Пошук по сайту


Огляд та аналіз факторів, що впливають на життєдіяльність, продуктивність праці, безпеку людини

Лекція №1 теоретичні основи безпеки життєдіяльності «Безпека життєдіяльності»

Сторінка3/9
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Огляд та аналіз факторів, що впливають на життєдіяльність, продуктивність праці, безпеку людини

Серед факторів, що впливають на життєдіяльність, продуктивність праці, безпеку людини слід виділити наступні групи:

  • фізіологічні (хвороби, хворобливі стани, розлади діяльності, вроджені та набуті вади різноманітних органів і систем органів, втома і т.д.);

  • психологічні (недосвідченість, необережність, незадоволення роботою, емоціі);

  • соціальні (соціально-економічна ситуація в країні, спосіб життя, шкідливі звички);

  • екологічні (кліматичні, геофізичні, біофізичні, астрономічні, гігієнічні і т.д.).

ЛЕКЦІЯ № 5 ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ

ЛЮДИНИ

Життєві процеси організму людини пов’язані з постійним поглинанням речовин з навколишнього середовища і виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин.

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму - пластичний обмін ( засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини сполук), і дисиміляції, або катаболізму - енергетичний обмін (ферментативного розщеплення органічних речовин і виведення з організму продуктів розпаду).

Внаслідок процесів дисиміляції харчових речовин утворюються продукти розпаду та енергія, які забезпечують хід процесів асиміляції. Взаємозв’язок цих процесів забезпечує існування людського організму.

Обмін речовин можна умовно розділити на зовнішній обмін, який включає надходження харчових речовин в організм та видалення кііщевих продуктів розпаду, і внутрішній, який охоплює всі перетворення харчових речовин у клітинах організму.

Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез специфічних для даного організму сполук, на підтримку постійної температури тіла, проведення нервових імпульсів та ін.

Основним методом дослідження обміну речовин є метод визначення балансу речовин, які потрапили в організм та видалились зовні, а також їх енергетичної цінності. Баланс енергії визначається на основі даних про калорійність харчових речовин, які вживаються, а також кінцевих продуктів, котрі виводяться з організму.

Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі.

Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати якість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна

умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або макроелементи (вода, білки, жири, вуглеводи), та ті котрі необхідні в менших кількостях, або мікроелементи (вітаміни та мінеральні компоненти).

Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м’язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров’ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо пари і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні,то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними компонентами їжі.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є морепродукти (мідії, кальмари, креветки) риба, нежирне м'ясо, мозок тварин, яйця, молоко і молочні продукти.

Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупи, зерна, горіхи. Поєднання білків рослинного і тваринного походження підвищує цінність білкового харчування. Співвідношення рослинних і тваринних білків повинне бути 1:1.

Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю й участю в процесах обміну. Жири забезпечують в середньому 33% добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни А, D, Е, К і біологічно важливі фосфоліпіди (лецитин, холін). Жири забезпечують всмоктування з кишечнику мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер, беруть участь у регулюванні обміну речовин у клітинах.

Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, нормальний ріст і розвиток організму.

Жири можуть бути тваринного і рослинного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад. Тваринні жири ~ це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот. Рослинні жири, як правило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%).

Джерела тваринних жирів - жирна свинина (49%), ковбаси (20-40%), сметана (30%), сири (15-30%).

Найкращими жирами, які містять найбільшу кількість «потрібних» жирних кислот є кукурудзяна олія, кунжутна олія, соняшникова олія. З тваринних жирів - риба.

Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів визначається їх енергетичними властивостями. Вони - основне джерело енергії організму (становлять 50% енергоцінності добового раціону).

Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів - поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. При раціональному харчуванні до 30% вуглеводів їжі здатні переходити в жири. У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.

Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа (крупи, хліб, картопля, фрукти, овочі).

Важливе значення для організму людини мають вітаміни. Вони регулюють процеси обміну речовин, необхідні для формування ферментів, гормонів та ін. вітаміни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких у вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал. Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання. У нашому кліматичному поясі наприкінці зими та на початку весни найчастіше зустрічається дефіцит вітамінів А, С, В, В2.

Функціональне призначення вітамінів та їх джерела мають такий вигляд.

Vit А (вітамін зору)

  • дефіцит призводить до: „порушення" зору, сухості слизових оболонок, зниження нюху;

  • джерело: зелені, жовті, оранжеві фрукти та овочі (найбільше - у моркві), печінка, тунець, кролик.

Vit D (вітамін кісток)

  • дефіцит; пом'якшення кісток, дефекти зубів;

  • джерело: риба, білі гриби.

Vit E (антиоксидант)

  • дефіцит: порушення нервової системи, пошкодження шкіри, скарги на серцевий біль, анемія, зниження імунітету;

  • джерело: лісові горіхи, мигдаль, оселедець, волоські горіхи, червоний солодкий перець, яйця, краби, креветки, риб'ячий жир.

Vit К (вітамін крові)

  • дефіцит: погане згортання крові, погане загоєння ран;

  • джерело: капуста, серце, печінка, індик, курка, кролик.

Vit В1 (вітамін нервової системи)

  • дефіцит: втомлюваність, вразливість, слабка концентрація уваги, депресія;

  • джерело: овочі, неочищений рис, томати, хліб з висівками, м'ясо, серце, печінка, соя, квасоля, кролик, яйця.

Vit В2 (вітамін обміну)

  • дефіцит: „заїди" в кутках рота, дерматит, запалення слизових, катаракта, втомлюваність;

  • джерело: печінка, серце, гриби, капуста, сардина, м'ясо, нежирний сир, кролик, яйця.

Vit ВЗ (вітамін обміну)

  • дефіцит: зниження розумової працездатності, перевтома, перепади настрою, розсіяність, високий рівень холестерину, високий тиск;

  • джерело: риба, гриби, м'ясо курки, кролика.

Vit В5 (вітамін обміну)

  • дефіцит: головні болі, втомлюваність, сухість шкіри.

  • джерело: шампіньйони, білі гриби, лисички, печінка, мозок телячий, серце, риба, м'ясо, яйця.

Vit В6 (вітамін імунного захисту, вітамін нервової системи)

  • дефіцит: зниження імунітету, анемія, дефіцит заліза, нервові порушення;

  • джерело: риба, печінка, м'ясо, червоний перець і зелені овочі, капуста брюссельська, індик, кролик, яйця.

Vit В7 (шкіряно-волосяний, обмінний)

  • дефіцит: лущення шкіри, випадання волосся, погіршення загоювання ран, нудота;

  • джерело: лисички, варені яйця, печінка, шампіньйони, сардина, форель, шпинат, горох, квасоля.

Vit В12 (вітамін нервової та кровотворної систем)

  • дефіцит: нервозність, анемія, дефіцит заліза, ураження слизових, апатія,

  • джерело: риба, морепродукти, печінка, серце, водорості, картопля, печена в лушпинні.

Vit С (вітаміни імунної, нервової, лімфатичної, гормональної систем)

  • дефіцит: часті простуди, зниження імунітету, цинга, астенії, депресії, зниження резистентності до інфекцій;

  • джерело: цибуля, овочі, обліпиха, перець, капуста, полуниця, ягоди, грейпфрут. Фрукти переважно зеленого кольору, картопля, печена в лушпинні.

Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, але необхідні для життєдіяльності організму. Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Мінеральні речовини, які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості, відносять до макроелементів. Мікроелементи бувають основного та загального характеру. До основних належать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих - фосфор, сірка, хлор.

Мікроелементи — це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини у малих концентраціях. Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До них належать залізо, мідь, кобальт, нікель, хром, йод.

У людському організмі виявлено 81 хімічний елемент. Дванадцять (С, О, H, N, Са ,Mg, Na, К, S, P, F, Cl) називаються структурними. Вони становлять 88% тіла. їх роль в організмі людини і джерело постачання приведено в табл. 1


.Таблиця 1

Роль і джерело постачання структурних елементів в організмі людини
Мінерали або мікроелементи

До чого призводить дефіцит цього мікроелемента

Що їсти, аби запобігти дефіциту

К(калій)

Важкість у м'язах, запори, зниження тиску, патологія нервової системи.

Гриби, картопля, риба, овочі, пророслі злаки.

Са

(кальцій)

Надмірна дратівливість, судоми, підвищення артеріального тиску, випадання волосся, ламання нігтів.

Сир, м'які сири, капуста, нежирне молоко і кефір, соя, шпинат, мінеральна вода, спіруліна.

Мg (магній)

Слабка концентрація, серцебиття, порушення серцевого ритму, порушення функцій печінки і нирок.

Соя, висівки, насіння гарбуза, квасоля, рис неочищений, морепродукти, шпинат, риба, мінеральна вода, спіруліна.

Р

(фосфор)

Деформація кісток.

Печінка, мозок, м ясо, риба, морепродукти.

Nа (натрій)

Дефіцит тільки при безсолевих дієтах

Звичайна сіль.

Сr

(хром)

Збільшення глюкози крові, погіршення жирового обміну, підвищення холестерину.

Неочищений рис, сир, квітковий мед.

Fе (залізо)

Втомлюваність, анемія.

Лисички, шпинат, капуста, темно- червоне м'ясо, печінка, яблука, морепродукти.

Zn (цинк)

Випадання волосся, погане загоєння ран, страх, депресії, порушення обміну.

Печінка, будь-яка риба, м'ясо, серце, кролик, курка, баранина.

Си (мідь)

Втомлюваність, анемія.

Будь-яка печінка, білі гриби, лисички, квасоля, кальмари.

Мn (марганець)

Трапляється зрідка.

Звичайний чай, будь-які овочі та фрукти.

F (фтор)

Виражений карієс, випадання волосся.

Будь-яка риба (морська), чай.

І

(йод)

Збільшення щитовидної залози, збільшення ваги.


Усі морепродукти і риба, усі морські водорості, йодована сіль.

Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекційного характеру.

ЛЕКЦІЯ №5 ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ

Природні небезпеки поділяють на тектонічні, топологічні та метеорологічні.

Тектонічні рухи земної кори, пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах Землі: виверження вулканів, землетруси.

Топологічні пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі: повені, зсуви, селі.

Метеорологічні — пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері: спека, урагани, посуха та ін.

Небезпеки природного характеру досить часто мають катастрофічний характер і перетворюються у стихійні лиха.

Відповідно до статистики, найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20%), на третьому і четвертому — землетруси та посухи (по 15%).

Тектонічні стихійні лиха
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
«Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної та заочної форми навчання усіх напрямів підготовки галузей знань 0301 Соціально-політичні...

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної форми навчання напряму підготовки...

Лекція №1 Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,...
Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек

Орієнтовна тематика бесід з питань безпеки життєдіяльності
Види бесід з питань безпеки життєдіяльності із обов'язковим записом один раз на місяць у класному журналі

Навчально-методичний посібник «Дидактичні ігри з основ безпеки життєдіяльності...
...

Організація роботи з питань охорони праці І безпеки життєдіяльності...
Ення дієвого контролю за виконанням вимог Законів України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про дорожній рух”, “Про забезпечення...

Інформаційні матеріали на допомогу вчителям, вихователям, керівникам...
Тижнів знань з основ безпеки життєдіяльності у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах

Тема уроку
Життя І здоров'я людини. Безпека життєдіяльності. Здоров’я І благополуччя. Життєві навички, сприятливі для здоров’я

Нормативно-правова база з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності

Закон України "Про дошкільну освіту"
Гловацька О. В. методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка