Пошук по сайту


3. Оцінка хімічної небезпеки

3. Оцінка хімічної небезпеки

Сторінка1/4
  1   2   3   4

3.Оцінка хімічної небезпеки.


У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.

Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.

До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:

  1. Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.

  2. Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.

  3. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.

  4. Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.

  5. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.

  6. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.

  7. Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

  8. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:

  • поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;

  • несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;

  • неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;

  • порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;

  • організаційні і людські помилки;

  • пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;

  • акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;

  • зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.

Існує можливість виникнення значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:

  • заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;

  • пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;

  • розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;

  • полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;

  • витік хімічно небезпечних речовин із насосів;

  • витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів;

  • руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки;

  • помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об’ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях.

При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстілаючу поверхню вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2 м нижче висоти стінки (обваловки).
Оцінка хімічної обстановки.



  1. Визначають глибину зон можливого зараження Г.

Для цього:

    1. Визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:


(т), (1.26.)

де :

К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (таблиця Д1) ;

К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР (таблиця Д 1);

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:

  • при інверсії К5=1,

  • при ізотермії К5=0,23,

  • при конвекції К5=0,08;

K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця Д1);

Q0 - кількість викинутої СДОР (т).

1.2. За таблицею Д3 визначають глибину зони первинної хмари Г1. Якщо значення Г1 не можна визначити безпосередньо з таблиці Д3, то використовують метод інтерполювання, згідно якого
(км), (1.27.)

де:

Г1 - значення глибини зони первинної хмари при еквівалентній кількості речовини QE1 згідно формули (1.26.);

- найближчі табличні значення еквівалентної кількості речовини, яким, згідно таблиці Д3, відповідають значення глибини зон первинної хмар Г11 і Г12 .

1.3. Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
(т), (1.28.)

де:

K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (таблиця Д1);

K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця Д2);

K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;

d - густина СДОР, т/м3 (таблиця Д1);

h - товщина шару СДОР, м (при вільному розливі h=0.05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м [8]);
K6=N 0.8 при N<Т і K60.8 при N>Т, (1.29.)

де:

N - час після аварії, год.;

Т - тривалість випаровування речовини, год.

(год), (1.30.)

при Т<1, K6 приймається для Т = 1 год.

1.4. Для знайденої величини QE2 визначають глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця Д3), аналогічно як для Г1.

Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження пер­винною або вторинною хмарою, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

1.5. Повна глибина зони зараження Гп , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари СДОР, визначається за формулою
Гп = Г12 +0,5 Г21 (км), (1.31.)

де:

Г12 = max {Г1 , Г2 };

Г21 = min {Г1 , Г2 }.

1.6. Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що ви­значається за формулою
(км), (1.32.)

де:

N - час від початку аварії, год;

Vп - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця Д4).

За істинну розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше значення з глибин Гп і Гп пі = min{ Гп , Гп }).

2. Визначають площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР:

(км2), (1.33.)

де:

 - кутові розміри зони можливого зараження, град. (таблиця Д5).

3. Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
(км2), (1.34.)

де:

K8- коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - K8=0.081, при ізотермії – K8=0.133, при конвекції - K8=0.235, таблиця Д4).

4. Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості пере­носу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
(год), (1.35.)

де:

l - відстань від джерела зараження до заданого об'єкту (км).

5. Можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об'єкті визначаються з використанням таблиці Д11.

6. Час перебу­вання людей у засобах індивідуального захисту (3І3) шкіри визначаються за допомогою таблиці Д14.
Додатки


  1. Зміст звіту про розрахункову роботу




    1. Робота виконується у 2-тижневий термін і здається викладачу на перевірку.

    2. Звіт повинен мати: титульний лист, вступ, розрахункову частину, загальні висновки.

    3. На титульному листі вказати:

      1. назву ВУЗу і кафедри;

      2. тему розрахункової роботи;

      3. номер варіанту;

      4. навчальна група, прізвище і ініціали виконавця;

      5. прізвище і ініціали викладача;

      6. місце і рік виконання.

    4. В розрахунковій частині вказати:

      1. вихідні дані;

      2. алгоритм оцінки (послідовність виконання) з розрахунками;

      3. висновки;

      4. заходи по забезпеченню захисту працівників.




  1. ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК

Зона можливого зараження хмарою СДОР на картах і схемах обмежена ко­лом, півколом або сектором, який має кутові розміри і радіус, рівний глибині зараження Гпі. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.

Зона фактичного зараження, що має форму еліпса включається у зону мож­ливого зараження. Через те, що можливі переміщення хмари СДОР під дією вітру, фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти і схеми не наносить­ся.

На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд (рис. 1):


Рис. 1 Зони можливого зараження СДОР

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0.5 м/с зона зараження має вигляд

кола:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

- =360°;

- радіус кола рівний Гпі.

Зображення еліпса відповідає зоні фактичного зараження на фіксований момент часу.

б) при швидкості за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

-=180°;

- радіус півкола рівний Гпі;

- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напря­мом вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

г) =90° при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с (рис. 6.1), і =45 ° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;

- радіус сектора рівний Гпі;

- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за на­прямом вітру.

Порядок нанесення зон зараження на карту або схему наступний: (рис. 2)

1. Визначають площу розливу СДОР (Sp) а також радіус площі розливу (rp)

2. Знаючи площу зони фактичного зараження, визначають розміри еліпса.

Довжина еліпса рівна величині Гпі а максимальна ширина b


3. На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sp (суцільною лінією).

4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид СДОР і кількість, а у знаменнику - час, дата розливу).

5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованих зон зараження (рис. 3).

6. Наносять глибину зон первинної і вторинної хмари Г1 і Г2 повну глиби­ну зони зараження Гпі (пунктирними лініями) їх замальовують жовтим кольором.

7. Знаючи довжину і максимальну ширину (Гпі і b) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.

8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.

9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.

10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зобра­ження обстановки замальовується жовтим кольором.

Для прикладу на рис. 2 зображено нанесення зон хімічного зараження при швидкості вітру від 0.6 до 1 м/с, азимут вітру А=270°, =180°.







Рис. 2 Нанесення можливих зон хімічного зараження на карту або схему

Г1 - глибина зони можливого зараження первинною хмарою;

Г2 – глибина зони можливого зараження вторинною хмарою;

Гпі - повна глибина зони можливого зараження;

Sр - площа розливу СДОР;

Sф - площа зони фактичного зараження;

Sм - площа зони можливого зараження;



Рис. 3 Можливі напрями вітру (азимути)
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Продуктів на 2-3 доби. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-,...
Сдор, таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене...

5. 2Регламент 765/2008/єc 35
Оцінка відповідності та державні органи: наскільки суспільною та наскільки приватною є оцінка відповідності? 12

3. Техногенні небезпеки Джере­лами техногенних небезпек є відповідні...
Йде просторова концентрація син­тетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок...

Урок з хімії 7 клас. Тема уроку: Закон збереження маси речовин під...
Ння маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити...

Рейтингова оцінка участі шкіл району у предметних олімпіадах 2010р

Яка ознака не характерна для хімічної промисловості?
Фактор наближення до споживача є провідним при розміщенні підприємств гірничої хімії

Програма факультативного курсу «Основи хімічної екології»
Деленко Олег Леонович – вчитель хімії Сокальської санаторної школи-інтернату ім. Т. Шевченка

Заняття
Організація І проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та під час війни. Оцінка якості води польовими...

Затверджено
Грунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона грунту. "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими...

«Стан пожежної небезпеки насаджень дп «Клесівське лісове господарство»...
Розділ коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства 6



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

h.lekciya.com.ua
Головна сторінка