Пошук по сайту


Особливі види травм - Лекція №1 теоретичні основи безпеки життєдіяльності «Безпека життєдіяльності»

Лекція №1 теоретичні основи безпеки життєдіяльності «Безпека життєдіяльності»

Сторінка9/9
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Особливі види травм

Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфору, інших речовин. При загоранні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки. За глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чотири ступені: 1 чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводжується болем і відчуттям печії; 2 - великий набряк, утворення пухирів різного розміру і форми; 3 - потемніння тканини або побіління через кілька хвилин, годин; 4 - глибоке омертвіння не лише шкіри, а й підшкірної жирової клітковини, м’язів.

Допомога. Одяг потерпілого швидко зняти, потім механічно видалити речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змити їх струменем води (не менше 10 -15 хв), доки не зникне специфічний запах. При потраплянні хімічної речовини у дихальні шляхи потрібно прополоскати горло водним 3% розчином борної кислоти, цим же розчином промити очі. Не можна змивати хімічні речовини, які займаються або вибухають при сполученні з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опіки, треба накласти чисту суху пов'язку, після чого треба спробувати зняти або зменшити біль.

Ураження електричним струмом. Причина — робота з технічними електричними засобами, прямий дотик до провідника або джерела струму і непряме

  • за індукцією. Змінний струм уже під напругою 220 В викликає дуже тяжке ураження організму, яке посилюється при мокрих взутті і руках. Електричний струм викликає зміни в нервовій системі, її подразнення, параліч, опіки.

Допомога. Треба негайно відірвати потерпілого від провідника або джерела електричного струму, дотримуючись обережності. За відсутності свідомості, дихання, пульсу слід терміново розпочати оживлення (штучне дихання, непрямий масаж серця) до повного відновлення функцій життєдіяльності, напоїти великою кількістю води, чаєм, потім укутати.

Ураження блискавкою. Ознаки, подібні до ознак ураження електричним струмом і явищ електричного опіку.

Допомога. Дії, аналогічні діям при ураженні електричним струмом. Закопувати потерпілого в землю не можна: грудна клітка, здавлена землею, не може розширюватися, навіть коли з'являється самостійне дихання.

Ушкодження опорно-рухової системи. Трапляються під час виконання фізичної роботи, занять спортом, побутової діяльності, при падінні, при дорожньо- транспортних пригодах тощо.

При розтягах та ударах м'язи і зв'язки перерозтягуються. Окремі волокна і зв’язки м'язів можуть розриватися. При цьому виникає сильний біль і навколо суглоба утворюється набряк.

Допомога. Треба негайно прикласти до ушкодженого місця холод, наприклад мішечок з льодом чи снігом, тканину, змочену холодною водою, потім щільно забинтувати суглоб і звернутися до травматологічного пункту. Вивих. Це вихід суглобової головки із суглобової западини. Він супроводжується розривом суглобової сумки, розтягами зв'язок та м'язів.

Допомога. Не вправляйте суглоб самі, це може спричинити розрив судин і нервових волокон. При вивихах спочатку прикладають холод, а потім фіксують суглоб нерухомо. Для цього до суглоба прибинтовують дощечки або тверді предмети. Потерпілого відправляють до лікарні.

Перелом кісток. Порушення цілісності кісток. Найчастіше бувають переломи кісток кінцівок. Рідше — кісток черепа, ключиці, тазового пояса. Переломи бувають закриті і відкриті. Закриті переломи інколи складно діагностувати. При закритих переломах кінцівок відчувається сильний біль, ушкоджене місце набрякає. Інколи спостерігається зміна форми кінцівки внаслідок зміщення зламаної кістки.

Допомога. Забезпечити нерухомість ушкодженої кістки. Це потрібно, щоб під час рухів запобігти розриву кровоносних, нервових волокон її уламками. Для цього накладають шину з різних твердих предметів (дошки, палиці й ін.) Щоб шина не тиснула на місце перелому, під неї підкладають м'яку тканину. Фіксувати потрібно два суглоби (для плеча фіксують плечовий, ліктьовий і променево-зап'ястний, а для стегна — кульковий, колінний і голіностопного суглоба). Якщо шини немає, поламану руку прибинтовують до тулуба, а поламану ногу — до здорової ноги.

При відкритих переломах гострі кінці зламаної кістки розривають м'язи, кровоносні судини, нервові волокна, шкіру. Виникають кровотечі.

Допомога. Передусім необхідно зупинити кровотечу, закрити рану чистою пов'язкою, а вже потім накласти шину. При переломах ребер грудну клітку туго перев'язують, щоб обмежити рухи ребер при диханні.

Переломи черепа і хребта дуже небезпечні. У таких випадках краще викликати «швидку допомогу» і не рухати потерпілого. Якщо ж це неможливо, потерпілого з переломом хребта треба обережно покласти на живіт на тверду рівну поверхню, наприклад дошку. Під голову і плечі підкласти що-небудь м'яке, щоб їх підняти. З переломом черепа потерпілого переносять на носилках, фіксуючи при цьому голову, якнайобережніше транспортують до лікарні.

Ухоплення. При справжньому утепленні (мокрому) утопленні рідина обов'язково потрапляє в легені (75—95% всіх утоплень). При рефлекторному звуженню голосової щілини (сухе утоплення) вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфікції (5—20% утоплені.). Трапляється утоплення від первинного зупинення серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку,

тощо.

Утоплення може настати внаслідок тривалого пірнання, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку. Ознаки у разі мокрого утоплення, коли потерпілого рятують зразу після занурення під воду, у початковий період після його підняття на поверхню відмічається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і поверхневі слизові губ бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, потерпілого морозить. Верхня частина живота здута, нерідко буває блювання шлунковим вмістом з проковтнутою водою. Ці ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабкість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягом кількох днів. Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин і після витягнення з води він був непритомний, шкірні покриви синюваті, з рота і носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабий, неритмічний, стан організму характеризується як у стадії агонії. Коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2—4 хв, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило, відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Всі ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті. При сухому

утопленні посиніння шкіри виражене менше, і в стані агонії відсутнє витікання пінистої рідини з рота, тривалість клінічної смерті складає 4—б хв.

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4 - 6 хв. після утоплення.

Отруєння

Отруєння загального характеру. Причина — вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило, починається через 1—2 год після вживання заражених продуктів, інколи через 20—26 год. Ознаки — нездужання, нудота, блювання (неодноразове), переймистий біль у животі, часте рідке випорожнення, блідість, підвищення температури до 38—40°С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога. Потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити

  • 52,0 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають чай, каву, але не їжу. Потрібно постійно стежити за хворим для запобігання зупиненню дихання та кровообігу.

Отруєння лугами. Причини — потрапляння лужних сполук натрію і калію у дихальні шляхи. Ознаки — неприємний лужний присмак у роті, кашель, різка печія слизових оболонок очей і гортані, біль за грудниною, розширення зіниць, різка слабкість, загальні судоми.

Допомога. Забезпечиш потерпілому приплив свіжого повітря, звільнити його від одягу, який ускладнює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. У разі припинення дихання треба робити штучне дихання.

Отруєння окисом вуглецю. Причини- вдихання чадного газу, генераторного газу, продуктів згоряння, диму, внаслідок чого в крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров'ю від легень до тканин. Ознаки — шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, непритомність (при легкому отруєнні), нерухомість, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата свідомості протягом години і навіть діб (при тяжкому отруєнні).

Допомога. Аналогічна тій, що надається при отруєнні лугами. роблять штучне дихання, непрямий масаж серця. Після успішного здійснення реанімаційних заходів створюють спокій, зігрівають потерпілого.

ЛЕКЦІЯ №15

ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності

У зв'язку з необмеженою кількістю чинників, що впливають на безпеку життєдіяльності людини, зміною їх чисельності та сили впливу, обмеженістю людських знань, можливостей систем захисту людей досягнення абсолютної безпеки є нереальним завданням. Стратегічним вирішенням цієї проблеми має бути система управління безпекою життєдіяльності, складовою якої є якість життя людини та принцип прийнятного ризику.

Управління — це одна з функцій будь-якої організованої системи, що забезпечує збереження її зумовленої структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію її програм та цілей. Розрізняють стихійне і свідоме управління.

Суб'єкт управління має два органи — орган управління та виконавчий орган.

Створення системи управління здійснюється шляхом послідовного визначення мети й об'єкта управління, функцій і методів управління, завдань і заходів щодо досягнення мети, побудови організаційної структури управління.

Метою управління безпекою життєдіяльності в загальному випадку можна вважати створення таких обставин, за яких будь-який вид діяльності в системі «людина — життєве середовище» стає безпечним або ризик виникнення небезпеки зводиться до прийнятного рівня.

Об'єктом управління безпекою життєдіяльності є діяльність міжнародних інституцій, органів державного, регіонального і місцевого управління, керівників різного рівня, окремих людей тощо спрямована на досягнення поставленої мети.

Таким чином, система управління безпекою життєдіяльності (СУБЖД) — це сукупність суб'єкта та об'єкта управління, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою забезпечення здорових, безпечних умов життя і діяльності як суспільства, так і кожної окремої людини.

Функціями в СУБЖД є:

—-прогнозування і планування;

—організація та координація;

—облік, аналіз та оцінка показників;

—контроль:

- фінансування і стимулювання.

Система «людина — життєве середовище» є багаторівневою системою, найнижчий рівень якої це система з однією особою, а найвищий — глобальний. Управління безпекою життєдіяльності здійснюється на кожному з рівнів системи.

Заапобігання винекненню надзвичайних ситуацій

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, яких зазнають суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті надзвичайних ситуацій, — запобігати їх виникненню, а в разі виникнення виконувати заходи, адекватні ситуації, що склалася.

Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) включає в себе всі центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за іабезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення цивільного захисту населення.

ЄДСЗР складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків.

Управління БЖД в Україні

Україна як і кожна суверенна держава, в нормах права гарантує, стимулює та охороняє права та свободи своїх громадян, передбачає профілактичні заходи.

ЛЕКЦІЯ № 11 КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

Природно-техногенні небезпеки

До природно-техногенних небезпек належать екологічні небезпеки. У багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру: порушення озонового шару, посилення парникового ефекту, забруднення Світового океану, зниження родючості грунтів, деградація лісів та ландшафтів, зменшення біологічного різноманіття.

Парниковий ефект. У процесі історичного розвитку нашої планети клімат її неодноразово змінювався. В останні часи внаслідок зростання населення Землі, інтенсивного розвитку промисловості й енергетики в атмосферу викидається велика кількість забруднювачів і відпрацьованого тепла.

Потепління клімату планети відбувається, головним чином, внаслідок забруднення атмосфери парниковими газами, переважно двооксидом вуглецю (С02), меншою мірою метаном (СН4) та оксидами азоту.

В атмосфері діоксид вуглецю та інші гази діють подібно до скла у парнику: вони пропускають сонячне світло й зумовлюють розігрів поверхні планети. Це явище отримало назву парниковий ефект.

Суть парникового ефекту полягає в тому, що світова енергія проникає крізь атмосферу, поглинається поверхнею землі, перетворюється в теплову енергію і виділяється у вигляді інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ, на відміну від інших природних компонентів атмосфери, його поглинає, він нагріва­ється і, в свою чергу, нагріває атмосферу. Тобто, чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03%.

Появі «парникового ефекту» сприяють й інші гази (оксиди азоту, метан, водяна пара, фторхлорметани — фреони).

За останні 40 років кількість викидів діоксиду вуглецю (С02) збільшилась на 35%.

Зростанню вмісту СО в атмосфері сприяє вирубування лісів і використання викопного палива. Якщо допустити збереження наявних тенденцій, то до 2050 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться. Комп'ютерні моделі різних кліматичних параметрів показують, що це призведе до повсюдного потепління на 1,5—4,5° С. На перший погляд, воно здається помірним. Але збільшення навколишньої температури на 4,5 — 5,5° С вище від її піків, які досягають 38° С, може виявитися катастрофічним. Таке потепління викличе танення льодовиків, що спричинить підйом рівня Світового океану на 2—3 м і призведе до затоплення багатьох прибережних районів. Під водою можуть опинитися густонаселені місцевості і навіть країни.

Збитки від можливого потепління клімату оцінюються приблизно в 1013 доларів США.

З метою попередження впливу парникових газів на всесвітній конференції ООН в Токіо в 1998 р. було прийнято рішення про квотивування викидів парникових газів. Знизити забруднення атмосфери допоможе також енергозбереження, розвиток альтернативних джерел енергії, припинення вирубування лісів, насадження дерев.

Порушення озонового шару

Озоновий шар розміщується в атмосфері на висоті 20-35 км. Він є природною захисною перепоною на шляху проникання на поверхню Землі ультрафіолетового (УФ) випромінювання Сонця з довжиною хвилі 10-20 нм.

Озоновий шар має відносно малу товщину. Він захищає живі організми від агресивного впливу УФ випромінювання. Руйнуючи озоновий шар, УФ випромінювання проникає через атмосферу, поглинається тканинами живих організмів і викликає руйнування молекул білка та ДНК, а також ракові захворювання шкіри.

Останнім часом учені надзвичайно занепокоєні значними порушеннями озонового шару. За оцінками спеціалістів, озоновий шар зменшився за останні 10 років на 4-8%, а над полярними шапками виникли так звані озонові діри.

Озоновий шар руйнується під дією деяких антропогенних забруднювачів: хлорфтороводнів, фреонів тощо. Ці хімічні речовини широко використовуються в техніці й побуті як хлорагенти для виготовлення пластмас, хладоагентів, які використовуються в холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах.

Управління БЖД на глобальному рівні

Органами, які здійснюють управління на глобальному рівні, тобто суб'єктами СУБЖД, є ООН та її спеціальні організації, міждержавні об'єднання, міждержавні договори, угоди.

Початок нового тисячоліття було ознаменовано прийняттям нової декларації, яка була названа Декларацією тисячолітгя Організації Об'єднаних Націй. Цю декларацію прийняли 189 країн на Самміті ООН у вересні 2000 р. Декларація тисячоліття містить 8 цілей.

Ціль 1 Ліквідація крайніх злиднів і голоду передбачає до 2015 р. скорочення вдвоє населення, що має дохід менший, ніж 1 долар на день, і населення, що страждає від голоду.

Ціль 2 - Забезпечення загальної початкової освіти передбачає до 2015 р. доступ до початкової освіти всім хлопчикам та дівчаткам земної кулі.

Ціль 3 — Заохочення рівності між чоловіками та жінками, розширення прав і можливостей жінок передбачає ліквідацію тендерної різниці на рівні початкової і середньої освіти до 2005 р. та на всіх рівнях освіти до 2015 р.

Ціль 4 - - Скорочення дитячої смертності передбачає зниження до 2015 р. смертності серед дітей до 5 років на дві третини.

Ціль 5 — Поліпшення охорони материнства передбачає зниження до 2015 р. материнської смертності на три чверті.

Ціль 6 - Боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією га іншими захворюваннями передбачає зупинку розповсюдження ВІЛ/СНІДу, малярії та інших хвороб і початок тенденції до скорочення їхніх масштабів.

Ціль 7 — Забезпечення екологічної сталості передбачає облік принципів сталого розвитку в рамках національних стратегій, скорочення вдвоє до 2015 р. частки населення земної кулі, яке не мас доступу до безпечної питної води, і забезпечення до 2020 р. поліпшення життя для 100 млн мешканців нетрів.

Ціль 8 — Формування глобального партнерства з метою розвитку передбачає продовження формування відкритої, регульованої, передбачуваної та недискримінаційної торгової та фінансової системи, сприяння задоволенню особливих потреб найменш розвинутих країн, врегулювання проблем заборгованості країн, що розвиваються, забезпечення розповсюдження в країнах, що розвиваються, доступних за ціною основних ліків, вживання заходів, спрямованих на те, щоб усі могли користуватися благами нових технологій, особливо інформаційних та комунікаційних, тощо.

Прийнявши Декларацію тисячоліття, багаті та бідні країни зобов'язалися зробити все можливе для викорінення злиднів, утвердження принципів людської гідності та рівноправ'я і досягнення миру, демократії та екологічної стабільності. Керівники багатих і бідних країн пообіцяли об'єднати свої зусилля заради досягнення конкретних цілей в галузі розвитку та зменшення злиднів не пізніше, ніж до 2015 року.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
«Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної та заочної форми навчання усіх напрямів підготовки галузей знань 0301 Соціально-політичні...

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» розрахована на студентів денної форми навчання напряму підготовки...

Лекція №1 Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,...
Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек

Орієнтовна тематика бесід з питань безпеки життєдіяльності
Види бесід з питань безпеки життєдіяльності із обов'язковим записом один раз на місяць у класному журналі

Навчально-методичний посібник «Дидактичні ігри з основ безпеки життєдіяльності...
...

Організація роботи з питань охорони праці І безпеки життєдіяльності...
Ення дієвого контролю за виконанням вимог Законів України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про дорожній рух”, “Про забезпечення...

Інформаційні матеріали на допомогу вчителям, вихователям, керівникам...
Тижнів знань з основ безпеки життєдіяльності у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах

Тема уроку
Життя І здоров'я людини. Безпека життєдіяльності. Здоров’я І благополуччя. Життєві навички, сприятливі для здоров’я

Нормативно-правова база з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності

Закон України "Про дошкільну освіту"
Гловацька О. В. методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка