцій в енерговиробництві незначна — лише 1 %.

Чорна м є т а л у р г і я — одна з най­старіших галузей британської промисло­вості. У минулому вона тяжіла до власних родовищ залізних руд та коксівного вугілля. Тому провідним металургійним районом у XIX ст. був Мідленд. Нині головним районом чорної металургії став Південний Уельс, що виробляє 1/3 чавуну, сталі та прокату країни. Майже стільки ж дають металургійні комбінати Йоркширу. В останні десятиліття чорна металургія Великої Британії все більше зсувається вбік моря. Нині залізні руди країна завозить із Швеції, Канади, Бразилії, Ліберії, Мавританії. Велика Британія вже давно поступилася своїми першими позиціями в Чорній металургії не тільки розвинутим країнам, а й деяким державам третього світу.

Британська кольорова металургія є однією з найпотужніших у Європі, хоча майже повністю працює на привізній сировині. Найбільшу роль відіграє металургія алюмінію, що розвивається переважно у Шот­ландії. Інші кольорові метали виплавляють у Мідленді та Південному Уельсі. Вторинні метали надходять здебільшого з передмість Лондона. Велика Британія виробляє і вторинні рідкісні метали (уран, цирконій, берилій, ніобій), на які є попит на світовому ринку.

Машинобудування є найбіль­шою галуззю британської промисловості. Його галузева структура дуже складна. Пріоритетного розвитку набули транспортне і точне машино­будування. Продукція машинобудування нині не витримує на світовому ринку конкуренції з дешевшою та якіснішою продукцією інших країн. У транспортному машинобудуванні перші позиції посідають науко- і трудомісткі виробництва: літако­будування, ракетобудування, а також автомобілебудування. До середини XX ст. Велика Британія була найбільшим поста­чальником на світовий ринок морських суден. Проте тепер ця галузь втратила свою виняткову роль. Важливе місце серед галузей машинобудування країни посідає верстатобудування. Більшість британської продукції в цій галузі становлять верстати-автомати, що майже повністю заміняють працю людини. Основним районом багато-профільного машинобудування країни завжди був і залишається Мідленд.

У другій половині XX ст. стрімкими темпами зростала хімічна промисло­вість країни. Причому зменшилася роль основної хімії: скороти­лося виробництво мінеральних добрив та соди. Натомість зросла роль фармацевтики та виробництва побутової хімії.

Серед старих галузей господарства відома британська текстильна промис­ловість, яка випускає вовняні, бавовняні, лляні та синтетичні тканини. Проте попит на якісні, але дорогі британські тканини різко скоротився. Вони виробляються переважно на внутріш­ній ринок. Нині сама Велика Британія стала великим імпортером тканин. Значні перспективи має целюлозно-папе­рова промисловість, що працює на імпортній сировині.

Сільське господарство країни забезпечує населення продовольством, а промисловість — сировиною в середньому на 1/2—1/4 потреб. Для нього ха­рактерні найнижчі у світі показники зайнятості — близько 2 % економічно активного населення. Завдяки су­часним технологіям ведення сіль­ського господарства держава власним виробництвом цілком задовольняє попит на картоплю, ячмінь, овес, мо­локо, свинину, м'ясо птиці та яйця, на 80 % — на вершкове масло, на 70 % — на цукор, на 50 % — на пшеницю та бекон, на 25 % — на яловичину.

У галузевій структурі сільського господарства значно переважає тваринництво. Не випадково країну називають «королевою пасовищ». Нині скотарство є головною галуззю тваринництва. Вівчарство, яке розвивалося колись повсюдно, тепер дає мізерну частину вартості сільгосппродукції. У рослинництві переважають зернові (ячмінь, пшениця, овес) та кормові культури. Крайній південний схід островів називають «садом Англії». Крім плодових і ягідних культур, в Англії вирощують ще й квіти: блідо-жовті нарциси, гіацинти, тюльпани.

Транспорт та зовнішні економічні зв'язки

Острівне положення Великої Британії зумовлює першорядне значення для неї морського транспорту. 90 % усього вантажообігу країни припадає саме на нього, зокрема 25 % — на каботаж. Найбільші морські порти країни — Лондон та Ліверпуль. Повітряний транспорт особливо важливий у зовнішніх перевезеннях. 3/4 усіх пасажирських та вантажних перевезень здійснюють 5 аеропортів: два у Лондоні (Хітроу та Гетвік) і по одному в Манчестері, Лутоні та Глаз­го. З «материковою» Європою, крім того, підтримуються зв'язки через залізничний Євротунель під Ла-Маншем та поромні переправи. У внутрішніх перевезеннях основну роль відіграє автомобільний транспорт. Залізниці не витримують конкуренції з ним. Головною автомагістраллю країни є Лондон Глазго. Швидко зростає роль трубопроводів.

У територіальній структурі господарства помітні великі Диспропорції. Історично склалося так, що близько 80 % промислової та сільськогосподарської продукції виробля­ється в Англії, яка становить лише половину загальної площі країни. Для розвитку інших територій держава проводить регіональну політику. Так, зокрема, було створено кілька нових промислових підприємств у Шотландії.

Велика Британія активно підтримує всі форми зовнішніх економічних зв'я з к і в з багатьма країнами світу: веде активну зовнішню торгівлю, вкладає капітал у розвиток економіки інших кра­їн, підтримує науково-технічні зв'язки, приймає іноземних туристів. Основними торговельними партнерами країни є члени ЄС, на яких припадає 54 % всього експорту та імпорту держави. Особливі пріори­тети Велика Британія надає зв'язкам з Німеччиною, США, Францією та Нідерландами.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Лекція: Країни Європи: Франція, Італія
Особливості егп країни. Населення, галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності

Лекція: Країни Азії: Індія, Японія. Китай
Японія. Егп, історико-культурні особливості країни. Особливості населення країни. Галузева І територіальна структура господарства....

Лекція: загальна характеристика європейського регіону
На території Європи знаходяться 45 держав І територій. Із них 44 —- суверенні країни, в тому числі й Росія, третина площі якої розміщена...

Https://ssl zahav net il/green-card-lottery/registFor asp
Країна, у якій народився – Назва країни повинна відповідати сучасній назві країни, у якій народився аплікант

Країни Західної Європи
Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Данія, Люксембург, Ісландія; до середньорозвинутих Іспанія, Порту­галія, Греція,...

Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії)
Будз М. Д., Мартинюк В. О., Постоловський Р. М, Троян С. С. Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії):...

Сценарій свята-гри «Подорож до Країни Ввічливості»
Пердмова

Лекція з курсу "Цивільний захист"
Тема: "Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори не природного характеру"

Конспект лекцій для студентів Лекція 1
В широкому як сукупність матеріальної та духовної культури, у вузькому суто духовна культура

Лекція Одиниці І системи одиниць фізичних величин
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка