Пошук по сайту


3.5 Навчально-методичне оснащення уроку - Довідник вчителя математики

Довідник вчителя математики

Сторінка7/10
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

3.5 Навчально-методичне оснащення уроку



В процесі навчання математики для кращого досягнення мети використовують навчально-методичне оснащення. До нього відносять навчальні підручники та посібники, наочні, друковані (таблиці) та технічні засоби навчання. Так до наочних засобів навчання відносять прилади, моделі, інструменти. До друкованого оснащення з математики можна віднести тематичні таблиці, стенди. Досить широкого використання набули технічні засоби навчання, це: екранні, звукові, екранно-звукові засоби. Екранними посібниками є діапозитиви – виконані на плівці фотографічні зображення; транспаранти – зарисовки чи записи, що проектуються на екран за допомогою графопроектора. Звуковими посібниками є грамзаписи та магнітозаписи. До екранно-звукових посібників відносять кінофільми, кіно фрагменти, відеозаписи. Крім того, в наш час досить широкого використання набули комп’ютери, мультимедійні компакт-диски, інформаційні мережі. На сьогоднішній день існує безліч комп’ютерних програм: контролюючі програми, тренажери, ігрові програми, предметно-орієнтовані програми.

3.5.1 Теорія і практика шкільного підручника з математики
У навчальній літературі – підручниках та навчальних посібниках - відображено конкретний зміст навчальних програм.

Підручник з математики за змістом повністю відповідає програмі з математики. Структура підручника вміщує текст та допоміжні компоненти – запитання та завдання, таблиці, ілюстрації, передмову, додатки, зміст, покажчики.

Підручники повинні відповідати певним вимогам:

  • містити матеріал високого рівня узагальнення, але разом з тим конкретним, наводити наукові дані, але бути доступним для учнів;

  • бути інформативними та одночасно лаконічними, пов’язувати навчальний матеріал з додатковою літературою, щоб спонукати до творчості та самоосвіти;

  • чіткі та гранично ясні формулювання основних положень;

  • підручник повинен мати проблемний стиль викладання для розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Зміст навчального матеріалу розкривається не тільки в підручниках, а й в різних навчальних посібниках: довідниках, збірниках задач, словниках, робочих зошитах тощо. Навчальні посібники розширюють зміст підручників, доповнюють їх додатковою інформацією.

Серед багатьох гострих проблем шкільної освіти - проблема шкільного підручника.

У взаємозв'язку проблем теорії і практики підручника потрібно розглядати всі етапи його створення, перевірки, використання. Складною проблемою залишається відповідність підручника індивідуальним здібностям і можливостям учнів. Однак в теоретичному і прикладному плані її розв'язання на певному рівні пропонується в дослідженнях І.Є.Унт, який спирається на багаторічний досвід естонських шкіл з розробки дидактичних матеріалів, що відповідають вимогам принципу індивідуалізації навчання: робочих зошитів, збірників завдань різного ступеня складності, збірників контрольних вправ. Індивідуальність завдання враховує рівень підготовки учнів, наявність певних здібностей і пізнавальних інтересів, рівень учбових умінь. Виділяються розділи з задачами вищої складності для учнів, здібних поглиблено вивчати математику. Стверджується доцільність відмови від єдиного підручника і переваги серед книг різного призначення: збірників задач, довідників, методичних посібників і т. ін.

В системі учбових засобів основна роль належить підручнику, оскільки він є носієм знань, організатором учбової роботи учня і засобом організації учбово-виховного процесу для вчителя.

Сучасний підручник повинен розв’язувати проблеми диференціації і індивідуалізації навчання, забезпечити відповідальне ставлення до навчальної праці, реалізувати розвиваючі і виховні функції навчання.

Кожний підручник будується у відповідності з якою-небудь теорією навчання.

В підручнику доцільно врахувати такі етапи навчання:

а) постановка задачі і формування мотивів наступної учбової діяльності;

б) надання нової інформації;

в) розкриття орієнтирів для здійснення наступних дій;

г) відпрацювання цих дій;

є) контроль і самоконтроль в процесі здійснення дій на завершальному етапі;

ж) підсумкова систематизація.

Але всі ці етапи засвоєння становлять тільки тактичну модель учбового процесу, тому що в реальний сценарій уроку, вивчення теми, вчитель обов'язково вносить свої зміни, свій порядок і свою послідовність етапів, в залежності від педагогічної ситуації.

В процесі засвоєння знань і формування їх суттєву роль відіграє своєчасність контролю і самоконтролю. Для організації самоконтролю в підручнику повинні бути чіткі вказівки про те, якими знаннями, уміннями і навичками повинен володіти і користуватися учень, і вправи для здійснення самоконтролю. Багатьом сучасним підручникам притаманні такі риси:

- діалектична логіка викладу матеріалу стає базою для формування матеріалістичного світогляду і розвитку діалектико-творчого мислення;

- підручник перестає бути монографією в певній області знань, а веде з учнем активний діалог і стає вчителем;

- підручник набуває серйозних психологічних характеристик: в ньому закладається мотиваційна основа, можливість розвитку пізнавальних інтересів, самоконтролю і самооцінки, цілеспрямованого формування творчого мислення;

- реалізується диференційований підхід до учнів в залежності від їх індивідуальних особливостей;

- будується за принципом інтеграції знань, органічно синтезуються відомості із різних суміжних областей;

- звертається увага на гуманітаризацію освіти;

- враховується можливість застосування учнем сучасної комп'ютерної техніки.

Новими тенденціями в теорії підручника є: розробка прийомів позитивної мотивації учбової діяльності, усунення перевантаженості навчальним матеріалам, стимулювання творчої діяльності учнів.

Частина текстів у підручниках організує узагальнене повторення вивченого матеріалу, що дуже важливо для систематизації знань.

Школі потрібні підручники нового покоління, підручники, які орієнтуються не на деякого середнього учня, а забезпечують необхідний диференційований підхід - як в основному тексті, так і в системі завдань. Отже такі підручники повинні мати два, або навіть три рівні. Для підручників нового покоління апеляція не тільки до розуму, але і до емоцій, про яку писав ще Баранський Н.Н., є вкрай необхідною: "Вчитися повинно бути цікаво!". Але цієї мети важко досягти без переходу до підручників нового покоління.

Потрібно об’єднати в підручнику науковість, сучасність змісту і його доступність, оптимальну трудність, стимулюючи структуру викладу інформації і проблемно-евристичні елементи, заохочуючи до учбової діяльності; програмний матеріал і додаткові відомості; довідки із історії науки математики і її застосування в житті, які мають освітнє значення і розвивають цікавість до предмету; задачі обов'язкового рівня і творчі, підвищеної складності для любителів математики. Сучасний підручник повинен бути у всіх відношеннях захоплюючим для учнів.

Перш за все необхідно звільнити підручник від забезпечення функцій вчителя і повністю передати їх спеціальному посібнику для вчителя. Далі, потрібен не окремий підручник для кожного класу, а єдиний для цілого циклу, наприклад "Алгебра 7-9", щоб забезпечити учню можливість систематичного повторення і наведення довідок будь-якого питання, в будь-який час. Однак, такий підручник-задачник досить важкий, завжди носити його до школи немає необхідності. Учень працює на уроці під керівництвом учителя, матеріал для цієї роботи, вправи, задачі повинні бути в посібнику для вчителя і в книзі "Дидактичні матеріали", яка в достатній кількості екземплярів повинна зберігатися в класі-кабінеті і видаватися учням, коли необхідно. Кількість завдань в "Дидактичних матеріалах" порівняно з нині діючими повинна бути збільшена, щоб була достатньою для використання, по можливості, на кожному уроці, і серед цих завдань повинні бути пошуково-пізнавальні, проблемні, які полегшать учителю активізацію процесу пізнання з опорою на самостійність учнів при вивченні теоретичного матеріалу на уроці. За підручником повинна зберігатись його головна функція - бути керівником в самостійній роботі учня, а для цього підручник повинен містити компактно поданий теоретичний матеріал та домашні вправи за новим матеріалом і для повторення, які включали б необов'язкові завдання для здібних до математики, відповіді до вправ, приклади розв'язань.

В підручнику має бути передбачено самостійне складання учнями задач - важливий учбовий і діагностичний засіб, невід’ ємний від системи задач, як в прямій формі (вимога скласти допоміжну, аналогічну і т.п. задачу), так і у видозміненій (переформування тексту, доповнення недостатніх даних і т.д.) Не повинно бути в підручниках розрізнених, не об'єднаних єдиною логікою і ціллю задач. Кожна задача повинна навчати, всі задачі повинні бути взаємозв'язаними. Підручник повинен допомагати вчителю, в ньому повинна бути достатня кількість вправ, необхідних для розв'язування в класі і вдома. В ньому обов'язково повинні складати особливу дидактичну систему задачі підвищеної складності. Вдалий підручник буде для учня і вчителя як важливий інструмент в їх діяльності.

За останні десятиліття видано досить багато підручників з математики, але більшість з них ще не заслужили авторитету серед вчителів математики.

До видання навчальної літератури слід пред'явити ряд вимог:

  • В підручниках повинні бути забезпечені повнота і науковість, якість, доступність викладу, світоглядний і практичний напрям.

  • Мова підручника повинна бути доступною для учнів, необхідно уникати складних речень, не перенавантажувати складною термінологією: псевдонаукова мова гасить цікавість до предмету, учні втрачають впевненість у своїх силах і вважають математику недоступним предметом. Досить важкі доведення і міркування потрібно опускати. Але головні положення, закони, правила, означення, теореми, аксіоми, формули бажано виділяти великим або кольоровим шрифтом, щоб вони краще запам'ятовувались.

  • Підручники повинні враховувати наступність викладу тем, встановлювати зв'язок з іншими предметами.

Створення і оцінка ефективності шкільних підручників і учбових посібників є складним трудомістким процесом. Якість підручників можна побачити тільки в процесі навчання. Актуальним залишається взаємозв'язок структури підручника, змісту освіти, процесу навчання.

Створення підручників нового покоління, які будуть відповідати новим програмам, дозволить підняти рівень навчально-виховного процесу, дасть шанс виховати творчу особистість.

Переробка наукового матеріалу по суті, але в інтересах викладання повинна стати однією із областей педагогічних досліджень що інтенсивно розвиваються, її було названо онтодидактикою. Одним із перших пропагандистів цього нового напрямку був вчений Ляпунов А.А. (1911 1973), педагогічну спадщину якого слід вивчати. Ймовірно, що якби достатньо широка онтодидактична діяльність була розгорнута вже у 70-х роках, то вдалося б уникнути багатьох труднощів при створені нових підручників.
3.5.2 Педагогічна експертиза навчально-методичної літератури з математики для школи
Під педагогічною експертизою навчальної та методичної книги чи шкільного підручника будемо розуміти алгоритмізовану процедуру, отримання колективної думки про шкільний підручник у формі експертної оцінки, отриманої групою спеціально відібраних спеціалістів (вчених методистів, вчителів та ін.). Характерними особливостями експертного методу, як наукового інструменту вивчення складних неформальних проблем, є:

  1. науково обгрунтована організація проведення всіх етапів експертизи;

  2. застосування кількісних методик як при відборі експериментів, так і при обробці їх даних;

  3. обгрунтування необхідної і достатньої кількості експертів і оцінка достовірності колективного експертного судження. Ці три особливості відрізняють експертний метод від звичайної експертизи, яка широко застосовується в різних видах людської діяльності.

Алгоритм експертизи шкільного посібника складається з 4 або 5 етапів:

підготовчий; етапи роботи робочої, експертної і технічної груп, заключний етап.

На підготовчому етапі директивною організацією (Міністерством, відомством, видавництвом, вузом і т.д.) приймається рішення про проведення експертизи шкільного посібника, формується мета експертизи, складається план-графік її проведення та створюються робоча та технічна групи.

На етапі роботи робочої групи здійснюються такі операції і складається перелік питань, які слід вирішити при проведенні експертизи; розробляється проект системи критеріїв для визначення якості шкільного посібника; визначається процедура відбору експертів і оцінка їх комплектності; формується експертна комісія.

Етап роботи експертної комісії включає: проведення турів опитування експертів, визначення уродженості індивідуальних експертних оцінок і знаходження колективної експертної оцінки, організацію обговорення проміжних результатів експертизи шкільного посібника, визначення похибки експертизи.

На технічну групу покладається ведення документації, розмноження допоміжних матеріалів, організація контактів з експертами, математична обробка результатів експертизи.

На заключному етапі групою ведучих експертів проводиться аналіз результатів експертизи шкільних підручників та приймається рішення на основі експертного висновку.

Сучасні критерії оцінки якості навчально-методичної літератури ще в стані розробки. Здебільшого користуються вимогами до шкільних підручників та інших навчальних книг, розробленими ще в 80-і роки. Ось, наприклад, фрагмент таких вимог:

1. Відповідність змісту посібника сучасному рівню розвитку науки та техніки.

2. Науковість навчального матеріалу.

3. Внутрішньо- та міжпредметні зв'язки.

4. Експерементальна напрямленість навчального матеріалу.

5. Структування навчального матеріалу.

6. Логічність викладу матеріалу.

7. Методична повнота посібника.

8. Методична цінність ілюстративного матеріалу.

9. Управлінська функція посібника.

Крім того кожна вимога, розшифровується, наприклад:

3. Внутрішньо- та міжпредметні звязки:

3.1. Наявність прямих посилань на раніше вивчений матеріал:

- достатня кількість;

- недостатня кількість;

3.2. Наявність комбінованих вправ, задач, прикладів:

- достатня кількість;

- недостатня кількість;

3.3. Наявність прикладів з інших предметів:

- достатня кількість;

- недостатня кількість;

При оцінці якості навчального посібника часто виникає завдання вибору кращого з тих, які запропоновані на конкурс.

Після належної, якісної експертизи вчителі отримують досить гарні посібники. Наприклад: В.Б. Полонський, Є.М. Рабінович, М.С. Якір "Учимся решать задачи по геометрии", видано в Києві в 1996 році. Посібник рекомендований Міністерством освіти України, пройшов експертизу в творчому союзі вчителів України, асоціації вчителів математики.

Процес створення навчальної книги та навчально-методичної літератури дуже непростий, як і шлях їх до вчителя.

Основні етапи створення навчальної літератури:

  • Перший етап - організація роботи творчих авторських колективів.

  • Другий етап - підготовка рукопису до видання, що в більшості випадків стає складною проблемою для видавництв.

  • Третій етап - експерементальна апробація навчальної літератури, тобто перевірка його практикою. Результати апробації мають велике значення для удосконалення якості підручників і навчальних посібників.

Навчальні підручники та посібники, рекомендовані Міністерством освіти та науки України, періодично оновлюються. Інформацію про них друкують в інформаційно-методичних листах Міністерства освіти та науки України та в фаховому журналі “Математика в школі”. На даний час рекомендовані такі основні підручники з математики:




Назва

Автор

Клас

1

Математика

Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С.

5

2

Математика

Бевз Г.П.,

Бевз В.Г.

5

3

Математика

Кравчук В.Р., Янченко Г.М.

5

4

Математика

Цей тлін О.І.

5

5

Математика

За ред.

Янченко Г.М.

6

6

Математика

Возняк Г.М, Литвиненко Г.М.

6

7

Математика

Бевз Г.П.

6

8

Алгебра

За ред.

Мальованого Ю.І.

7

9

Алгебра

За ред.

Янченко Г.М.

7

10

Алгебра

Бевз Г.П.

7

11

Геометрія

Погорєлов О.В.

7-9

12

Геометрія

Погорєлов О.В.

10-11

13

Алгебра

Бевз Г.П.

7-9

14

Геометрія

Бевз Г.П.,

БевзВ.Г., Владімірова Н.Г.

7-9

15

Алгебра

За ред.

Мальованого Ю.І.

8

16

Алгебра

Кравчук В.Р., Підручна М.В., Янченко Г.М

8

17

Алгебра

Кравчук В.Р., Підручна М.В., Янченко Г.М

9

18

Алгебра

За ред.

Мальованого Ю.І.

9

19

Геометрія (підручник для шкіл з поглибленим вивченням математики)


Бурда М.І., Савченко Л.М.

8-9

20

Збірник завдань для державної підсумкової атестації з алгебри

За ред.

Сліпкань З.І.

9

21

Алгебра і початки аналізу

Шкіль М.І., Слєпкань З.І., Дубинчук О.С.

10,11, 10-11

22

Алгебра і початки аналізу (підручник для шкіл з поглибленим вивченням математики)

Шкіль М.І., Колесник Т.В., Хмара Т.М.

10

23

Геометрія (підручник для шкіл з поглибленим вивченням математики)

Бевз Г.П.

10-11

24

Математика (підручник для шкіл гуманітарного профілю)


Бурда М.І., Дубинчук О.С., Мальований Ю.І.

10-11

25

Математика (підручник для шкіл гуманітарного профілю)

Бевз Г.П.

10-11

26

Алгебра та початки аналізу (підручник для шкіл з поглибленим вивченням математики)



Шкіль М.І., Колесник Т.В., Хмара Т.М.

11

27

Збірник завдань для державної підсумкової атестації. Алгебра і початки аналізу. Геометрія.

За ред.

Сліпкань З.І.

11

28

Алгебра та початки аналізу

Афанасьєва О.М. та ін.

10

29

Геометрія

Тадєєв В.О.

10

30

Геометрія (підручник для шкіл, класів технічного профілю)

Афанасьєва О.М. та ін.

10-11


3.6 Облік навчальних досягнень учнів з математики

До навчальних досягнень учнів можна віднести знання, вміння та навички.

Знання – продукт пізнання людьми предметів і явищ дійсності, законів природи і суспільства.

Уміння – можливість ефективно виконувати дії у відповідності з цілями та умовами, в яких доводиться діяти. Уміння можуть бути як практичні, так і теоретичні. Уміння передбачають використання раніше отриманих знань. Знання та вміння тісно пов’язані між собою. Уміння тісно пов’язані з навичками.

Навичка – дія, що характеризується високим ступенем засвоєння: на цьому етапі дія стає автоматизованою. Саме високий ступінь засвоєння дій відрізняє навичку від уміння. Розрізняють рухові, сенсорні та інтелектуальні навички.

Рівень знань, умінь і навичок виявляється за допомогою контролю. Під поняттям контролю розуміють виявлення, вимір і оцінку знань, умінь тих, хто навчається. Процедуру виявлення виміру називають перевіркою. Основною функцією контролю є забезпечення зворотного зв’язку між учителем та учнем, одержання учителем об’єктивної інформації про ступінь засвоєння учнем навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків, прогалин у знаннях. Контроль містить в собі оцінювання (як процес) і оцінку (як результат) перевірки і є способом виявлення досягнень та успіхів учнів, через призму яких буде розглянуто помилки, недоліки.

В навчальному процесі розрізняють три типи контролю:

  • зовнішній контроль, який здійснюється вчителем над діяльністю учня;

  • взаємний контроль, який здійснюється учнями між собою;

  • самоконтроль, який здійснюється учнями над своєю навчальною діяльністю.

В залежності від того, що береться за зразок, можливі такі види контролю:

  • Контроль за кінцевим результатом. Таким видом контролю є порівняння отриманого розв’язку з наявною відповіддю або порівняння результатів виконання завдання із зразком такого виконання на дошці або в зошиті. До цього ж виду контролю відноситься порівняння розв’язку задачі з результатом її розв’язку іншим способом..

  • Покроковий контроль можна здійснювати в тих випадках, коли орієнтована діяльність сформульована у вигляді покрокової програми (алгоритму, евристичної схеми).

  • Контроль по відомих умовах або параметрах діяльності.

Прикладом такого контролю є контроль по певному якісному параметру діяльності, наприклад, по наявності в ньому повної орієнтованої основи, по узагальненості, обґрунтованості, наприклад, перевірка розв’язку задачі за її умовами.

У випадку самоконтролю важливим параметром є ступінь досягнення поставленої задачі: учень перевіряє, чи досяг він цілі засвоїти досліджуване поняття, опанувати уміння розв’язувати задачі певного типу.

Результати контролю виражаються в оцінці знань, умінь і навичок.

У залежності від типу контролю ця оцінка буде або зовнішньою, або самооцінкою.

Оцінка, як необхідний компонент навчальної діяльності не завершує цей процес, а супроводжує його на всіх ступенях.

Слово “оцінка” означає характеристику цінності, рівень чи значення будь-яких об’єктів або процесів. Оцінити – значить встановити рівень чи якість чогось. Стосовно навчально-пізнавальної діяльності означає встановлення ступеня виконання учнями завдань, поставлених перед ними в процесі навчання, рівня їх підготовки і розвитку, якості набутих знань, сформованих умінь і навичок.

Оцінка успішності – визначення ступеня засвоєння учнями знань, умінь і навичок у відповідності з вимогами, пред’явленими шкільними програмами. Оцінювання здійснюється в процесі повсякденного вивчення вчителем результатів навчальної діяльності учнів на уроках і вдома, а також, по підсумках спеціальної перевірки знань, умінь і навичок. При оцінці успішності враховуються міцність і усвідомленість засвоєння наукової інформації, знання і розуміння зв’язків і взаємозалежностей явищ, законів, закономірностей і правил, які вивчаються, вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями для правильного пояснення конкретних фактів і явищ дійсності, самостійність суджень учнів. Добре організоване оцінювання учнів стимулює їх прагнення до досягнення кращих результатів в навчальній діяльності. Як правило, оцінка виражається в балах і в формі оціночних суджень вчителя.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з математики здійснюється шляхом організації тематичного (за підсумками вивченої теми) та підсумкового контролю (за семестр чи за весь курс навчання). При цьому поточне оцінювання проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх робіт і має виконувати заохочувальну, стимулюючу, виховну функції. Воно проводиться за відповідними критеріями оцінювання. Поточні оцінки несуттєво впливають на результати тематичного та підсумкового контролю. Тематичне та підсумкове оцінювання здійснюється в письмовій формі. Значну допомогу в здійснені тематичного контролю може надати тестування за матеріалами даної теми, хоча лише тестуванням не варто обмежуватись.

Критерії оцінок називають нормами оцінок і затверджують спеціальними інструкціями. В них вказується яким загальним вимогам має відповідати усна або письмова відповідь. В програмі з математики для 5 – 11 класів середньої загальноосвітньої школи подаються рекомендації до оцінювання знань, умінь учнів:

1. Зміст і обсяг матеріалу, що підлягає перевірці, визначається програмою з математики для середньої школи. При перевірці засвоєння цього матеріалу слід виявити повноту, міцність засвоєння учнями теорії і вміння застосовувати її на практиці в знайомих та незнайомих ситуаціях.

2. Основними формами перевірки знань та умінь учнів з математики є письмова контрольна робота та усне опитування.

При оцінюванні письмових і усних відповідей вчитель в першу чергу враховує знання та вміння учнів (їх повноту, глибину, міцність, використання в різноманітних ситуаціях). Оцінка залежить і від наявності та характеру похибок (помилок і недоліків), допущеними учнями.

Оцінювання відповіді учня при усному та письмовому опитування проводиться по 4 рівнях за 12-бальною шкалою.

І рівень – початковий.

1 бал ставиться, коли учень може

  • Розпізнати один з кількох математичних об’єктів, виділивши його серед інших;

  • Прочитати й записати числа, переписати даний математичний вираз, формулу;

  • Зобразити найпростіші геометричні фігури.

2 бали ставиться коли учень може:

  • Виконати однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;

  • Впізнати окремі математичні об’єкти та пояснити свій вибір.

3 бали ставиться учневі, який може:

  • Співвіднести дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;

  • За допомогою вчителя виконувати елементарні завдання.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Методичні рекомендації з самоаналізу роботи вчителя математики
Вступ. Учитель І його педагогічний простір. Портрет учителя. Коментар про значимість вчительської праці, який може слугувати роздумам...

Організація навчально-виховного процесу з математики
Фахівці з методики викладання математики, які складають навчальні програми для шкіл різного профілю,часто ставлять запитання про...

Роботи мо вчителів природничо-математичного циклу за 2012-2013 навчальний рік
МО, навичок самоаналізу своєї діяльності, що сприяє активізації й прискоренню процесу удосконалення педагогічної майстерності вчителя,...

Шкільної методичної комісії вчителів природничих наук та математики
Методичний супровід викладання природничих наук та математики в умовах формування креативної освіти

Позакласний захід з математики Гра “Математичний бокс”. 8-9 класи...
Проводиться бій за титул чемпіонів школи серед команд 8-9класів. Дві команди беруть участь у змаганнях у складі 6 чоловік

Математична подорож Мета
Мета: Привити учням інтерес до математики; розвивати творчу фантазію, логічне мислення, уважність, ерудованість, кмітливість; виховувати...

Урок з математики, біології та географії з використанням інтерактивних...
Урок підготували: викладач математики Маковкіна Ліана Леонідівна, викладач біології та географії Паламарчук Віктор Миколайович, практичний...

Тема: «Методична компетентніть учителя на уроках інформатики»
М. М. Пістрак так характеризував методи: «Методом навчання у найзагальнішому розумінні слова ми називаємо спосіб передачі знань І...

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 64. К.: Укрндц „Екобуд, 2007
Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Зміни до розділів 1, 2 та 4 // Довідник кваліфікаційних характеристик професій...

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск Видобуван



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка