Пошук по сайту


ЛЕКЦІЯ №3СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ „ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ”

Лекція №1 теоретичні основи безпеки життєдіяльності «Безпека життєдіяльності»

Сторінка2/9
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ЛЕКЦІЯ №3

СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ „ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ”

Людина, як елемент системи "людина - життєве середовище"

Людина є частиною системи "людина -життєве середовище", життєве середовище людини складається з трьох компонентів: природного, техногенного (виробниче і побутове), соціального середовищ. З одного боку, людина є складовим елементом природного середовища. З іншого, прагнучи весь час його змінювати (трансформувати) у ході власної перетворювальної сутності, спричинює формування "другої природи" - антропогенного середовища, що включає в себе всі явища, об'єкти, процеси, яких раніше в природі не існувало (основні виробничі фонди, житло, об'єкти соцкультпобуту і т.д.). Природне середовище ( земний грунт, повітря, водоймища, рослини, тварини, сонце, місяць, планети). Соціальне (форми спільної діяльності людей, єдність способу життя). Техногенне ( житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об’єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини).

Природне середовище.

Природне середовище - це компонент життєвого середовища, утворений об’єктами природного походження і створеними ними екологічними системами. До природного середовища належать біосфера (сфера існування живих організмів), що охоплює частину атмосфери, гідросфери і верхню частину літосфери.

Компоненти природного середовища (повітря, вода, ґрунт, харчові продукти) містять усі життєво необхідні для організму елементи: кисень, воду, білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни.

Атмосфера - це газова оболонка Землі. Вона захищає всі живі організми від згубного впливу космічних випромінювань, регулює сезонні та добові температурні коливання.

Важливе значення для людини мають вологість повітря, його температура, барометричний тиск, рух повітря, сонячна радіація, процес теплообміну організмів.

Гідросфера — це водна оболонка Землі .Вода є основою існування життя на Землі. Вода—своєрідний мінерал, який забезпечує існування живих організмів

.Літосфера - це зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі. Складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. Літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів, одним з основних суб’єктів антропогенної діяльності людини.

Техногенне середовище

Техногенне середовище - це компонент життєвого середовища, утворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів на природне середовище з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.

До техногенного середовища належать: промислові та енергетичні об’єкти, знаряддя праці, транспорт, житло, зброя, сільськогосподарські тварини і рослини (все що створене людиною).

Техногенне середовище поділяють на виробниче, побутове, соціально- політичне.

Виробниче середовище - це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій, засобів виробництва, збереження і розповсюдження інформації.

Побутове середовище - це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, також комунально-побутових організацій та установ.

Соціально-політичне середовище - це соціальні, політичні, матеріальні та духовні умови існування, формування та діяльності людини.

Виділяють такі сфери суспільного життя - матеріальна, соціально-політична, духовна, культурно-побутова.

Системний аналіз — методологічна основа БЖД

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності ми повинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками та взаємовідносинами. І якщо нам потрібно пояснити будь-яке явище, то необхідно розкрити причини, що породжують його.

Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, — системний аналіз.

У цілях і завданнях сталого розвитку різних країн є суттєва різниця, яка передусім визначається станом економіки кожної конкретної країни.

У розвинутих країнах нераціональні структури споживання є основною причиною погіршення стану довкілля. Тому цілі і завдання сталого розвитку в цих країнах спрямовані на свідоме обмеження споживання природних багатств для того, щоб наступні покоління також мали можливість скористатися цими багатствами.

Цілі і завдання сталого розвитку суспільства в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою мають бути спрямовані передусім на перебудову нераціональної структури виробництва, на подолання бідності та підвищення рівня життя людей, задоволення потреб населення в продовольстві, охороні здоров'я, безпеці життя, доступі до освіти. Поліпшення якості життя людей надалі сприятиме ефективному та бережливому використанню природних ресурсів, впровадженню екологічно безпечних сучасних технологій.

Сучасна екологічна ситуація в Україні

У1992 році у Ріо-де-Жанейро відбулася конференція ООН, присвячена концепції сталого розвитку світового співтовариства.

Конференція прийняла документ „Про порядок денний 21 сторіччя” і зробила висновок про необхідність глобального партнерства держав для досягнення стабільного соціального, економічного й екологічного розвитку суспільства.

Зміст цієї концепції складається із заклику до переходу суспільства на шлях сталого розвитку, що забезпечує спільну еволюцію природи і людини.

Проблеми сталого розвитку особливо, важливі для України, яка тепер перебуває в стадії перехідного періоду і переживає глибоку еколого-економічну кризу.

В Україні , що має в цілому сприятливі умови для життя, розвинулися негативні процеси і явища: посилюються радіаційне, хімічне теплове та інші види забруднень, що значною мірою впливають на рівень житгя людини, і передусім на її здоров’я та тривалість життя.

Особливо тривожна тенденція — збільшення смертності серед людей працездатного віку. За темпами вимирання людей Україна входить до першої

десятки країн світового співтовариства а за тривалістю життя займає 60-е світі. Різко збільшується кількість професійних захворювань.

Дитяча смертність в Україні найвища в Європі. Зростає кількість людей з порушеною спадковістю. Лише за останнє десятиліття в країні у 5 разів збільшилась кількість неповноцінних дітей. З 1986 року на 5% щорічно зростає кількість народжених дїтей-мутантів.

ЛЕКЦІЯ №4

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ

Впилив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини

На організм людини діють безперервно змінювані чинники навколишнього середовища. Між організмом і зовнішнім середовищем існує функціонапьна рівновага; коли ця рівновага порушується, виникають захворювання організму.

У життєвому середовищі на людину діють матеріальні (хімічні, фізичні) і біологічні чинники.

Хімічні чинники - це хімічні елементи або сполуки в складі повітря, води, грунту, їжі, які необхідні для нормальної життєдіяльності, але можуть бути і причиною захворювань. Фізичні чинники (температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск, шум, радіація) у разі певної інтенсивності негативно впливають на фізіологічні функції організму. Біологічні чинники (їстівні рослини, тварини) становлять основу харчових продуктів, але можуть бути і причиною захворювань (бактерії, віруси, паразити).

Людина і сама здатна впливати на функціональний стан свого організму. Сприятливі чинники внутрішнього впливу - здоровий спосіб життя, покращання умов праці і харчування, негативні - шкідливі звички, стреси тощо. Реакція організму залежить від дозування чинника: у разі тривалої або надмірної дії негативного чинника життєва активність організму пригнічується.

Умови середовища, в яких будь-який чинник виходить за межі комфорту і пригнічує людину, називають екстремальними (аномальна температура, високогір'я, польові умови).

Фізіологічні особливості організму людини

У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти фізіологічний і психологічний. Людський організм - це сукупність тілесних і фізіологічних систем - нервової, серцево-судинної, травлення, кровообігу', дихання тощо. Визначальне значення у функціонуванні організму людини як складної біоенергетичної системи має нервова система, яка пов'язує всі системи і частини тіла в єдине ціле, бере участь у сприйманні, аналізі та опрацюванні всієї інформації, що надходить з внутрішнього та зовнішнього середовищ. У разі перевантажень організму саме нервова система формує його захисно-адаптаційні реакції. З точки зору БЖД надзвичайно важливими є фізіологічні резерви стійкості та надійності організму людини - він може витримувати навантаження, на порядок більші від тих, що зустрічаються у повсякденному житті. Мозок людини, за різними оцінками, задіяний лише на 2-6 % потенційних можливостей.

Основні аналізатори людини

Людина сприймає навколишній світ за допомогою органів чуття, саме вони інформують нас про різні види та рівні небезпек.

Аналізатори - це сукупність взаємодіючих утворень центральної і периферійної нервової системи, які сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього середовища і з самого організму людини. Сучасна фізіологія розрізняє вісім видів аналізаторів: зоровий, слуховий, шкірний, вісцеральний, руховий, смаковий, нюховий, вестибулярний, перші чотири з яких найважливіші у забезпеченні БЖД. Усі аналізатори за структурою і принципом дії однотипні. Вони мають на своїй периферії рецептори (апарати, що сприймають енергію зовнішніх подразників і перетворюють її у нервовий імпульс), від яких імпульси надходять у центральну нервову систему (відповідні ділянки кори головного мозку). Висока чутливість рецепторів зумовлена тим, що кожний рецептор виділяє: з множини подразників свій адекватний подразник.

Чутливість аналізаторів близька до теоретичної межі і поки що не доступна сучасній техніці.

Вісцеральний аналізатор (аналізатор внутрішніх органів). Якщо зовнішні аналізатори попереджують людину про явну небезпеку, то цей аналізатор визначає небезпеки прихованого характеру і є дуже важливим для здоров'я та життя людини. Вісцеральний аналізатор пов'язаний з внутрішнім середовищем організму, яке зберігає відносну сталість, незважаючи на всі зміни зовнішнього середовища.

Гомеостаз

Внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканини, органи) адаптується до зміни зовнішнього (природного) середовища і перебуває в стані динамічної рівноваги, яка забезпечує сталість температури тіла, артеріального тиску, вмісту води тощо.

Проте значні коливання параметрів зовнішнього середовища (як природного, так і техногенного) становлять небезпеку для здоров'я і життя людини.

Французький фізіолог К. Бернар (1813-1878) вперше сформував уявлення про роль сталості внутрішнього середовища людини при мінливості зовнішнього: досконалість людського організму в тому, що зовнішні зміни в кожну мить компенсуються і врівноважуються. Таку властивість організму називають гомео­стазом.

У сучасному розумінні гомеостаз - стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним поновленням її основних структур за рахунок саморегуляції. Організм людини постійно змінюється (перебуває в постійному русі), але тільки у вузьких межах коливання гомеостазу.

Психологічні особливості людини

Нервова система людини забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії з зовнішнім середовищем. Центральна нервова система (головний і спинний мозок) керує стосунками з зовнішнім світом, а вегетативна діяльністю внутрішніх органів.

Психіка є властивістю нервової системи людини, а психічні процеси невід'ємні від структури головного мозку: кожна ділянка головного мозку відповідальна за життєдіяльність певного органу або системи. Функція лівої півкулі - оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рахунок (логічний тип мислення), правої - оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів (художній, емоційний тип). У разі уражень (травм) певних ділянок мозку порушується відповідний вид функціональної діяльності людини.

Функції нервової системи реалізуються урівноваженням збуджувальних і гальмівних процесів: порушення в одних пунктах супроводжується гальмуванням в інших.

Мала рухливість при розумовій роботі і одноманітність при фізичній викликає втомлюваність нервової системи і може спровокувати виникнення деяких захворювань: серцево-судинних, шлунково-кишкових, шкірних тощо.

Найсприятливіші умови для нормальної діяльності нервової системи створюються під час правильного чергування праці, активного відпочинку і сну. Профілактика втоми і перевтоми досягається чергуванням різних видів діяльності, творчою зацікавленістю працівника, його особистою активністю.

Психіка людини проявляється в таких психічних явищах:

Психічні процеси - короткочасні процеси отримання, перероблення та обміну інформацією (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, емоції, воля).

Психічні стани - тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

Психічні властивості - сталі душевні якості, що утворюються під час життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, характер, досвід, інтелект).

Психіка людини тісно пов'язана з безпекою її життєдіяльності. За допомогою дослідів встановлено, що у 70 % нещасних випадків на виробництві винуватцями є самі люди (людський чинник). Причинами цього можуть бути внутрішні і зовнішні чинники.

Внутрішні психологічні чинники - це індивідуальні психологічні властивості людини, порушення емоційного стану, брак знань і досвіду.

Зовнішні психологічні чинники - це реакція людини на слова, явища, процеси, вчинки інших людей.

Основні психологічні особливості людини з точки зору БЖД

Пам'ять необхідна для оволодіння працівником безпечними прийомами праці і прийняття правильного рішення у разі нестандартних чи аварійних ситуацій. Види пам'яті: рухова, образна, зорова, слухова, словесна, емоційна; короткочасна і довготривала.

Увага - це концентрація свідомості на певному об'єкті чи діяльності. Вона пов'язана з волею і поділяється на активну (свідому) і пасивну (несвідому).

Важливими якостями людини є такі властивості уваги, як об'єм, розподіл, стійкість, інтенсивність, швидкість переключення.

Мислення - це пізнання, спрямоване на розкриття загальних та істотних властивостей, ознак, предметів, явищ та зв'язків між ними. Індивідуальні особливості мислення людини: глибина думки, самостійність, послідовність, критичність, гнучкість і швидкість.

Ризик і обережність - це характеристика людини, яка може спричиняти потенційні небезпечні ситуації.

Сенсомоторні реакції - зворотні дії людини на відчуття органами чуттів. Характеризуються правильністю, точністю та своєчасністю. Надійність людини визначається рівнем її сенсорної координації, тобто здатністю своєчасно приймати і правильно оцінювати швидкозмінювану ситуацію і адекватними діями забезпечувати безпеку.

Воля - здатність людини керувати своїми діями і вчинками. Основні вольові якості людини: дисциплінованість, симоволодіння, рішучість, наполегливість,

Оброблення інформації людиною

Інформація через п'ять органів відчуттів людини надходить у блок короткочасної пам'яті, де відбувається її об'єднання у вигляді процесу сприйняття. Потім через блок вибору вона надходить до пам'яті, що умовно розділена на робочу (процесорну) і довгострокову. Оброблення інформації відбувається в робочій пам'яті.

Людина може сприймати і працювати з обмеженою кількістю інформації. Якщо кількість сигналів, що надходять, велика, відбувається вибірковість сприйняття інформації. Сприйняття інформації залежить від внутрішніх і зовнішніх чинників.

Вінутрішні чинники - розумові здібності, пам'ять, знання і навички, особливі реакції, стреси. Зовнішні чинники — особливість і тип обладнання, умови навколишнього середовища, складність завдання.

Психофізіологічні небезпеки

Останніми роками все більше зростає вплив людського чинника на травматизм і аварійність у виробничій і побутовій сферах життєдіяльності. Часто психофункціональний стан людини не відповідає складності і інтенсивності її матеріально-практичної діяльності, виникає нервово-емоційне напруження і, як наслідок, втома, перевтома, стрес. У такій ситуації виникає загроза реалізації небезпеки не тільки безпосередньо для виконавця, але і для інших людей. Більшість нещасних випадків пов'язана саме з психофізіологічними чинниками.

Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки постійної дії:

  • недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху);

  • порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами головного мозку (неадекватна реакція на дію органів відчуття);

  • дефекти координації рухів (для особливо складних рухів та операцій);

  • підвищена емоційність;

відсутність мотивації до трудової діяльності.

Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки тимчасової дії:

  • недостатність досвіду (неправильні дії, напруження нервово-психічної системи, побоювання ймовірної помилки);

  • необережність;

  • втома (фізіологічна і психологічна);

  • емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси).

Будь-який вид діяльності людини спричиняє втому -- зниження продуктивності праці через витрату енергетичних ресурсів організму. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпів роботи, зниження її якості. Найчастіше фізіологічна втома настає під час статичної фізичної діяльності людини, меншою мірою - під час динамічної. Психологічна втома частіще виникає під час напруженої розумової діяльності. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють працездатність.

У разі перевтоми період оптимальної працездатності скорочується, порушуються відновні процеси в організмі. Посилюється роздратованість, реакції стают

ьнеадекватними, і, як наслідок, збільшується кількість помилок у роботі. Люди з хронічною перевтомою характеризуються порушенням сну, не відновлюють своєї працездатності до наступного робочого дня, стають чутливими до несприятливих чинників довкілля. Такий стан може спричинити, з одного боку, серйозні захворювання організму, з іншого, створити небезпечні ситуації для інших людей.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
«Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної та заочної форми навчання усіх напрямів підготовки галузей знань 0301 Соціально-політичні...

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної форми навчання напряму підготовки...

Лекція №1 Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,...
Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек

Орієнтовна тематика бесід з питань безпеки життєдіяльності
Види бесід з питань безпеки життєдіяльності із обов'язковим записом один раз на місяць у класному журналі

Навчально-методичний посібник «Дидактичні ігри з основ безпеки життєдіяльності...
...

Організація роботи з питань охорони праці І безпеки життєдіяльності...
Ення дієвого контролю за виконанням вимог Законів України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про дорожній рух”, “Про забезпечення...

Інформаційні матеріали на допомогу вчителям, вихователям, керівникам...
Тижнів знань з основ безпеки життєдіяльності у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах

Тема уроку
Життя І здоров'я людини. Безпека життєдіяльності. Здоров’я І благополуччя. Життєві навички, сприятливі для здоров’я

Нормативно-правова база з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності

Закон України "Про дошкільну освіту"
Гловацька О. В. методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка