Пошук по сайту


Закономірності

Закономірності

Сторінка1/3
  1   2   3
Зародження і розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку. Методи наукового пізнання.

Мета уроку: розглянути зародження і розвиток фізики як науки, методи наукового пізнання, пояснити учням роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку; розвивати наукове мислення; виховувати уважність, акуратність, зацікавленість у матеріалі, що вивчається.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Первинний інструктаж з техніки безпеки.

Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

Фі́зика (від грецького φυσικός (physikos): природний, φύσις (physis): природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія).

Деякі з закономірностей, які встановлені фізикою, є загальними для всіх матеріальних систем. До таких можна віднести, наприклад, закон збереження енергії. Такі закономірності називають законами фізики. Фізику вважають фундаментальною наукою, тому що всі інші природничі науки (хімія, геологія, біологія, тощо) мають справу з певними різновидами матеріальних систем, які підкоряються законам фізики. Наприклад, властивості хімічних речовин визначаються властивостями молекул та атомів, які їх складають, а ці властивості досліджують в таких галузях фізики, як квантова механіка, термодинаміка і/або електрика (електромагнетизм).

Фізика також тісно пов'язана з математикою. Фізичні теорії, як правило, збудовані на основі певного математичного апарату і цей апарат часто набагато складніший в порівнянні з іншими природничими науками. Але відмінність фізики від математики в тому, що фізика принципово зосереджена на описі матеріального світу, тоді як математика має справу з абстрактними ідеями та формулюваннями, які не обов'язково мають якесь реальне відображення. Хоча чіткого поділу не існує. На перетині цих двох наук постала спеціальна дисципліна — математична фізика, яка вибудовує математичні структури фізичних теорій.

Науковий метод.

Фізика - природнича наука. В її основі лежить експериментальне дослідження явищ природи, а її задача - формулювання законів, якими пояснюються ці явища. Фізика зосереджується на вивченні найфундаментальніших та найпростіших явищ і на відповідях на найпростіші запитання: з чого складається матерія, яким чином частинки матерії взаємодіють між собою, за якими правилами й законами здійснюється рух частинок, тощо. В основі фізичних досліджень лежать спостереження. Узагальнення спостережень дозволяє фізикам формулювати гіпотези щодо спільних загальних рис тих явищ, за якими велися спостереження. Гіпотези перевіряються за допомогою продуманого експерименту, в якому явище проявлялося б у якомога чистішому вигляді й не ускладнювалося б іншими явищами. Аналіз даних сукупності експериментів дозволяє сформулювати закономірність. На перших етапах досліджень закономірності мають здебільшого емпіричний, феноменологічний характер, тобто явище описується кількісно за допомогою певних параметрів, характерних для досліджуваних тіл та речовин. Аналізуючи закономірності та параметри, фізики будують фізичні теорії, які дозволяють пояснити досліджувані явища на основі уявлень про будову тіл та речовин і взаємодію між їхніми складовими частинами. Фізичні теорії, в свою чергу, створюють передумови для постановки точніших експериментів, в ході яких здебільшого визначаються рамки їхнього застосування. Найзагальніші фізичні теорії дозволяють формулювання фізичних законів, які вважаються загальними істинами, доки накопичення нових експериментальних результатів не вимагатиме їхнього уточнення.

Так, наприклад, Стівен Ґрей помітив, що електрику можна передавати на доволі значну віддаль за допомогою зволожених ниток і почав досліджувати це явище. Георг Ом зумів знайти для нього кількісну закономірність - струм у провіднику пропорційний напрузі (закон Ома). При цьому, звісно, експерименти Ома опиралися на нові джерела живлення та на нові способи вимірювати дію електричного струму, що дозволило кількісно охарактеризувати його. За результатами подальших досліджень вдалося абстрагуватися від форми та довжини провідників і ввести такі феноменологічні характеристики, як питомий опір провідника та внутрішній опір джерела живлення. Закон Ома й понині залишається основою електротехніки, однак дослідження встановили також рамки його застосування - відкрили елементи електричного кола з нелінійними вольт-амперними характеристиками і навіть речовини, які не мають електричного опору - надпровідники. Після відкриття заряджених мікроскопічних частинок - електронів, була сформульована мікроскопічна теорія електропровідності, яка пояснювала залежності опору від температури та пояснювала його розсіянням електронів на коливаннях кристалічної ґратки, домішках, тощо.


Теорія

Основні розділи

Концепції

Класична механіка

Закони Ньютона. Механіка Лагранжа. Гамільтонова механіка. Теорія хаосу. Гідродинаміка. Механіка суцільних середовищ.

Вимір. Простір. Час. Рух. Швидкість. Прискорення. Маса. Імпульс. Сила. Енергія. Момент імпульсу. Закони збереження. Гармонічний осцилятор. Хвиля. Робота. Потужність.

Електромагнетизм

Електростатика,. Електрика. Магнетизм. Рівняння Максвелла.

Електричний заряд. Електричний струм. Електричне поле. Магнітне поле. Електромагнітне поле. Електромагнітне випромінювання. Магнітний монополь.

Термодинаміка. Статистична механіка

Кінетична теорія

Стала Больцмана. Ентропія. Вільна енергія. Теплота. Температура.

Квантова механіка

Інтеграл вздовж траєкторій. Рівняння Шредінгера

Гамільтоніан. Ідентичні частинки. Стала Планка. Квантове зчеплення. Квантовий гармонічний осцилятор. Хвильова функція.

Теорія відносності

Спеціальна теорія відносності. Загальна теорія відносності

Принцип еквівалентності. 4-імпульс, Система відліку. Простір-час. Швидкість світла.

Квантова теорія поля

Квантування невзаємодіючих полів. Теорія збурень

Регуляризація. Перенормування. Ренормгрупа. Фізичний вакуум.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Психологія це наука про закономірності формування І розвитку психіки...
Психолог як наука. Психологія – це наука про закономірності формування І розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності

Закономірності
Зародження І розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини І суспільному розвитку. Методи наукового пізнання

Стан проблеми естетичного виховання
Естетика як наука вивчає суть І закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві І людській діяльності

Закономірності мінливості
Позначте, які з натупних тверджень, що стосуються модифікаційної мінливості, правильні

1. основи молекулярно-кінетичної теорії
Молекулярна фізика — розділ фізики, у якому розглядаються закономірності атомно-молекулярної будови макроскопічних тіл (систем)

Реферат на тему: “ Деякі закономірності впливу будови лікарської...
З кожним роком практичні лікарі одержують в своє розпорядження все більше І більше самих різних як по хімічній будові, так І по терапевтичним...

1. національна економіка: загальне та особливе
Як наукова дисципліна національна економіка комплексне вчення про закономірності становлення та функціонування господарської системи...

Умови ґрунтотворення, основні генетичні типи
Тема. Умови ґрунтотворення, основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Карта грунтів україни

Поширення солей у природі та їх практичне значення
Мета: розглянути поширення солей у природі, закономірності їх розповсюдження, практичне значення солей; закріпити знання про склад...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка