Пошук по сайту


Механічна енергія. Потенціальна І кінетична енергія. 10 клас. Мета уроку

Механічна енергія. Потенціальна І кінетична енергія. 10 клас. Мета уроку

Механічна енергія. Потенціальна і кінетична енергія. 10 клас.

Мета уроку: сформувати основні поняття: енергія, потенціальна енергія, кінетична енергія; пояснити фізичний зміст даних понять; навчити учнів розв’язувати стандартні задачі з даної теми; розвивати творче мислення; виховувати пізнавальний інтерес і такі якості як самостійність, працелюбність, бажання отримувати знання.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Що таке механічна робота?

2. Від чого залежить значення роботи?

3. Як розрахувати роботу?

4. Які є одиниці роботи?

5. Чи завжди швидкість виконання роботи однакова?

6. Яку фізичну величину називають потужністю?

7. Як розрахувати потужність?

8. Яка основна одиниця потужності?

9. Які похідні одиниці потужності?

10. Чому потужність пов'язана зі швидкістю руху?

11. Наведіть приклади різної швидкості виконання роботи.

12. Як розрахувати роботу, знаючи потужність?

Розв’ння задачі біля дошки.

Яку роботу виконує кінь на шляху 50 м, якщо він тягне віз масою 200 кг по горизонтальній ділянці дороги з прискоренням 1,65 м/с? Врахуйте, що сила, яка діє на віз, напрямлена під кутом 45º до горизонту, а коефіцієнт тертя дорівнює 0,01.







На вісь ОX:

На вісь оY:



; ;



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Слово «енергія» можна почути в телевізійних репортажах, побачити на шпальтах газет. Ним можна користуватися для характеристики людей (енергійний), природних явищ, машин, механізмів, побутових приладів. І як енергія пов’язана з роботою.

У повсякденному житті можна знайти багато різних тіл, при переміщенні яких може виконуватися робота. Так, випущена з рук кулька почне падати під дією сили тяжіння, яка виконуватиме роботу з переміщення кульки.

Стиснута пружина може підняти на певну висоту тягарець. Тут сила пружності виконає роботу з переміщення тягарця. Але як пов’язати роботу і енергію?

ІV. Пояснення нового матеріалу.

Що таке енергія?

Енергія — це фізична величина, що показує, яка робота може бути виконана при переміщенні тіла.

Можна навести ще багато різних прикладів із природи, з повсякденного життя, з техніки, в яких ідеться про тіла, які знаходяться в такому стані, що за певних умов може виконатися робота при їх переміщенні. Про такі тіла кажуть, що

вони мають енергію. За різних умов результат виконання роботи може бути різним. Тому й енергія може мати різні значення та бути розрахована.

Одиниці енергії

Оскільки йдеться про можливість виконання роботи, то енергію доцільно вимірювати тими самими одиницями, що й роботу. Тому одиницею енергії є 1 Дж.

Види механічної енергії.

У фізиці розрізняють два види механічної енергії: потенціальну і кінетичну. Якщо тіло нерухоме, але на нього діє певна сила, то кажуть, що воно має потенціальну енергію.

Потенціальну енергію має тіло, підняте над поверхнею Землі, стиснута пружина, стиснутий газ, річкова вода у водоймищі тощо.

Як розраховують потенціальну енергію ?

Розраховують потенціальну енергію з урахуванням природи сил, які діють на ці тіла. Найпростіше розрахувати потенціальну енергію тіла, піднятого над поверхнею Землі, оскільки сила, яка діє на нього, залишається практично сталою протягом усього часу його руху під дією цієї сили.

Нехай тіло масою т знаходиться на висоті h над землею. Якщо воно впаде на поверхню, то буде виконана робота

А = Fs = mgh.

Отже, про таке тіло можна сказати, що воно має потенціальну енергію

Еп = mgh.

Потенціальна енергія тіла, піднятого над поверхнею Землі, пропорційна масі тіла і його висоті над поверхнею Землі.

При розрахунках потенціальної енергії важливо пам'ятати, що висота h є шляхом, яке тіло пройде у вертикальному напрямі. Отже, завжди треба вказувати, відносно якої поверхні визначається потенціальна енергія. Наприклад, тіло масою 2 кг, підняте над столом на висоту 1,5 м, матиме потенціальну енергію приблизно ЗО Дж, а потенціальна енергія цього тіла, розрахована для висоти 3 м над підлогою, буде 60 Дж.

Щоб на заводах і фабриках могли працювати машини їх приводять в рух електродвигуни. Працюють автомобілі, літаки, тепловози, теплоходи, гідротурбіни, вітродвигуни.

Стиснена пружина, розпрямляючись, може підняти на деяку висоту вантаж.

Піднятий над землею нерухомий вантаж не виконує роботи, але коли цей вантаж впаде, то він може виконати роботу. Наприклад, може забити в землю палю.

Здатність виконати роботу має i всяке рухоме тіло, так сталева кулька, що скочується з похилої площини, пересуває дерев’яний брусок на деяку відстань, при цьому виконується робота.

Якщо тіло або декілька тіл, що взаємодіють між собою можуть виконувати роботу, то кажуть, що вони мають енергію.

Енергія — це фізична величина, яка показує, яку роботу може виконати тіло або декілька тіл.

Потенціальна енергія.

З попереднього уроку ми знаємо, що виконавши певну роботу, можна підняти тіло над поверхнею Землі.

Тіло, підняте над Землею, відрізняється від тіла, що лежить на поверхні, тим, що рухаючись під дією сили земного тяжіння вниз, може виконати певну роботу. Про таке тіло кажуть, що воно має потенціальну енергію.

Потенціальною (від латинського, потенція — можливість) енергією називається енергія. яка визначається взаємним положенням взаємодіючих тіл, або частин одного i того ж тіла.

Потенціальна енергія тіла, піднятого над Землею, дорівнює роботі, яку необхідно виконати, щоб підняти тіло на цю висоту.

Тому

A = 9,8 Н/кг•m•h

Eп=9,8 Н/кг•m•h

Потенціальна енергія пружино деформованого тіла.

Потенціальну енергію мають не лише тіла, підняті над Землею. Прослідкуйте уважно за дослідом: стиснемо пружину і покладемо на неї кульку. Розпрямившись, пружина піднімає кульку вгору, тобто виконує роботу.

Пружно деформовані тіла мають потенціальну енергію, рівну роботі, виконаній при деформації тіла.

За рахунок цієї енергії пружно деформоване тіло може виконати роботу.

Використання енергії деформованих тіл.

Потенціальна енергія деформованих тіл широко використовується:

1. Батут, будучи деформованим, підкидає гімнаста вгору.

2. Натягуючи тятиву, лучник виконує роботу і надає пружно деформованому тілу потенціальної енергії.

3. Енергію пружин використовують у годинниках, метрономах тощо.

4. Завдяки пружинам-ресорам поїздка автомобілем є комфортною.

Кінетична енергія

Спостереження за явищами природи показують, що робота може виконуватися при русі тіл. Так, тепловоз, рухаючись колією, стикається з вагоном і зміщує його на деяку відстань. Виконується робота і в тому випадку, коли кинутий камінь пробиває кригу. Вистрілена з рушниці куля пробиває дошку тощо. Якщо потенціальну енергію мають тіла, на які діє сила, то в перелічених вище прикладах робота виконується тому, що вони здійснювали переміщення, рухалися.

Яку енергію мають рухомі тіла?

Кінетична енергія є фізичною величиною, і її значення можна розраховувати. Для цього треба знати, від яких фізичних величин вона залежить.

Енергію рухомого тіла називають кінетичною енергією.

Як розраховують кінетичну енергію?

Поставимо жолоб під деяким кутом до поверхні стола. На деякій відстані від його нижнього кінця покладемо брусок. На середній частині жолоба розмістимо маленьку стальну кульку і відпустимо її. Скотившись із жолоба, кулька вдариться об брусок і перемістить його на деяку відстань. Відмітимо відстань, на яку зміститься брусок.

Розмістимо кульку у верхній частині жолоба і відпустимо її. У цьому випадку, скотившись жолобом до основи, кулька набуває більшої швидкості, ніж раніше. Ударившись об брусок, вона перемістить його на більшу відстань, ніж у попередньому досліді, виконавши відповідно більшу роботу.

Отже, кінетична енергія тіла залежить від його швидкості. Ця залежність нелінійна, що помітно на графіку залежності кінетичної енергії тіла від його швидкості, який має вигляд кривої лінії.

Кінетична енергія тіла

Як відомо, швидкість тіла є відносною величиною, що залежить від вибору тіла відліку. Тому й кінетична енергія є величиною відносною. Якщо артилерійський снаряд, поціливши в стіну, наносить їй значних руйнувань, то снаряд, посланий услід надзвуковому літаку, не завдасть йому суттєвих ушкоджень, оскільки швидкість снаряда відносно літака буде невеликою.

Наслідки зіткнення автомобілів цу випадку, коли вони рухаються назустріч один одному, будуть завжди більш відчутними, ніж тоді, коли один автомобіль наздоганяє другий. Кінетична енергія залежить і від маси тіла. Якщо повторимо попередні досліди з кулькою більшої маси, то побачимо, що переміщення бруска в цьому випадку буде більшим. Ця залежність лінійна, тому можна сказати, що кінетична енергія тіла пропорційна його масі.

Як розрахувати кінетичну енергію

Кінетичну енергію різних тіл використовують для виконання механічної роботи. Так, досвідчені водії автомобілів час від часу від'єднують двигун від коліс, вимикаючи зчеплення, і цим економлять паливо. Робота з подолання сил тертя виконується за рахунок кінетичної енергії автомобіля, який рухається з деякою швидкістю. Конструктори працюють над розробкою моделі міського автобуса, який рушає з місця за рахунок енергії розкрученого під час зупинки важкого маховика. Це дає можливість суттєво зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу та економити паливо.

У південних областях України, зокрема на Кримському півострові, використовують вітрові електростанції, які працюють за рахунок кінетичної енергії рухомого повітря — вітру.

Кінетична енергія.

Енергія, яку має тіло внаслідок свого руху, називається кінетичною (від грецького кінема — рух).

Від чого залежить кінетична енергія? Якщо скочувати кульку з різних висот то можна помітити, що чим з більшої висоти скочується кулька, тим більша її швидкість i тим далі вона пересуне брусок, тобто, виконає більшу роботу.

Значить, кінетична енергія тіла залежить від його швидкості. Так, за рахунок швидкості, більшу кінетичну енергію має куля, що вилітає з ствола гвинтівки.

Кінетична енергія тіла залежить i від його маси. Ще раз звернемось до досліду. Будемо скочувати з похилої площини другу кульку - більшої маси. Брусок пересунеться на більшу відстань, тобто, буде виконана більша, ніж у попередньому випадку, робота. Отже, i кінетична енергія другої кульки більша ніж першої.

Чим більша маса тіла i швидкість, з якою воно рухається, тим більша його кінетична енергія.

Кінетична енергія тіла залежить від його маси та швидкості, і визначається за формулою:

Eк =(m•v2)/2, де m - маса тіла, v – його швидкість

На ріках будують греблі, піднімаючи таким чином рівень води. Падаючи вниз, вода обертає турбіну. При цьому спеціальний генератор виробляє електричну енергію. Робота, виконана турбіною, залежить не лише від кількості води, що падає на неї, але й від швидкості води. Отже, вода також має кінетичну енергію.

Перетворення енергії.

Всі тіла в природі відносно нульового значення мають або потенціальну, або кінетичну енергію, або ту чи іншу разом взяті. Наприклад, літак, що летить, має відносно Землі i кінетичну i потенціальну енергії.

При падінні каменя під дією сили падіння відбувається перехід його потенціальної енергії в кінетичну.

Закон збереження і перетворення енергії

Для обох видів механічної енергії є спільна властивість: при виконанні роботи енергія тіла завжди змінюється.

Як змінюється повна механічна енергія тіла?

Піднятий над поверхнею Землі м'яч має певну потенціальну процесі падіння швидкість м'яча збільшується, тобто збільшується його кінетична енергія. Внаслідок виконання роботи силою тяжіння кінетична енергія м'яча збільшилася. Проте зменшилася потенціальна енергія. Отже, можна сказати, що кінетична і потенціальна енергії пов'язані одна з одною. Зі збільшенням кінетичної енергії зменшується потенціальна енергія, і навпаки. Кинутий вгору м'яч має спочатку велику швидкість і відповідно кінетичну енергію. При підніманні м'яча вгору збільшується його потенціальна енергія, але швидкість і кінетична енергія м'яча поступово зменшуються.

Отже, тіло одночасно може мати як кінетичну, так і потенціальну енергії.

Який зв'язок між кінетичною і потенціальною енергією тіла

Мірою зміни кінетичної і потенціальної енергій є робота. При зміні потенціальної енергії тіла, що рухається вниз, виконується робота силою тяжіння. За рахунок цієї роботи відбувається збільшення кінетичної енергії. Якщо на дане тіло не діють сили тертя, то його повна механічна енергія залишається сталою. Це один із важливих законів природи, який потрібно враховувати при розрахунках параметрів руху тіл.

Зобразимо графічно залежність потенціальної і кінетичної енергій. Якщо потенціальна енергія пропорційна висоті, то графіком буде пряма лінія. Кінетична енергія буде зменшуватися зі збільшенням висоти, тобто буде пропорційною висоті. Ця залежність виразиться також прямою лінією.

Сума кінетичної і потенціальної енергій

Неважко ПОМІТИТИ, ЩО сума енергій для довільної висоти тіла над поверхнею Землі буде однаковою. Це свідчить про те, що повна механічна енергія зберігається за умови відсутності сил тертя. У цьому суть закону збереження і перетворення механічної енергії. Те, що відсутні перетворення механічної енергії в інші види енергії, постулюють, вводячи поняття замкнутої системи. Усі перетворення механічної енергії відбуваються в межах цієї системи. Замкнуту систему в певному наближенні утворюють маятник і Земля. За відсутності сил тертя в цій системі відбуваються неперервні перетворення потенціальної і кінетичної енергій.

Як формулюється закон збереження і перетворення механічної енергії

З цього формулювання закону можна зробити деякі висновки. Зокрема, висновок про те, що механічна енергія не виникає і не і зникає безслідно. Вона лише перетворюється з одного виду в інший. Мірою перетворення енергії з одного виду в інший є робота.

Сума кінетичної і потенціальної енергій ізольованого тіла в замкнутій системі, у якій відсутні сили тертя, залишається сталою.

Перетворення енергії.

Всі тіла в природі відносно нульового значення мають або потенціальну, або кінетичну енергію, або ту чи іншу разом взяті. Наприклад, літак, що летить, має відносно Землі i кінетичну i потенціальну енергії.

При падінні каменя під дією сили падіння відбувається перехід його потенціальної енергії в кінетичну.
Перетворення кінетичної енергії в інші види потенціальної енергії i знову в кінетичну енергію, можна спостерігати. Явище перетворення одного виду механічної енергії в інший зручно спостерігати на приладі (так званий маятник Максвела). Прилад складається з диска, підвішеного на нитках на стояку. Рівномірно накручуючи нитки на вісь диска, піднімають його на відповідну висоту. Диск, піднятий вгору, має деяку потенціальну енергію. Якщо тепер його відпустити, то він, обертаючись почне падати. В міру його падіння зменшується його потенціальна енергія, але разом з тим зростає його кінетична енергія. В кінці падіння, диск матиме такий запас кінетичної енергії, що зможе знову піднятися майже до попередньої висоти (зрозуміло, що частина початкової потенціальної енергії була витрачена на роботу проти сил тертя, тому диск не досягає початкової висоти). Піднявшись вгору, диск знову падає, а потім знову піднімається.

Численні досліди i спостереження свідчать:

Сума потенціальної i кінетичної енергії ізольованого тіла в будь-який момент часу залишається сталою.

Механічна енергія ні з чого не виникає i не зникає безслідно. Вона лише перетворюється з одного виду енергії в інший. Мірою перетворення одного виду енергії в інший є робота.

Це є закон збереження i перетворення енергії. Він є дуже важливим i загальним законом природи.

Енергія притаманна всім явищам у природі.

Поняття енергії є універсальним. Воно стосується усіх природних процесів. Так, якщо брусок при ковзанні вниз похилою площиною зменшує свою швидкість аж до повної зупинки, то дошка похилої площини і сам брусок нагріваються. Розрахунки енергії, яка перетворилася в теплову, покажуть, що зміна механічної енергії бруска дорівнює тепловій енергії. Тому закон збереження і перетворення механічної енергії є окремим проявом більш загального закону природи - закону збереження і перетворення енергії.

Енергія ні з чого не виникає і не зникає безслідно. Вона лише перетворюється в рівній мірі з одного виду в інший.

Як формулюється закон збереження і перетворення енергії

Першовідкривачем цього закону, властивого для всіх процесів у природі, є англійський природодослідник Роберт Майєр.

Юліус Роберт Майєр (1814-1878) — англійський природодослідник, першим відкрив фундаментальний закон збереження енергії при дослідженні життєдіяльності живих організмів у різних кліматичних умовах.

Використання закону збереження і перетворення енергії

Закон збереження і перетворення енергії знайшов застосування в різних галузях техніки і виробництва. Так, біля багатьох гідроелектростанцій побудовані так звані гідроакумулюючі станції. У період, коли споживання електроенергії мале, вода з основної водойми не зливається через греблю, а продовжує обертати лопаті турбін, з'єднаних з генераторами. Вироблений електричний струм приводить в дію електричні двигуни насосів, які закачують воду у водойми, розміщені вище від рівня основної. У період збільшеного споживання струму вода з цієї водойми обертає турбіни і виробляє додаткову енергію. Таким чином кінетична енергія падаючої води перетворюється в потенціальну енергію води в акумулюючій водоймі, яка потім знову перетворюється в кінетичну енергію падаючої води.

Відкриття закону збереження і перетворення енергії спричинило закриття цілого напрямку в науці, коли вчені намагалися створити пристрій, який виконував би роботу без споживання енергії ззовні. Такий двигун дістав назву вічного двигуна (perpetuum mobile). Закон збереження і перетворення енергії виявився настільки незаперечним, що Паризька академія наук, один із найавторитетніших наукових закладів світу, ще в 1755 р. постановила залишати без розгляду всі заяви і пропозиції, що стосуються вічного двигуна.

Висновки.

Практична діяльність людини тісно пов’язана з виконанням механічної роботи.

Виконану роботу визначаємо як добуток сили, прикладеної до тіла, і його переміщення під дією сили.

Роботу виконуємо для подолання сили тертя, зміни потенціальної або кінетичної енергії тіла.

Тіла, що мають енергію, можуть виконати певну роботу.

Для виконання різних робіт людина використовує не лише силу власних м’язів, але й приручених тварин, різні машини.

Енергія може перетворюватися з однієї форми в іншу, кількісно залишаючись незмінною.

Завдання:

1. Натягуючи тятиву, лучник прикладає середню силу 150 Н. Рука лучника при цьому перемістилась на 20 см. Якої потенціальної енергії набув лук?

a. 3000 Дж

b. 7,5 Дж

c. 30 Дж

2. Куля масою 10 г має швидкість 500 м/с. Визначте кінетичну енергію кулі?

a. 5000 Дж

b. 1250 Дж

c. 50 Дж

3. Для чого палю внизу загострюють? Відповідь мотивуйте.

a. Щоб знати, яким кінцем забивати в землю

b. Щоб вона була легшою

c. Інша відповідь

4. Яку упряжку собак використовують на Крайній Півночі? Відповідь

мотивуйте.

Відповідаємо на питання.

1. Які тіла мають потенціальну енергію?

2. Як обчислити потенціальну енергію тіла, піднятого над поверхнею Землі?

3. Коли потенціальна енергія одного й того самого тіла може мати різне значення?

4. Чи змінюється потенціальна енергія при падінні тіла?

5. Чому рухоме тіло може виконати роботу?

6. Яку енергію називають кінетичною?

7. Як залежить кінетична енергія від швидкості тіла?

8. Як залежить кінетична енергія від маси тіла?
Домашнє завдання: §

Історія виникнення термінів "енергія", "кінетична енергія", "потенційна енергія"

Термін "енергія" походить від слова energeia, яке вперше з'явилася в роботах Аристотеля.

Маркіза Емілі дю Шатле в книзі Уроки фізики (Institutions de Physique), опублікованій в 1740 році, об'єднала ідею Лейбніца з практичними спостереженнями Віллема Гравесена (Willem Jacob 's Gravesande), щоб показати: енергія рухається, пропорційна його масі і квадрату його швидкості (не швидкості самої по собі як вважав Ньютон).

У 1807 році Томас Юнг першим використав термін "енергія" в сучасному розумінні цього слова замість поняття жива сила. Гюстав Гаспар Коріоліса вперше використав термін "кінетична енергія" в 1829 році, а в 1853 році Вільям Ренкін вперше ввів поняття "потенційна енергія".

Кілька років велися суперечки, чи є енергія субстанцією (теплорода), або лише фізичною величиною.

Розвиток парових двигунів вимагало від інженерів розробити поняття і формули, які дозволили б їм описати механічний і термічний коефіцієнти корисної дії своїх систем. Інженери такі як Саді Карно, фізики такі як Джеймс Джоуль, математики такі як Еміль Клапейрон і Герман Гельмгольц - все розвивали ідею, що здатність здійснювати певні дії, звана роботою, була якось пов'язана з енергією системи. У 1850х роках, професор натурфілософії з Глазго Вільям Томсон та інженер Вільям Ренкін почали роботу по заміні застарілого мови механіки з такими поняттями як "кінетична і фактична (actual) енергії".

Вільям Томсон поєднав знання про енергію до законів термодинаміки, що сприяло стрімкому розвитку хімії. Рудольф Клаузіус, Джозайя Гіббс і Вальтер Нернст пояснили багато хімічні процеси, використовуючи закони термодинаміки. Розвиток термодинаміки було продовжено Клаузіусом, який ввів математично сформулював поняття ентропії, і Джозефом Стефаном, який ввів закон випромінювання абсолютно чорного тіла. У 1853 році Вільям Ренкін ввів поняття "потенційна енергія". У 1881 Вільям Томсон заявив перед слухачами:

Саме слово енергія, хоча і було вперше вжито в сучасному значенні доктором Томасом Юнгом приблизно на початку цього століття, тільки зараз входить до вживання практично після того, як теорія, яка дала визначення енергії,... розвинулася від просто формули математичної динаміки до принципу, що пронизує всю природу і направляє дослідника в галузі науки.

Приблизно протягом наступних тридцяти років ця нова наука мала кілька назв, наприклад динамічна теорія тепла (dynamical theory of heat) або енергетика (energetics). У 1920х роках загальноприйнятим став термін "Термодинаміка", наука про перетворення енергії. Особливості перетворення тепла і роботи були показані в перших двох законах термодинаміки. Наука про енергію розділилася на безліч різних областей, таких як біологічна термодинаміка і термоекономіка (thermoeconomics). Паралельно розвивалися пов'язані поняття, такі як ентропія, міра втрати корисної енергії, потужність, потік енергії за одиницю часу, і так далі. В останні два століття використання слова енергія в ненауковому сенсі широко поширилося в популярній літературі.

У 1918 було доведено, що закон збереження енергії є математичне наслідок трансляційної симетрії часу, величини сполученої енергії. Тобто енергія зберігається, тому що закони фізики не відрізняють різні моменти часу (див. Теорема Нетер, изотропия простору).

У 1961 році видатний викладач фізики і нобелівський лауреат, Річард Фейнман в лекціях так висловився про концепцію енергії:

Існує факт, або, якщо завгодно, закон, що керує всіма явищами природи, всім, що було відомо до сих пір. Винятків із цього закону не існує; наскільки ми знаємо, він абсолютно точний. Назва його - збереження енергії. Він стверджує, що існує певна величина, яка називається енергією, яка не змінюється ні за яких перетвореннях, що відбуваються в природі. Саме це твердження вельми і вельми відвернута. Це по суті математичний принцип, який стверджує, що існує деяка чисельна величина, яка не змінюється ні за яких обставин. Це аж ніяк не опис механізму явища або чогось конкретного, наголошується на тому дивну обставину, що можна підрахувати якесь число і потім спокійно стежити, як природа буде викидати будь-які свої трюки, а потім знову підрахувати це число - і воно залишиться тим самим.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Поглинута та еквівалентна дози йонізуючого випромінювання. Дозиметри....
Мета уроку: ознайомити учнів з методами спостереження та реєстрації елементарних частинок, формувати вміння самостійно працювати...

Хімічна дія світла та її використання. 11 клас. Мета уроку
Мета уроку: дати уявлення про фотохімічні реакції; роз’яснити суть фотосинтезу; розвивати творче мислення; виховувати пізнавальний...

Квантові постулати Бора. 11 клас. Мета уроку
Мета уроку: розкрити шляхи виходу з кризи класичної фізики, пояснити постулати квантової теорії бора; розвивати уяву, творче мислення;...

Електричний струм в рідинах та його використання. 11 клас. Мета уроку
Мета уроку: з’ясувати природу процесів, що зумовлюють електричний струм в електролітах, повторити І поглибити поняття електричної...

Урок фізики 8 клас. Тема уроку
Мета уроку : Узагальнити І систематизувати знання та вміння учнів з основного навчального матеріалу даної теми

Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати Н. Бора. 11 клас. Мета уроку
Мета уроку: дати учням уявлення про будову атома; познайомити їх із планетарною моделлю атома Резерфорда; розглянути сучасні теорії...

Зв’язок фізики з повсякденним життям, технікою І виробничими технологіями....
Мета уроку: Ознайомити учнів з розвитком фізики, із застосуванням новітніх матеріалів та технологій у виробництві, формувати інтерес...

Вимірювання швидкості руху молекул. (Дослід О. Штерна.) Пояснення...
Мета уроку: сформувати в учнів поняття про фізичні властивості речовин у різних агрегатних станах, використовуючи основні положення...

Класичні уявлення про будову атома. 11 клас. Мета уроку
Мета уроку: дати учням уявлення про будову атома; познайомити їх із планетарною моделлю атома Резерфорда; розглянути сучасні теорії...

Ядерні реакції. Енергетичний вихід ядерних реакцій. Розв’язування задач. 11 клас. Мета уроку
Мета уроку: познайомити учнів із можливістю перетворення ядер хімічних елементів, навчити їх обчислювати енергетичний вихід ядерних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка